Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 903/730/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2023 року Справа № 903/730/22 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В. секретар судового засідання Олійник Т.М. за участю представників сторін: позивача: Піддубного О.О., адвоката, ордер серія АС № 1055310 від 06.03.23 відповідача: Кащук О.В., представника, трудовий договір від 08.02.23, посвідчення №6048 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" на рішення господарського суду Волинської області, ухваленого 05.01.23р. суддею Якушева І. О. о 15:23 у м.Луцьку, повний текст складено 16.01.23р. у справі № 903/730/22 за позовом фізичної особи-підприємця Зотової Світлани Володимирівни до Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії, яке оформлене протоколом №264 від 28.06.2022 ВСТАНОВИВ: 20.09.2022 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 20.09.2022 Фізичної особи-підприємця Зотової Світлани Володимирівни, в якій позивачка просить визнати недійсним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго, яке оформлене протоколом №264 від 28.06.2022, на підставі акту про порушення №000317 від 02.06.2022 щодо визначення обсягу вартості необлікованої електричної енергії фізичною особою підприємцем Зотовою С.В. Рішенням Господарського суду Волинської області від 05.01.2023 у справі №903/730/22 позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго, яке оформлено протоколом №264 від 28 червня 2022 року, на основі акта про порушення № 000317 від 02 червня 2022 року щодо визначення обсягу вартості необлікованої електричної енергії відносно фізичної особи-підприємця Зотової Світлани Володимирівни. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго на користь фізичної особи-підприємця Зотової Світлани Володимирівни 12636 грн 67 коп. витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, 2481 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. В решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. В обґрунтування рішення, суд з посиланням на Закон України Про ринок електричної енергії, Постанову НКРЕКП №1535 від 27 листопада 2018 року, ст.ст. 173, 174, 175, 179, 275 ГК України, Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312, постанови Верховного Суду від 20.03.2019 по справі №908/1865/17, від 27.03.2018 у справі № 916/1385/17, від 04.07.2018 у справі № 914/2510/17, від 26.11.2020 № 911/1010/19, від 13.06.2019 № 909/646/18, від 25.04.2018 № 914/983/17 та від 10.10.2018 № 918/857/17 докази наявні в матеріалах справи, Кодекс комерційного обліку електричної енергії вказав, що доводи позивача про те, що акт про порушення складений за участю неповноважної особи зі сторони споживача, є безпідставними. Як свідчать матеріалів справи, акт про порушення зі сторони споживача відмовився підписувати громадянин ОСОБА_1 , який знаходився на об`єкті позивача, мав доступ до приміщень позивача, допустив представників відповідача на об`єкт для проведення перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа. Таким чином, слід вважати, що акт про порушення складений за участю повноваженого представника позивача, як того вимагає пункт 8.2.5 ПРРЕЕ, у зв`язку з чим доводи позивача в цій частині є необґрунтованими. Разом з тим, вказав, що факт відключення від електроспоживання має бути підтверджений належними доказами, зокрема, актом про пломбування, що складений в порядку передбаченому законодавством за участю споживача чи його представника, а пломби передані споживачу на зберігання із зазначенням підпису особи, що прийняла їх. Проте, всупереч наведеному, акт про пломбування та передачу на збереження засобів обліку та пломб на них від 19.05.2022, який нібито був складений при вимкненні споживача від електроенергії, не відповідає вимогам законодавства, оскільки не підписаний споживачем чи його представником. Оскільки при припиненні електропостачання 19.05.2022 пломба позивачу на зберігання не передавалась, позивач не може нести відповідальності за її пошкодження або відсутність, відтак відключення позивача оператором системи не було проведено в установленому законодавством порядку. У матеріалах справи відсутні належні докази самовільного підключення споживача до електроустановок після вимкнення у встановленому порядку, відповідач не довів вчинення позивачем як споживачем електричної енергії протиправних дій, не довів факту самовільного зняття споживачем пломби, що призвело до необлікованого споживання електричної енергії. А тому прийшов до висновку, що позов про визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго, яке оформлено протоколом №264 від 28 червня 2022 року, на основі акта про порушення № 000317 від 02 червня 2022 року щодо визначення обсягу вартості необлікованої електричної енергії відносно фізичної особи-підприємця Зотової С.В. підлягає до задоволення. Не погодившись із ухваленим рішенням, скаржник звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 05.01.2023 у справі №903/730/22. