Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/477/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.03.2023 року м.Дніпро Справа № 904/477/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Чередко А.Є., Верхогляд Т.А., секретар судового засідання Зелецький Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023р. у справі №904/477/22 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат", с. Мала Білозерка, Василівський район, Запорізька область до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро про стягнення безпідставно стягнутих коштів в розмірі 410594грн.76коп. ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023р. (повний текст складено - 30.01.2023р., суддя - Новікова Р.Г., м. Дніпро) у справі №904/477/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що сторони не оспорюють факт списання відповідачем провізної плати з рахунку позивача на підставі складених залізничних накладних. Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Отже, у разі коли поведінка набувача або інших осіб, або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. В матеріалах справи відсутні докази скасування, визнання недійсними, зміни залізничних накладних, на підставі яких відбулось списання з рахунків позивача провізної плати в загальному розмірі 410594,76 грн.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023р. у справі №904/477/22 і ухвалити нове рішення. 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що: - оскаржуване рішення суперечить нормам матеріального та процесуального права; - ПрАТ "ЗЗРК" всі подальші перевезення виконує власними силами та за участю персоналу підприємства; - Укрзалізниця здійснювала не перевезення вантажу, а здійснювала подачу і забирання вагонів. Таким чином, ПрАТ "ЗЗРК" двічі сплачувало одну й ту саму послугу Укрзалізниці; - наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин, для яких характерним є спосіб повернення майна, переданого за договором, виключає можливість пред`явлення позову в порядку ст. 1212 ЦК України. В такому випадку, права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права; - ст. 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Тому, взаємовідносини ПрАТ "ЗЗРК" та Укрзалізниці мають договірний характер і норми ст. 1212 ЦК України не можуть бути застосовані при вирішення даного спору; - ПрАТ "ЗЗРК" у позовній заяві до Укрзалізниці не посилається на норми ст. 1212 ЦК України. 2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. АТ "Українська залізниця" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що враховуючи те, що під`їзна колія позивача є розрізненою і для сполучення різних її частин потребує задіяння колії станції, в порядку ст. 6 Статуту залізниць України складаються накладні на внутрістанційні перевезення. З під`їзної колії вагони повертаються локомотивом власника на передавальні колії №№ 1,2,3,4,5,6,7 станції Дніпрорудне, після чого локомотивом залізниці вони подаються на виставочну колію №13 власника колії. Тобто, внутрістанційними перевезеннями в даному спорі є перевезення порожніх вагонів з передавальних колій №1,2,3,4,5,6,7 станції Дніпрорудне на виставочну колію №13 власника колії. В матеріалах справи відсутні докази скасування, визнання недійсними, зміни залізничних накладних, на підставі яких відбулось списання з рахунків позивача провізної плати в загальному розмірі 410594,76 грн.

3. Апеляційне провадження. 3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду справи №904/477/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О. (суддя - доповідач), судді - Чередко А.Є., Білецька Л.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2023р. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/477/22. Вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, відкладено до надходження матеріалів справи №904/477/22. 17.02.2023р. справа надійшла до суду апеляційної інстанції. Розпорядженням керівника апарату суду від 20.02.2023р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Білецької Л.М., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у судовій справі №904/477/22, за результатами якої визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О. (суддя - доповідач), судді - Чередко А.Є., Верхогляд Т.А. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023р. у справі №904/477/22. Розгляд справи призначено в судове засідання на 29.03.2023р. В засіданні суду 29.03.2023 представники сторін надали свої пояснення по апеляційній скарзі. В судовому засіданні 29.03.2023р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. 3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - залізниця) та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" (далі - власник колії) був укладений договір №ПР/М - 17 - 3/168 - 380/НЮдч від 19.06.2017р. про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат", яка примикає до станції Дніпрорудне регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - договір). Відповідно до пункту 19 договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами та скріплення печатками і діє з 01.07.2017 по 30.06.2022 включно. В пункті 1 договору зазначено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Дніпрорудне: - у парній горловині стрілочними переводами №8, №12, №14, №46; - у непарній горловині стрілочними переводами №29, №37. Під`їзна колія обслуговується власними локомотивами. Межею під`їзної колії є знаки "Межа під`їзної колії", які встановлено: - в парній горловині станції: від стику рамної рейки стрілки №12 - на відстані 34,8м в напрямку стрілочного переводу №24 ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат"; від вістря гостряків стрілочного переводу №46 на відстані 42,1м в напрямку стрілки №48 ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат"; від вістря гостряків стрілочного переводу №14 на відстані 39,1м в напрямку стрілки №16 "Запорізький залізорудний комбінат"; від стику рамної рейки стрілочного переводу №8 на відстані 165,9м в напрямку стрілки №48 ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат"; - в непарній горловині станції від вістря гостряків стрілочного переводу №29 на відстані 40,8м в напрямку стрілки №7 ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат"; від вістря гостряків стрілочного переводу №37 на відстані 39,9м в напрямку стрілки №39 ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат". В пунктах 2, 3 договору вказано, що