Постанова 4851 № 480/10139/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 р. Справа № 480/10139/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 (суддя: О.В. Соп`яненко, м. Суми) по справі № 480/10139/21 за позовом Державного реєстратора Стецьківської сільської ради ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України третя особа Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про скасування державної реєстрації, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту відповідач), третя особа: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», в якому просить суд визнати протиправними та скасувати пункти 1, 3 та 5 Наказу Міністерства юстиції України від 03.08.2021 № 2727/5 «Про задоволення скарги». В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач взагалі не мав підстав для розгляду скарг Сумської міської ради від 14.02.2020 та від 04.04.2020, оскільки такі подано з порушенням вимог Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції. Вказує, що скарги мали бути повернуті Сумській міській раді у зв`язку з оформленням таких без дотримання вимог, визначених законом, та у зв`язку з закінченням строку для подачі (рішення, яке оскаржується, позивачем прийнято 22.12.2017, а зі скаргою Сумська міська рада звернулася лише 19.10.2020). У відповідності до вимог закону та Порядку розгляду скарг, закінчення строку подання скарги є підставою для відмови у її задоволенні. Крім того, вказала, що, у порушення встановленого порядку розгляду скарг, відповідач не повідомив позивача про час розгляду, не надав можливості ознайомитися з матеріалами та надати пояснення, чим порушив право на справедливий розгляд. Зазначила, що відповідачем було обрано такий спосіб повідомлення, який не забезпечував реальної проінформованості та можливості скористатися наданими правами. Також вказала, що відповідачем порушено строки розгляду скарги, оскільки така була зареєстрована 21.10.2020, а наказ прийнято лише 06.07.2021. Максимальний же строк розгляду не може перевищувати 45 днів. Зазначила, що за висновком відповідача позивачем допущено порушення вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме здійснено реєстрацію без подання документа, що засвідчує прийняття об`єкта в експлуатацію. Разом з тим, зауважила, що, відповідно до вимог п. 41 Порядку, подання такого документу у паперовому вигляді не вимагається у разі, коли реєстрація документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що у даному випадку і було зроблено. Вважає, що наказом відповідача порушено право позивача на працю у зв`язку з блокуванням доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 по справі № 480/10139/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та часткове скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункти 1, 3, 5 Наказу Міністерства юстиції України від 03.08.2021 № 2727/5 в частині рішення про задоволення скарги Сумської міської ради у повному обсязі; тимчасового блокування державному реєстратору Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на строк 3 місяці; покладення обов`язку виконання вимог пункту 3 наказу на Державне підприємство "Національні інформаційні системи". Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького 134, код. ЄДРПОУ 00015622) судовий збір у розмірі 908 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 по справі № 480/10139/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначив, що розміщення останнім оголошення про розгляд скарги Сумської міської ради на веб-сайті Мін`юсту вважається належним виконанням приписів пункту 11 Порядку щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд таких скарг, зокрема, позивача. Вказує, що під час прийняття оскаржуваного рішення та проведення реєстраційних дій державним реєстратором Білолюбською І.В. не було належним чином встановлено відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства та не було належним чином перевірено документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав, чим порушено вимоги статей 10, 24, 27 Закону, у зв`язку з чим скарга підлягала задоволенню. Зазначає, що встановлення факту прийняття державним реєстратором Білолюбською І.В. неправомірного рішення, з урахуванням його характеру та наслідків, яке фактично призвело до порушення права скаржника, і є підставою для застосування відповідного заходу реагування у виді тимчасового блокування державному реєстратору ОСОБА_1 до Державного реєстру прав строком на три місяці. Вказує, що строк звернення зі скаргою на дії державного реєстратора порушений не був, оскільки скаржник зазначив, що дізнався про реєстрацію нерухомого майна у 2021 році. Відтак, вважає спірний наказ законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просила суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Третя особа правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що пунктами 1, 3, 5 наказу Міністерства юстиції України № 2727/5 від 03.08.2021 задоволено скаргу Сумської міської ради від 19.10.2020 та тимчасово, на строк три місяці, заблоковано доступ ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а виконання наказу у цій частині покладено на Державне підприємство Національні інформаційні системи (а.с. 14). Підставою для прийняття вказаного наказу слугували висновки Південно-східної регіональної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 06.07.2021, відповідно до яких державним реєстратором Білолюбською І.В прийнято рішення від 22.12.2017 № 38901336 та зареєстровано паво власності на торговий ряд без необхідних документів, зокрема без документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси. Рекомендовано скаргу задовольнити, рішення скасувати, тимчасово блокувати державному реєстратору доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 74-77). Не погоджуючись з пунктами 1, 3, 5 наказу Міністерства юстиції України № 2727/5 від 03.08.2021, позивач звернулась до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ не відповідає ознакам обґрунтованості, добросовісності та пропорційності, а тому в частині оскарження є протиправним та підлягає скасуванню. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з ч.ч. 1, 2, 6 ст. 37 зазначеного Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір). За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема, про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, г) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. Згідно з ч.3 ст. 37 закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Постановою Кабінету Міністрів від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі по тексту - Порядок). Як вбачається з матеріалів справи, Сумською міською радою скарга до Міністерства юстиції України подана 19.10.2020. При цьому, у ній зазначено, що про рішення реєстратора, яке оскаржуються, заявнику стало відомо з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень лише 09.10.2020. Дослідженими під час судового розгляду справи доказами такі твердження Сумської міської ради не підтверджуються. Так, заявник оскаржує рішення державного реєстратора від 22.12.2017 про державну реєстрацію прав власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Засумська