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог фізичній особі-підприємцю Зотовій Світлані Володимирівні до ПрАТ Волиньобленерго про визнання недійсним та скасування рішення комісії по розгляду актів ПрАТ Волиньобленерго про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленого протоколом №264 від 28.06.2022. З посиланням на умови договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №528-0901000 від 01 січня 2019 року, ст.ст. 526, 610, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, Кодекс систем розподілу, акт №530011618, зауважує, що особистий підпис ФОП Зотової С.В. на попередженні є достатнім для того, щоб вважати, що споживач була належним чином проінформована про проведення відключення від електропостачання. Тому, доводи представника позивача про те, що споживач не була повідомлена про відключення не відповідає фактичним обставинам справи та повністю спростоване відповідачем. Необґрунтованими є твердження суду першої інстанції про те, що оскільки при припиненні електропостачання 19.05.2022 року пломба позивачу на зберігання не передавалась, позивач не може нести відповідальність за її пошкодження або відсутність, відтак відключення позивача оператором системи не було проведено в установленому законом порядку. Однак, дане спростовується тим, що як вбачається з обставин справи ПрАТ «Волиньобленерго» не притягувало ФОП Зотову С.В. до відповідальності за зрив пломби (порушення вказане у пп.2 п.8.4.2. ПРРЕЕ) та не здійснювало відповідно до цього порушення жодних нарахувань. Подібні висновки викладені у постановах Західного апеляційного господарського суду від 16 листопада 2022 року по справі №914/540/22 та від 22 листопада 2022 року по справі №914/541/22. Крім того, зауважує, що суд першої інстанції при ухваленні рішення залишив поза увагою, що предметом спору у даній справі виступає немайнова вимога позивача щодо визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ ПрАТ «Волиньобленерго», оформлене Протоколом від 28 червня 2022 року №264, на основі Акту про порушення № 000317 від 02.06.2022, у відповідності до якого Товариством здійснено розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за вчинення Позивачем самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі оператора системи без порушенням схеми обліку (п.п.5 п.8.4.2. ПРРЕЕ), а не зрив пломби. Сума завданих збитків ПрАТ «Волиньобленерго» була нарахована саме за самовільне підключення електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку. Вважає необґрунтовані посилання представника позивача на відсутність заборгованості, неповідомлення про припинення електропостачання та незаконне відключення ніяк не відноситься до предмету доказування у даній справі. Дефекти акту про пломбування та передачу на збереження засобів обліку та пломб на них від 19.05.2022, зокрема відсутній підпис споживача, не може спростовувати факту порушення Правил, якщо він знайшов своє підтвердження в сукупності інших доказів та не є підставою для визнання недійсним та скасування рішення комісії по розгляду актів ПрАТ «Волиньобленерго» про порушення ПРРЕЕ, оформленого протоколом №264 від 28.06.2022. Для нарахування споживачу суми недооблікованої електричної енергії визначальним є сам факт порушення ПРРЕЕ, який підтверджується, зокрема актом про порушення та іншими доказами. На переконання скаржника, акт про порушення ПРРЕЕ №000317 від 02.06.2022, складений представниками оператора систем розподілу та у присутності Морозова Віталія Вікторовича (представився чоловіком Зотової С.В.), який є особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача, де зафіксовано факт порушення ПРРЕЕ є належним доказом проведення перевірки та фіксації самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку. У відзиві на апеляційну скаргу ФОП Зотова С.В. наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить залишити рішення Господарського суду Волинської області від 05 січня 2023 року у справі №903/730/22 без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» - без задоволення. В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить апеляційну скаргу задоволити. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить залишити рішення Господарського суду Волинської області від 05 січня 2023 року у справі 903/730/22 без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» - без задоволення. Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Фізична особа - підприємець Зотова Світлана Володимирівна (надалі - ФОП Зотова С.В.) та Приватне акціонерне товариство Волиньобленерго (надалі ПрАТ Волиньобленерго) 01 січня 2019 року уклали договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 528-0901000 шляхом підписання заяви-приєднання до умов публічного договору про розподіл електричної енергії, відповідно до якого встановлено порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам, визначено порядок обліку електричної енергії, зобов`язання та права сторін, відповідальність, порядок обмеження та припинення електропостачання. Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року. Вказаний публічний договір розміщений на сайті ПрАТ Волиньобленерго за посиланням: https://energy.volyn.ua/spozhyvacham/pzree/dlia-spozhyvachiv/#gsc.tab=0 За умовами п. 2.1. договору оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309 та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком № 2 до цього договору, в особовому рахунку споживача та в облікових базах даних оператора системи. Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги оператора системи згідно з додатком 4 Порядок розрахунків (п.2.3. договору). У пункті 2 додатку 4 договору зазначено, що споживач на підставі виставленого оператором системи рахунку до 20 числа поточного календарного місяця здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі 100% вартості очікуваного обсягу розподіленої електричної енергії в наступному розрахунковому періоді. Сума авансового платежу або попередньої оплати визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період. Після закінчення розрахункового періоду здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу розподіленої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим ніж очікуване, надлишкові кошти враховуються при здійсненні платежів у наступному розрахунковому періоді. Відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачем оператору системи до 1 жовтня поточного року у формі, наведеній в додатку 11 до цього договору. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється оператором системи за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року. Відповідно п.п.2, 4, 5 п. 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення ПРРЕЕ та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів. Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України Про ринок електричної енергії передбачено, що споживач зобов`язується сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Згідно з умовами договору споживачу було виставлено рахунок №528-0901000/5/1/П1 на суму 3750,97 грн. за планове нарахування за надання послуг з розподілу електроенергії на травень місяць 2022 року, термін сплати якого визначений до 20 квітня 2022 року. Позивач 13 травня 2022 року отримала від представника ПрАТ Волиньобленерго попередження про припинення розподілу електроенергії №528-0901000/687019229/2002 від 11 травня 2022 року. Зі змісту попередження вбачається, що підставою для припинення електроживлення є заборгованість з оплати за надані послуги з розподілу відповідно до умов договору про розподіл електричної енергії (новий ринок) №528-0901000 від 01 січня 2019 року, а саме: за квітень 2022 року - 644,79 грн; за травень 2022 року - 3750,97 грн. ФОП Зотова С.В. 16 травня 2022 року оплатила 645 грн. заборгованості за квітень 2022 року за надані послуги з розподілу електроенергії. У позовній заяві позивач пояснює, що грошові кошти у розмірі 3750,97 грн. за травень 2022 року не могла сплатити у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, викликаним військовою агресією Російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану Указами Президента України. Окрім цього, зазначає, що на території комплексу розваг та відпочинку 101 кілометр, який є єдиним джерелом одержання доходів ФОП Зотовою С.В., від початку повномасштабного вторгнення Росії, на безоплатній основі проживають переселенці з міста Маріуполь. З огляду на викладене, позивач вважала, що вимогу по сплаті заборгованості виконала, оскільки оплатила борг за надані послуги з розподілу електроенергії. Згідно з п. 11.5.13. Кодексу систем розподілу, у разі несплати або неповної оплати за послуги з електроживлення у строки, визначені договором про надання послуг з розподілу електричної енергії, ОСР надає користувачу письмове повідомлення (з позначкою про вручення) попередження про припинення електроживлення. У разі несплати за послуги з розподілу електричної енергії протягом 5 робочих, днів після отримання користувачем попередження ОСР має право відключити об`єкт користувача від електричної мережі. Якщо договором про надання послуг з розподілу електричної енергії передбачена попередня оплата або авансові платежі, припинення/обмеження розподілу електричної енергії за несплату передбачених договором рахунків на попередню оплату або авансових платежів не може застосовуватись раніше початку розрахункового або планового періоду, на який має здійснюватися відповідна оплата. 19 травня 2022 року представниками ПрАТ Волиньобленерго було проведено відключення електроустановки та припинено постачання електричної енергії за адресою: вулиця Київська, 97-А , с. Піддубці, Луцького району. Відключення відбулося без участі споживача та її представників, оскільки в цей день вона разом з чоловіком перебували в місті Тернопіль, а тому не знала і не могла знати, що ПрАТ Волиньобленерго провело знеструмлення електроустановки. Позивач, провівши оплату 16 травня 2022 року за надані послуги з розподілу електроенергії за квітень 2022 року, вважала що у неї заборгованість відсутня, відтак відключення електроустановки є неможливим. Відповідач, вважаючи, що у позивача є заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії, 19.05.2022 року на підставі направлення заступника директора Луцької філії Степанюка А.