розгорнута довжина під`їзної колії складає 26137,16 погонних метрів. У межах смуги відведення під`їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку площею 5300 кв. метрів. Пунктом 4 договору встановлено, що рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії. Згідно з пунктом 5 договору передача вагонів на під`їзну колію здійснюється: для вагонів, що передаються під вивантаження: - завантажені вагони у складі маршрутів або груп не менше 45 вагонів при вивантаженні на вагоноперекидачі передаються через інтервал часу - 4 години; - групи у кількості до 45 вагонів передаються за повідомленням не пізніше ніж за 2 години до здавання вагонів. Повідомлення передає прийомоздавальник вантажу та багажу або агент комерційний станції Дніпрорудне телефоном прийомоздавальнику залізничного цеху ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" з реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2; для вагонів, що передаються під навантаження - за повідомленнями не пізніше ніж за 2 години до здавання вагонів. Повідомлення передає черговий по станції Дніпрорудне начальнику зміни залізничного цеху ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" за допомогою радіозв`язку або телефоном з реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2. Відповідно до пункту 6 договору вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на передавальні колії: - завантажені - на колії №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 станції Дніпрорудне; - порожні - на виставочну колію №13 власника колії. За узгодженням сторін у разі неможливості подачі вагонів локомотивом залізниці, з причин залежних від залізниці, порожні вагони можуть подаватися локомотивом власника колії. Подальший рух вагонів виконується локомотивами власника колії. Здавання завантажених вагонів у технічному та комерційному відношеннях провадиться на передавальних коліях №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 станції Дніпрорудне. Здавання порожніх вагонів під навантаження руди виконується: - у технічному відношенні на коліях №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 станції Дніпрорудне; - у комерційному відношенні на виставочній колії №13 власника колії. В пунктах 7, 8 договору зазначено, що максимальна кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить: - завантажені вагони здаються у тій кількості, в якій вони прибули на станцію Дніпрорудне; - порожні вагони під навантаження руди - не більш 52 вагонів (208 вісей). Про готовність вагонів до здачі (повернення) начальник зміни ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" не пізніше, ніж за 2 години повідомляє чергового по станції Дніпрорудне прямим телефонним зв`язком з попереднім узгодженням виїзду на колії станції Дніпрорудне, з наступним наданням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999р. Пунктом 9 договору встановлено, що з під`їзної колії вагони здаються залізниці: - завантажені рудою залізною маршрути - цілими составами, сформованими згідно з ПТЕ і планом формування поїздів, за повідомленнями, які передає начальник зміни залізничного ПрАТ Запорізький залізорудний комбінат черговому по залізничній станції Дніпрорудне не пізніше ніж за 2,0 години до здавання маршрутів; - інші вагони - у тій кількості, в якій вони були передані на під`їзну колію - за повідомленнями, які передає начальник зміни залізничного ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" черговому по залізничній станції Дніпрорудне не пізніше ніж за 2,0 години до здавання вагонів. За узгодженням із залізницею, вагони можуть бути передані залізниці в іншій кількості. Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника на передавальні колії №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 станції Дніпрорудне. Приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні здійснюється на передавальних коліях №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 станції Дніпрорудне. Згідно з пунктами 10, 11 договору середньодобова переробна спроможність навантажувально - розвантажувальних фронтів по основних масових вантажах: - Вивантаження: Тупик №15 ділянки навантаження - мазут - 20 цс; Колія №1 ДПВ - ліс - 17 вагонів; Закладний комплекс: колія №2 (вагоноперекидач) - відсів, пісок, щебінь, гран шлак - 177 вагонів, у тому числі, 50 вагонів щебню ЮБ місцевого навантаження; колія №1 - цемент - 30 вагонів; - Навантаження: Колія №27 - аглоруда - 202 вагони або Колія №25 - руда кускова - 202 вагони. Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці. Для під`їзної колії встановлюється термін перебування на ній вагонів - 11 годин. Пунктом 12 договору встановлено, що подвійні операції з вагонами на під`їзній колії не виконуються. Згідно з пунктами 13, 14 договору відстань для нарахування збору за подачу вагонів на виставочну колію №13 власника складає 1,730км в обидва кінці, у тому числі, 0,080км на балансі залізниці. Власник колії сплачує залізниці: - за подачу вагонів локомотивом залізниці згідно з Тарифним керівництвом №1, розділ III таблиці 1 та 2; - за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Тарифного керівництва №1; - за складування вантажів або примикання під`їзних колій у смузі відведення - згідно з Тарифним керівництвом №1; - за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів; - інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Власник колії відшкодовує залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі 215,21грн. на рік без ПДВ. Списання коштів здійснюється розрахунковим підрозділом залізниці з особового рахунку власника колії. За наступний рік збір стягується одноразово у перший декаді січня. Про зміни розміру витрат на утримання смуги відведення залізниця письмово повідомляє власника колії із зазначенням суми витрат, дати введення її в дію та проводить розрахунок через ЄТехПД. Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України передоплатою через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення. В пункті 15 договору вказано, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України. Відповідно до пунктів 17, 18 договору зміни до цього договору вносяться у порядку, встановленому Правилами обслуговування залізничних під`їзних колій. Спори за договором розглядаються згідно із законодавством України. Одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускається. Розірвання договору або зміна умов можуть мати місце за згодою сторін, які уклали договір, а в разі недосягнення згоди - за рішенням господарського суду. У разі видання нормативних актів, що змінюють положення Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України, розміри плат, зборів та порядок їх сплати і тому інше, сторони зобов`язані привести договір у відповідність до таких нормативних актів шляхом внесення необхідних змін та доповнень до договору. З усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та чинним законодавством. Питання експлуатації під`їзної залізничної колії ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" та взаємодії між сторонами були також врегульовані в узгоджених сторонами - Технічному паспорті під`їзної залізничної колії ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" на станції Дніпрорудне Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", Єдиному технологічному процесі роботи під`їзної колії ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат" і станції примикання Дніпрорудне Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (із протоколами розбіжностей та узгодження розбіжностей), Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат", примикаючої до станції Дніпрорудне Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" разом зі схемою під`їзної колії ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат". Протягом 18.05.2021 - 31.08.2021 на підставі залізничних накладних, повний перелік яких наведено в рішенні суду першої інстанції, з рахунку позивача відповідачем були списані кошти в якості провізної плати на загальну суму 410594 грн. 76 коп. Наполягаючи на неправомірному стягненні відповідачем коштів з 18.05.2021 по 31.08.2021, позивач звернувся з позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 410594 грн. 76 коп. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне. Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 5 ст. 307 ГК України, ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань. Згідно з положеннями ст. ст. 3, 8 Закону України "Про залізничний транспорт" №273/96-ВР від 04.07.1996р. законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України. Згідно із ст. 17 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі по тексту - Статут залізниць України) перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах. Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором. Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Частинами 1-3 ст. 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Матеріалами справи підтверджується укладення Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" договору №ПР/М-17-3/168-380/НЮдч від 19.06.2017р. про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПрАТ "Запорізький залізорудний комбінат", яка примикає до станції Дніпрорудне регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця". Відповідно до абз. 1 ст. 3 Статуту залізниць України, дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування. Згідно з положеннями ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Звертаючись із позовною заявою до суду, позивач посилався на те, що в період з 18.05.2021 по 31.08.2021 залізницею були незаконно нараховані та стягнуті кошти з особового рахунку ПрАТ "ЗЗРК" у розмірі 410594,76 грн. на підставі залізничних накладних. Водночас, сторонами не оспорюється факт списання відповідачем провізної плати з рахунку позивача на підставі залізничних накладних в період з 18.05.2021 по 31.08.2021. Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що внутрістанційні перевезення - перевезення вантажу з однієї під`їзної колії на іншу в межах однієї станції. Згідно з поясненнями відповідача, що підтверджуються матеріалами справи, між двома частинами під`їзної колії позивача, розташованими в різних сторонах станції Дніпрорудне, здійснювалось перевезення порожніх вагонів (з-під вивантаження та наступне навантаження), тобто відбувалося внутрістанційне перевезення власних вагонів. Відповідно до вимог п. 1.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 08.06.2011р. №138) на зазначене вище перевезення оформлюються перевізні документи. Згідно із Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009р. №317 нарахування провізної плати при внутрістанційних перевезеннях здійснюється за мінімальну відстань - 10 км. Також плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою

14. Таким чином, нарахування провізних платежів відбулося відповідно до оформлених вантажовідправником перевізних документів. Колегія суддів апеляційного господарського суду щодо висновків суду першої інстанції про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України враховує наступне. Главою 83 ЦК України визначені загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. З системного аналізу положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК України вбачається, що наявність чинного договору або іншого правочину є достатньою та належною правовою підставою для набуття майна або отримання коштів. Таким чином, набуття однією із сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Положення ст. 1212 ЦК України можна застосовувати лише тоді, коли правова підстава для набуття або збереження майна в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або відсутня взагалі. Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу "суд знає закони" (jura novit curia). Договірний характер правовідносин, що виникли між сторонами у справі, виключає можливість застосування до них судом норм ст. 1212 ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19, постановах Верховного Суду України від 03.06.2015р. №6-100цс15, від 25.02.2015р. №3-11гс15 та від 24.09.2014р. №6-122цс14. Відповідно до ч. 1 ч. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту скасування, чи внесення змін до залізничних накладних, на підставі яких відбулось списання з рахунків позивача провізної плати в загальному розмірі 410594,76 грн. Отже, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця". Доводи, що викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін. 3.5. Розподіл судових витрат. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства "Запорізький залізорудний комбінат" - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2023р. у справі №904/477/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 29.03.2023р. Головуючий суддя І.О. Вечірко Суддя А.Є. Чередко Суддя Т.А. Верхогляд