LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818638/2211/22

від 23.03.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року залишити без змін.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2023 року м. Харків справа № 638/2211/22 провадження № 22-ц/818/382/23 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П., за участю секретаря судового засідання Тітченко О.В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року постановлену у складі судді Подус Г.С.,- УСТАНОВИВ: В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. 20.09.2022 від ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, з огляду на те, що в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа №638/3773/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя, стягнення компенсації. Провадження по справі 638/3773/22 відкрито 28.07.2022 (суддя Штих Т.В.) Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2022 клопотання ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що станом на момент відкриття провадження по справі №638/2211/22 провадження по справі 638/3773/22 вже було відкрито (28.07.2022), між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Дзержинського районного суду м. Харкова. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позовна заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу була подана до Дзержинського районного суду м. Харкова раніше за позовну заяву ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя та стягнення компенсації. Суд не надав аналізу того що провадження у справі №638/2211/22 за його позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було відкрито з порушенням встановленого процесуального строку, а саме позовна заява надійшла до суду 16.02.2022 , а провадження відкрито 31.07.2022. Тому суд безпідставно вирішив надати перевагу іншій судовій справі № 638/3773/22. Ініційована ним спір відноситься до малозначних, що свідчить про обов`язок суду першої інстанції здійснити розгляд справи №638/2211/22 у межах строків, визначених ст. 275 ЦПК України, водночас, справа №638/3773/22 розглядається за правилами загального позовного провадження, а тому вирішення питання щодо розірвання шлюбу у межах справи № 638/2211/22 за правилами спрощеного позовного провадження відповідає вимогам закону і забезпечить якнайкраще дотримання прав та обов`язків усіх учасників справи. На дату прийняття ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.11.2022 у справі №638/2211/22 сплив строк, визначений ст. 275 ЦПК України. Скаржник зазначив, що станом на дату винесення оскаржуваної ухвали справа № 638/3773/22 не перебувала у провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова, а була витребувана Харківським апеляційним судом, таким чином на час винесення ухвали в провадженні суду перебувала лише справа № 638/2211/22. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надано. Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме цивільна справа № 638/3773/22 провадження в якій відкрито 28.07.2022, тобто раніше ніж у справі №638/2211/22 провадження в якій відкрито 31.08.2022. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Таким чином, вказана норма процесуального права передбачає право суду залишити позов без розгляду у разі, якщо в провадженні цього чи іншого суду є позов тотожний до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір. Аналогічний за змістом висновок зазначений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц. Як зазначала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року, справа № 908/299/18, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року). Станом на день відкриття провадження у дійсній цивільній справі в провадженні суду вже перебувала справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав ( цивільна справа № 638/3773/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя, стягнення компенсації). Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Проте, розгляд судом двох позовів одного і того ж позивача, до одного і того ж відповідача, про той же предмет і з тих же підстав цивільним процесуальним законодавством не передбачена та у такому випадку суд застосовує правила п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а саме постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. З приводу доводів апелянта стосовно порушення судом першої інстанції встановлених законом процесуальних строків вирішення питання про відкриття провадження у справі, колегія суду зазначає наступне. Відповідно до абзацу 2 частини першої та дев`ятої статті 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (частина десята статті 187 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи суд на виконання вимог статті 187 ЦПК України подав запит про зареєстроване місце проживання Відповідача 17.02.2022. Відповідь на зазначений запит була доставлена до суду 19.08.2022 (а.с. 28). Ухвала про відкриття провадження була винесена судом 31.08.2022 . Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28 березня 2023 року. Головуючий О.Ю.Тичкова Судді О.В.Маміна Н.П. Пилипчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»