Постанова 4854 № 519/1174/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 519/1174/22 Головуючий в 1 інстанції: Лемець С.П. Дата і місце ухвалення: 10.01.2023р., м. Южне Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. при секретарі Юраш К.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Южного міського суду Одеської області від 10 січня 2023 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И Л А : В листопаді 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Южного міського суду Одеської області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №08/20 від 21.04.2020р., якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.156 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. Також, позивач просив закрити провадження в адміністративній справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірною постановою його необґрунтовано притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП, оскільки факт продажу ним 21.02.2020р. о 20 год. 45 хв. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 алкогольного напою неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не підтверджено належними доказами. У складеному Южненським ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення від 21.02.2020р. не зазначено інформації про вилучення алкогольного напою та про наявність фіскального чеку, який підтверджував би продаж алкогольного напою. Також, позивач посилався на те, що адміністративною комісією виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Рішенням Южного міського суду Одеської області від 10.01.2023р. позов задоволено. Скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Южненської міської ради №08/20 від 21.04.2020р. у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. Провадження в адміністративній справі за ч.2 ст.156 КУпАП закрито. Не погоджуючись з вказаним рішенням, виконавчий комітет Южненської міської ради Одеського району Одеської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 10.01.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, зазначаючи в оскаржуваному рішенні про відсутність належних доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.156 КУпАП, залишив поза увагою, що протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №321812 від 21.02.2020р., складений за участю ОСОБА_1 та підписаний ним без зауважень. Відсутність в матеріалах адміністративної справи фіскального чеку, який підтверджував би продаж алкогольного напою неповнолітній особі, не може вказувати на відсутність події адміністративного правопорушення, оскільки це не спростовує встановлені протоколом обставини. Також, апелянт посилається на те, що матеріалами справи підтверджено повідомлення 08.04.2020р. адміністративною комісією ОСОБА_1 про розгляд 21.04.2020р. протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №321812 від 21.02.2020р., складеного за ч.2 ст.156 КУпАП. Відповідно до приписів ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП, не є обов`язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Посилається апелянт і на те, що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до суду, встановлений процесуальним законом, та не наведено поважних причин його пропуску. При цьому, судом першої інстанції не вирішувалося питання поновлення ФОП ОСОБА_1 строку звернення до суду. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2023 року розгляд справи за апеляційною скаргою виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області призначено у відкритому судовому засіданні в приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду (у залі судового засідання №9 на 28 березня 2023 року об 11:00 годині). Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2020р. інспектором ЮП Южненського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Новицькою В.В. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №321812 за ч.2 ст.156 КУпАП. Згідно вказаного протоколу, 21.02.2020р. о 20 год. 45 хв. ОСОБА_1 , знаходячись на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 , здійснив продаж алкогольного напою вина марки «Ореанда» неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. Зазначений протокол підписано ОСОБА_1 без зауважень та того ж дня отримано його примірник. Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 передано органом Нацполіції на розгляд до адміністративної комісії виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області. 21.04.2020р. адміністративна комісія виконавчого комітету Южненської міської ради розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ГР №321812 від 21.02.2020р., а також інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийняла постанову у справі про адміністративне правопорушення №08/20, якою позивача визнала винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.156 КУпАП, та наклала на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови ФОП ОСОБА_1 оскаржив її в судовому порядку. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що належним доказом продажу алкогольних напоїв будь-якій особі є касовий чек. Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 321812 від 21.02.2020р. відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.156 КУпАП, судом встановлено, що у вказаному протоколі не зазначено інформації про вилучення вина «Ореанда» та про наявність фіскального чека, що «поза розумним сумнівом» підтверджував би продаж вказаного товару. Про факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення свідчать лише пояснення неповнолітнього, якому нібито продано вино. Однак, за висновками суду першої інстанції, такі пояснення у даному випадку є недостатніми доказами для кваліфікації дій позивача, як адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, оскільки ґрунтуються лише на інформації, яку зазначає неповнолітня особа. У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про не підтвердженість матеріалами справи скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.156 КУпАП. Що стосується строку оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення №08/20 від 21.04.2020р., то суд зазначив, що лише пропущення встановленого десятиденного строку оскарження постанови не може бути підставою для відмови у задоволенні позову. Не вдаючись до правової оцінки висновків суду першої інстанції про суті заявлених позовних вимог колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. За загальним правилом, наведеним у ч.2 вказаної статті Кодексу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наведені положення кореспондуються із приписами ч.3 ст.122 КАС України,згідно яких для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст.286 КАС України. Відповідно до положень ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). У цьому контексті строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а у випадку відсутності у особи відповідної інформації з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Поняття «повинна була дізнатись», використане у КАС України, слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про прийняття оскаржуваного рішення та знала про обставини його прийняття. Отже, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти. Також порівняльний аналіз словоформ «дізналася» і «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. При зверненні з даним позовом до суду ФОП ОСОБА_1 стверджував, що про наявність спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення №08/20 від 21.04.2020р. він дізнався 20.07.2022р. при отриманні його представником адвокатом Кавацюк О.