Постанова 4873 № 910/641/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" березня 2023 р. Справа№ 910/641/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пономаренка Є.Ю. суддів: Кропивної Л.В. Руденко М.А. при секретарі судового засідання Гуменюк І.О., за участю представників: від позивача - Кологойда О.В., від відповідача - Михалевич М.М., розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №910/641/22 (суддя - Васильченко Т.В., повний текст складено - 26.12.2022) за позовом Приватного акціонерного товариства "Кінто" до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 4 662 800,48 грн. ВСТАНОВИВ наступне. Приватне акціонерне товариство "Кінто" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - відповідач) про стягнення 4662800,48 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов`язання з виплати акціонерам, корпоративні права яких перебувають в управлінні позивача, дивідендів за 2018 рік на підставі рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленого протоколом №31 від 18.05.2021, у строк до 17.11.2021 у відповідності до рішення наглядової ради ПАТ "Укрнафта", оформленого протоколом №9/21 від 27.05.2021. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №910/641/22 позов задоволено; вирішено стягнути з відповідача як невиплачені в строк дивіденди за 2018 рік на підставі Рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", оформленого протоколом №31 від 18.05.2021, грошові кошти, з яких: 178456 (сто сімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн 20 коп. на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Класичний"; 56279 (п`ятдесят шість тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн 60 коп. на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Казначейський"; 47018 (сорок сім тисяч вісімнадцять) грн 40 коп. на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій "КІНТО-Еквіті"; 539999 (п`ятсот тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 20 коп. на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Індекс Української Біржі"; 64116 (шістдесят чотири тисячі сто шістнадцять) грн 00 коп. на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Достаток"; 73377 (сімдесят три тисячі триста сімдесят сім) грн 20 коп. на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Народний"; 947135 (дев`ятсот сорок сім тисяч сто тридцять п`ять) грн 80 коп. на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4" (ідентифікаційний код 35031362); 328167 (триста двадцять вісім тисяч сто шістдесят сім) грн 06 коп на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5" (ідентифікаційний код 35331070); 188786 грн (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн 00 коп. на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" (ідентифікаційний код 35744353); 981188 (дев`ятсот вісімдесят одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн 52 коп. на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий не диверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал" (ідентифікаційний код 32980900); 746239 (сімсот сорок шість тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 00 коп. на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" (ідентифікаційний код 33151991); 512037 (п`ятсот дванадцять тисяч тридцять сім) грн 50 коп. на рахунок в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658 Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" (ідентифікаційний код 33058272). Приймаючи вказане рішення, суд виходив з доведеності позивачем обставин невиконання відповідачем обов`язку, який виник згідно рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленого протоколом № 31 від 18.05.2021, із виплати дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році у строк з 15.06.2021 по 17.11.2021. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що ані Загальні Збори акціонерів ПАТ "Укрнафта" від 18.05.2021, ані Наглядова Рада Товариства від 27.05.2021, не приймали рішення про виплату дивідендів за 2018 рік кількома частками, що свідчить про те, що виплата дивідендів за 2018 рік через депозитарну систему України має відбуватися шляхом виплати всієї суми дивідендів, що належать особі, яка має право на їх отримання. Також, скаржник вказує про те, що він вживав всіх можливих заходів для забезпечення виплати акціонерам дивідендів за 2018 рік та направляв до ПАТ "Національний депозитарій України" розпорядження про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами в розрізі депозитарних установ, в тому числі і АТ "Піреус Банк МКБ" з одночасним перерахуванням грошових коштів для здійснення виплати дивідендів, проте ПАТ "Національний депозитарій України" розпорядження не виконав та повернув грошові кошти на користь Товариства. Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін. Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV. Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", згідно пунктів 1.1, 1.3 Статуту, в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів акціонерів від 19.09.2019 (протокол №29 від 19.09.2019) (далі-Статут), засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 №57 шляхом перетворення державного підприємства "Виробниче об`єднання "Укрнафта" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 №210/93, з подальшою, згідно рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011, зміною типу і назви Товариства з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта". Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "КІНТО-Класичний", Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "КІНТО-Казначейський", Відкритий спеціалізований пайовий інвестиційний фонд акцій "КІНТО-Еквіті", Закритий недиверсифікований пайовий інвестиційний фонд "Індекс Української Біржі", Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "Достаток", Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "КІНТО-Народний", Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4", Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5", Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7", Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал", Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" та Непідприємницьке товариство "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" є акціонерами, які володіють простими іменними акціями ПАТ "Укрнафта" (далі - Товариство, відповідач), що підтверджується обмеженими виписками про стан рахунків в цінних паперах станом на 11.06.2021 року. 18 травня 2021 року відбулися загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", рішення яких оформлені протоколом № 31 від 18.05.2021, до порядку денного яких, окрім інших, було винесено 17-те питання про розподіл прибутку Товариства за підсумками 2018 рік. Так, згідно протоколу № 31 від 18.05.2021, зокрема, було прийнято рішення: "Затвердити такий розмір та порядок розподілу прибутку Товариства за 2018 рік: на виконання ч.5 ст. 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" направити на виплату дивідендів за простими акціями частину чистого прибутку в сумі 1931619526,20 грн (один мільярд дев`ятсот тридцять один мільйон шістсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 20 копійок), що складає 30% чистого прибутку Товариства за 2018 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Решту чистого прибутку Товариства за 2018 рік в сумі 4 506 581 473,80 грн (чотири мільярди п`ятсот шість мільйонів п`ятсот вісімдесят одна тисяча чотириста сімдесят три гривні 80 копійок), що скдадає 70% чистого прибутку, направити на покриття накопиченого збитку. Затвердити загальний розмір дивідендів за простими акціями ПАТ "Укрнафта" за результатами 2018 року в сумі 1931619526,20 грн (один мільярд дев`ятсот тридцять один мільйон шістсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 20 копійок). Нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, затвердити у розмірі 35,62 грн (тридцять п`ять гривень 62 копійки)". 27 травня 2021 року відбулось засідання наглядової ради ПАТ "Укрнафта", рішення якої було оформлене протоколом №9/21 від 27.05.2021, згідно з Додатком № 1 до якого визначено дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів, особам, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства у 2018 році. Так, визначено дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2018 року - 11.06.2021. Розмір нарахованих дивідендів (загальний розмір), що підлягають виплаті відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Товариства від 18.05.2021 - 1 931 619 526,20 грн (один мільярд дев`ятсот тридцять один мільйон шістсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 20 копійок). Нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію - 35,62 грн (тридцять п`ять гривень 62 копійки). Строк виплати дивідендів за підсумками 2018 року: дата початку строку виплати дивідендів - 15.06.2021; дата закінчення строку виплати дивідендів - 17.11.2021. Спосіб виплати дивідендів - виплата дивідендів здійснюється через депозитарну систему України. Порядок виплати дивідендів: виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу відбувається пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) однакові для всіх власників акцій одного типу та класу; - дивіденди виплачуються виключно грошовими коштами; виплата дивідендів здійснюється шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частками пропорційно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, по мірі надходження коштів на рахунок ПАТ "Укрнафта" у межах встановленого строку виплати дивідендів; витрати, які виникають через необхідність перерахування дивідендів (сплата податків, зборів, тощо), проводяться за рахунок суми нарахованих дивідендів, призначених до виплати відповідній особі, яка має право на їх отримання; для отримання дивідендів кожний акціонер ПАТ "Укрнафта" повинен звернутись до своєї депозитарної установи, де він має рахунок у цінних паперах по акціях ПАТ "Укрнафта" станом на 11.06.2021 та заключити з цією депозитарною установою договір про обслуговування рахунка в цінних паперах (у разі відсутності договору); відповідальність за укладення договорів з депозитарною установою, своєчасність, достовірність та повноту наданих депозитарній установі банківських реквізитів, за вчинення необхідних дій для отримання дивідендів, передбачених відповідним договором та/або внутрішніми документами депозитарної установи, тощо, покладається на акціонера; дивіденди, нараховані на акції AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код 20077720), виплатити в порядку, встановленому Законом України "Про управління об`єктами державної власності". До переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів за результатами 2018 року, окрім інших включені акціонери, що володіють акціями Товариства: Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "КІНТО-Класичний" у кількості 5010 шт.; Відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "КІНТО-Казначейський" у кількості 1580 шт.; Відкритий спеціалізований пайовий інвестиційний фонд акцій "КІНТО-Еквіті" у кількості 1320 шт.; Закритий недиверсифікований пайовий інвестиційний фонд "Індекс Української Біржі" у кількості 15160 шт.; Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "Достаток" у кількості 1800 шт.; Інтервальний диверсифікований пайовий