Ухвала КАС ВС № 240/17096/21

УХВАЛА 23 березня 2023 року м. Київ справа №240/17096/21 адміністративне провадження № К/990/10070/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 240/17096/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо непідвищення позивачу посадового окладу із 277 грн. до 338 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2004 року № 1481 за період із 01 листопада 2004 року по 27 грудня 2004 року і невиплати такого підвищення; зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві підвищити позивачу посадовий оклад із 277 грн. до 338 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2004 року № 1481 за період із 01 листопада 2004 року по 27 грудня 2004 року і виплатити на його користь таке підвищення. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду вид 22 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року провадження у справі закрито. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції з якою погодився апеляційний адміністративний суд виходив з приписів пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, відповідно до яких суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного адміністративного суду позивач звернувся з касаційною скаргою. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду вид 22 жовтня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постановою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення. Ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2022 року залишені без змін. Позивач звернувся до Верховного Суду із заявою про роз`яснення судового рішення касаційної інстанції у порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). У клопотанні зазначає, що частковий збіг підстав позовів у цій справі та у справі № 620/723/19, суть яких зводиться до тверджень позивача про те, що в період з 27 червня 2018 року по 22 серпня 2018 року йому не доплатили грошове забезпечення, а також те, що у справі № 620/723/19,заявлений позивачем період охоплює період у цій справі, не дають можливості повністю ототожнювати зазначені справи. Колегія суддів Верховного Суду, розглянувши вказане клопотання про роз`яснення дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне. Відповідно до статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Утім, постанова Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року є зрозумілою, її резолютивна частина містить чіткі висновки результату розгляду касаційної скарги, та не містить положень, які допускають її неоднозначне розуміння. При цьому постанова Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року не підлягає виконанню, оскільки вказаною постановою підтримані висновки суддів попередніх інстанцій про закриття провадження у цій справі. Водночас обґрунтування заяви про роз`яснення судового рішення фактично свідчить про незгоду позивача з прийнятим судовим рішенням, що виходячи зі змісту статті 254 КАС України не може бути підставою для його роз`яснення. Відтак, підстави з якими закон пов`язує необхідність роз`яснення судового рішення, відсутні. З урахуванням викладеного, підстави для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення відсутні. Керуючись статтею 254 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі №240/17096/21. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк судді Л.О.Єресько В.М. Соколов