В. відповіді на адвокатський запит. Колегія суддів критично ставиться до таких посилань апелянта, оскільки матеріалами справи підтверджено, що 08.04.2020р. ОСОБА_1 отримав повідомлення адміністративної комісії виконавчого комітету Южненської міської ради про те, що розгляд протоколу серії ГР №321812 від 21.02.2020р. буде здійснено 21.04.2020р. о 16:00 год. та запрошено позивача прибути до виконкому для прийняття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення. (а.с.97) ОСОБА_1 не виявив бажання взяти участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП, у зв`язку з чим копію спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення №08/20 від 21.04.2020р. відповідачем було надіслано 23.04.2020р. на його поштову адресу. Однак, поштове відправлення 23.05.2020р. повернулося відправнику без вручення його адресату, причина повернення за закінченням терміну зберігання. (а.с.98-100) Враховуючи обізнаність позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та не виявлення ним бажання взяти участь у такому розгляді, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 повинен був бути обізнаним про прийняття адміністративною комісією певного рішення за наслідками розгляду протоколу серії ГР №321812 від 21.02.2020р., складеного відносно нього за ч.2 ст.156 КУпАП. При цьому, на протязі двох років ОСОБА_1 не вживав заходів щодо отримання інформації про результати розгляду складених щодо нього матеріалів про адміністративне правопорушення. Більше того, ОСОБА_1 , стверджуючи про те, що про наявність спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення №08/20 від 21.04.2020р. він дізнався 20.07.2022р., з позовом про скасування вказаної постанови звернувся до суду лише 04.11.2022р., тобто з пропуском більше аніж на три місяці встановленого ч.2 ст.286 КАС України десятиденного строку звернення до суду. В поданому 13.12.2022р. до суду першої інстанції клопотанні про поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 посилався на запровадження на території України постановою КМУ №211 від 12.03.2020р. карантину через спалах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, який неодноразово продовжувався та діє на час звернення до суду. Також, позивач посилався і на введення на території України воєнного стану Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. Дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 (зі змінами та доповненнями) «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на усій території України запроваджено карантин з 12 березня 2020 року. Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Колегія суддів зазначає, що сам факт введення на території України карантину не є безумовною підставою для поновлення будь-яких процесуальних строків, за відсутності обставин, зумовлених карантинними обмеженнями, що стали перешкодою для звернення до суду. Водночас, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження викладених обставин, зокрема, на підтвердження того, що існували обмеження впроваджені у зв`язку з карантином, що зумовили дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення до суду з відповідним позовом. Наведення у заяві про поновлення строку звернення до суду загальних посилань на факт запровадження на території України карантинних заходів не свідчить, що такі обставини унеможливили своєчасне подання даного позову. З аналогічних підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на запровадження Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. воєнного стану на території України. У постанові від 22.09.2022р. у справі №140/13772/21 Верховний Суд зазначив, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Таким чином, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими та не дають підстав вважати, що в даному випадку існували дійсні об`єктивні перешкоди для звернення позивача за захистом своїх прав до суду. Позивач в даному випадку мав дійсну можливість своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду, однак допустив необґрунтоване зволікання, яке унеможливлює і не виправдовує втручання у принцип юридичної визначеності стосовно виниклих правовідносин. З урахуванням установлених обставин справи, часу, що минув, а також пропорційності та юридичної визначеності, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до суду та не наведено обґрунтувань щодо наявності поважних причин пропуску такого строку, які б стали підставою для його поновлення. За змістом частини першої статті 121 КАС України пропущений процесуальний строк, встановлений законом, суд може поновити за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Після залишення ухвалою від 07.11.2022р. позову ОСОБА_1 без руху з підстав пропуску ним строку звернення до суду в подальшому судом першої інстанції не вирішувалося питання щодо строку звернення до суду, в тому числі щодо наявності поважних причин пропуску такого строку, які є підставою для його поновлення. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. За правилами пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Частиною 1 статті 319 КАС України передбачено, що рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Враховуючи, що позивач пропустив строк для звернення до суду з даним позовом і не зазначив поважних причин для його поновлення, а судом першої інстанції не вирішувалося питання щодо поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду. Оскільки судом першої інстанції при вирішенні спору не повно з`ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Южного міського суду Одеської області від 10 січня 2023 року підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 слід залишити без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України. Керуючись ст.ст.229, 272, 286, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області задовольнити частково. Рішення Южного міського суду Одеської області від 10 січня 2023 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №08/20 від 21.04.2020р. залишити без розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 28 березня 2023 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук