Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/5042/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/5042/22 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Турецької І.О., Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У березні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_2 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при перерахунку пенсії ОСОБА_2 не застосовувати обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.03.2022 року розміру пенсії ОСОБА_2 максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з 01.03.2022 року без обмеження її максимальним розміром. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 30-38). В подальшому, відповідно до інформації, повідомленої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , нарахована сума на виконання вищевказаного рішення суду. Виплата нарахованої доплати в сумі 9320,25 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України (а.с. 109) Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 січня 2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 23 січня 2023 року складено відповідний актовий запис за №939 (а.с. 86). 28 лютого 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, в якій заявник просив суд змінити сторону стягувача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на його дружину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 у справі № 420/5042/22 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування заяви про заміну сторони виконавчого провадження зазначено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23 січня 2023 року. Заявник просив змінити сторону виконавчого провадження у даній справі для отримання суми недоотриманої пенсії ОСОБА_2 . Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по справі №420/5042/22 відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, тому просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти постанову, якою задовольнити заяву представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по справі №420/5042/22. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, незалежно від того виданий судом виконавчий лист на?момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Апелянт посилається на вимоги статті 61 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року (далі Закон № 2262-ХІІ) та стверджує, що ОСОБА_1 як дружина померлого ОСОБА_2 , у відповідності до положень статті 61 Закон № 2262-ХІІ має право на отримання недоодержаних виплат свого чоловіка. Представник відповідача надала до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції, посилаючи зокрема на положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виходив з того, що заявником та його представником не надано документу, який підтверджує право на спадщину, а саме свідоцтво про право на спадщину, з огляду на що судом не встановлено, що ОСОБА_1 є правонаступником позивача та має право на отримання суми пенсії позивача в адміністративній справі №420/5042/22. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його зробленим із порушенням вимог процесуального права з огляду на наступне. Статтею 52 КАС України закріплені положення стосовно процесуального правонаступництва та указано, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. За приписами частин першої 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України). Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Аналогічна правова позиція є усталеною та неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.05.2018 у справі № 2-а-1864/10, від 31.10.2018 у справі № 2-а-3494/11, від 07.03.2019 у справі № 617/7748/12, від 29.01.2020 у справі № 815/1303/17, від 24.11.2020 у справі № 802/1280/17-а. За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Відповідно до статті 61 Закону України № 2262-ХІІ суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім`ї. Таким чином, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку пенсії, передаються членам сім`ї спадкодавця. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 року у справі №2-а-1710/11, від 14.02.2019 року у справі №2-а-2727/11/2209, від 07.03.2019 року у справі №617/7748/12, від 08.08.2019 року у справі №127/2-а-11792/11, від 05.08.2020 року у справі № 673/393/19, від 27.08.2020 року у справі №804/536/18. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що зокрема підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 22 грудня 2020 року (а.с. 87). Крім того, матеріали справи містять письмові заяви синів позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.82-83), згідно яких зазначені особи не заперечують проти заміни сторони стягувача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на його дружину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 у справі № 420/5042/22. Щодо посилання суду першої інстанції на не надання заявником доказів спадкування, колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульована висновок про те, що « у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя». За таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 , як член сім`ї (дружина) померлого ОСОБА_2 , має право на виплату їй сум пенсії, призначеної позивачу за Законом України "№ 2262-ХІІ, перерахованої за його життя на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про задоволення заяви представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження. Керуючись ст.ст. 52, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 379 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким заяву представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити. Замінити сторону виконавчого провадження з виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 420/5042/22 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 на його дружину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М.П. Коваль Суддя: І.О. Турецька Суддя: Л.Є. Зуєва