Постанова 4803 № 195/1083/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2503/23 Справа № 195/1083/22 Суддя у 1-й інстанції - Кондус Л.А. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: судді - доповідача Халаджи О. В. суддів: Канурної О.Д. Космачевської Т.В. секретар Кругман А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача банківських послуг шляхом визнання дій незаконними та зобов`язання вчини певні дії (суддя першої інстанції Кондус Л.А., повний текст рішення складено 02 грудня 2022 року) В С Т А Н О В И В: У липні 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача банківських послуг шляхом визнання дій незаконними та зобов`язання вчини певні дії, в якому просила:визнати незаконними дії Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» щодо обмеження прав ОСОБА_1 на розпорядження грошовими коштами шляхом блокування поточного рахунку, що обслуговуються карткою НОМЕР_1 та карткою НОМЕР_2 . Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» зняти (скасувати) встановлені Акціонерним товариством Комерційний Банк ПриватБанк обмеження прав на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на поточному рахунку ОСОБА_1 та обслуговуються платіжною карткою № НОМЕР_1 та карткою НОМЕР_2 шляхом розблокування цих карткових рахунків. Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача банківських послуг шляхом визнання дій незаконними та зобов`язання вчини певні дії задоволено. Визнано незаконними дії Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» щодо обмеження прав ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на розпорядження грошовими коштами шляхом блокування поточного рахунку, що обслуговуються карткою НОМЕР_1 та карткою НОМЕР_2 . Зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» зняти (скасувати) встановлені Акціонерним товариством Комерційний Банк ПРИВАТБАНК обмеження прав на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на поточному рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та обслуговуються платіжною карткою № НОМЕР_1 та карткою НОМЕР_2 шляхом розблокування цих карткових рахунків. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн. Із вказаним рішенням суду не погодилась представник АТ КБ «ПриватБанк» Істамова І.В., та подала апеляційну скаргу, вважає, що воно ухвалено без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. без належної оцінки доказів по справі, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального і матеріального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що правовою підставою для призупинення обслуговування позивачки є пункт 2.1.4.2.3 Умов і правил надання банківських послуг, який застасовано Банком на підставі листа-повідомлення начальника Мелітопольської районної військової адміністрації, голови Мелітопольської райдержадміністрації Судакова І. від 12.05.2022 року № 01-16/154, згідно якого позивачка зазначена у списку осіб, які мають обгрунтовані підозри у здійсненні неправомірних дій, які прирівнюються до державної зради та колабораціонізмі. ОСОБА_2 просила рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області дві 28 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Учасники справи у судове засідання не з`явились про час дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представником АТ КБ «ПриватБанк» було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із занятістю представника в іншому судовому процессі, проте таке клопотання судом було відхилено, оскільки справа призначалась за один місяць до судового розгляду, що дозволяло відповідачу скоригувати дату судового засідання в іншій справі або призначити іншого представника. Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступного: Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлено, що на виконання ухвали Томаківського районного суду від 20.07.2022 про витребування у АТ КБ «ПриватБанк» довідки про те, який розмір грошових коштів зберігається на карткових рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , а також про те, коли був укладений депозитний Договір між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 та на яку суму грошових коштів, відповідач надав відповідні довідки, а саме: довідку від 04.08.2022 про залишок коштів на рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 39 на звороті); довідку від 09.08.2022 про те, коли був укладений депозитний договір між банком та ОСОБА_1 та на яку суму грошових коштів (а.с.40). З вказаних довідок вбачається, що дійсно 19.05.2017 на підставі заяви ОСОБА_1 відкрито договір SAMDNWFD0071582518400 на суму 2000,00 UAN. Договір банківського вкладу № SAMDNWFD0071582518400 Вклад «Безподатковий» строковий на 12 місяців. 20.05.2022 вказаний договір закрито, кошти в розмірі 280 000,00 грн. зараховані на карту НОМЕР_4 та виплачені відсотки в розмірі 1668,50 грн. на карту НОМЕР_4 . Залишок з урахуванням кредитного ліміту на картці НОМЕР_4 складає 281 685,73 грн., залишок з урахуванням кредитного ліміту на картці НОМЕР_5 складає 2 509,75 грн. На виконання ухвали Томаківського районного суду від 03.11.2022 про витребування з Відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області відомостей про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.08.2022 зареєстроване у ЖЄО про причину блокування АТ КБ ПриватБанк карткового рахунку НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_1 , вказаний відділ поліції надав завірені копії матеріалів за результатами перевірки по заяві ОСОБА_1 , яку зареєстровано до журналу єдиного обліку відділу поліції №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області за № 11298 від 21.08.2022, та прийнято рішення згідно Закону України «Про звернення громадян», де зазначено, що не вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України (а.с.76, 81). Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, щоправомірність блокування карткового рахунку є можливою лише у випадках подальшого вчинення банком дій, визначених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також за умови дотримання строків зупинення фінансових операцій та блокування картки. Стосовно позивача відсутнє будь-яке рішення про вчинення нею кримінального правопорушення у здійсненні неправомірних дій, які прирівнюються до державної зради. Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції. Згідно з вимогами статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частини 2 статті 13 ЦК України передбачено обов`язок особи при здійсненні своїх прав утримуватись від дій, які б могли порушити права інших осіб. В середині травня 2022 року, відповідачем, без попередження було заблоковано банківські картки за номером НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Згодом позивачка дізналася про те, що АТ КБ «ПриватБанк» її грошові кошти у розмірі 280 000,00 грн., які перебували на депозитному рахунку, перемістив на картковий рахунок НОМЕР_1 . Згідно зі статтею 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом. Таким чином, дії АТ КБ «Приватбанк» щодо зупинення фінансових операцій за рахунком клієнта мають, зокрема, відповідати усім вимогам Закону України від 14 жовтня 2014 року №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу. Згідно з частинами 1,3 статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені ст.15 та/або 16 Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов`язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов`язаний з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб`єкта первинного фінансового моніторингу про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочі дні з дня зупинення (включно). Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п`яти робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до п`яти робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб`єкта первинного фінансового моніторингу про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у разі прийняття рішення відповідно до частин 2,3 цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки: ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов`язаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб`єкту первинного фінансового моніторингу; є мотивовані підозри, спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб`єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції). Строк зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів. Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій п`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають (частина 6 статті 17 Закону). Відповідно до пункту 91 постанови Правління Національного банку України від 26 червня 2015 року №417 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» банк зобов`язаний інформувати визначені законодавством України правоохоронні органи за місцем розташування банку про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов`язані , стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рахунки позивачки були заблоковані безпідставно, оскільки відсутнє будь-яке рішення про вчинення позивачкою криміального правопорушення, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Частиною 1,6 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Положення зазначених статей узгоджуються із сталою практикою Європейського Суду, так у рішенні в справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року), зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання відповідачем встановленого Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму»порядку та строків блокування картки користувача у разі виникнення підозри стосовно законності походження коштів, а також доказів в підтвердження того, що кошти на рахунок позивача надійшли злочинним шляхом та наявності рішення, прийнятого з цього питання правоохоронними органами. Відповідачем не надано суду доказів про вчинення саме позивачем фінансових операцій, які містять ознаки шахрайства, на які Банк посилається в апеляційній скарзі, або інших дій, пов`язаний із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом. Відповідно до вимог статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Верховний Суд в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 235/5538/16-ц (провадження № 61-30301св18) дійшов висновку, що правомірність блокування карткового рахунку є можливою лише у випадку подальшого вчинення банком дій, визначених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму», а також за умови дотримання строків зупинення фінансових операцій та блокування картки. У матеріалах справи відсутні докази дотримання банком зазначених вище вимог, а також здійснення позивачем незаконних операцій, на підставі чого було заблоковано її карткові рахунки. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин у справі, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 22 березня 2023 року. Судді: О. В. Халаджи О.Д.Канурна Т.В. Космачевська