5. Вказує, що такою реєстрацією порушено права місцевої громади на земельну ділянку, на якій розміщено споруди. Також посилається на рішення Господарського суду Сумської області від 13.09.2011, яким будівлі за вказаною адресою визнано самочинними, зобов`язано звільнити земельну ділянку шляхом знесення об`єкта. Разом з тим, судом встановлено, що 11.12.2017 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. З копії вказаної декларації вбачається, що визнано готовим до експлуатації торговельний ряд (нежитлові приміщення) за адресою АДРЕСА_2 . Початок будівництва 21.12.2009, закінчення 06.12.2017. Строк введення в експлуатацію - 4 квартал 2017 року. Земельна ділянка використовується на підставі договору оренди від 14.11.2007 (а.с. 19-23). Факт реєстрації декларації також підтверджено начальником управління архітектури та містобудування Сумської міської ради головним архітектором міста Суми ( а.с. 85-86). Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад належать до органів державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Відповідно до Положення, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 28.09.2016 № 1129 МР, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради утворюється Сумською міською радою та є виконавчим органом Сумської міської ради, їй підзвітне та підконтрольне, підпорядковане виконавчому комітету Сумської міської ради та міському голові, оперативно підпорядковане заступнику міського голови відповідно до розподілу обов`язків. З питань здійснення повноважень, передбачених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності управління є підконтрольним Держархбудінспекції. Таким чином, виконавчим органом Сумської міської ради, що їй підзвітний та підконтрольний, незважаючи на наявність рішення Господарського суду Сумської області, зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що Сумська міська рада могла дізнатися про прийняття рішення, яке оскаржується, раніше зазначеної ним дати - 09.10.2020. Однак, відповідачем вказана обставина до уваги не взята та оцінка їй не надана. Відповідно до ст. 37 ч. 8 закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги. Відповідно до п. 5 Порядку, закінчення встановленого законом строку подачі скарги є однією з підстав для відмови у її задоволенні. Відповідно до пункту 6 Порядку, якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку. З наведених норм вбачається, що обов`язок з`ясування чи не було скаржником порушено строки звернення зі скаргою покладено на Міністерство юстиції України. Аналогічні висновки неодноразово висловлені Верховним Судом у постановах за результатами розгляду справ у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 19 червня 2019 року по справі №826/9614/17 (адміністративне провадження №К/9901/8135/19, К/9901/6837/19) суд дійшов висновку про наявність такого обов`язку у Міністерства юстиції України як особи, що розглядає скаргу, а також про наявність підстав для скасування наказу за результатами розгляду скарги у випадку встановлення факту закінчення строку на оскарження на момент звернення зі скаргою. Також, як зазначено вище, скарга до Міністерства юстиції України була подана Сумською міською радою 19.10.2020. Відповідно до п. 4 Порядку, розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України Про звернення громадян. Відповідно до ст. 20 закону України Про звернення громадян, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Колегія суддів зазначає, що спірний наказ видано Міністерством юстиції України 03.08.2021, тобто поза межами 45-денного строку від дати отримання скарг. При цьому, відповідачем не повідомлено про наявність будь-яких обставин, що об`єктивно перешкоджали розгляду скарги Сумської міської ради у межах встановленого законом строку. Колегія суддів зауважує, що такий тривалий час розгляду скарг створює невизначеність у правовідносинах, а тому вважає, що вказаними діями та прийняттям рішення поза межами встановленого законом строку відповідач порушив права позивача. Відповідно до п. 10 Порядку, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Відповідно до п.п. 11, 12 Порядку, Мін`юст своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально. За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду. У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення. З наведеного вбачається, що повідомлення має на меті не лише інформування зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечення їм реальної можливості взяти участь у засіданні, для чого їм надано певні права, а їх пояснення мають бути враховані відповідачем. Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відповідачем зазначено, що повідомлення про час розгляду скарг Сумської міської ради було розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства, проте будь-яких доказів вказаного не надано. Також не надано доказів повідомлення позивача про час розгляду скарги у будь-який інший, з передбачених Порядком, спосіб. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20 травня 2019 року у справі № 826/9046/16 (провадження № К/9901/12186/18 № К/9901/12189/18 № К/9901/12193/18), на Міністерство юстиції України покладено обов`язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень. Суд дійшов висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги. З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті. Також відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові за результатами розгляду справи №821/1490/17 (адміністративне провадження №К/9901/54731/18), у будь-якої зацікавленої особи без наявності інформації про факт звернення зі скаргою на рішення державного реєстратора відсутня необхідність для моніторингу офіційного веб-сайту Мін`юсту, а тому застосований механізм повідомлення про розгляд Комісією скарги шляхом його розміщення на сайті міністерства не є дієвим з точки зору досягнення мети такого оголошення. Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за результатами розгляду скарг відповідач зобов`язаний був прийняти мотивоване рішення. Разом з тим, наказ відповідача від 03.08.2021 за результатами розгляду скарг Сумської міської ради не містить жодних мотивів його прийняття, зокрема відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чим фактично значно обмежується можливість здійснення державним реєстратором його обов`язків. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірний наказ в частині оскарження не відповідає ознакам обґрунтованості, добросовісності та пропорційності, а тому є протиправним та таким, що належить скасувати в даній частині (пункти 1, 3, 5 наказу Міністерства юстиції України від 03.08.2021 № 2727/5 в частині рішення про задоволення скарги Сумської міської ради у повному обсязі; тимчасового блокування позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на строк 3 місяці; покладення обов`язку виконання вимог пункту 3 наказу на Державне підприємство "Національні інформаційні системи"). Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 по справі № 480/10139/21 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова