Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/17639/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" березня 2023 р. Справа№ 910/17639/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Руденко М.А. суддів: Кропивної Л.В. Корсака В.А. при секретарі: Овчинніковій Я.Д. за участю представників сторін: від позивача: не з`явився; від відповідача: Снісаренко К.С. (витяг); від третьої особи: не з`явився, розглянувши матеріали апеляційної скарги державного підприємства "Укркосмос" на рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/17639/21 (суддя Підченко Ю.О.) за позовом державного підприємства "Укркосмос" до Міністерства фінансів України третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Державне космічне агентство України про визнання пункту Договору в частині строку відшкодування витрат недійсним та про зобов`язання змінити пункт Договору, - В С Т А Н О В И В: Державне підприємство "Укркосмос" звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Міністерства фінансів України у якому просить суд: 1) визнати п. 6.3. договору №28010-02/137 від 15.12.2009 про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути на виконання гарантійних зобов`язань Кабінетом Міністрів України (в редакції Додаткового договору №2/28010-02/137-2 від 27.12.2011) в частині визначення моменту початку відшкодування витрат недійсним; 2) змінити п. 6.3. договору №28010-02/137 від 15.12.2009 про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути на виконання гарантійних зобов`язань Кабінетом Міністрів України (в редакції Додаткового договору №2/28010-02/137-2 від 27.12.2011) у зв`язку з істотною зміною обставин та викласти його в наступній редакції: "У разі виникнення витрат, відшкодувати ці витрати за рахунок надходжень від використання ресурсу супутника зв`язку протягом 8 (восьми) років щоквартально рівними частинами шляхом перерахування відповідної суми на користь держави Україна на вказаний Міністерством рахунок Державної казначейської служби України у валюті Кредиту (або національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу)". Позовні вимоги мотивовані тим, що: 1) на думку позивача договір №28010-02/137 не приведено у відповідність до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 №1377, а в п. 6.3. цього договору не вказано джерело фінансування, за рахунок якого позивач має здійснювати відшкодування витрат державного бюджету на погашення і обслуговування запозичення. 2) з підстав, встановлених частиною четвертою статті 652 ЦК України пункт 6.3 Договору №28010-02/137 від 15.12.2009 (в редакції Додаткового договору №2/28010-02/137-2 від 27.12.2011) має бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони. Рішенням господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у задоволенні позову державного підприємства "Укркосмос" відмовлено. Суд першої інстанції керувався тим, що позивачем не доведено існування підстав для внесення змін до п. 6.3 договору на підставі ст. 652 ЦК України на підставі істотної зміни обставин та з огляду на те, що законодавством не передбачено обов`язку Міністерства фінансів України щодо внесення змін певного змісту до укладеного договору в частині визначення моменту початку відшкодування витрат. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, державне підприємство "Укркосмос" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/17639/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги державного підприємства "Укркосмос" в повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд неповно дослідив те, що позивач просить внести у договір зміни, які обумовлені змінами у законодавство; суд не врахував того, що позивач неодноразово звертався до відповідача щодо визначення джерела відшкодування витрат, тому суд вийшов за межі позовних вимог коли здійснив аналіз статті 17 Бюджетного кодексу України. В частині вимог про визнання частково недійсним п. 6.3 Договору позивач посилається на невірне застосування судом положень ст.117 Конституції України, ч. 4 ст. 4, ч. 1, 3 ст. 11, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 638 ЦК України, ч. 1 ст. 179, ч. 3 ст. 180 ГК України, ст.ст. 19, 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» оскільки спірний договір на переконання позивача укладено на виконання п. 7 постанови КМУ №718 від 01.07.2009, у яку було внесено зміни постановою КМУ від 26.12.2011 №1377, в якій, на думку позивача, джерелом відшкодування визначено надходження від використання ресурсу супутника зв`язку. Також позивач посилається на те, що у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі №640/49233/21 зазначено про необхідність приведення спірного договору у відповідність до постанови КМУ№1377. В частині вимог про внесення змін до п 6.2 Договору позивач посилається на неврахування судом існування всіх необхідних для зміни договору умов, а саме того, що в момент укладення договору сторони не могли припустити, що настане анексія АРК, яка унеможливила використання об`єкту у м. Євпаторія, яку сторони не могли усунути при всій обачливості, до виконання проекту були залучені підрядники - суб`єкти російської федерації, співпраця з якими в силу вимог ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» заборонена, вжито заходів щодо ліквідації форс-мажорних обставин щодо наземного сегмента. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 апеляційну скаргу у справі №910/17639/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю. З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 06.09.2022 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №910/17639/21 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції. Листом Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/17639/21. 14.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/17639/21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Укркосмос" на рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/17639/21 та призначено до розгляду на 25.10.2022. 07.10.2022 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. 12.10.2022 через канцелярію суду від представника третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній підтримав доводи апеляційної скарги позивача, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 24.10.2022 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з перебуванням представника позивача на лікарняному. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2022 клопотання позивача було задоволено та відкладено розгляд справи на 29.11.2022. 28.11.2022 через канцелярію суду від представника позивача надійшло друге клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з участю представника позивача у іншому судовому засіданні. Також 28.11.2022 через канцелярію суду від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у відсутності уповноваженого представника третьої особи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 клопотання представника позивача було задоволено, розгляд справи відкладено на 10.01.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 розгляд справи призначено на 14.02.2023, оскільки 10.01.2023 розгляд справи не відбувся в зв`язка з перебуванням судді у відпустці. 09.02.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшло третє клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з участю представника позивача у іншому судовому засіданні. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 розгляд справи призначено на 21.03.2023, оскільки 14.02.2023 розгляд справи не відбувся в зв`язка з перебуванням судді у відпустці. 20.03.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшло четверте клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з участю представника позивача у іншому судовому засіданні. У судовому засіданні 21.03.2023 колегія суддів заслухавши думку представника відповідача стосовно чергового клопотання позивача про відкладення розгляду справи, ухвалила відмовити в його задоволенні, з наступних підстав. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Крім того, статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 273 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 202 ГПК України) є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 21.03.2023 за відсутності представників позивача та третьої особи, якою було направлено клопотання про розгляд справи у відсутності її уповноваженого представника. У судовому засіданні 21.03.2023 представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.05.2007 Кабінетом міністрів України прийнято постанову №696 "Про заходи щодо створення національної супутникової системи зв`язку". 01.07.2009 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №718 від 01.07.2009, якою затверджено Порядок надання у 2009 році державних гарантій щодо фінансування робіт із створення "Національної супутникової системи зв`язку" (далі також "НССЗ") в рамках Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу. 15.12.2009 між державним підприємством "Укркосмос" (як позичальником) та Eхport Development Canada (Канадською експертною агенцією) укладено Кредитний договір. 15.12.2009 між Міністерством фінансів України та державним підприємством "Укркосмос" (як позичальником) укладено договір №28010-02/137 (а.