Постанова Одеський апеляційний суд № 523/14490/21

Номер провадження: 33/813/350/23 Номер справи місцевого суду: 523/14490/21 Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г. Доповідач Артеменко І. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.03.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Артеменко І.А., за участю: секретаря судового засідання Янковської Ю.Л., адвоката Радіонова О.Л., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2021 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Оскаржуваною постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 гривень (а.с.13-14) Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 021082 від 01.08.2021 водій ОСОБА_1 01 серпня 2021 року о 00 годині 49 хвилин керував автомобілем «Suzuki Baleno», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м.Одесі по вул.Миколаївська дорога, 307 Б з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (а.с.2). Не погоджуючись із вказаною постановою, 28 грудня 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку скерував до суду апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2021 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.19-24). В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що справа розглянута в суді без його участі, про наявність оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 09 грудня 2022 року під час складання акту вилучення посвідчення водія, а копію постанови отримав 19 грудня 2022 року за заявою від 12 грудня 2022 року і протягом 10 діб подав апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку, а саме: 28 грудня 2022 року. В обґрунтування своїх вимог про скасування постанови зазначив, що: - суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду; - його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена разом із подією самого правопорушення за ст.130 КУпАП; - судові виклики не здійснювались та його не викликали до суду у встановленому законом порядку; - він не відмовлявся від проходження медичного огляду, а просив залучити інших працівників поліції через неприязне та неупереджене ставлення працівників поліції, що виключає наявність в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник доводи та вимоги апеляційної скарги підтримали. З метою встановлення права на справедливий суд, забезпечення завдання КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, дотримання принципу здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення на основі суворого додержання законності суд апеляційної інстанції, заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним задовольнити клопотання ОСОБА_1 , поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з огляду на таке. Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Стаття 268 КУпАП визначає права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У частині 1 вказаної статті встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно з ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. З матеріалів справи вбачається, що слухання справи в суді першої інстанції було призначено на 22 жовтня 2021 року о 10.35 год, однак судова повістка ОСОБА_1 направлена не була та повернута з позначкою: «Повернено за відсутністю марок», що не є належним повідомленням (а.с.8). 22 жовтня 2021 року справа слуханням відкладена на 10 грудня 2021 року на 09.05 год., у зв`язку з перебування головуючого судді на лікарняному, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання на аркуші справи

10. Про слухання справи 10 грудня 2021 року ОСОБА_1 також не був належним чином повідомлений, що підтверджується судовою повісткою з відміткою: «Повернено за відсутністю марок» (а.с.12). Справа розглянута 10 грудня 2021 року у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Матеріали справи містять супрувідний лист суду про направлення копії постанови ОСОБА_1 , але докази отримання вказаної кореспонденції відсутні (а.с.15). 09 грудня 2022 року у ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія у виконання постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 10 грудня 2021 року, що підтверджується відповідним актом від 09 грудня 2022 року. 12 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу копії судового рішення, яку отримав 19 грудня 2022 року, про що розписався (а.с.16). Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 28 грудня 2022 року, тобто в межах десятиденного строку з дня отримання копії оскаржуваного судового рішення (а.с.19-24). З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови та забезпечення апелянту права на доступ до правосуддя. Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись із доводами апелянта щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови і закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на таке. Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги (ч.7 ст.294 КУпАП). Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України, за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на наркотичне сп`яніння повністю доведена та підтверджується наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення від 01 серпня 2021 року серії ААБ № 021082, яким зафіксоване, що 01 серпня 2021 року о 00 годині 49 хвилин водій ОСОБА_1 керував автомобілем«Suzuki Baleno», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м.Одесі по вул.Миколаївська дорога, 307 Б з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Даний протокол ОСОБА_1 відмовився підписати, але у графі: «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» власноруч написав: «Я отказываюсь от всех действий которые провели инспекторы» та проставлений підпис (а.с.2); - відеозаписами нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора, що встановлений в службовому транспортному засобі поліцейських, за якими 01 серпня 2021 року в м.Одеса по вул.Миколаївська дорога,307 Б, працівниками поліції зупинено автомобіль марки «Suzuki Baleno», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,під керуванням ОСОБА_1 . Під час розмови з водієм працівниками поліції виявлено, що ОСОБА_1 має ознаки наркотичного сп`яніння (зіниці не реагують на світло, порушення координації рухів), з огляду на що йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, від чого водій фактично відмовився. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що він ( ОСОБА_1 ) не відмовлявся від проходження медичного огляду не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції встановлюється вимогами ст.266 КУпАП та Інструкціїпро порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкції). Так, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудної камери щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 та відеозаписи з реєстратора, встановленого в службовому транспортному засобі поліцейських, щодо руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 01 серпня 2021 року з 00.49 год. до 01.53 год., а саме: зафіксований момент руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , винесення постанови про порушення правил ПДР (порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами), попередній огляд на стан сп`яніння на місці зупинки для виявлення ознак сп`яніння, неодноразові пропозиції пройти огляд в медичній установі на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, фактична відмова водія від проходження огляду, весь час складання адміністративного протоколу, написання і підписання ОСОБА_1 своїх письмових пояснень в протоколі. Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, повністю відповідають вимогам Інструкції. Відповідно до п.12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Наявними відеозаписами підтверджено неодноразові пропозицію інспекторів поліції пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Крім того, ними було роз`яснено, що у випадку відмови буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, водій поцікавився, де знаходиться медичний заклад, скільки часу займе обстеження та чи доставлять його назад до місця зупинки, а після роз`яснення поліцейських повідомив, що: він може поїхати, але не хоче; не хоче витрачати час; не залишить машину; що поїде якщо це займе у нього до півгодини часу та його привезуть назад до машини; потім зателефонував на «102», викликав інший патруль та повідомив, що поїде в медичний заклад після того, як приїде інший патруль; що він згодний, але не зараз тощо. Вказані поведінка водія розцінюється апеляційним судом як фактична відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Апеляційним судом враховано, що на протязі майже 30 хвилин поліцейські неодноразово пропонували водію проїхати до медичного закладу (з 00:55 год. до 01:23 год.) та аналізуючи поведінку водія, що зафіксована на відеозаписах, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями фактично виразив відмову у проходженні огляду в медичній установі, оскільки не виконував пропозиції працівників поліції прослідувати до медичного закладу. Також враховано, що в протоколі він власноруч зазначив, що відмовляється від всіх дій, які провели інспектори, що також свідчить про фактичну відмову від пропозиції проїхати до медичної установи. Крім того, враховано, що відповідно до п.9 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Відтак, наведене свідчить, що поліцейські діяли у відповідності до вимог Інструкції. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 просив про залучення інших працівників поліції, а не відмовлявся від проходження медичного огляду, є безпідставні, оскільки такі його вимоги не ґрунтуються на відповідній правовій основі, а працівники поліції діяли у відповідності до вимог закону. Відповідно до ст.266 КУпАП, п.2 р.І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. В свою чергу, відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи. Будь-яких фактичних даних, які б спростували чи ставили під сумнів достовірність відеозаписів ОСОБА_1 не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи. Посилання апелянта на положення нормативних актів щодо допиту свідків при розгляді зазначеної категорії справ є необґрунтовані з огляду на таке. За положеннями ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, фіксування поліцейськими факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, є таким, що відповідає законодавчо встановленим до нього вимогам, з огляду на наявність у справі відеозаписів нагрудної камери поліцейських, у яких зафіксовано відповідні обставини. Отже, у даному випадку залучення свідків не було обов`язковим в розумінні положень ч.2 ст.266 КУпАП. Щодо зауважень апелянта про те, що наявні у справі відеозапис та протокол не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд зазначає, що сам факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, який було зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення від 01 серпня 2021 року серії ААБ №021082 та відеозаписами, вважається подією адміністративного правопорушення та тягне за собою відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Позиція ОСОБА_1 , яку він висловив в апеляційній скарзі щодо відсутності вини, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення. Крім того, враховуючи положення ст.251 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи захисника Радіонова О.Л. про відсутність в матеріалах справи акту огляду, не вручення водію направлення на огляд та не зазначення в направленні місця проживання водія не мають правового значення, оскільки водій фактично відмовився від проходження медичного обстеження у закладі охорони здоров`я,що як вже було зазначено вище, є самою подією адміністративного правопорушення та тягне за собою відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Посилання ОСОБА_1 на порушення його прав, з огляду на не вручення працівниками поліції копії складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, є безпідставними. Так, за положеннями ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається із відеозаписів поліцейським в ході ознайомлення ОСОБА_1 із складеним протоколом про адміністративне правопорушення було запропоновано останньому проставити підпис у відповідній графі протоколу. Проте, ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу, у зв`язку з чим поліцейський закінчив процедуру оформлення адміністративних матеріалів. Матеріали справи містять оригінал протоколу про адміністративне правопорушення та його копію (а.с.2,3). Отже, враховуючи відмову особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підпису протоколу про адміністративне правопорушення, правових підстав для вручення ОСОБА_1 копії вказаного протоколу у поліцейського не було. Посилання апелянта на порушення його права участі у розгляді справи в суді першої інстанції не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з огляду на таке. Суд звертає увагу апелянта, що загальновідомим є той факт, що суди, в тому числі Одеського регіону, наразі у період воєнного стану, позбавлені можливості направлення судових повісток та повідомлень на поштові адреси учасникам справ, у зв`язку із недостатнім забезпеченням судів знаками поштового обігу, а тому виклики учасників справи здійснюються шляхом наявних можливостей. Разом з тим, ОСОБА_1 під час складання протоколу не зазначив окрім місця проживання, альтернативний засіб зв`язку з ним (номер мобільного телефону чи електронну адресу тощо). При цьому, враховано, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений 01 серпня 2021 року, а справа розглянута судом першої інстанції 10 грудня 2021 року, тобто більше ніж через чотири місяці. ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що в суді першої інстанції відносно нього знаходяться матеріали справи про адміністративне правопорушення за протоколом від 01 серпня 2021 року, на протязі тривалого часу не звертався до суду, про розгляд справи відносно нього не цікавився, ніяких клопотань, заяв суду не надав. Апеляційний суд звертає увагу, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За таких обставин доводи апелянта про порушення його прав щодо участі у судовому засіданні є неспроможними та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції по суті справи. Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м.Одеси від 10 грудня 2021 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко