Постанова 4803 № 216/3718/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3771/23 Справа № 216/3718/22 Суддя у 1-й інстанції - ЦИМБАЛІСТЕНКО О. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 року м.Кривий Ріг справа № 216/3718/22 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Остапенко В.О. суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2023 року, яке ухвалено суддею Цимбалістенко Р.С. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні, УСТАНОВИВ: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 15 червня 2013 року, від шлюбних відносин мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно судового наказу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 жовтня 2020 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення нею повноліття. Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 грудня 2020 року з відповідача на її утримання стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, щомісячно, до досягнення донькою трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з тим, що дитина, яка проживає з нею за станом здоров`я потребує домашнього догляду і тому вона не працює, отже потребує матеріальної допомоги зі сторони відповідача, який проживає окремо та має достатній дохід. На підставі наведеного вище, позивач просила суд стягнути з відповідача на свою користь та утримання аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2023 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частки від усіх видів доходу (заробітку), щомісячно, починаючи стягнення з 19 вересня 2022 року і до 10 січня 2023 року. Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу допущено до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп. В апеляційній скарзі представник позивача просить змінити рішення суду першої інстанції збільшивши розмір аліментів з 1/8 частини до 1/6 частини від усіх видів доходу (заробітку) посилаючись на те, що суд першої оцінки не надав належної оцінки тому, що відповідач з 18 листопада 2022 року був прийнятий до Збройних Сил України та отримує офіціальний дохід, тому думка суду про те, що відповідач не в змозі надавати матеріальну допомогу в розмірі 1/4 частини його доходу є хибною. Апелянт зауважує на тому, що їх з відповідачем спільна дитина має певні вади розвитку в мовленні у зв`язку з чим позивач є непрацездатною, однак має оплачувати комунальні послуги, купувати їжу, ліки, засоби гігієни, що практично неможливо, тому вона потребує матеріальної допомоги від батька дитини, який має стабільний та високий дохід, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання непрацездатної дружини. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Як установлено судом та убачається із матеріалів справи, з 15 червня 2013 року сторони перебували у шлюбі, який зареєстрований Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено відповідний актовий запис №

290. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12 липня 2019 року, згідно якого батьком дитини є відповідач. Покладаючи на відповідача обов`язок зі сплати аліментів на користь позивача на її утримання до 10 січня 2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання позивача, яка не працює, оскільки дитина сторін по справі потребує домашнього догляду, натомість відповідач, який є здоровою молодою працездатною особою, має матеріальну можливість сплачувати аліменти на утримання позивача. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання, проте не може погодитись з визначеним судом розміром аліментів, виходячи з наступного. Згідно ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надаватиматеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 84 СК України, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання дружина має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Відповідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною шестирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Основною умовою надання матеріальної допомоги чоловіка матері дитини, яка потребує домашнього догляду його матеріальна спроможність надавати таку допомогу. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з матеріалів справи, сторони є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом з позивачем (а.с.7). Відповідно до довідки форми № 080-1/о наданої КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» Криворізької міської ради № 36/304 від 14 червня 2022 року, малолітня ОСОБА_4 потребує домашнього догляду, вказана довідка дійсна до 10 січня 2023 року. Наказом МОЗ України «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення» від 11.06.2012 № 430, зареєстрованим 12 липня 2012 р. за № 1173/21485, визначено, що форма № 080-1/о надається для дитини (дитини-інваліда), яка потребує домашнього догляду, одному з батьків, усиновителю, опікуну, піклувальнику дитини-інваліда, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати та фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, у разі якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду, на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії для звернення до органів праці та соціального захисту населення за отриманням надбавки на догляд за дитиною-інвалідом відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та жінці, батькові, бабці, дідові чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, для надання відпустки без збереження заробітної плати. Постановою КМУ від 27 грудня 2018 р. № 1162 «Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність» визначено перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність. Як вбачається з вказаного переліку, довідка видається у разі наявності у дитини вад фізичного або психічного розвитку, у зв`язку з чим, позивач не працює. Натомість відповідач, який працездатний та має можливість надавати позивачу матеріальну допомогу, у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання позивача. У зв`язку з наведеними обставинами та враховуючи вище наведені норми Закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача до 10 січня 2023 року, але визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд першої інстанції не повністю встановив обставини, що мають значення по справі. Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Обговорюючи доводи апеляційної скарги щодо спроможності апелянта сплачувати аліменти у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу (заробітку) відповідача, колегія суддів приймає до уваги що малолітня дочка сторін по справі проживає з позивачем, що не заперечує відповідач. Позивач здійснює догляд за дитиною, яка має вади здоров`я та якій не встановлена інвалідність, у зв`язку з чим не має можливості працювати, тому відповідач, який є працездатною особою, не має іншої сім`ї та інших дітей, які знаходяться на його утриманні (в матеріалах справи відсутні відповідні докази), зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання позивача. В свою чергу за змістом статті 202 СК України, ст.ст. 12, 81 ЦПК України, саме на позивача покладено обов`язок довести матеріальну можливість сплачувати таку допомогу відповідачем. На переконання колегії суддів позивачем надано докази на підтвердження спроможності відповідача сплачувати аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), оскільки в матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем стабільного доходу в період стягнення аліментів з 19 вересня 2022 року до 10 січня 2023 року та розміру його середньомісячного доходу. Відповідач на час звернення позивача з позовом, тобто 19 вересня 2022 року, був офіційно працевлаштований та отримував заробітну плату, зокрема згідно довідки з місця роботи ОСОБА_2 була нарахована додаткова грошова винагорода на загальну суму 328 200 грн. з 24 лютого 2022 року по 18 листопада 2022 року. Згідно постанови КМУ від 11 листопада 2022 року № 1263 з додаткової винагороди за період з 16 листопада 2022 року по 18 листопада 2022 року в сумі 3000 грн. нарахованої ОСОБА_2 були утримані аліменти в сумі 1477,50 грн. (25% - аліменти та 25% борг по аліментам), що вбачається з довідки виданої Криворізьким міським відділом Управління поліції охорони в Дніпропетровській області. Крім того фінансова можливість відповідача надавати матеріальну допомогу позивачу підтверджена відомостями Криворізької південної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про джерела та суми доходів ОСОБА_2 , за період з січень 2022 року по вересень 2022 року, зокрема сума виплаченого доходу за січень 2022 року складає 17 096,16 грн., за лютий 2022 рік 17 127,02 грн., за березень 14 463,99 грн., за квітень 2022 рік 77 176,98 грн., за травень 2022 року 84 170,22 грн., за червень 2022 року 74 651,86 грн., за липень 2022 року 44 105,82 грн., за серпень 2022 року 37 876,54 грн., за вересень 2022 року 63 828,86 грн. При цьому колегія суддів враховує, що відповідач має обов`язок зі сплати аліментів на утримання дочки сторін по справі, та з його доходу щомісячно утримуються як аліменти в розмірі 25 відсотків на утримання дочки, так і заборгованість по аліментам згідно рапорту відповідача, що свідчить про наявність у відповідача фінансового зобов`язання, яке впливає на можливість надання матеріальної допомоги на утримання матері дитини, тому аліменти на утримання дружини не можуть бути визначені в розмірі 1/4 частики заробітку відповідача, як про те просила позивач в своїй позовній заяві, однак вказані обставини не позбавляють відповідача можливості сплачувати аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу). При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідачем по справі не доведено належними та допустимими доказами того факту, що він не має матеріальної можливості надавати позивачу матеріальну допомогу зважаючи на те, що він є працездатною особою та станом на 03 березня 2023 року перебуває на військовій службі та отримує грошове забезпечення. Визначаючи розмір аліментів, виходячи з принципів розумності та справедливості, з урахуванням матеріального стану відповідача, знаходження його у працездатному віці, з урахуванням того, що він мав стабільний дохід в період стягнення аліментів з 19 вересня 2022 року по 10 січня 2023 року, сплачує аліменти на утримання дочки, колегія суддів вважає, що відповідач має матеріальну можливість сплачувати аліменти на утримання позивача до 10 січня 2023 року у розмірі 1/6 частини заробітку (доходів) відповідача, а не в розмірі 1/8 частини заробітку, визначеному судом першої інстанції, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги апелянта в цій частині заслуговують на увагу. На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги представника позивача та зміни рішення суду першої інстанції в частині визначеного розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в період з 19 вересня 2022 року до 10 січня 2023 року, зі збільшенням цього розміру з 1/8 до 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу). В іншій частині судове рішення має бути залишено без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 , задовольнити. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 січня 2023 рокузмінити в частині визначеного розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в період з19 вересня 2022 року до 10 січня 2023 року, збільшивши цей розмір з 1/8 до 1/6 частки від усіх видів доходу (заробітку). В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне рішення суду складено 29 березня 2023 року. Головуючий: Судді: