Постанова 4850 № 200/4483/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2023 року справа №200/4483/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 р. у справі № 200/4483/22 (головуючий І інстанції Молочна І.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: 06.10.2022 ОСОБА_1 , позивач, звернулась з позовом до суду з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (з урахуванням уточнень): визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка оформлена листом від 12.10.2022 №0500-1505-8/60964, у призначенні ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника відповідно до статей 36, 37, 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, починаючи з 12.01.2022; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити, починаючи з 12.01.2022, ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статей 36, 37, 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV у розмірі 50% від 13 408,59 грн. - розміру пенсії її чоловіка - ОСОБА_2 на момент смерті. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії у разі втрати годувальника у розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За результатом розгляду звернення відповідач повідомив, що з 18.02.2022 пенсію позивачу перераховано відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та пенсія у розмірі 6051,92 грн. нарахована позивачу на виплатний період травня 2022 року разом з боргом за період з 18.02.2022 по 30.04.2022 у сумі 8726,93 грн. Водночас, позивач зазначає, що після повторної перевірки пенсійної справи позивача листом від 15.09.2022 №0500-1502-8/55547 відповідач повідомив, що за результатами розгляду наданих до заяви про перерахунок пенсії від 18.02.2022 документів встановлено, що адреса проживання в довідці внутрішньо переміщеної особи померлого чоловіка ОСОБА_2 не співпадає з адресою проживання в довідці внутрішньо переміщеної особи позивача. Так позивачу відмовлено в переведенні на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оскільки не підтверджено факт перебування на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 . Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує її конституційні права. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 р. у справі № 200/4483/22 позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.09.2022 №362 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , починаючи з 12.01.2022. В решті позовних вимог - відмовлено. Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 18.02.2022 позивач звернулась із заявою №1688 про переведення з одного виду пенсії на інший у зв`язку з втратою годувальника. За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. За результатами розгляду заяви, заступником начальника управління - начальником відділу перерахунків пенсій №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший у зв`язку з втратою годувальника. Крім того, відповідач-1 зазначає, що листами від 12.05.2022 № 0500-1502-8/36828 та від 15.09.2022 №0500-1502-8/55547 відповідачем-1 лише повідомлено представника позивача про результати розгляду заяви позивача про переведення з одного виду пенсії на інший у зв`язку з втратою годувальника. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 . Позивач зареєстрована Відділом внутрішніх справ Єнакіївського міськвиконкому за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.10.1985. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, отримує пенсію за віком, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами. Позивач є внутрішньо переміщеною особою з АДРЕСА_1 , до АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.06.2019 №1429-5000142854. З 22.04.2022 позивач є внутрішньо переміщеною особою з міста Єнакієве до міста Київ, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.04.2022 №3002-5001262285. 28.07.1978 між позивачем та громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 28.07.1978. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 16.02.2022 Мирноградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 16.02.2022 складено відповідний актовий запис №343. ОСОБА_2 був внутрішньо переміщеною особою з АДРЕСА_1 , до АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.06.2019 №1429-5000143056. 18.02.2022 позивач звернулась до відповідача-1, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, із заявою №1688 про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 . До заяви були додані наступні копії документів: паспорт, ідентифікаційний код, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, свідоцтво про укладення шлюбу, свідоцтво про смерть, диплом ОСОБА_2 , трудова книжка ОСОБА_2 , військовий квиток ОСОБА_2 , довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 . 12.05.2022 відповідач-1, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, листом вих.№0500-1502-8/36828 надало відповідь на запит щодо надання правової допомоги ОСОБА_1 , в якій, зокрема, зазначив наступне. Відповідно наданої внутрішньо переміщеною особою 18.02.2022 ОСОБА_1 до Головного управління заяви №1688 про перехід на інший вид пенсії проведено перерахунок пенсії заявниці відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Заява була відпрацьована за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. В умовах введеного Указами Президента України від 24.02.2022 № 64/2002, від 14.03.2002 № 133/2022 та від 18.04.2022 № 259/2022 воєнного стану для мінімізації електронних пенсійних справ обмежено. Враховуючи зазначене, пенсія у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 за померлого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , перерахована відповідно електронної пенсійної справи та з урахуванням документів, доданих заявницею до заяви №1688. З 18.02.2022 пенсію заявниці перераховано відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та обчислено з урахуванням страхового стажу померлого, який складає 42 роки 1 місяць 5 днів, в тому числі додаткові роки за стаж роботи за Списком №1 - 8 років, коефіцієнт страхового стажу - 0,42083. Заробітна плата обчислена відповідно до вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якою визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Отже, заробітна плата обчислена за інформацією системи персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.07.2016, яка на 18.02.2022 складала 25072,95 грн. (5426,60 грн. - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014 - 2016 роки з урахуванням індексації х 4,62038 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії складав 5313,32 грн. Довідка про заробітну плату за 60 місяців до липня 2000 року заявницею не надавалась. Розрахунок призначеної пенсії з 18.02.2022: - розмір пенсії за віком (ст.27) (25072,95 грн. х 0,42083) - 10551,45 грн.; - доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 7 років) - 75,18 грн.; - загальний розмір пенсії - 10626,63 грн.; - % для обчислення пенсії у разі втрати годувальника - 50,00; - розмір пенсії по втраті годувальника - 5313,32 грн. На виконання Постанови Кабінету Міністрів від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з 1 березня 2022 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,14 (тобто 14%), показника середньої заробітної плати у галузях економіки за 2014-2016 роки - 6186,32 грн. (3764,40 грн.х1,17х1,11х1,11х1,14 = 6186,32 грн.). Заробітна плата склала 28583,15 грн. Розмір пенсії склав 6051,92 грн. Пенсія у розмірі 6051,92 грн. нарахована заявниці на виплатний період травня 2022 року разом з боргом за період з 18.02.2022 по 30.04.2022 у сумі 8726,93 грн. 06.09.2022 відповідач - 2, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, прийняв рішення №362, яким за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 18.02.2022, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по втраті годувальника згідно статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт перебування позивача на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 . Вказане рішення мотивоване тим, що за результатами перевірки електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , встановлено, що адреса проживання в довідці внутрішньо переміщеної особи померлого годувальника не співпадає з адресою проживання утриманця. 15.09.2022 відповідач - 1, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, листом вих.№0500-1502-8/55547 надав відповідь на запит щодо надання правової допомоги ОСОБА_1 , в якій, зокрема, зазначив наступне. З 15.04.2010 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 18.02.2022 ОСОБА_1 надала до відділу обслуговування громадян №2 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління заяву про перехід на пенсію у зв`язку з втратою годувальника за померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846. За результатами розгляду заяви з 18.02.2022 ОСОБА_1 переведено на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Водночас, статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Згідно з пунктом 2.11. Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509. За результатами розгляду наданих до заяви про перерахунок пенсії від 18.02.2022 документів встановлено, що адреса проживання в довідці внутрішньо переміщеної особи померлого ОСОБА_2 не співпадає з адресою проживання в довідці внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області винесено рішення про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оскільки не підтверджено факт перебування на утриманні померлого ОСОБА_2 . У вересні 2022 року пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність та переведено на пенсію за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Розмір пенсії за віком складає 2300,00 грн. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 отримає поточну пенсію та борг за період з 01.09.2022 по 30.09.2022. 12.10.2022 відповідач-1, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, листом вих.№ 0500-1505-8/60964 повідомив позивача, що за результатами розгляду заяви №1688 від 18.02.2022 щодо переведення на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" винесено рішення про відмову. Статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Факт перебування на утриманні померлого годувальника для осіб, із числа внутрішньо переміщених осіб, підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, якщо адреса проживання годувальника на день смерті співпадає з адресою проживання утриманця. За результатами перевірки електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , встановлено, що адреса проживання в довідці ВПО померлого годувальника не співпадає з адресою проживання в довідці ВПО утриманця. Прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії по втраті годувальника згідно зі статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт перебування заявниці на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 . Не погоджуючись із відмовою в переведенні на пенсію по втраті годувальника згідно зі статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся з даним позовом до суду. Спірним питанням даної справи є саме наявність у позивача права на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. У силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом. Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так, Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII. Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. За правилами пункту "б" частини третьої статті 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" непрацездатними членами сім`ї вважаються батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до статті 38 Закону України "Про пенсійне забезпечення" члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію. В той же час, відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), даний закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом. За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Частиною першою статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, за пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. За змістом частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років. Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Положення цього Закону, що стосуються сім`ї померлого, відповідно поширюються і на сім`ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку. Таким чином, стаття 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого чи безвісно відсутнього годувальника, які були на його утриманні. Зазначена стаття визначає умови, за яких членам сім`ї, зазначеним в її другій частині, призначається пенсія у зв`язку із втратою годувальника, а також закріплено право та умови отримання цієї виплати усиновленими дітьми, пасинками та падчерками, неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, в разі їх усиновлення. Зі змісту цих норм вбачається, що перелік непрацездатних членів сім`ї, яким може бути призначена пенсія у зв`язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вони не містять вимог, згідно з якими до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім`ї, як-то спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов`язків. У розумінні статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Крім того, абзацами першим та другим частини другої, частиною четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Таким чином, в даному випадку єдиною та достатньою умовою для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника є факт перебування позивача в шлюбних відносинах з померлим, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 28.07.1978. Отже, право позивача на призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника, підтверджено належними та допустимими доказами. Суд звертає увагу, що на підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення (далі - Порядок № 22-1) при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. За результатом дослідження матеріалів справи та наданих сторонами доказів, суд констатує, що відповідачем-2, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, пенсія ОСОБА_1 у зв`язку з втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , перерахована відповідно електронної пенсійної справи та з урахуванням документів, доданих заявницею до заяви №1688 від 18.02.2022. Пенсію позивачу відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" було перераховано з 18.02.2022. 06.09.2022 відповідач-2, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, прийняв рішення №362, яким відмовив позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, та встановив, що адреса проживання в довідці внутрішньо переміщеної особи померлого годувальника не співпадає з адресою проживання утриманця. Крім цього, у зазначеному рішенні відповіда-2 вказав неправильну адресу місця проживання позивача, а саме: АДРЕСА_1 , в той час, як в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.06.2019 №1429-5000142854 зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з АДРЕСА_1 , до АДРЕСА_2 . Разом із цим, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.06.2019 №1429-5000143056, відповідно до якої ОСОБА_2 як внутрішньо переміщена особа був переміщений з АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_3 , та довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи 13.06.2019 №1429-5000142854, відповідно до якої позивач як внутрішньо переміщена особа переміщена з АДРЕСА_1 , проживала за адресою: АДРЕСА_2 , не спростовують встановлених судом обставин, що позивач є членом сім`ї, яка проживала разом із померлим чоловіком ОСОБА_2 на день його смерті. Вказане дає підстави констатувати, що право позивача на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника порушено, а рішення відповідача-2, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, від 06.09.2022 №362 щодо відмови ОСОБА_1 в отриманні пенсії у зв`язку з втратою годувальника не відповідає принципам, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. В свою чергу, суд зазначає, що акт перевірки від 10.02.2022 та довідка про склад сім`ї від 10.02.2022 №356, не розглядались органом пенсійного фонду при вирішенні питання призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, не слугували підставами для прийняття оскаржуваного рішення. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме рішення відповідача-2, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, від 06.09.2022 №362 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Щодо вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно у розмірі 50% від 13408,59 грн - розміру пенсії її чоловіка - ОСОБА_2 на момент смерті, суд зазначає, що вона є передчасною, оскільки спірним питанням даної справи є саме наявність у позивача права на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, а не розмір такої пенсії. Абзацом першим пункту третього частини першої статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Оскільки позивач подав заяву про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника саме 18.02.2022, то органом пенсійного фонду мала б бути призначена така пенсія з наступного дня за днем смерті годувальника - ОСОБА_2 , а саме: ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відтак, позивач відповідає всім критеріям, необхідним для переведення його пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. В свою чергу, суд вважає необхідним зауважити, що за змістом позовної вимоги позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Вирішуючи вказану вимогу, суд враховує наступне. Пунктами 4.3, 4.10 Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Хоча, відповідач-1, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не розглядав заяву позивача про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та не приймав рішення за такою заявою, проте саме він як орган пенсійного фонду здійснює призначення та виплату пенсії позивачу за місцем його обліку. З матеріалів справи вбачається, що органом, що призначає пенсію виступав відповідач-2, який після прийняття відповідного рішення передав електронну пенсійну справу позивача засобами програмного забезпечення до органу, що виплачує пенсію, за місцем обліку позивача - до відповідача-1. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 06.09.2022 №362 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію у разі втрати годувальника ОСОБА_2 , починаючи 12.01.2022. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 р. у справі № 200/4483/22 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 р. у справі № 200/4483/22 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 28 березня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко