LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд450/2270/22

від 20.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 450/2270/22 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є. Провадження № 22-ц/811/213/23 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Цяцяка Р.П., суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О., за участю: секретаря Назар Х.Б.; адвоката Васіва Ю.М. представника позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року, В С Т А Н О В И В: У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (в подальшому «спірний будинок») в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 . Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , внаслідок чого відкрилася спадщина, до складу якої увійшов вищезгаданий будинок. На день смерті чоловіка вона з їхньою донькою ОСОБА_2 проживали з ним у спірному будинку, однак жодних правовстановлюючих документів на будинок у неї немає. Згідно довідки ОКП «БТІ та ЕО» реєстрація права власності на даний будинок не проводилась. 15 березня 2022 року нею подано заяву до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Якимів Н.Б. про прийняття спадщини, за результатом розгляду якої їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вважає, що в іншому порядку, крім судового, це питання вирішити не можливо (а.с. 2-4). Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року в позові відмовлено (а.с. 118-122). Вищезгадане рішення оскаржила позивачка ОСОБА_1 . Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права. Висновок суду про те, що нею не подано доказів до суду про належність спірного будинку померлому ОСОБА_3 , а також доказів про те, що станом на день смерті останнього він проживав та був зареєстрованим у цьому будинку, вважає таким, що «суперечать наявним доказам у справі та фактичним обставинам, які (позивачка) повідомила у позовній заяві» (а.с. 52-55). Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. ЦПК України встановлено, що: - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81); - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13); - обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню (частина 1 статті 82); - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76); - належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 77). Як вбачається з матеріалів справи, зокрема доводів самої позовної заяви, право власності у встановленому законодавством порядку на спірний будинок не оформлялося і будь-які правовстановлюючі документи на нього відсутні, а відтак ця обставина доказуванню не підлягає. В узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 „Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування міститься роз`яснення про те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Там же міститься роз`яснення про те, що окрім загального кола обставин, які встановлюються судом при вирішенні всіх спорів про право на спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з`ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда); 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності. Визнано правильною практику визнання права власності на будинок у порядку спадкування за наявності виписок із погосподарських книг про те, що будинок належав спадкодавцеві; технічного паспорту на будинок; висновку спеціалістів щодо технічного стану будинку, дотримання санітарних і протипожежних вимог; рішення ради та договору про надання земельної ділянки у безстрокове користування для будівництва будинку; відмови виконкому місцевої ради в оформленні права власності; постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Жодних з вищезгаданих документів позивачкою до суду подано не було. Зокрема, відсутні будь-які докази спроб позивачки оформити право власності на спірний будинок в позасудовому порядку або докази відмови їй уповноважених на це органів у такому оформленні. За відсутності звернень зі сторони позивачки з приводу (зокрема) оформлення права власності (правовстановлюючих документів) на спірний будинок, нею (відповідно) і не могло бути поданим до нотаріальної контори цих правовстановлюючих документів. За вищенаведених обставин в їх сукупності суд прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі не зазначено, в чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість оскаржуваного рішення (які саме обставини та (чи) докази, що мають значення для справи, судом встановлені та (чи) оцінені неповно та (або) неправильно); які саме нові обставини і (або) докази підлягають встановленню, дослідженню чи оцінці в ході апеляційного розгляду справи тощо; так само, як у ній не наведено заперечень проти доказів, використаних судом першої інстанції. Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування (та, відповідно, для задоволення позовних вимог) відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повну постанову складено 27 березня 2023 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»