Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 346/4359/22

Справа № 346/4359/22 Провадження № 33/4808/132/23 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Дикун І.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік; стягнуто судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп., в с т а н о в и в : Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 12 жовтня 2022 року о 22 год. 34 хв. в м. Івано-Франківській області, Коломийський район, автодорога Н-10, 142 км, керував транспортним засобом марки «Citroen c4», д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №64 від 13.10.2022 року. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає постанову суду першої інстанції необґрунтованою, з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки в матеріалах провадження відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують його винуватість у вчиненні правопорушення. Вказує на те, що у зв`язку з тим, що він перебував на лікуванні, справу було розглянуто без його участі, а тому він не зміг надати свої пояснення в суді першої інстанції внаслідок чого було порушено його право на захист. Зазначає, що він важкохворий на хронічний гепатит «С», а тому не міг вживати будь-які алкогольні чи наркотичні засоби, так як вони йому категорично заборонені. Покликається на те, що вказане підтверджується медичними документами, які додані до справи, а для лікування апелянт приймає сильнодіючі медичні препарати, які могли спровокувати таку реакцію організму, внаслідок чого було виявлено в нього стан наркотичного сп`яніння. Звертає увагу, що він не відмовлявся пройти огляд в медичному закладі, так як був впевнений, що не перебуває у стані сп`яніння. Вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що він був безпідставно зупинений працівниками поліції, що є підставою вважати, що всі наступні дії поліції та здобуті в справі докази є незаконними. Покликається на те, що працівниками поліції не було вручено йому жодного документу і він був змушений з ними ознайомлюватися в суді. Просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В апеляційній інстанції ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду і закрити провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Дикун І.В. повністю підтримали вимоги апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду і закрити провадження у зв`язку із відсутністю складу правопорушення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Дикун І.В., апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову судді залишити без змін з наступних підстав. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що судова практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Гурепка проти України»). При цьому, позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.» Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення. Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право на участь у судовому засіданні, право на захист своїх інтересів за допомогою професійного захисника, право на надання доказів та пояснень щодо висунутого обвинувачення. Апеляційний суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Так, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі. Перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановити обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Право на участь в судовому засіданні суду першої інстанції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи наведене, перевіряючи вищевказані доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об`єктивної реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом першої інстанції необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді. Апеляційний суд вважає, що саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства. Як вбачається з мотивувальної частини постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився 08.11.2022 року, 07.12.2022 року, 17.01.2023 року хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. За таких обставин, керуючись ст.268 КУпАП, суд першої інстанції вважав, що справу можна розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №201294 від 13.10.2023 року, ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП буде відбуватись в Коломійському міськрайонному суді Івано-Франківської області. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зокрема, зі змісту матеріалів справи вбачається, що 02.11.2022 року ОСОБА_1 був ознайомлений з матеріалами справи, зробив фотокопії матеріалів та отримав копію відео файлів. ( а.п.15),а 08.11.2022 року розгляд провадження було відкладено за клопотанням ОСОБА_1 , оскільки останній вважав, що йому потрібен час для підготовки захисту своїх інтересів в суді. Однак, в наступні судові засідання ОСОБА_1 не з`явився ,не повідомив про причини своєї неявки та не просив відкласти розгляд провадження судом першої інстанції. Доводи, ОСОБА_1 про те, що він не мав можливості з`явитися до суду у зв`язку із незадовільним станом здоров`я носять голослівний бездоказовий характер та не підтверджуються жодними медичним документами, які свідчать про те, що він дійсно був непрацездатний та був змушений в цей час лікуватися у медичному закладі. Апеляційний суд звертає увагу на те, що справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності тривалий час перебувала на розгляді в суді першої інстанції, що дозволяло особі, яка притягається до адміністративної відповідальності організувати ефективний захист своїх інтересів в суді. Апеляційний суд вважає, що вищевказані обставини та процесуальна поведінка особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 протягом розгляду справи в суді першої інстанції дозволили суду прийти до обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи без його участі. Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. («Пономарьов проти України») Так, під час апеляційного розгляду справи, судом апеляційної інстанції у повному обсязі були реалізовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо права скористуватись юридичною допомогою професійного захисника та були перевірені її доводи щодо невинуватості у вчиненні правопорушення, внаслідок чого було встановлено, що вони є безпідставними та повністю спростовуються сукупністю досліджених доказів. Зокрема, ЄСПЛ неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що правова певність передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи.( «Науменко проти України» ) Апеляційний суд вважає, що допущені судом першої інстанції порушення процесуального закону не можуть бути безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення іншого судового рішення аналогічного за своїм змістом. Апеляційний суд вважає, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції можуть бути тільки істотні порушення вимог процесуального законодавства, які перешкодили суду правильно встановити фактичні обставини та надати вірну оцінку сукупності досліджених доказів та прийти до обґрунтованого висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення. Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв`язку з чим при вирішанні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства. Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття провадження суд не закрив провадження по справі, або коли рішення було ухвалено незаконним складом суду. Зокрема, підлягає обов`язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції судом у повному обсязі були відновлені права ОСОБА_1 щодо його участі в суді та право на надання правової допомоги професійним захисником. Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності. Так, враховуючи, що в своїх доводах ОСОБА_1 та його захисник адвокат Дикун І.В. посилаються на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення, суд апеляційної інстанції у повному обсязі перевірив вищевказані доводи та прийшов до висновку, що вони повністю спростовуються сукупністю досліджених судом доказів. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Постанова суду відповідає вимогам ст.283 КУпАП, і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративних правопорушень, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення. В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними матеріалами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 13.10.2022 серії ААД № 201294; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції, висновком щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.10.2022 року № 64; диском з відео фіксацією, іншими доказами, які містяться в матеріалах справи. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №201294від 13.10.2023 року, ОСОБА_1 12.10.2022 о 22 год. 34 хв. Івано-Франківська область, Коломийський район, автодорога Н-10, 142 км, керував транспортним засобом марки «Citroen c4», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд проводився на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №64 від 13.10.2022 року, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою поліцейським взводу 1 роти 2 БУПП в Івано-Франківській області ДПП капрал поліції Яворським С.В., з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою та особою, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Вказаний протокол про адміністративне правопорушення містить дані, які свідчать про те, що ОСОБА_1 були роз`яснені її права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи в Коломийському міськрайонному суді, про що свідчить його власноручний підпис. У вказаному протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказано, що ОСОБА_1 надасть пояснення у суді. У ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на керування транспортними засобами. Відповідно до виписаних у ст. ст.254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Апеляційним судом не встановлено порушень вимог ст. ст.254, 255, 256 КУпАП. В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП звинувачується у керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння та порушенні вимог ст.2.9а Правил дорожнього руху України. До вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення долучено направлення на огляд водія транспортного засобу, відповідно до якого водій ОСОБА_1 направлявся до КНП « Коломійська УРЛ» КМП , оскільки у результаті огляду проведеного поліцейським в виявлені ознаки сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, звуження розміру зіниць та поведінка, яка не відповідає обстановці. У графі «особу на огляд у заклад охорони здоров`я доставив» вказані дані поліцейського взводу 1 роти 2 БУПП в Івано-Франківській області ДПП капрал поліції Яворського С.В. (а.п.2) Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння. Зі змісту доводів ОСОБА_1 та його захисника адвоката Дикуна І.