інвестиційний фонд "КІНТО-Народний" у кількості 2060 шт.; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4" у кількості 26590 шт., Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5" у кількості 9213 шт.; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" у кількості 5300 шт., Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал" у кількості 27546 шт.; Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" у кількості 20950 шт. та Непідприємницьке товариство "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" у кількості 14375 шт. При цьому, Приватне акціонерне товариство "Кінто" є компанією з управління активами та на підставі ч. 1 ст. 41, ч. 6 статті 63 Закону України "Про інститути спільного інвестування", ст. 6, 34 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", розділу 11 Статуту діє від власного імені в інтересах учасників пайових інвестиційних фондів, які не є юридичними особами, а саме: Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Класичний" Приватного акціонерного товариства "КІНТО", Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Казначейський" Приватного акціонерного товариства "КІНТО", Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій "КІНТО-Еквіті" Приватного акціонерного товариства "КІНТО", Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Індекс Української Біржі" Приватного акціонерного товариства "КІНТО", Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Достаток" Приватного акціонерного товариства "КІНТО", Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Народний" Приватного акціонерного товариства "КІНТО", корпоративних інвестиційних фондів: Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4", Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5", Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7", Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб", Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал" та в інтересах учасників Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт", про що свідчать долучені до матеріалів справи договори про управління активами, укладені між позивачем та вказаними особами та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи. 22.11.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою №497 про погашення заборгованості з виплати дивідендів за 2018 рік та частини чистого прибутку за 2020 рік та надання документів. У відповідь відповідач листом від 09.12.2021 №01/01/08/03-02/04/323 надав запитувані позивачем документи та повідомив, що недосконалість чинного законодавства не дозволила реалізувати йому виплату дивідендів за 2018 рік у встановлений строк. Відповідач повідомив, що активно працює з НКЦПФР над вирішенням питання виплати дивідендів за 2018 рік та очікує, що найближчим часом дивіденди за 2018 рік будуть виплачені через депозитарну систему України, акціонерам, які мають право на їх отримання. Депозитарною установою, на обліку та зберіганні якої перебувають акції вказаних вище акціонерів ПАТ "Укрнафта", є Акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ". Листом вих. №5717/11-ІІІ від 26.11.2021 AT "Піреус Банк МКБ", на запит позивача від 26.11.2021 №502, повідомив, що не отримував від Центрального депозитарію розпоряджень про виплату дивідендів особам, які мають право на отримання дивідендів за 2018 рік та частини чистого прибутку за 2020 рік за акціями ПАТ "Укрнафта", грошових коштів для здійснення виплати таких дивідендів. При цьому, позивач зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2021 року у справі № 640/18646/21 були встановлені обставини щодо повернення надміру сплачених ПАТ "Укрнафта" грошових коштів по податку на прибуток підприємств за 2020 рік у розмірі 3 268 749 760, 86 грн шляхом їх зарахування в рахунок сплати грошових зобов`язань з частини чистого прибутку за 2020 рік (1 921 167 072, 00 грн) та дивідендів за 2018 рік (965 730 186, 00 грн), та повернення 381 852 502, 87 грн на рахунок ПАТ "Укрнафта" в установі банку. Втім, відповідач, як зазначає позивач, виконав зобов`язання щодо виплати дивідендів за 2018 рік лише на користь акціонера AT "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" шляхом зарахування надміру сплачених до Державного бюджету України грошових коштів по податку на прибуток підприємств за 2020 рік в сумі 965 730 186,00 грн, в порядку, визначеному ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", а іншим акціонерам дивіденди не виплатив, що суперечать абз. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо рівних умов виплати дивідендів для всіх власників акцій одного типу та класу та порушує права інших акціонерів на отримання дивідендів за 2018 рік, граничний строк для виплати яких сплив 17.11.2021, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом. Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Пунктом 2 ч.1 ст.116 ЦК передбачено, що учасники господарського товариства (яким відповідно до ч.1 ст.113 ЦК є акціонерне товариство) мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Відповідно до п.2 ч.1 ст.25 Закону "Про акціонерні товариства" (тут і далі - в редакції чинній на момент ухвалення загальними зборами ПАТ "Укрнафта" рішень про розподіл прибутку) кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів. Дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів (ч.1 ст.30 Закону "Про акціонерні товариства"). Тобто отримання частини прибутку акціонерного товариства (дивідендів) фактично є правом акціонера, що може бути реалізованим у разі ухвалення загальними зборами відповідного рішення. Відтак з моменту, коли у акціонера настає відповідне право на отримання дивідендів, у акціонерного