А. про вимкнення згідно з попередженням склав акт №530011618, відповідно до якого проведено контрольний огляд приладів обліку, під час якого перевірено параметри, зафіксовано покази, відключено електроустановки споживача ввідним комутаційним апаратом, опломбовано ввідним АВ у відключеному положенні. На попередженні про припинення розподілу електроенергії №528- 0901000/687019229/2022 від 11.05.2022 року міститься особистий підпис споживача - ОСОБА_2 , що підтверджує той факт, що особа була повідомлена. Також до позовної заяви позивач подала скріншот переписки з контролером відповідача, з якої вбачається про повідомлення про вимкнення за борги. Додатком до акту №530011618 є акт про пломбування та передачу на збереження засобів обліку та пломб на них від 19.05.2022 року, в якому зазначено про встановлення пломби № с.72891369. 02 червня 2022 року представниками ПрАТ Волиньобленерго - інспектором Сніцар В.О., заступником директора Степанюк А.А., електромонтером Добровольським С.В., за участі представника споживача Морозова В.В. складено акт про порушення №000317 при контрольному огляді вузла обліку (п.6 )за адресою: Луцький район, с. Піддубці, вулиця Київська, 97-А, згідно з яким виявлено порушення п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок струмоприймачів до електричної мережі без порушенням схеми обліку. Згідно з протоколом засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ ПрАТ Волиньобленерго №264 від 28 червня 2022 року за результатами розгляду вказаного акта комісією прийнято рішення про те, що акт про порушення ПРРЕЕ №000317 від 02 червня 2022 року складений правомірно, споживач причетний до виявленого порушення п.8.4.2 п.п.5 ПРРЕЕ, яке здійснила шляхом безоблікового користування електричною енергією, а саме: здійснила самовільне підключення електроустановок струмоприймачів до електричної мережі без порушенням схеми обліку. На підставі п.8.4.10. ПРРЕЕ комісія визначила розмір завданих збитків в сумі 18864, 54 грн. за період з 19 травня 2022 року до 02 червня 2022 року (день виявлення порушення), що підтверджується розрахунком. Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне. Правовідносини з постачання електричної енергії регулюються ст.714 Господарського кодексу України, Законом України Про ринок електричної енергії, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №

312. Закон України Про ринок електричної енергії визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам. Згідно зі ст. 45 Закону розподіл електричної енергії здійснюється Оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Постановою НКРЕКП №1535 від 27 листопада 2018 року ПрАТ Волиньобленерго видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Волинської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПрАТ Волиньобленерго, та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством). Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Статтею 77 Закону України Про ринок електричної енергії встановлена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії. Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 урегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (пункт 1.1.1.) Згідно пункту 1.1.2. глави 1.1. розділу І ПРРЕЕ визначено наступні терміни: попередня оплата - оплата до початку розрахункового або планового періоду, повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у найближчої наступному періоді; самовільне підключення без порушення схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, після їх відключення оператором системи в установленому законодавством порядку (за умови наявності договору з оператором системи); відключення електроустановки - одноразова дія (технологічна операція), яка виконується автоматичним або ручним способом штатними пристроями (вимикач, роз`єднувач) електричної мережі або електроустановки шляхом роз`єднання сусідніх елементів цієї мережі (установки) без порушення її технологічної цілісності, спрямована на знеструмлення електроустановки. Як передбачено пунктом 4.17. розділу IV ПРРЕЕ, за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством договором. У такому випадку відключення електроустановки може застосовуватися лише у разі несплати використаної (спожитої) електроенергії. Пункт 7.5 розділу VII ПРРЕЕ передбачає, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: 1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі: заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи. Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом). Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього. Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла. У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється. Як убачається із матеріалів справи, позивач 16 травня 2022 року оплатила 645 грн заборгованості за квітень 2022 року за надані послуги з розподілу електроенергії, проте, заборгованість за травень 2022 року у розмірі 3750,97 грн оплачено не було. Відповідно до п.8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото - та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення, перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, підтверджується відеозйомкою. За фактом виявленого порушення ПРРЕЕ у присутності ОСОБА_1 , який, як пояснювала представник відповідача, представився чоловіком Зотової С.