В. вбачається, що вони вважають, що працівники поліції без достатніх правових підстав незаконно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який не перебував у стані наркотичного сп`яніння та взагалі не мав ознак наркотичного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. Відповідно до рапорту інспектора поліцейським взводу 1 роти 2 БУПП в Івано-Франківській області ДПП капрал поліції Максимишин А. В. 12.10.2022 року у зв`язку із відсутністю страхового полісу «МТСБУ» було зупинено транспортний засіб марки «Citroen c4», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з чим останній був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказаний рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника Коломійського РВП ГУНП про законність своїх дій. Разом з тим, дані вищевказаного рапорту працівника поліції разом із копією постанови про притягнення до адміністративної відповідальності повністю узгоджуються з іншими матеріалами справи в частині послідовності дій працівників поліції, щодо оформлення ними протоколу про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів. Апеляційний суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Зі змісту матеріалів провадження вбачається, правовою підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 було порушення ним ПДР щодо наявності відповідного полісу страхування, за що він в подальшому був притягнутий до адміністративної відповідальності. Апеляційний суд неодноразово вказував на те, що керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Зі змісту матеріалів провадження вбачається, що в результаті поверхневої перевірки транспортного засобу поліцейськими було виявлено зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, зовні сходжено на психотропну речовину. Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 26.10. 2022 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань було закрито у зв`язку із відсутністю в діях особи складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Апеляційний суд вважає безпідставним посилання сторони захисту на вищевказану постанову про закриття кримінального провадження як на доказ, який підтверджує невинуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вказана постанова не стосується провадження про притягнення до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР №64 від 13.10.2022 року, встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння. ( а.п.4) Зі змісту доводів ОСОБА_1 та його захисника адвоката Дикуна І.В. вбачається, що останні вважають, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР №64 від 13.10.2022 року стосовно ОСОБА_1 не відповідає дійсності, оскільки зроблений лікарем ОСОБА_2 передчасно, на підставі результатів тесту «Sniper10», без лабораторних досліджень . Зокрема, звертають увагу на те, що відповідно до Інструкції до вищевказаного тесту зазначено, що дані , отримані в результаті тестування, є лише попереднім якісним результатом. Для отримання заключного результату необхідно використовувати більш специфічний альтернативний метод. Заключний діагноз повинен бути встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних. Вважають, що суд першої інстанції не перевірив чи має право лікар ОСОБА_2 проводити огляд на стан наркотичного сп`яніння і є відповідним фахівцем в цьому. Вважають, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідні графи в Акті медичного огляду щодо надання заключного діагноза не заповнені. Звертають увагу на те, що Відповідно до вимог п.6 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Зокрема, відповідно до токсилогічного дослідження №2133 від 20.10.2022 року біологічних зразків (сечі) проведений клініко-діагностичною (токсикологічною) лабораторією КНП «Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» наркотичних та алкогольних зразків не виявлено. Перевіряючи вищевказані доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Дикуна І.В. , апеляційний суд приймає до уваги, що при оформленні поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху патрульна поліція керується Конституцією України, КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС,МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, іншими нормативно правовими актами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Зі змісту вищевказаної статті закону вбачається, що огляд у медичному закладі має більше правове значення, оскільки проводиться лікарем, який має відповідну професійну спеціалізацію та проводить огляд із застосуванням сукупності різних методів, які дозволяють йому отримати достатньо об`єктивний результат щодо перебування водія транспортного засобу у стані сп`яніння, який він оформлює у встановленому законом порядку та за який несе персональну відповідальність. Апеляційний суд звертає увагу, що у разі незгоди водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного поліцейським огляду на стан сп`яніння або неможливості проведення такого огляду на стан сп`яніння поліцейським, такий огляд повинен бути поведений у медичному закладі відповідним лікарем. Так, у разі виявлення поліцейськими ознак наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, вони повинні прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані наркотичного сп`яніння є злочином, який може привести до особливо тяжких наслідків та повинен бути негайно припинений. Вказана норма закону більш детально відображена у п. 12 Інструкції, яким встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє, цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Аналіз вказаних нормативних актів та усталеної судової практики свідчить, що у разі виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння працівниками поліції огляд поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій транспортного засобу направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для проведення медичного огляду лікарем медичного закладу. Відповідно до п. 7 Порядку направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Відповідно до вимог ч.3 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. У відповідності до приписів закону ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому спеціалізованому медичному закладі, на що останній погодився та в добровільному порядку пройшов такий огляд. Перевіряючи доводи про те, що висновок лікаря КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР від 19.10.2022 яким встановлено, що водій ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння не відповідає фактичним обставинам, апеляційний суд звертає увагу на те, що Апеляційний суд звертає увагу на те, що висновок лікаря медичного закладу, яким встановлено, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння є доказом, який повинен бути оформлений у встановленому законом порядку та може бути визнаний недопустимим за наявності певних правових підстав. Зокрема, висновок лікаря про перебування обстежуваної особи у стані сп`яніння може бути визнаний недопустимим доказом , якщо судом буде встановлено, що він отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Висновок лікаря може бути визнаний недопустимим доказом, коли судом буде встановлено, що він був зроблений у порушення встановленого законом порядку або лікарем медичного закладу, який не мав права проводити такий огляд, не мав належних повноважень. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції зроблений лікарем ОСОБА_2 КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР №64 від 13.10.2022 року, про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння оформлений у відповідності до вимог діючого законодавства, підписаний лікарем та має відповідну печатку медичного закладу ( а.п.4) У вказаному висновку зазначені дані, які дозволяють конкретизувати особу водія транспортного засобу ОСОБА_1 , яку було встановлено на підставі паспорта громадянина України НОМЕР_2 , зазначена дата складання вказаного висновку та його номер, дані про особу, яка доставила водія транспортного засобу на огляд, дані про лікаря, який здійснює такий огляд. Вказаний висновок містить дані про ознайомлення ОСОБА_1 з вказаним висновком. Зі змісту матеріалів провадження та доводів ОСОБА_1 та його захисника адвоката Дикуна І.В. вбачається, що водій транспортного засобу добровільно пройшов огляд на стан сп`яніння, а тому медичним закладом не було допущено порушення відповідних прав та свобод водія транспортного засобу . До матеріалів справи додані документи , згідно яких вбачається, що «Коломийська центральна районна лікарня» входить в перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення оглядів з метою виявлення станів сп`яніння. Згідно наказу «Про проведення оглядів на виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №41 від 03.20.2021 року лікарю ОСОБА_2 дозволено ВНДЕМД проводити огляд на стан сп`яніння. Також до матеріалів справи додано результат токсикологічного дослідження №2133 КНП «Прикартпарський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради» від 13.10.2022 року з висновку якого вбачається, що в ОСОБА_1 наркотичних речовин не виявлено. Разом з тим, зі змісту матеріалів провадження вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР. Апеляційний суд неодноразово звертав у своїх рішеннях увагу на те, що лікар медичного закладу самостійно, у відповідності до вимог Інструкції проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану алкогольного або наркотичного сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, як особа яка має спеціальні знання та кваліфікацію і несе правову відповідальність за правильність свого висновку. Апеляційний суд вважає, що під час апеляційного розгляду не встановлені обставини, які свідчать про те, що вищевказаний медичний висновок щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння не відповідає дійсності та зроблений з порушенням вимог, які регламентують його проведення. Апеляційний суд вважає, що вищевказаний висновок зроблений лікарем КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР в межах наданих повноважень, відповідає вимогам Інструкції, містить необхідні дані, щодо особи, стосовно якої проводився медичний огляд та часу та місця його проведення. Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 вбачається, що відповідно до п. п. 16, 17, 20 Розділу III вищевказаної Інструкції висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акту медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який його доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Зокрема, відповідно до п.22. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. Апеляційний суд звертає увагу на те, що питання щодо законності використання тестів при проведенні огляду лікарем медичного закладу при проведенні огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння неодноразово вирішувалось судом і відповідно до усталеної судової практики використання застосування таких тестів є правомірним, оскільки передбачено національним законодавством. Проведення тесту за допомогою тест-систем є лабораторним дослідженням, передбаченим Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зокрема, відповідно до Інструкції до тесту «Sniper 10», останній є якісним богатопрофільним швидким тестом для виявлення наркотичних речовин або їхніх метаболітів у сечі у будь якій комбінації. Богатопрофільний тест є одно кроковим, горизонтально-проточним імунохроматографічним аналізом, основаним на принципі конкурування за обмежену кількість антитіл між наркотиками або їхніми метаболітами в зразку сечі та наркотиками конюгованими протеїном та нанесеними на пористу тембральну прокладку. Апеляційний суд вважає, що проведення відповідних тестів за допомогою тест-систем повністю узгоджується із вимогами п.7 Інструкції, яким передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Апеляційний суд звертає увагу на те, що лікар, який застосовує використання вищевказаного тесту обізнаний стосовно його обмежень та приходить до результату про перебування водія транспортного засобу у стані наркотичного сп`яніння на підставі сукупності даних, які встановлює в результаті безпосереднього огляду. Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що при проведення огляду на стан сп`яніння лікар медичного закладу самостійно вирішує які саме засоби та методи ним будуть використані та вирішує питання щодо достатності отриманих даних для висновку про те, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння. Апеляційний суд позбавлений можливості перевірити доводи про те, що отримані лікарем дані не дозволяли йому прийти до висновку про перебування водія транспортного засобу у стані сп`яніння, оскільки вирішення цього питання потребує наявності спеціальних знань. Апеляційний суд звертає увагу на те, що лікар медичного закладу володіє відповідними знаннями, які носять спеціальний характер та досвідом, які дозволяють за допомогою передбачених методів провести медичне дослідження та отримати достатню інформацію, яка дозволяє прийти до висновку стосовно стану сп`яніння водія транспортного засобу. Так, з метою перевірки доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції було витребувано Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Коломийський ЦРЛ» КМР та лабораторні дослідження, які стосуються проходження огляду водія ОСОБА_1 у медичному закладі щодо визначення стану сп`яніння. Так, відповідно до копії Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП» Коломийського ЦРЛ» КМР № 64 від 13.10.2022 року, ОСОБА_1 був оглянутий лікарем ОСОБА_2 00 год.50хв.-01 год. 30 хв., яким була застосована сукупність різних методів з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, зазначені результати зовнішнього огляду та інші дані, які давали підстави прийти до висновку про перебування особи, стосовно якої проводився огляд у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується відповідним висновком про перебування водія у стані наркотичного сп`яніння. Під час проведення огляду поведінка обстежуваної особи: напружена, настрій нестійкий, зіниці звужені, реакція на світло млява, хитання при поворотах, тремтіння повік,пальців рук. Обстеження проводилося за допомогою тесту SNIPER 10, згідно якого результат обстеження є позитивним К2(спайс). Під час проведення лабораторної діагностики з метою уточнення наявних речовин впливу виявлено синтетичну маріхуану(слайт);2-PVP. Відповідно до доданої до матеріалів справи інструкції тесту SNIPER 10 він являється тестом багатопрофільним для виявлення наркотиків у сечі: амфетаміну, морфіну, метемфітаміну,метадоном, МДМА (екстазі), маріхуани, синтетичної маріхуани (спайсу), трамадолу, бупренорфіну. Апеляційний суд звертає увагу на те, що графа, якою встановлюється заключний діагноз не заповнена лікарем-наркологом. Разом з тим, відповідно до Акту медичного огляду заключний діагноз заповнюється лікаремнаркологом вже після складання висновку та діагнозу за результатами огляду у разі проведення лабораторної діагностики з метою уточнення наявних речовин впливу( п.п.21-25 Акту) Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до п.20 Акту медичного огляду висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Таким чином, висновок щодо результатів медичного огляду складається лікарем медичного закладу безпосередньо після проведення такого огляду і складання саме цього висновку передбачено ч.4 ст.266 КУпАП , якою встановлено, що огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Відповідно до вимог ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Таким чином, в результаті перевірки доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не було встановлено даних, які б свідчили про неправомірність огляду, який було проведено відповідно до вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.10.2022 року № 64 щодо результатів медичного огляду, проведеного лікарем ОСОБА_2 . Комунального некомерційного підприємства «Коломийська ЦРЛ» КНМ стосовно водія ОСОБА_1 відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, є чітким та зрозумілим, не містить суперечностей і не потребує додаткового роз`яснення. Таким чином, доводи ОСОБА_1 та його захисника про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю спростовується сукупністю досліджених доказів, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що поза розумним сумнівом, доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення. Адміністративне стягнення обране судом в мінімальних межах ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами. За таких обставин, підстав для скасування постанови не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд , - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв