Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/471/23

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/471/23 Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/260/23 АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ У Х В А Л А 28 березня 2023 рокумісто Київ Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 щодо проведення судового засідання з розгляду її апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 лютого 2023 року, в режимі відеоконференції, В С Т А Н О В И В: 27.03.2023 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 , подана на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.02.2023, якою відмовлено у задоволенні її скарги на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 27.03.2023 суддя-доповідач постановив ухвалу, якою судове засідання по розгляду вищезазначеної апеляційної скарги призначив на 16 год. 00 хв. 29.03.2023. 28.03.2022 суддею-доповідачем до початку судового засідання отримано клопотання ОСОБА_3 про здійснення судового провадження в режимі відеоконференції із Залізничним районним судом м. Львова (79013, м. Львів, вул. Ст. Бандери, 3). Необхідність проведення дистанційного судового засідання обґрунтована (1) необхідністю догляду за неповнолітніми дітьми сестри, чоловік якої загинув під час бойових дій в Луганській області, (2) значною віддаленістю місця проживання ОСОБА_3 у м. Львів від м. Києва, що потребує часових та фінансових витрат на участь в судовому засіданні, (3) перебуванням під опікою та піклуванням апелянта батьків 1935 та 1941 років народження, які хворіють та потребують медичної допомоги і забезпечення першочергових життєвих потреб. Вирішуючи зазначене клопотання, суддя-доповідач виходить із нижченаведеного. Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин (ст. 138 КПК); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК). Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов`язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров`я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом. Отже, зазвичай необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підстави, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об`єктивне з`ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі - ЄКПЛ/, коли розгляд справи за участі певної особи є обов`язковим. Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов`язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції. Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК). Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції (1) має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, (2) але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов`язку його задоволення. Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийняте виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав. Застосовуючи наведений підхід у ході розгляду клопотання ОСОБА_3 , суддя-доповідач дійшов висновку, що особою, яка ініціювала проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не було доведено наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав. Так, ОСОБА_3 не довела відсутність у неї можливості прибути до суду для участі в судовому засіданні у м. Києві, а посилання щодо віддаленості місця проживання від Києва є загальними і не свідчить про неможливість прибути до суду для участі в судовому розгляді. Також апелянтом не надано належних доказів, які б вказували, що вона офіційно є опікуном чи піклувальником батьків і дітей сестри та, з огляду на це, не може прибути в м. Київ для участі в судовому засіданні. Разом із цим, суддя-доповідач враховує й те, що участь у судовому засіданні ОСОБА_3 не є обов`язковою та не може: (а) вплинути на збільшення тривалості судового провадження; (б) унеможливити встановлення обставин, які підлягають з`ясуванню; (в) призвести до порушення прав людини, гарантованих п. 1 ст. 6 ЄКПЛ. Отже, за відсутності доказів наявності обставин, передбачених ч. 1 т. 336 КПК, не встановлено достатніх підстав для здійснення судового провадження в режимі відеоконференції. У зв`язку з наведеним, у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про розгляд апеляційної скарги в режимі відеоконференції слід відмовити. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 21, 110, 138, 336, 369, 401, 405 Кримінального процесуального кодексу України, суддя П О С Т А Н О В И В: Клопотання щодо проведення у режимі відеоконференції судового засідання з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 , поданої на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 лютого 2023 року, залишити без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: ОСОБА_2