товариства фактично настає обов`язок здійснити їх виплату на користь акціонера. Таким чином, у такому разі між акціонером та акціонерним товариством виникає зобов`язання щодо виплати дивідендів в розумінні ст.509 ЦК та ст.30 Закону "Про акціонерні товариства". Відповідно до абз.1 ч.2 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в обсязі встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року. Слід зазначити, що ані у ст.117 ЦК, ані у ст.29 Закону "Про акціонерні товариства" та статуті ПАТ "Укрнафта" не закріплено такого обов`язку акціонера, як звернення до товариства з вимогою про виплату йому дивідендів після прийняття зборами рішення про виплату цих дивідендів. Натомість зі змісту ч.2 ст.30 Закону "Про акціонерні товариства" вбачається, що з моменту прийняття рішення загальними зборами виплата дивідендів акціонеру стає обов`язком цього товариства, належне виконання якого покладається саме на це товариство і не залежить від будь-яких дій акціонера (постанови Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17, від 31.01.2018 у справі №910/8399/17). Відповідно до абзаців 1-3 ч.4 ст.30 Закону "Про акціонерні товариства" для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради, передбаченим першим реченням цієї частини, але не раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття такого рішення наглядовою радою. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, складається протягом одного місяця після закінчення звітного року. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Товариство в порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу (біржі), на якій (яких) акції допущені до торгів. Як вже було вказано, 18 травня 2021 року відбулися загальні збори акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", рішення яких оформлені протоколом №31 від 18.05.2021, до порядку денного яких, окрім інших, було винесено 17-те питання про розподіл прибутку Товариства за підсумками 2018 року. Так, згідно протоколу № 31 від 18.05.2021, зокрема, було прийнято рішення: "Затвердити такий розмір та порядок розподілу прибутку Товариства за 2018 рік: на виконання ч.5 ст. 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" направити на виплату дивідендів за простими акціями частину чистого прибутку в сумі 1931619526,20 грн (один мільярд дев`ятсот тридцять один мільйон шістсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 20 копійок), що складає 30% чистого прибутку Товариства за 2018 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Решту чистого прибутку Товариства за 2018 рік в сумі 4 506 581 473,80 грн (чотири мільярди п`ятсот шість мільйонів п`ятсот вісімдесят одна тисяча чотириста сімдесят три гривні 80 копійок), що складає 70% чистого прибутку, направити на покриття накопиченого збитку. Затвердити загальний розмір дивідендів за простими акціями ПАТ "Укрнафта" за результатами 2018 року в сумі 1931619526,20 грн (один мільярд дев`ятсот тридцять один мільйон шістсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 20 копійок). Нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію, затвердити у розмірі 35,62 грн (тридцять п`ять гривень 62 копійки)". 27 травня 2021 року відбулось засідання наглядової ради ПАТ "Укрнафта", рішення якої було оформлене протоколом №9/21 від 27.05.2021, згідно з Додатком № 1 до якого визначено дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів, особам, які мають право на отримання дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2018 році. Так, визначено дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за підсумками 2018 року - 11.06.2021. Розмір нарахованих дивідендів (загальний розмір), що підлягають виплаті відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Товариства від 18.05.2021 - 1 931 619 526,20 грн (один мільярд дев`ятсот тридцять один мільйон шістсот дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 20 копійок). Нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 (одну) просту акцію - 35,62 грн (тридцять п`ять гривень 62 копійки). Строк виплати дивідендів за підсумками 2018 року: дата початку строку виплати дивідендів - 15.06.2021; дата закінчення строку виплати дивідендів - 17.11.2021. Спосіб виплати дивідендів - виплата дивідендів здійснюється через депозитарну систему України. Оскільки, в протоколі чітко визначені часові межі, протягом яких ПАТ "Укрнафта" зобов`язане було виплатити акціонерам дивіденди, отримання коштів саме у вказані терміни є правом акціонера відповідно до п.1 ч.1 ст.116 ЦК та п.2 ч.1 ст.25 Закону "Про акціонерні товариства", якому кореспондує відповідний обов`язок товариства. Невиплата акціонерним товариством дивідендів у строки, що визначені рішеннями загальних зборів акціонерів, дає підстави таким акціонерам вимагати у товариства виконання відповідного зобов`язання відповідно до п.5 ч.2 ст.16 ЦК, в тому числі в судовому порядку. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності. У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності". Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Отже, сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає акціонеру, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів аукціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166). Оскільки відповідач виплату дивідендів не здійснив, чим порушив свої зобов`язання і права позивача на мирне володіння майном, то господарський суд першої інстанції обґрунтовано і правомірно стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість з виплати дивідендів в розмірі 4662800,48 грн. В апеляційній скарзі апелянт вказує, що ані Загальні Збори акціонерів ПАТ "Укрнафта" від 18.05.2021, ані Наглядова Рада Товариства від 27.05.2021, не приймали рішення про виплату дивідендів за 2018 рік кількома частками, що свідчить про те, що виплата дивідендів за 2018 рік через депозитарну систему України має відбуватися шляхом виплати всієї суми дивідендів, що належать особі, яка має право на їх отримання. Колегія суддів вказує, що згідно рішення наглядової ради ПАТ "Укрнафта", яке було оформлене протоколом №9/21 від 27.05.2021, було встановлено такий порядок виплати дивідендів: виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу відбувається пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) однакові для всіх власників акцій одного типу та класу; - дивіденди виплачуються виключно грошовими коштами; виплата дивідендів здійснюється шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі або кількома частками пропорційно всім особам, які мають право на отримання дивідендів, у межах встановленого строку виплати дивідендів. Таким чином, виплата могла здійснюватися і частками, але всім акціонерам одночасно та пропорційно їх часткам у статутному капіталі, при цьому повністю завершена до 17.11.2021. Відсутність, на думку апелянта, передбаченого законом обов`язку одночасної виплати дивідендів всім акціонерам, умов та обмежень в черговості сплати дивідендів через депозитарну систему України, спростовується абз. 2 ч. 1 ст.30 Закону "Про акціонерні товариства" виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Стосовно доводів скаржника про те, що він вживав всіх можливих заходів для забезпечення виплати акціонерам дивідендів за 2018 рік та направляв до ПАТ "Національний депозитарій України" розпорядження про виплату доходів/сум погашення за цінними паперами в розрізі депозитарних установ, в тому числі і АТ "Піреус Банк МКБ" з одночасним перерахуванням грошових коштів для здійснення виплати дивідендів, проте ПАТ "Національний депозитарій України" розпорядження не виконав та повернув грошові кошти на користь Товариства, слід зазначити наступне. Так, у спірних правовідносинах ПАТ "Національний депозитарій України" не є зобов`язаною особою перед акціонерами, а договірні відносини між відповідачем та ПАТ "Національний депозитарій України" не впливають на вирішення даного спору. Виключно ПАТ "Укрнафта" має зобов`язання щодо виплати дивідендів акціонерам в інтересах яких подано позов у даній справі. Невиконання договірного зобов`язання третьою особою, в даному випадку, ПАТ "Національний депозитарій України", не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх обов`язків перед акціонерами, що встановлені чинним законодавством та рішеннями акціонерів акціонерного товариства. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що в оскаржуваній за апеляційною скаргою частині, рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача (апелянта). Крім цього, на відповідача також підлягають покладенню витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4 000 грн., враховуючи наступне. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ). У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України). Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу заявлено витрати правничої допомоги, з одночасним наданням при цьому доказів їх понесення. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України). На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору №153-АО/2019 від 29.07.2019 про надання правової допомоги (далі - договір про надання правової допомоги), укладеного між Приватним акціонерним товариством "Кінто" (далі - замовник) та адвокатським об`єднанням "Інтеракціо" (далі - виконавець), додаткової угоди від 11.01.2022 до договору про надання правової допомоги №153-АО/2019 від 29.07.2019 (далі - додаткова угода №1), розрахунку від 14.02.2022 витрат на надання правової допомоги, що є актом приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг). За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19). Згідно пункту 7 додаткової угоди від 11.01.2022 до договору про надання правової допомоги №153-АО/2019 від 29.07.2019 вартість послуг за надання правової допомоги включає, зокрема, складення і подання відзиву на апеляційну скаргу - 2000 грн 1 документ; участь у судових засіданнях - 2000 грн судодень. Згідно розрахунку від 14.02.2022 витрат на надання правової допомоги, що є актом приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг), адвокатом позивачу надані наступні послуги: складення і подання відзиву на апеляційну скаргу - 2000 грн; участь у судовому засіданні - 2000 грн. Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи . Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19. Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Відповідачем не надано суду апеляційної інстанції ані клопотання про зменшення розміру витрат, ані доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу. При цьому, судом враховується, що відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено клопотання про розподіл витрат правничої допомоги, направлявся позивачем відповідачу. Одночасно, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). Так, апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності цих витрат. Таким чином, витрати правничої допомоги в сумі 4 000 грн. покладаються на відповідача (апелянта). Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №910/641/22 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Приватного акціонерного товариства "Кінто" 4 000 грн. витрат професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено: 28.03.2023 року. Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко Судді Л.В. Кропивна М.А. Руденко