Постанова 4851 № 480/8912/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2021 р.Справа № 480/8912/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С представник позивача Мамонов С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державного реєстратора Стецьківської сільської ради ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2021, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, м. Суми, повний текст складено 15.02.21 року по справі № 480/8912/20 за позовом державного реєстратора Стецьківської сільської ради ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України третя особа Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування пунктів наказу, ВСТАНОВИВ: Позивач, державний реєстратор Стецьківської сільської ради ОСОБА_1, звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, 3-тя особа Державне підприємство "Національні інформаційні системи", в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати пункти 3, 5 наказу Міністерства юстиції України від 07.12.2020 № 4237/5. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року в задоволенні адміністративного позову державного реєстратора Стецьківської сільської ради ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначила, що оскаржуваним наказом скасоване рішення державного реєстратора Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_1. від 04.12.2018 № 44403219, а також анульований доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Стецьківсьої сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_1. На думку позивача, особа, яка оскаржувала рішення державного реєстратора (Сумська міська рада), пропустила 60-денний строк звернення зі скаргою, тому відповідач зобов`язаний був залишити скаргу без розгляду. Також зазначила, що відповідач, в порушення п. 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі по тексту - Порядок), належним чином не повідомив її про дату розгляду скарги. Крім того вказала на те, що скарга Сумської міської ради була розглянута відповідачем з порушенням строків, встановлених Законом України «Про звернення громадян». В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. В судове засідання представники відповідача та третьої особи не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Представником відповідача надано клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності осіб, які не прибули. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Наказом Міністерства юстиції України від 07.12.2020 № 4237/5 задоволена скарга Сумської міської ради від 07.02.2020; скасоване рішення державного реєстратора Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_1. від 04.12.2018 № 44403219; анульований доступ державному реєстратору Стецьківсьої сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою прийняття вказаного наказу став висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.09.2020 за результатами розгляду скарги Сумської міської ради від 07.02.2020 № 107/07-15.06, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.02.2020 № 3386-26-20. Згідно висновку, під час вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю за ОСОБА_2 , державним реєстратором ОСОБА_1. не вивчено належним чином документи подані для такої реєстрації. Так, для проведення державної реєстрації нежитлової будівлі ФОП ОСОБА_2 були подані наступні документи: - декларацію № СМ141183031515 про готовність до експлуатації об`єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (далі по тексту - Декларація); - технічний паспорт, виданий 29.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПРОМІНВЕСТБУД»; - договір про встановлення особистого строкового сервітуту № від 02.03.2015, підписаний між Сумською міською радою та фізичною підприємцем ОСОБА_2 . З поданої декларації вбачається, що нежитлова будівля утворилась в результаті реконструкції. Тому для вчинення такої реєстраційної дії повинен подаватися документ, що посвідчує право власності на такий об`єкт до його реконструкції, крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав. Також, згідно умов доданого до заяви Договору передбачено право ОСОБА_2 лише на розміщення та використання для провадження підприємницької діяльності тимчасової споруди (кіоску по наданню побутових послуг населенню). Крім того, відповідно до пункту 4.4.6. Договору Сервітуарій зобов`язаний не допускати будівництва будь-яких будівель, споруд або інших об`єктів на території об`єкта благоустрою, на яку встановлено особистий строковий сервітут. Встановлений цим Договором сервітут не надає Сервітуарію права на проведення будь-якого будівництва на території, наданій йому для розміщення тимчасової споруди. Отже, державним реєстратором ОСОБА_1. було проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю, яка утворилась у результаті реконструкції, без документів, що посвідчують право власності на такий об`єкт до його реконструкції. На думку відповідача, державним реєстратором ОСОБА_1. було порушено вимоги статей 10, 18, 23, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункт 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.12.2015 № 1127. Не погодившись з наказом Міністерства юстиції України від 07.12.2020 № 4237/5, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що у Міністерства юстиції України були всі законні підстави для скасування рішення державного реєстратора ОСОБА_1. від 04.12.2018 № 44403219 та анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Стецьківсьої сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_1. Щодо дотримання Сумською міською радою строку подання скарги на рішення державного реєстратора суд зауважив, що заявник у своїй скарзі вказав, що дізнався про здійснення реєстрації нерухомого майна державним реєстратором 04.03.2020, а звернувся зі скаргою 12.02.2020. Тобто, 60-денний строк подання скарги на дію державного реєстратора Сумською міською радою не пропущений. Крім того, суд вказав на те, що про розгляд скарги Сумської міської ради позивачка була своєчасно повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту, про що надані відповідні докази та чого не заперечувала позивачка в судовому засіданні. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-ІV, Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128). Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Положеннями ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення. Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ. Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ч.ч. 1, 2, 6 ст. 37 зазначеного Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав. За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення зокрема про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128 затверджено "Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції", який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) (далі - Порядок № 1128). Так, відповідно до п.п 2-4 наведеного Порядку розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом. Розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян". Пунктом 5 Порядку № 1128 передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу. Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу. Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного Наказу став висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 16.09.2020 за результатом розгляду скарги Сумської міської ради від 07.02.2020 № 107/07-15.06, зареєстрованої в Міністерсві юстиції України 12.02.2020 за № 3386-26-20. Як свідчать матеріали справи скарга на рішення державного реєстратора ОСОБА_1. від 04.12.2018 № 44403219 Сумською міською радою подана до Міністерства юстиції України 07.02.2020, тобто у строк понад 1 рік, тобто з порушенням строку (протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується), передбаченого ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Скарга обґрунтована тим, що державний реєстратор ОСОБА_1 не мала права здійснювати реєстрацію об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці, яка отримана ОСОБА_2 у користування. Відповідно, реєстрація такого об`єкта є протиправною. При цьому, Сумська міська рада зазначає, що про рішення реєстратора, яке оскаржується, заявнику стало відомо лише з довідки від 23.12.2019. Зі змісту Висновку від 16.09.2020 вбачається, що Колегія Міністерства юстиції України, як на підставу для скасування рішення про державну реєстрацію права власності, у пунктах 6, 9 висновку посилається на пункт 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМ України від 25.12.2015 № 1127, яким вимагалось для державної реєстрації права власності, у випадку зміни суб`єкта такого права, подання документу, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (надалі - Порядок № 1127). При цьому, колегія суддів зазначає, що у даному випадку такої зміни суб`єкта права не відбулось, тому подання зазначеного документу не потребувалось, отже п. 45 Порядку № 1127 державним реєстратором порушено не було. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що зазначений п. 45 було виключено з Порядку постановою Кабінету Міністрів України № 399 від 13.05.2020. Отже, на момент розгляду відповідачем скарги 16.09.2020 та прийняття рішення 07.12.2020 зазначеного пункту 45 у Порядку № 1127 не існувало. Відповідно до ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, серед іншого, якщо: скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; закінчився встановлений законом строк подачі скарги. Згідно п. 5 Порядку № 1128 закінчення встановленого законом строку подачі скарги є однією з підстав для відмови у її задоволенні. Відповідно до пункту 6 Порядку № 1128 якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку. З наведених норм вбачається, що обов`язок з`ясування чи не було скаржником порушено строки звернення зі скаргою покладено на Міністерство юстиції України. Така позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у постановах за результатами розгляду справ у подібних правовідносинах. Зокрема у постанові 19 червня 2019 року справа № 826/9614/17 суд дійшов висновку про наявність такого обов' язку у Міністерства юстиції України як особи, що розглядає скаргу, а також про наявність підстав для скасування наказу за результатами розгляду скарги у випадку встановлення факту закінчення строку на оскарження на момент звернення зі скаргою. Зі змісту висновку Колегії МЮ України від 16.09.2020 вбачається, що для проведення реєстрації права власності за ОСОБА_2 було надано, зокрема, декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № СМ 141183031515. З копії декларації вбачається, що її було зареєстровано 30.10.2018 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради. 19.10.2018 цим же суб`єктом зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт СМ 061182950022. Крім того, Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради 29.10.2018 було укладено з ОСОБА_2 договір про залучення, розрахунок і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми. Відповідно до п. 1.1 Договору об`єктом є "Нежитлове приміщення (міні-магазин) за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно п. 2.4 Договору замовник зобов`язаний надати документи, що підтверджують вартість будівництва з техніко-економічними показниками. Довідкою Департаменту фінансів, економіки та інвестицій від 01.11.2018 підтверджено сплату коштів. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад належать до органів державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує, що зазначені Управління та Департамент є виконавчими органами Сумської міської ради, якою подано скаргу на рішення державного реєстратора. З наведеного вбачається, що незважаючи на твердження Сумської міської ради у скарзі про незаконність зведення ОСОБА_2 об`єкта нерухомого майна, її виконавчими органами вчинено дії, які свідчать про визнання правомірності будівництва. Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що частиною 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що початок перебігу строку на оскарження рішення державного реєстратора пов`язується не лише з моментом, коли скаржник дізнався, а й з моментом коли він міг дізнатися про порушення своїх прав відповідним рішенням. Враховуючи правове становище вказаних суб`єктів, їх підзвітність та підконтрольність Сумській міській раді, суд вважає, що Сумська міська рада мала об`єктивну можливість дізнатися про рішення державного реєстратора від 04.12.2018 після його винесення та значно раніше повідомленої у скарзі дати 23.12.2019. В свою чергу, відповідачем ці обставини не взято до уваги та безпідставно визнано, що строк звернення зі скаргою пропущений не був. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими доводи Сумської міської ради про те, що про рішення реєстратора, яке оскаржується, заявнику стало відомо лише з довідки від 23.12.2019. Відповідно до п. 10 Порядку № 1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Відповідно до п.п. 11, 12 Порядку № 1128 Мін' юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально. За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду. У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення. З наведеного вбачається, що повідомлення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, для чого їм надано певні права, а їх пояснення мають бути враховані відповідачем. Неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Як свідчать матеріали справи відповідачем надано копію телефонограми від 14.09.2020 з повідомленням про розгляд скарги Сумської міської ради 16.09.2020 у якій серед запрошених зазначено заінтересованих осіб та їх представників. При цьому, у зазначеній телефонограмі не наведено переліку заінтересованих осіб, які запрошуються. Телефонограма адресована Сумській міській раді. Доказів повідомлення позивача про дату та час розгляду скарги відповідачем до суду не надано. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що розгляд скарги, відповідно до наданої телефонограми, призначено на 16.09.2020. В свою чергу, Наказ про задоволення скарги, який є предметом оскарження у даній справі, видано 07.12.2020. Доказів повідомлення позивача про дату та час розгляду скарги 07.12.2020 відповідачем також не надано. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20 травня 2019 року у справі № 826/9046/16, на Міністерство юстиції України покладено обов' язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень. Так, Суд дійшов висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги. З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті. Позбавлення заінтересованої особи, яка є власником майна, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення. Щодо доводів відповідача про те, що повідомлення про час розгляду скарги здійснено встановленим у Порядку способом, а саме шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті Міністерства Юстиції України, а також на те, що позивач не був повідомлений іншим способом через те, що у скарзі не було зазначено його номер телефону або засоби електронного зв`язку, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.06.2019 за результатами розгляду справи №821/1490/17 у будь-якої зацікавленої особи без наявності інформації про факт звернення зі скаргою на рішення державного реєстратора відсутня необхідність для моніторингу офіційного веб-сайту Мін`юсту, а тому застосований механізм повідомлення про розгляд Комісією скарги шляхом його розміщення на сайті міністерства не є дієвим з точки зору досягнення мети такого оголошення. Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд вважає безпідставним і посилання відповідача на те, що засоби зв`язку позивача не були повідомлені у скарзі Сумської міської ради, оскільки пункт 11 Порядку № 1128 зобов`язує відповідача повідомляти заінтересованим особам про час розгляду скарги телефоном або засобами електронної пошти не лише у випадку їх зазначення у скарзі, а й у випадку їх відображення у доданих до скарги документах, повідомлення заінтересованою особою або встановлення з інших офіційних джерел. Тобто, Порядок покладає на Міністерство юстиції обов`язок вжити заходи для належного та своєчасного повідомлення заінтересованих осіб. Враховуючи, що скарга зареєстрована відповідачем 12.02.2020, а наказ за результатами її розгляду прийнято лише 07.12.2020, відповідач мав достатньо часу для належного сповіщення позивача про надходження скарги та про час її розгляду. Розгляд скарги без належного повідомлення порушує права державного реєстратора ОСОБА_1. на подання пояснень та участь у прийнятті рішення суб' єктом владних повноважень. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуваний наказ в частині, що стосується позивача, є таким, що не відповідає ч. 2 ст. 2 КАС України, отже позовні вимоги про визнання протиправними та скасування пунктів 3, 5 наказу Міністерства юстиції України від 07.12.2020 № 4237/5 "Про задоволення скарги" є законими, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року по справі № 480/8912/20 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу державного реєстратора Стецьківської сільської ради ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року по справі № 480/8912/20 скасувати. Прийняти нову постанову якою позовні вимоги державного реєстратора Стецьківської сільської ради ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправним та скасувати пункти 3, 5 Наказу № 4237/5 Міністерства юстиції України від 07.12.2020 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 14.07.2021 року