В., було оформлено акт про порушення №000317 від 02.06.2022 та складено схему електроживлення споживача, при цьому здійснювалась фото- та відеофіксація. В акті зазначено номер та серію паспорта ОСОБА_1 , а також вказано, що до акту додаються фотоматеріали, відеоматеріали. Акт підписало 7 осіб відповідача, здійснено фото- та відеофіксацію, а тому, в розумінні п. 8.2.5. ПРРЕЕ акт про порушення ПРРЕЕ колегія суддів вважає дійсним. Відповідно до позиції Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, яка викладена в п. 16 постанови від 20.03.2019 по справі №908/1865/17 представники оператора системи не мають права сумніватися в повноваженнях представника споживача, оскільки ця особа допустила їх до перевірки, чого не може зробити не уповноважена особа. За наведеного, доводи позивача про те, що акт про порушення складений за участю неповноважної особи зі сторони споживача, є безпідставними. Як свідчать матеріалів справи, акт про порушення зі сторони споживача відмовився підписувати громадяни ОСОБА_1 , який знаходився на об`єкті позивача, мав доступ до приміщень позивача, допустив представників відповідача на об`єкт для проведення перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа. Таким чином, колегія суддів зауважує, що акт про порушення складений за участю повноваженого представника позивача, як того вимагає пункт 8.2.5 ПРРЕЕ, у зв`язку з чим доводи позивача в цій частині є необґрунтованими (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 916/1385/17, від 04.07.2018 у справі № 914/2510/17). Оскільки у день складення акту про порушення ОСОБА_1 , який представився чоловіком позивачки, відмовився підписувати та отримувати один примірник акту, представники ПрАТ Волиньобленерго: Сніцар В.О., Стегіанюк А.А., Добровольський С.В., Столярчук ГІ.К., Боричевський В.М., Плазинський В.М., Грисюк І.О., підписали акт, дотримуючись положень п.8.2.5. ПРРЕЕ, зафіксували відмову відеозйомкою, про що зазначили у акті про порушення, а другий примірник акту про порушення було направлено споживачу рекомендованою поштовою кореспонденцією, про що свідчить копія списку №4183 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 02.06.2022. Пунктом 5.2.28. Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що факт установлення оператором мережі, ППКО та заінтересованими сторонами пломб, а також індикаторів та їх стан мають бути зафіксовані в акті пломбування, що складається відповідно до вимог цього Кодексу в необхідній кількості примірників представниками оператора мережі у присутності замовника та власника електроустановки, об`єкта або окремого елемента об`єкта, території, приміщення, де встановлюється вузол обліку, або уповноважених ними осіб та підписується ними. По одному примірнику акта пломбування передається замовнику та власнику об`єкта де встановлений вузол обліку. Згідно з п. 5.16.1. розділу 5.16. Пломбування/розпломбування вузлів обліку Кодексу комерційного обліку електричної енергії, з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують. Пунктами 5.16.2., 5.16.3., 5.16.5., 5.16.14. - 5.16.18. Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що ЗВТ мають бути опломбовані на затискній кришці пломбою оператора системи. Пломби з тавром оператора системи мають бути встановлені також на пристроях вузла обліку, що закривають: 1) первинні і вторинні кола живлення ЗВТ; 2) кришки важелів і кнопок управління комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів, встановлених у цих колах; 3) двері комірок трансформаторів напруги; 4) кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, апаратних інтерфейсах зв`язку ЗВТ; 5) всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до відкритих струмоведучих та сигнальних частин ЗВТ. Пломбування ЗВТ та інших пристроїв вузла обліку має здійснюватися таким чином, щоб була забезпечена можливість доступу до важелів (приводів) і кнопок управління комутаційних апаратів та захисних автоматичних вимикачів, візуального контролю всіх встановлених пломб, а також зчитування показів лічильників без застосування спеціальних інструментів та порушення цілісності встановлених пломб. Якщо пломбування/розпломбування діючих вузлів обліку у споживача здійснювалося після відключення електроустановок цих споживачів, то при подальшому їх підключенні представниками оператора системи має бути проведений контрольний огляд вузла обліку та складений відповідний акт. При цьому проведенні технічної перевірки вузла обліку не вимагається. Після пломбування/розпломбування ЗВТ та пристроїв ВОЕ на об`єкт складається акт пломбування/розпломбування, що підтверджує факт установлення/зняття пломб та індикаторів на/у ЗВТ (зокрема передбачений виробником ЗВТ), відповідність їх стану (неспрацьований/спрацьований), а також передачі встановлених ЗВТ та інших складових ВОЕ, пломб та індикаторів на збереження. Акт пломбування/розпломбування має також містити інформацію про місце кожної пломби/індикатора, найменування суб`єкта, який встановлює/знімає пломбу/індикатор, і суб`єкта, відповідального за збереження та цілісність пломби/індикатора. Акт пломбування/розпломбування складається в необхідній кількості примірників представниками оператора системи у присутності замовника (учасника ринку/споживача) та власника електроустановки, об`єкта або окремого елемента об`єкта, території, приміщення, де встановлюється/встановлений вузол обліку, або уповноважених ними осіб. Акт пломбування/розпломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування/розпломбування. Кожному підписанту надається по одному примірнику акта пломбування/розпломбування. Будь-які роботи, що можуть призвести до пошкодження пломб та/або пломбувального матеріалу, встановлених на ЗВТ та пристроях вузла обліку, повинні бути погоджені з власниками ЗВТ та вузла обліку. Такі роботи мають проводитися у присутності уповноважених представників заінтересованих сторін, чиї пломби можуть бути пошкоджені. Пункт 11.5.4. Кодексу системи розподілу передбачає, що у разі відсутності технічної можливості виконання умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших Користувачів (унаслідок застосування відповідної схеми електропостачання) Користувач, надання послуг з розподілу якому має бути обмежене або припинене, зобов`язаний надати доступ до власних електроустановок уповноваженим представникам ОСР для вибіркового відключення струмоприймачів з наступним пломбуванням пристроїв їх підключення. Таким чином, факт відключення від електроспоживання має бути підтверджений належними доказами, зокрема, актом про пломбування, що складений в порядку передбаченому законодавством за участю споживача чи його представника, а пломби передані споживачу на зберігання із зазначенням підпису особи, що прийняла їх. Проте, слід зауважити, що акт про пломбування та передачу на збереження засобів обліку та пломб на них від 19.05.2022, який нібито був складений при вимкненні споживача від електроенергії, не відповідає вимогам законодавства, оскільки не підписаний споживачем чи його представником. Відповідно до п. 2.3.4 ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції , що оскільки при припиненні електропостачання 19.05.2022 пломба позивачу на зберігання не передавалась, позивач не може нести відповідальності за її пошкодження або відсутність, відтак відключення позивача оператором системи не було проведено в установленому законодавством порядку. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду неодноразово викладав позицію про неможливість притягнення споживача електричної енергії до відповідальності за пошкодження чи відсутність пломб, якщо такі в установленому порядку йому не передавалися на зберігання. Відповідна позиція підтверджується постановами КГС ВС від 26.11.2020 № 911/1010/19, від 13.06.2019 № 909/646/18, від 25.04.2018 № 914/983/17 та від 10.10.2018 № 918/857/17. Посилання скаржника на постанови Західного апеляційного господарського суду від 16 листопада 2022 року по справі №914/540/22 та від 22 листопада 2022 року по справі №914/541/22 не беруться судовою колегією до уваги, оскільки в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що предметом позову виступає немайнова вимога щодо визнання недійсним та скасування його рішення, яким здійснено розрахунок обсягу і - вартості необлікованої електричної енергії за вчинення позивачем самовільного підключення електроустановок до мережі оператора систем без порушення схеми обліку, а не зрив пломб та нарахування відповідно до цього порушення нарахувань. В спростування вищевказаного, колегія суддів зазначає, що відключення електроустановок позивача 19 травня 2022 року здійснено на підставі акту №5300116118, додатком до якого є акт про пломбування та передачу на збереження засобів обліку та пломб на них. Таким чином, складенням відповідного акту про пломбування фактично фіксувалось відключення електроустановок позивача. Отже, у матеріалах справи відсутні належні докази самовільного підключення споживача до електроустановок після вимкнення у встановленому порядку, відповідач не довів вчинення позивачем як споживачем електричної енергії протиправних дій, не довів факту самовільного зняття споживачем пломби, що призвело до необлікованого споживання електричної енергії. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позов про визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго, яке оформлено протоколом №264 від 28 червня 2022 року, на основі акта про порушення № 000317 від 02 червня 2022 року щодо визначення обсягу вартості необлікованої електричної енергії відносно фізичної особи-підприємця Зотової С.В. підлягає до задоволення. Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12636,67 грн. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позову. Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи. Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Волинської області від 05.01.2023 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування. Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційних скарг, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником. Разом з тим, щодо заявлених витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції, слід вказати таке. В судовому засіданні представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу. На обґрунтування відшкодування витрат на цю суму представник позивача посилався на те, що ним було надано наступні послуги: - ознайомлення з апеляційною скаргою та її правовий аналіз (15 лютого 2023 року) - 2 години; - консультування клієнта щодо правової позиції у справі (15 лютого 2023 року) -1 година; - підготовка та подача відзиву (05 березня 2023 року) - 4 годин; - прибуття та участь у суді апеляційної інстанції (21 березня 2023 року) 3 години. Загалом, як зазначає представник позивача, ним було надано послуг правової (правничої) допомоги тривалістю 10 год. 00 хв. Крім цього, представник позивача посилається на п.2 додатку №1 до договору, яким передбачено, що у разі необхідності адвокатом затрат додаткового часу на підготовку та ведення справи, вартість гонорару збільшується у співвідношенні: 1 (одна) година додаткового часу - 700 (сімсот) гривень 00 копійок. Під затратою додаткового часу розуміється витрати часу на підготовку та ведення справи понад 10 (десять) годин. Представник позивача зазначає, що станом на 21 березня 2023 року у зв`язку із подачею до суду апеляційної скарги позивачу було надано додаткові послуги правової допомоги тривалістю 10 годин на суму 7 000,00 грн. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»). Згідно зі статтею 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Окрім цього, суд має також враховувати: складність справи та складність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18. Факт надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи підтверджується наданими представником позивача доказами, а саме: - копією договору №21-г/22 про надання правової допомоги від 09.09.2022; - копією додатку №1 до договору від 09.09.2022; - рахунком фактурою №РФ-00004 від 21.03.2023; - актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №04 від 21.03.2023; - квитанцією №04/23 від 21.03.2023. Надання правової допомоги за договором № 21-г/22 від 09.09.2022 саме адвокатом підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АС №1044931 від 20.09.2022. Згідно з п.п.4.1., 4.2. договору № 21-г/22 від 09.09.2022 за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар; розмір гонорару встановлюється за домовленістю сторін та фіксується у додатку до цього договору. Згідно з додатком №1 до договору за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 10000 грн. без ПДВ. Як вбачається з копії квитанції №04/23 від 21.03.2023 позивач сплатила адвокату Піддубному О.О. 7000 грн. за правову допомогу адвоката, надану на підставі рахунку фактури №РФ-00004 від 21.03.2023 та договору № 21-г/22 від 09.09.2022. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц). Надані докази в їх сукупності підтверджують надання позивачу її адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи, проте не можна погодитись, що було надано послуг на суму 7000 грн. Разом з тим, частиною 5 ст.126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч.5 ст. 126 ГПК України за наявності клопотання іншої сторони. Так, відповідач у справі заявив усне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Здійснивши аналіз предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією відповідача про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу не відповідає складності справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Крім того, в постанові Великої Палати Верховного суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. За таких обставин, враховуючи наявність заперечень відповідача щодо обсягу щодо розміру витрат на правничу допомогу; незначний обсяг доказів у справі, а також, те, що інтереси позивача представляв як у суді першої, так і в суді першої інстанції один і той самий представник, який був знайомий з обставинами справи, а тому підготовка відзиву не потребувала значного обсягу часу. В даній справі відбулось тільки одне судове засідання в суді апеляційної інстанції, яке тривало не більше години, а тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зменшити розмір витрат відповідача на правову допомогу до 3500 грн відповідно, заява представника Фізичної особи-підприємця Зотової Світлани Володимирівни про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" на рішення Господарського суду Волинської області від 05.01.23 у справі № 903/730/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 05.01.23 у справі № 903/730/22 залишити без змін.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго, (43023, м. Луцьк, вул. Єршова, 4, код ЄДРПОУ 00131512) на користь Фізичної особи-підприємця Зотової Світлани Володимирівни, ( АДРЕСА_1 ) 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу. В решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Місцевому суду видати наказ на виконання даної постанови.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

6. Справу №903/730/22 повернути до Господарського суду Волинської області. Повний текст постанови складений "28" березня 2023 р. Головуючий суддя Миханюк М.В. Суддя Саврій В.А. Суддя Коломис В.В.