Постанова 4809 № 404/2084/22

ПОСТАНОВА Іменем України 22 березня 2023 року м. Кропивницький справа № 404/2084/22 провадження № 22-ц/4809/435/23 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Письменного О.А. за участю секретаря судового засідання Завітневич О.І., учасники справи: заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 січня 2023 року у складі судді Павелко І.Л., ВСТАНОВИВ: У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_2 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини. В обґрунтування заяви представника ОСОБА_1 адвокат Вишня Г.В. зазначала, що заявниця є спадкоємцем четвертої черги (падчерка) після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_1 , з яким вона проживала однією сім?єю більше п?яти років з 15.12.2009 до часу відкриття спадщини. При зверненні до державного нотаріуса Кропивницької міської державної нотаріальної контори № 2 заявниця отримала роз`яснення, щодо порядку оформлення спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , а саме двокімнатної картири АДРЕСА_2 . Оскільки оформити спадщину за законом не має можливості через відсутність документу, який би підтверджував її право на спадкування як спадкоємця четвертої черги, вказаний факт їй потрібно встановити у зв`язку з необхідністю реалізації її права на оформлення спадкового майна. Просила встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не менше як п`ять років з 15.12.2009 до 08.04.2016 включно до часу відкриття спадщини. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 січня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Вишні Ганни Вікторівни, заінтересована особа управління комунальної власності Кропивницька міської ради, про встановлення факту проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 15.12. 2009 року і до 08.04.2016 року залишено без розгляду. Роз?яснено заявниці, що вона має право звернення до суду з вказаними вимогами за правилами позовного провадження. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує, що метою звернення із заявою про встановлення факту однією сім?єю не менше як п?ять років до часу відкриття спадщини є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останнього. Вважає ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції не встановив і не зазначив з якою фізичною/юридичною особою у заявника існує спір про право та в чому він полягає. На думку заявниці в даному випадку відсутній спір про право, так як окрім ОСОБА_1 не існує інших спадкоємців, які могли б прийняти спадщину та/або претендувати на її прийняття. Крім того, представником заінтересованої особи було подано до суду заяву про визнання в повному обсязі заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю не менш ніж п`ять років до часу відкриття спадщини В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила ухвалу суду скасувати. Представник Управління комунальної власності Кропивницької міської ради не заперечував проти апеляційної скарги. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав. За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що факт, про встановлення якого просить заявниця, не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Нове де мешкали ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили те ,що заявниця з моменту свого народження мешкала з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до їх смерті, піклувалася про них та поховала їх. Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 07.11.2022, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась. Державним нотаріусом Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 2 Ляшенко В.Є. відмовлено ОСОБА_1 в оформленні спадщини, оскільки її постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Водночас кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України). Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Із зазначеного вбачається, що для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Отже, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку. Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Статтею 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. У пункті 6 рішення від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо. Судом першої інстанції не зазначено, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, тобто не встановив, між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18 (провадження № 61-39374св18), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження №61-13709св20), у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц (провадження №61-872св21) та від 14 вересня 2022 року у справі № 755/17019/21 (провадження № 61-6569св22) на яку посилається представник заявника в апеляційній скарзі. Відмова нотаріуса у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про прийняття спадщини пов`язана виключно з тим, що надані нею документи не підтверджують факт постійного проживання зі спадкодавцем за однією адресою. За наведених обставин висновок суду першої інстанції про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є помилковими та передчасними, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що питання вирішено з порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак вона підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 січня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 27 березня 2023 року. Головуючий суддя А.М. Головань Судді О.Л. Дуковський О.А. Письменний