Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/26049/22

Справа № 127/26049/22 Провадження № 33/801/190/2023 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В. Доповідач: Шемета Т. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Покоєвичем Артемом Олексійовичем, на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,- в с т а н о в и в: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2023 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, розпочате відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. В постанові суду зазначено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 403336, ОСОБА_3 07 листопада 2022 року о 10 год. 45 хв. в м. Вінниці по вул. Тімірязєва, 15, керуючи транспортним засобом Geely, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції, в результаті чого здійснила зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 12.1, п. 13.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Проте, суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад правопорушення, так як зіткнення транспортних засобів відбулось в межах перехрестя вул. Тімірязєва - вул. Стеценка в районі осипу бруду та початку слідів зсуву коліс ТЗ, перевагу на першочерговий проїзд якого (перехрестя), враховуючи напрямки руху ТЗ до моменту зіткнення, з технічної дочки зору мав автомобіль Geely - МК, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_4 про що зазначено в експертному висновку, оскільки перехрестя вул. Тімірязєва та вул. Стеценка є рівнозначними, то відповідно до п. 16.12 ПДР, водій зобов`язаний дати дорогу транспортному засобу, що наближається праворуч, тобто саме водій ОСОБА_1 мав дати дорогу ОСОБА_4 , про що також зазначено у висновку судової автотехнічної експертизи. Не погоджуючись із такою постановою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Покоєвич А. О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2023 року, та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Апеляційний суд виснує, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає розгляду, оскільки строк на апеляційне оскарження постанови не пропущено, так як постанова ухвалена 03 лютого 2023 року, а апеляційна скарга подана в електронній формі 13 лютого 2023 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Вінницького апеляційного суду Вх. ЕП №

647. Основні доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з експертним висновком. ОСОБА_1 заперечує висновки експерта, який вказав, що на схемі ДТП неправильно зазначено місце зіткнення, а також припущення експерта, про те, що зіткнення відбулось в іншому місці: на сторінці № 6 висновку (зображення 3) «Слід зсуву коліс ТЗ» стрілкою експерт вказує на пусте місце, зауважує, що в поясненнях ОСОБА_2 , які вона давала при складенні протоколу не має жодних заперечень про неправильність схеми ДТП: місця зіткнення, відсутність напрямку руху чи слідів юзу. Для усунення цих розбіжностей ним було подано до суду першої інстанції клопотання про виклик в судове засідання експерта та працівників поліції, які складали адмінпротокол і можуть підтвердити або спростувати обставини ДТП, але суд безпідставно відмовив у задоволенні цих клопотання чим порушив право потерпілого на повний і всебічний розгляд справи. Такі ж клопотання подані і до суду апеляційної інстанції 28 лютого 2023 року ОСОБА_2 та її представник адвокат Вересюк М. В. подали заперечення на апеляційну скаргу, у якій просять повернути апеляційну скаргу, як таку, що подана неналежним суб`єктом оскарження, оскільки ОСОБА_1 не є постраждалим у цій справі, а у разі якщо суд прийде до переконання, що ОСОБА_1 має право на апеляційне оскарження цієї постанови, апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області - без змін. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник адвокат Покоєвич А. О. не з`явились: причини неявки належно повідомленого ОСОБА_1 суду не відомі, адвокат Покоєвич А. О. подав заяву про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що він бере участь у кримінальному провадженні, яке розглядається Вінницьким районним судом Вінницької області, і дата розгляду була узгоджена за два місяці. Приходжу до висновку, що заява про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, доказів участі у розгляді іншої справи адвокат не надав (роздруківка із сайту судової влади про розклад судового засідання не є таким доказом); по - друге, як зазначає адвокат дата розгляду справи у Вінницькому районному суді Вінницької області була погоджена за два місяці, повідомлення про час судового засідання у справі яка розглядається апеляційним судом, адвокатом отримано 09.03.2023, проте до 22.03.2023 року він не повідомив апеляційний суд про неможливість участі в судовому засіданні, а повідомив лише на передодні під кінець робочого дня (22.03.2023, 16:06). ОСОБА_2 та її представник адвокат Вересюк М. В. в судовому засіданні апеляційного суду пояснили, що заперечують проти апеляційної скарги, постанову суду просили залишити в силі. Заперечили і проти задоволення клопотання про виклик поліцейських та експерта в судове засідання апеляційного суду, зазначають, що поліцейські нічого іншого крім того, що зафіксовано в матеріалах справи при складенні протоколу не скажуть, а експертний висновок є чітким і зрозумілим, доказів його неправильності не надано. Вирішуючи заявлені клопотання про виклик в судове засідання поліцейського взводу № 2 роти 1 БУПП у Вінницькій області ДПП сержанта поліції Василишина Д. В. та капрала поліції Касько С., а також клопотання про виклик експерта ОСОБА_5 для дачі пояснень стосовно експертизи та усунення розбіжностей, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки причини зазначені для виклику поліцейських є безпідставними, стосовно виклику експерта апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та зауважує, що незгода із висновком експерта не свідчить про його неправильність чи неповноту, експертиза призначена судом і в тому числі адвокат Покоєвич А. О. також висловлював свою думку щодо питань, які були поставлені на вирішення експертизи. На спростування експертного висновку адвокат Покоєвич А. О. не клопотав ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції про призначення чи то повторної, чи додаткової експертизи. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги приходжу до наступних висновків. Згідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За змістом ст. 124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення водієм "Правил дорожнього руху", що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна. Для вирішення питання про наявність чи відсутність в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення слід встановити наявність факту порушення правил дорожнього руху особою та наявність причинного зв`язку між таким порушенням і спричиненням наслідків у виді пошкодження майна (у даному випадку пошкодження транспортних засобів). Відповідно до ст. ст. 280 та 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 2.3 б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до положень п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно змісту п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Судом першої інстанції встановлено, що згідно схеми огляду місця ДТП під № 3 позначено «Місце зіткнення», при цьому воно зображено в районі правого борту транспортного засобу позначеного під № 1 «Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_3 », проте геометричної прив`язки до краю проїжджої частини, як в поздовжньому так і в поперечному напрямку позначене місце зіткнення немає. Позаду даного автомобіля зображено інший автомобіль під позначкою № 2 «Geely, д.н.з. НОМЕР_2 », проте його положення зображено таким чином, що місце зіткнення, яке позначено під № 3 знаходиться попереду нього, тобто до місця зіткнення автомобіль позначений під № 2 не доїжджає. При цьому будь які дорожні знаки в схемі не зазначені. Відсутність знаків пріоритету на перехресті вул. Тімірязєва - вул. Стеценка в м. Вінниці, відображено також і в рапорті поліцейського, який здійснював оформлення ДТП (а. с. 6). З відповіді КП «Вінницька спеціалізована монтажно ? експлуатаційна дільниця з організації дорожнього руху від 12.11.2022 № 128, на запит адвоката Вересюка М. В. слідує, що станом на 07.11.2022 року на перехресті вул. Тімірязєва - вул. Стеценка відсутні технічні засоби регулювання дорожнього руху. Обидві вулиці є рівнозначними за функціональним призначенням (житлові), мають подібні геометричні параметри, а саме перехрестя - ознаки перехрестя рівнозначних доріг. За таких умов водії транспортних засобів, які перетинають перехрестя, повинні керуватись розділом 16 ПДР, зокрема п. п. 16.12, 16.13, 16.15 (нерегульовані перехрестя) (а. с 62). Вінницьким міським судом Вінницької області було призначено судову автотехнічну експертизу (а. с. 45). З висновку експерта № СЕ-19-102-22/18165ІТ від 03.01.2023 року (а. с. 47 - 51), вбачається, що в районі осипу бруду та початку слідів зсуву ТЗ з технічної точки зору не може розташовуватись в межах вул. Тімірязєва позначеного в схемі огляду місця ДТП від 07.11.2022 під № 3, є місцем зіткнення згідно висновку експерта (пунктів 6, 7 Висновку). В заданій дорожній обстановці, дії водія автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 з технічної точки зору регляментувались вимогам п. п. 16.12 ПДР України. В заданій дорожній обстановці дії водія «Geely, д.н.з. НОМЕР_2 » ОСОБА_2 з технічної точки зору регламентувались вимогам п. п. 12.3 ПДР України (п.1 Висновку). В дорожній ситуації яка склалася, в діях водія автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п. 16.12 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди (п. 6 Висновку). В заданій дорожній обстановці, при врахуванні наданих на експертизу матеріалів адміністративної справи, невідповідність дій водія автомобіля Volkswagen Passat, ОСОБА_1 вимогам п. 16.12 ПДР України з технічної точки зору являється необхідною умовою виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди (п. 7 Висновку). Відтак судом першої інстанції підставно, з урахуванням висновків судової автотехнічної експертизи від 03.01.2023 року, встановлено, що ДТП відбулось на перехресті рівнозначних доріг та, що у схемі огляду місця ДТП, місце зіткнення транспортних засобів, яке позначено під № 3 відображено працівниками поліції невірно (некоректно), оскільки розташування місця зіткнення транспортних засобів в частині дорожнього покриття, до якого ТЗ «Geely, д.н.з. НОМЕР_2 » не доїхав (місце зіткнення знаходиться попереду цього автомобіля), попри напрямок його юзу після зіткнення, з технічної точки зору є неможливим, що також підтверджується фототаблицями місця розташування Т. З після ДТП (а. с. 30, 31). Доводи апеляційної скарги про незгоду з експертним висновком є лише власною позицією представника ОСОБА_1 адвоката Покоєвича А. О. та не грунтуються на фактичних обставинах справи. Отже, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд першої інстанції при розгляді справи в повному обсязі безпосередньо перевірив докази, наявні в матеріалах справи, дав їм належну оцінку, та, на підставі цих доказів, які є допустимими, так як відповідають вимогам закону, правильно встановив фактичні обставини інкримінованого правопорушення, а саме відсутність в діях ОСОБА_2 порушень п. 12.1, 13.1 ПДР України, та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги - відсутні. Порушень законодавства, під час розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Керуючись статтями 7, 252, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Покоєвичем Артемом Олексійовичем, залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Т. М. Шемета