с. 51-53 т. 1) про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути на виконання гарантійних зобов`язань Кабінетом Міністрів України, враховуючи зобов`язання, що випливають з Кредитного договору від 15.12.2009, укладеного між ДП Укркосмос" та Export Development Canada (Канадською експертною агенцією як кредитором) та Державної гарантії щодо виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором та законодавства України. У п. 2.1. договору №28010-02/137 зазначено, що його укладено відповідно до ст. 17 Бюджетного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 №718 "Про надання у 2009 році державних гарантій щодо фінансування робіт із створення національної супутникової системи зв`язку в рамках Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу". Відповідно до п. 1.2 Договору для цілей договору: термін Кредит означає грошові кошти в сумі 292 433 560, 00 дол. США, які надаються кредитором позичальнику на умовах, викладених у кредитному договорі, на фінансування робіт із створення національної супутникової системи зв`язку (далі - цільове використання кредиту); термін Гарант означає Кабінет Міністрів України; термін Витрати (в редакції Додаткового договору №2/28010-02/137-2 від 27.12.2011) означає кошти Державного бюджету України, сплачені на виконання Гарантом гарантійних зобов`язань з повернення та обслуговування кредиту; на обслуговування кредиту та внесення плати за надання Державної гарантії за відповідною бюджетною програмою. Позичальник вживає заходів щодо недопущення Витрат, а у разі їх виникнення відшкодовує їх відповідно до умов договору (п. 3.1 договору №28010-02/137). Змістом п. 3.2 договору №28010-02/137 передбачено, що виконання зобов`язань позичальника щодо відшкодування витрат забезпечується: - заставою майнових прав за Контрактом на поставку супутника (виведення на орбіту), що укладений між позичальником та MacDonald Dettwiler and Assiciates Corporation 22.06.2009; - заставою майнових прав за всіма контрактами, що будуть укладатися позичальником з користувачами супутникового ресурсу; - правом договірного списання коштів у сумі невиконаних зобов`язань за підпунктами 6.3., 6.4., 8.3. та 8.4 договору на користь та на вимогу Мінфіну з усіх поточних та вкладних (депозитних) рахунків позичальника (п. 3.1., 3.2. договору). Відповідно до п. 6.3. договору в редакції Додаткового договору №2/28010-02/137-2 від 27.12.2011, позичальник зобов`язується у разі виникнення Витрат, відшкодувати ці Витрати протягом 8 років щоквартально рівними частинами, починаючи з 2020 року, шляхом перерахування відповідної суми на користь держави України на вказаний Мінфіном рахунок Державної казначейської служби України у валюті Кредиту (або у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення платежу) (а.с. 56-57 т. 1). Згідно з п. 9.5 договору №28010-02/137, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків, передбачених договором, кредитним договором. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 №1377 "Про деякі питання створення національної супутникової системи зв`язку" (загальнодоступні документи), яка набрала чинності 13.01.2012 доповнено Постанову КМУ від 01.07.2008 №718 та визначено, що погашення і обслуговування запозичення, здійсненого ДП "Укркосмос" для виконання робіт із створення національної супутникової системи зв`язку, та внесення плати за надання державних гарантій, зазначених у п. 2 постанови КМУ від 01.07.2009 №718 "Про надання у 2009 році державних гарантій щодо фінансування робіт зі створення національної супутникової системи зв`язку в рамках державної цільової програми підготовки та проведення Україною фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу", здійснюються за рахунок видатків державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному космічному агентству на погашення і обслуговування такого запозичення, з наступним відшкодуванням витрат державного бюджету за рахунок надходжень від використання ресурсу супутника зв`язку на умовах, визначених Міністерством фінансів та державним підприємством "Укркосмос". Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві надіслало на адресу Головного управління ДПС у м. Києві подання від 29.07.2020 №183 про стягнення простроченої заборгованості (сплата основного боргу за кредитом, наданим державою або під гарантії держави (договір від 15.12.2009 №28010-02/137) станом на 01.07.2020 у сумі 583304150, 13 грн, що еквівалентно 21 852 941, 40 дол США та подання від 29.07.2020 №184 щодо стягнення простроченої заборгованості сплата пені на заборгованість по основному боргу) станом на 01.07.2020 у сумі 15764936, 97 грн. Головне управління ДПС у м. Києві звернулось 24.11.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДП "Укркосмос" про стягнення простроченої заборгованості за бюджетними позичками у розмірі 599 069 087, 10 грн, за наслідками чого відкрито провадження у справі №640/28430/20, розгляд якої наразі не завершено. Міністерство Фінансів України листом від 10.11.2020 (а.с. 111-114 т. 1) відмовило позивачу у підписанні додаткової угоди, якою пропонувалось внести зміни до п. 6.3 договору та повернуло обидва його примирники без підписання. Водночас, на листи ДП «Укркосмос» від 09.12.2020 №386/2020 та від 29.12.2020 №399/2020 Мінфіном надана відповідь від 18.03.2021 №12010-11/98-3/8804 (а.с. 113-114 т. 1) у якій повідомлено, що: 1) «ДП «Укркосмос» у рамках кредитної угоди від 15.12.2009 отримано кредит під державну гарантію від Канадської Експортної Агенції в обсязі 292,4 млн. доларів США з метою створення національної супутникової системи зв`язку із супутником «Либідь». 2) Кошти на виконання боргових зобов`язань за Кредитом, були передбачені у державному бюджеті за бюджетною програмою головного розпорядника Державного космічного агентства України за КПКВК 6381130 «Виконання боргових зобов`язань за кредитом, залученим під державну гарантію для реалізації проекту «Створення Національної системи супутникової системи зв`язку». 3) Відповідно до додаткового договору від 27.12.2011 №2 (а.с. 56-57 т. 1) до договору від 15.12.2009 №28010-02/137 про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути на виконання гарантійних зобов`язань Кабінетом Міністрів України, укладеного між ДП «Укркосмос» та Міністерством фінансів України (далі - Договір про відшкодування), у разі виникнення витрат ДП «Укркосмос» зобов`язалось відшкодувати ці витрати протягом восьми років щоквартально рівними частинами починаючи з 2020 року (копії розрахунків та графіка погашення заборгованості перед державою, які було надано листом Державного космічного агентства України від 28.09.2011, наявні у матеріалах справи). 4) Витрати за договором про відшкодування - кошти державного бюджету, сплачені на виконання гарантійних зобов`язань з повернення та обслуговування Кредиту, кошти державного бюджету, сплачені на обслуговування Кредиту та внесення плати за надання державної гарантії за згаданою бюджетною програмою в загальній сумі 349 647,70 тис. доларів США. 5) Унаслідок невиконання ДП «Укркосмос» своїх зобов`язань за договором про відшкодування станом на 01.03.2021 сума простроченої заборгованості підприємства перед державою становить 43 705, 96 тис. доларів США. Сума пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості, становить 88 824, 71 тис. гривень. Відповідно до листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 05.01.2021 Державне космічне агентство України листами від 01.02.2021 та 11.02.2021 (а.с. 119-121 т. 1) повідомило Міністерство фінансів України про непогодження проекту і додаткового договору №3 до Договору про відшкодування та щодо створення Міжвідомчої робочої групи з метою аналізу пропозицій інвесторів стосовно завершення реалізації проекту створення національної супутникової системи зв`язку, яка створюється на виконання доручення Віце-прем`єр-міністра України - Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України О. Уруського від 03.12.2020 №48315/2/1-20. У лютому 2021 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Міністерства фінансів України в якому викладено прохання: зобов`язати міністерство фінансів України надіслати ДП "Укркосмос" відповідь на лист від 09.12.2020 ДП "Укркосмос" за вих №386/2020 щодо приведення Договору у відповідність до Постанови Кабінету міністрів України №1377 від 26.12.2011; зобов`язати Міністерство фінансів України привести положення Договору №28010-02/137 від 15.12.2009 про порядок відшкодування витрат державного бюджету, укладеного між державним підприємством "Укркосмос" та Міністерством фінансів України №1377 від 26.12.2011 "Деякі питання створення національної супутникової системи зв`язку". Провадження у вказаній справ наразі зупинено ухвалою від 25.01.2022 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/17639/21. Обґрунтовуючи позов в частині вимоги про визнання недійсним п. 6.3. договору №28010-02/137 від 15.12.2009 про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути на виконання гарантійних зобов`язань Кабінетом Міністрів України (в редакції Додаткового договору №2/28010-02/137-2 від 27.12.2011) в частині визначення моменту початку відшкодування витрат позивач вказав на те, що: 1) Кабінет Міністрів України у п. 1 своєї постанови від 26.12.2011 №1377 чітко визначив джерело, за рахунок якого здійснюється відшкодування витрат державного бюджету на погашення і обслуговування запозичення - надходження від використання ресурсу супутника зв`язку. 2) використання ресурсу супутника зв`язку та мовлення, відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.2007 №696 починає здійснюватися після його запуску та введення в експлуатацію. 3) відшкодування витрат державного бюджету має здійснюватися з моменту, коли супутник зв`язку буде запущений на орбіту, введений в експлуатацію та ДП "Укркосмос" буде отримувати плату за надання цього ресурсу операторам супутникового зв`язку та мовлення та іншим споживачам. Однак, п. 6.3. договору в частині визначення моменту початку відшкодування витрат суперечить п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1377 від 26.12.2011, виконання якої є обов`язковим для сторін. Згідно вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно з частинами 1 - 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Як вбачається з приписів ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вказане свідчить про те, що під час вирішення спорів господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Укладений сторонами Договір №28010-02/137 заснований на державному замовленні, цивільні права і обов`язки сторін виникли безпосередньо із їх дій, які передбачені актами цивільного законодавства. Договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб`єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов`язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення (ч. 1 ст. 183 ГК України). Держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за зобов`язаннями державних замовників (ч. 2 ст. 183 ГК України). Спірний договір на переконання позивача укладено на виконання п. 7 постанови КМУ №718 від 01.07.2009, якою встановлено що Мінфін та позичальник укладають до надання державних гарантій договір про відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути у разі виконання державою гарантійних зобов`язань. У договорі передбачаються зобов`язання позичальника щодо: відшкодування витрат державного бюджету, пов`язаних з виконанням гарантійних зобов`язань; сплати пені за кожний день прострочення відшкодування зазначених витрат; подання Мінфіну інформації, необхідної для проведення моніторингу спроможності позичальника виконувати зобов`язання за запозиченнями; погодження з Мінфіном здійснення видатків, необхідних для виконання робіт та надання послуг із створення системи зв`язку, у разі недостатності у позичальника коштів для внесення чергового платежу або за наявності простроченої заборгованості за запозиченнями та заборгованості з відшкодування витрат державного бюджету, пов`язаних з виконанням гарантійних зобов`язань. При цьому постанова КМУ №718 від 01.07.2009 не містить вимог про необхідність визначення у договорах про відшкодування витрат державного бюджету інформації про визначення моменту початку відшкодування витрат, а подальші зміни у законодавстві, зокрема в частині викладені у п. 1 постанови Кабінет Міністрів України від 26.12.2011 не можуть бути підставою для визначання частково недійсним п. 6.3 договору (оскільки таки підстави недійсності визначаються саме на момент укладення правочину). А тому, з огляду на вказане вище, позивачем не доведено існування підстав для задоволення позовної вимоги про визнання частково недійсним п. 6.3 договору. Відповідно до статті 19 Конституції України Мінфін діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено існування підстав для визнання недійсним п. 6.3. договору в частині визначення моменту початку відшкодування витрат, з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Також колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено підстав для задоволення позовної вимоги про зміну п. 6.3. у зв`язку з істотною зміною обставин з огляду на наступне. У позові ДП "Укркосмос" посилається на наявність одразу чотирьох умов для зміни договору №28010-02/137 на підставі ст. 652 ЦК України у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Вказане свідчить про те, що правом визначення предмету і підстав позову наділений виключно позивач, натомість суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, з огляду на що позовна вимога про внесення змін до п. 6.3 договору має розглядатись через визначену позивачем підставу її пред`явлення - ст. 652 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 8 ст. 188 ГК України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Разом з тим, частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, в силу ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Укладення сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбаченому статтею 181 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством (ч. 3 ст. 183 ГК України). Ухилення від укладення договору за державним замовленням є порушенням господарського законодавства і тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами. Спори, пов`язані з укладенням договору за державним замовленням, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох сторін, вирішуються в судовому порядку (ч. 3 ст. 183 ГК України). Згідно зі ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Статтею 187 ГК України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Згідно з частиною 2 статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: - в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; - зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї намагалися; - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; - із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №910/6494/19. Частиною 4 статті 652 ЦК України передбачено, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Поняття "істотна зміна умов" є оціночним поняттям, оскільки ЦК України не містить дефініції вказаного поняття, а лише наводить характерні ознаки цього поняття. Судова практика щодо вказаного питання є сталою та свідчить про те, що суди не визнають істотною зміною обставин фінансову кризу, інфляційні процеси, банкрутство суб`єкта господарювання, проведення антитерористичної операції. Матеріали справи свідчать, що виникнення правовідносин між сторонами за договором №28010-02/137 вже відбулося, зобов`язання відповідачем вже виконано, а додатковими договорами неодноразово вносилися зміни до п. 6.3. договору. Слід зазначити, що виконання умов постанови Кабінету міністрів України від 03.05.2007 №696 "Про заходи щодо створення національної супутникової системи зв`язку", на яку посилається позивач, не входить до предмету доказування у даній справі та при цьому така постанова не містить умов про необхідність використання виключно об`єкту у м. Євпаторія, чи залучення виключно підрядників які є суб`єктами російської федерації при тому, що положення законодавства не передбачали виконання обов`язків покупця будь-якою іншою особою, а також неможливості при всій турботливості та обачності, які від неї намагалися усунення обставин порушення зобов`язання після їх виникнення. При цьому позивачем взагалі не надано доказів того, що виконання договору позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при його укладенні. Враховуючи викладене наведені позивачем в обґрунтування вимоги про внесення змін до договору обставини не відповідають визначеним ч. 2 ст. 652 ЦК України критеріям, як помилково зазначає позивач в апеляційній скарзі. За наслідками дослідження матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем не доведено факту наявності всіх чотирьох умов, необхідних для зміни договору, у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, з огляду на що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Дослідивши матеріали наявні у справі та з огляду на те, що позивачем не доведено як підстав для визнання частково недійсним п. 6.3 договору так і підстав для внесення змін до нього на підставі ст. 652 ЦК України, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. Додатково слід зазначити, що вимоги у даній справі позивач мотивував тим, що на його думку, Мінфін, реалізуючи свої владні повноваження, має актуалізувати зміст договору від 15.12.2009 №28010-02/137 про порядок відшкодування витрат державного бюджету, укладеного між ДП «Укркосмос» та Мінфіном, у відповідність з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2011 №1377 «Деякі питання створення національної супутникової системи зв`язку». При цьому, позивач не наводить норм законів, а також норм Постанови №1377 та/або положень договору, якими передбачено обов`язок Мінфіну як суб`єкта владних повноважень вносити зміни певного змісту до укладеного договору. Зміст листів ДП «Укркосмос» від 09.12.2020 №386/2020 до Мінфіну та від 29.12.2020 №399/2020 до Кабінету Міністрів України, який надісланий Секретаріатом Кабінету Міністрів України до Мінфіну для розгляду в установленому порядку, свідчить про відсутність обов`язку Мінфіну щодо внесення змін певного змісту до укладеного договору зважаючи на таке. (а.с. 113-114 т. 1) У листі ДП «Укркосмос» від 09.12.2020 №386/2020 до Мінфіну на стор. 2 заявник зазначає, що «пунктом 9.3 Договору обумовлено, що зміни та доповнення до Договору вносяться шляхом укладення додаткових договорів між Сторонами, які вважаються його невід`ємними частинами. На виконання даних вимог, між ДП «Укркосмос» та Міністерством фінансів України було укладено Додатковий договір №1 від 24.06.2010 та Додатковий договір №2 від 27.12.2011». У листі ДП «Укркосмос» від 29.12.2020 №399/2020 до Кабінету Міністрів України, який надісланий Секретаріатом Кабінету Міністрів України до Мінфіну для розгляду в установленому порядку, заявник просить Кабінет Міністрів України: надати розпорядження Мінфіну щодо відкликання подань Головного управління Державної казначейської служби України від 29.07.2020 №183 та від 29.07.2020 №184, сформованих та направлених до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на підставі інформації, отриманої від Мінфіну щодо виконання Державним підприємством "Укркосмос" умов Договору №28010-02/137 від 15.12.2009 про порядок відшкодування витрат державного бюджету; - надати розпорядження Мінфіну щодо приведення Договору у відповідність до Постанови №1377. Таким чином, необхідність внесення змін до договору ДП «Укркосмос» у своїх листах, а наразі в позовній заяві обґрунтовує неможливістю виконання ним умов укладеного договору щодо відшкодування витрат державного бюджету (а не ст. 652 ЦК України яку зазначено у якості підстави позову). При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 затверджено Порядок обліку заборгованості (далі - Порядок), в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, який регламентує в т.ч. дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії. Вказаний порядок містить інформацію про те, що: 1) облік заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами ведеться Мінфіном та банком-агентом у валюті кредиту, в якій вони надані.; 2) кошти в національній валюті, що надходять в рахунок погашення заборгованості, в тому числі простроченої, за кредитами та нарахованої на її суму пені зараховуються на окремий рахунок, відкритий у Державній казначейській службі. Відповідно до ч. 13 ст. 17 Бюджетного кодексу України забороняється реструктуризація заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, за кредитами з бюджету, крім розстрочення її сплати під час санації такого суб`єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов`язання щодо погашення такої заборгованості, на строк не більше трьох років на підставі договору, укладеного між таким суб`єктом господарювання, інвестором та податковим органом. Крім того ч. 14 ст. 17 Бюджетного кодексу України визначено, що забороняється списання заборгованості суб`єктів господарювання перед державою Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб`єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв`язку з недостатністю їхніх активів і стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, а також крім заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним. З пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №1377 від 26.12.2011 вбачається наступне: «Установити, що погашення і обслуговування запозичення, здійсненого державним підприємством Укркосмос" для виконання робіт із створення національної супутникової системи зв`язку, та внесення плати за надання державних гарантій, зазначених у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 року N718 (718-2009-п) "Про надання у 2009 році державних гарантій щодо фінансування робіт із створення національної супутникової системи зв`язку в рамках Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу" (Офіційний вісник країни, 2009 року, N52, ст. 1793), здійснюються за рахунок видатків державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному космічному агентству на погашення і обслуговування такого запозичення, з наступним відшкодуванням витрат державного бюджету за рахунок надходжень від використання ресурсу супутника зв`язку на умовах, визначених Міністерством фінансів та державним підприємством "Укркосмос". Тобто, постановою встановлено (першочергово) відшкодування витрат державного бюджету на погашення і обслуговування запозичення за рахунок видатків державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному космічному агентству на погашення і обслуговування такого запозичення, (і тільки тоді) з наступним відшкодуванням витрат державного бюджету за рахунок надходжень від використання ресурсу супутника зв`язку на умовах, визначених Міністерством фінансів та державним підприємством "Укркосмос", а не як намагається переконати позивач, що одним та єдиним джерелом відшкодування є надходження від використання ресурсу супутника зв`язку. При цьому позивачем не доведено того, яким чином аналіз ст. 17 Бюджетного кодексу України може свідчити про вихід за межі позовних вимог. Крім того, у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2021 у справі №640/4933/21 (а.с. 145-150 т. 1) відсутні беззаперечні висновки щодо необхідності приведення договору у відповідність до законодавчих змін. Більше того, вказану постанову прийнято за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції, якою було залишено позов без розгляду з огляду на пропуск встановленого для звернення з адміністративним позовом строку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищезазначене. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/17639/21, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається. Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Укркосмос" на рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/17639/21 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2022 у справі №910/17639/21 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/17639/21 повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст судового рішення складено 29.03.2023 Головуючий суддя М.А. Руденко Судді Л.В. Кропивна В.А. Корсак