Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/7534/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/7534/22 пров. № А/857/3031/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі № 140/7534/22 , ухвалене суддею Дмитруком В.В. у м. Луцьку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 140/7534/22 за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 22.08.2022 року № 327309 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.07.2022 року головний спеціаліст відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Сидоренк О.Б. та головний спеціаліст відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Укртрансбезпеки Собчук А.М. склали акт проведення перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 336144. На підставі даного акта, начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийняв постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № 327309 від 22.08.2022 року, якою накладено на позивача штраф у сумі 17 000,00 грн. Позивач вважає, що оскаржена постанова є протиправною, необґрунтованою та такою, що прийнята без повного та всебічного з`ясування обставин справи. Вважає, що таку постанову необхідно скасувати, у зв`язку з тим, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт порушення позивачем Закону України Про автомобільний транспорт, а саме той факт, що транспортний засіб ATAMAN, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , здійснюючи рейс № 147 Рівне-Луцьк, не був забезпечений усіма необхідними документами. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень перевіряються ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності). Тому, саме під час перевірки, водій зобов`язаний надати належні та дійсні документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Позивач наданими доказами не спростував допущення ним порушень, документально встановлених інспекторами Укртрансбезпеки. Крім того, додані до позовної заяви документи не можуть підтверджувати виконання позивачем вимог статті 39 Закону України Про автомобільний транспорт саме на момент здійснення перевірки. Отже, суд першої інстанції вважав що відповідач, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій зазначає, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року є незаконним та необґрунтованим. Суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору. Також, на думку апелянта, суд першої інстанції неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, та не вірно застосував норми матеріального права, що потягло за собою неправильне вирішення адміністративного спору. Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач зазначає те, що акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 336144 від 06 липня 2022 року складений та підписаний неправомочною особою, що має наслідком незаконність проведеної перевірки та прийнятих за її наслідками рішень, оскільки головний спеціаліст відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Сидоренко О.Б. не мав права здійснювати перевірку цього маршруту. Оскаржена постанова, так само як відповідний акт, містить неправдиву інформацію щодо відсутності схеми маршруту та розкладу руху. В матеріалах справи, зокрема в Акті № 336144 відсутня інформація про проведення відеозапису під час проведення перевірки. Саме запис з нагрудної камери міг би підтвердити наявність у водія схеми маршруту та розкладу руху. Вважає, що повірка засобів вимірювальної техніки є більш ширшим поняттям і включає в себе такі операції як перевірка і як адаптація тахографа до транспортного засобу. Враховуючи те, що вказані вимоги не були дотримані, а також те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт порушення позивачем Закону України «Про автомобільний транспорт», оскаржена постанова є протиправною, необґрунтованою та такою, що прийнята без повного та всебічного з`ясування обставин справи. Так як, здійснюючи рейс № 147 Рівне Луцьк, транспортний засіб ATAMAN, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , був забезпечений усіма необхідними документами, то оскаржену постанову необхідно скасувати. Позиція відповідача полягає в тому, що під час перевірки виявлено, що перевізником ФОП ОСОБА_1 надавались послуги перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме на момент перевірки були відсутні схема маршруту, розклад руху, протокол перевірки та адаптації тахографа. Долучені до позову документи не свідчать про надання всіх зазначених вище документів на момент складення акта перевірки. Надання їх згодом жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документа та не нівелює зафіксованих в акті обставин. Крім, того, водій підтвердив факт відсутності на момент перевірки вказаних документів, вказавши про згоду із встановленими в акті перевірки порушеннями. Додатково зазначає, що протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 06.07.2022 року виготовлений уже після проведеної посадовими особами Укртрансбезпеки рейдової перевірки (перевірки на дорозі). Щодо повноважень інспектора Сидоренка О.Б., на проведення рейдової перевірки зазначає, що відповідно до наказу Голови Укртрансбезпеки № 878-К від 31.05.2022 року, у зв`язку з воєнними діями та неможливістю виконувати посадові обов`язки у Донецькій області, ОСОБА_3 визначено робочим місцем Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області. Крім того, акт перевірки підписано також іншою посадовою особою Укртрансбезпеки, що виключає можливість визнання такого акту незаконним. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 06.07.2022, на підставі направлення на рейдову перевірку № 009282 від 30.06.2022 року та щотижневого графіку, затвердженого 30.06.2022 року, головний спеціаліст відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Сидоренко О.Б. та головний спеціаліст відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Укртрансбезпеки Собчук А.М. провели перевірку додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами перевірки складено акт № 336144 від 06.07.2022 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. У вказаному акті міститься інформація про те, що на момент проведення перевірки відсутні документи, визначені статтею 39 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: схема маршруту, розклад руху, протокол перевірки та адаптації тахографа. За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті 22.08.2022 року прийнято постанову про застосування адміністративно господарського штрафу № 327309, якою постановлено стягнути з перевізника ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт. Позивач, не погоджуючись з діями відповідача щодо притягнення його до адміністративно-господарської відповідальності, на підставі постанови від 22.08.2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу № 327309, звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до статті 34 Закону України від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-ІІІ) автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Згідно з частиною першою статті 39 Закону № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Частиною другою статті 39 Закону № 2344-ІІІ передбачено перелік документів, обов`язкових для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. Відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до пункту 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку. З огляду на вимоги цієї норми апеляційний суд звертає увагу на те, що повноваження головного спеціаліста відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Сидоренка О.Б. на проведення перевірки додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт визначені направленням на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 009282 від 30.06.2022. Таким чином, покликання апелянта на проведення перевірки неповноважною особою, а відтак протиправність результатів перевірки, є безпідставними. Також, згідно з пунктом 1.3 Порядку, розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 № 278 (далі Порядок № 278), автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху. Пунктом 14 Порядку № 278 передбачено, що схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень предявляються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (далі - Державтоінспекція). Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Мінтрансзв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3). Отже, з огляду на вимоги вищевказаних правових норм, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що під час перевірки водій зобов`язаний надати особам, які проводять перевірку, належні та дійсні документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Відсутність (не пред`явлення) вказаних документів, на час проведення перевірки, є підставою для застосування адміністративно господарського штрафу. Апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що відсутність документів, які, відповідно до приписів статті 39 Закону № 2344-ІІІ, зобов`язаний мати перевізник під час здійснення регулярних пасажирських перевезень, свідчить про порушення позивачем вимог чинного законодавства, а тому відповідач правомірно прийняв постанову від 22.08.2022 року № 327309 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000 грн. Доводи апелянта, про те, що у позивача під час перевірки були наявні всі документи, які мають бути в наявності в транспортному засобі, що надає послуги з перевезення пасажирів, спростовані наявними у справі доказами. Зокрема, з акту перевірки встановлено, що під час перевірки у водія позивача були відсутні схема маршруту, розклад руху, протокол перевірки та адаптації тахографа. Обґрунтованих доказів своїх тверджень позивач до суду не надав. Крім того, акт перевірки будь-яких зауважень з цього приводу з боку водія не містить. Щодо покликання апелянта на відсутність інформації про проведення відеозапису перевірки, апеляційний суд звертає увагу на те, що, відповідно до норм чинного законодавства, відсутність відеозапису перевірки не є підставою для скасування результатів перевірки за наявності інших доказів протиправної поведінки особи, щодо якої така перевірка проводилась. Таким чином, апеляційний суд вважає, що постанова від 22.08.2022 року № 327309 про застосування адміністративно господарського штрафу у розмірі 17 000 грн є законною, а тому підстав для її скасування немає. Вказаний висновок апеляційного суду є підставою для прийняття рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі № 140/7534/22 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 28.03.2023 року