Ухвала КЦС ВС № 547/638/21

Ухвала 23 березня 2023 року м. Київ справа № 547/638/21 провадження № 61-3117ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселоподільський бурякрадгосп» на ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 23 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Веселоподільський бурякрадгосп» до державного реєстратора Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області Похилець Юлії Миколаївни, Семенівської селищної ради, ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року Відкрите акціонерне товариство «Веселоподільський бурякрадгосп» (далі - ВАТ «Веселоподільський бурякрадгосп») звернулося до суду з позовом до державного реєстратора Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області Похилець Ю. М., Семенівської селищної ради, ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав з одночасним припиненням права комунальної власності на земельну ділянку; скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав з одночасним припиненням права оренди землі; усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки і її повернення власнику. У травні 2022 року директор ВАТ «Веселоподільський бурякрадгосп» Гриценко І. І. звернувся до суду із заявою, в якій, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України просив залишити позов без розгляду до початку розгляду справи по суті про залишення позову без розгляду. Вказував, що через скрутне становище позивач не має змоги продовжувати користуватися правовою допомогою та брати участь у справі. Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 18 травня 2022 року заяву про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву ВАТ «Веселоподільський бурякрадгосп» до державного реєстратора Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області Похилець Ю. М., Семенівської селищної ради, ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав з одночасним припиненням права комунальної власності на земельну ділянку, про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав з одночасним припиненням права оренди землі, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення земельної ділянки і її повернення власнику, залишено без розгляду. Роз`яснено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Роз`яснено учасникам справи право звернутися до суду із клопотанням про повернення оригіналів письмових доказів після набрання ухвалою законної сили. Призначено на 01 червня 2022 року о 09 год 00 хв судове засідання для вирішення питання про судові витрати. 23 травня 2022 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, підготовку експертного висновку на замовлення ОСОБА_1 у розмірі 30 889,80 грн, проведення судової експертизи у розмірі 15 444,90 грн. Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 23 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, стягнуто з ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 51 334,70 грн. У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Веселоподільський бурякорадгосп», яке є правонаступником ВАТ «Веселоподільський бурякорадгосп» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 23 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, наведено в статті 353 ЦПК України. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат (пункт 13 частини першої статті 353 ЦПК України). Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України). У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п`ята статті 142 ЦПК України). Отже, ухвала суду першої інстанції стосовно компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи (зокрема, витрат на професійну правничу допомогу), внаслідок необґрунтованих дій позивача є ухвалою щодо визначення розміру судових витрат. В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (частина третя статті 257 ЦПК України). Відповідно до частини шостої статті 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього кодексу. Таким чином, питання про розподіл між сторонами судових витрат суд може вирішити як в ухвалі про залишення позову без розгляду, так і в ухвалі окремо з питанням про такий розподіл, зокрема, про компенсацію здійснених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України). Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали (частина перша статті 389 ЦПК України). Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. За приписами пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 вересня 2022 року в справі № 477/1315/20 (провадження № 14-183цс21) зауважила, що оскільки ухвала суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат не належить до переліку ухвал, визначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, таку ухвалу не можна оскаржити у касаційному порядку. А тому не можна оскаржити у цьому порядку і постанову апеляційного суду про залишення без змін вказаної ухвали суду першої інстанції. Отже, зміст пункту 13 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвал суду першої інстанції щодо визначення розміру судових витрат, після їх перегляду в апеляційному суді, у касаційному порядку не передбачено. Вказівка в резолютивній частині постанови Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи наведене, оскільки ухвала Семенівського районного суду Полтавської області від 23 червня 2022 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселоподільський бурякрадгосп» на ухвалу Семенівського районного суду Полтавської області від 23 червня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Веселоподільський бурякрадгосп» до державного реєстратора Заїчинської сільської ради Семенівського району Полтавської області Похилець Юлії Миколаївни, Семенівської селищної ради, ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак