Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 359/8662/22
від 22.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 359/8662/22 Суддя (судді) першої інстанції: Семенюта О.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бориспільської міської ради на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про скасування постанови, - ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, яким просив скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради від 10 листопада 2022 року №7 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП закрити. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2023 року позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Апелянт звернув увагу суду на те, що позивач визнав свою вину у спилюванні гілки дерева, а тому усвідомлював протиправний характер своєї дії, водночас висновки суду першої інстанції про те, що суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП так і залишилась не розкритою, що є порушенням ст. ст. 256, 283 КУпАП та свідчить про відсутність цього складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам справи. Додатково наголосив на безпідставності посилання суду першої інстанції на той факт, що позивач визнав свою вину у скоєному правопорушенні, однак п. 5.5 Правил благоустрою Бориспільської міської територіальної громади передбачена заборона на самовільне знищення, пошкодження або видалення зелених насаджень, а не їх спилювання. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2022 року головним спеціалістом відділу з контролю за благоустроєм виконавчого комітету Бориспільської міської ради складено протокол №97 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у зв`язку з порушенням ним п. 5.4., п. 5.5. Правил благоустрою Бориспільської міської територіальної громади, затверджених рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 14 вересня 2021 року № 987-13-VІІІ (а.с.9). Відповідно до копії протоколу від 02 листопада 2022 року №97 ОСОБА_1 02 листопада 2022 року о 13:00 год. спилював дерево у дворі будинку АДРЕСА_1 не маючи дозвільних документів на спилювання чи санітарну обрізку дерев. Згідно з поясненнями ОСОБА_1 останній 02 листопада 2022 року біля земельної ділянки його сім`ї спиляв гілку верби, яка схилилася над забором зазначеної земельної ділянки. Відповідно до копії постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Бориспільської міської ради від 10 листопада 2022 року №7 (а.с.10) позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Вважаючи протиправною оскаржувану постанову, позивач звернувся до суду з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в оскаржуваній постанові ,а саме в описі обставин та суті адміністративного правопорушення відсутня об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП, що свідчить про протиправність такої. Крім того суть адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, так і залишилась не розкритою, що є порушенням ст. 256, 283 КУпАП, та свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях позивача. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст.152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 06 вересня 2005 року №2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Відповідно до ст. 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 14 вересня 2021 року №987-13-VІІІ затверджено Правила благоустрою Бориспільської міської територіальної громади (а.с.47-96). Згідно з п. 5.4 Правил благоустрою Бориспільської міської територіальної громад видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045. Відповідно до п. 5.5 Правил благоустрою Бориспільської міської територіальної громад забороняється самовільне знищення, пошкодження або видалення зелених насаджень. Згідно з п. 2 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01 серпня 2006 року видалення зелених насаджень здійснюється зокрема у разі, знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів. Відповідно до п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі документів, визначених статтями 35-37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Пунктом 4 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах встановлено, що підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою (далі - заявник). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спиляв гілку верби, яка схилилась над огорожею земельної ділянки його родини. Крім того, позивач наголосив, що гілка була аварійною, водночас бездіяльність відповідача в частині контролю за проведення оглядів зелених насаджень призвела до того, що відповідними службами не була своєчасно виявлена та видалена одна з аварійних гілок дерева, а тому позивач самостійно її видалив. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області з приводу аварійної гілки, що знаходиться на прилеглій земельній ділянці до земельної ділянки сім`ї позивача, як і отримання останнім дозволу на спилювання чи санітарну обрізку дерев. Відповідно до акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 16 липня 2021 року, комісія вважає за недоцільне видалення дерев, які знаходяться біля багатоквартирного будинку по віл. Глибоцька 3 в м. Бориспіль. Загальний стан дерев є задовільним, необхідно КП "ВУКГ" обрізати сухі гілки та крону дерев у кількості 6 (шість) одиниць до безпечного рівня. Згідно з листом виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області від 29 липня 2021 року №П-6208 щодо обстеження зелених насаджень по вул. Глибоцька 3 загальний стан дерев є задовільним, КП "ВУКГ" здійснить обрізання сухих гілок та крон дерев у кількості 6 (шість) одиниць до безпечного рівня в осінньо-зимовий період 2021-2022 року. Отже доводи позивача щодо бездіяльності відповідача в частині контролю за проведенням оглядів зелених насаджень є необґрунтованими. Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача, проте що зрізана ним гілка була аварійною, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано. Відповідно до п. 2.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10 квітня 2006 року №105 (далі - Правила №105) пошкодження зелених насаджень - це надання шкоди кореневій системі, стовбуру, кроні, гілкам деревно-чагарникових порід, а також газонам, квітникам, але яка не припинила їх росту. Згідно з п.п. 4.1, 4.2 Правил №105 об`єкти благоустрою зеленого господарства використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони і утримання відповідно до цих Правил. На об`єктах благоустрою зеленого господарства забороняється, зокрема, пошкоджувати дерева, кущі, квітники, газони. Враховуючи вище викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем умисно пошкоджено дерево шляхом зрізу його гілки без дозвільних документів. Посилання позивача на п. 11.2 Правил благоустрою Бориспільської міської територіальної громад та ст. 105 Земельного кодексу України, як на підставу правомірності свої дій суд апеляційної інстанції відхиляє виходячи з наступного. Відповідно до п. 11.2 Правил благоустрою Бориспільської міської територіальної громад благоустрій присадибної ділянки та прилеглої до присадибної ділянки території здійснюється власником або користувачем цієї ділянки. Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки. Згідно з ст. 105 Земельного кодексу України у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням. Як вбачається зі змісту копій топографо-геодезичного плану наданого позивачем, пошкоджене дерево дійсно знаходиться на сусідній земельній ділянці, яка згідно з відкрити даними земельного кадастру України перебуває у комунальній власності. Водночас з наданих позивачем доказів не можливо підтвердити чи спростувати обґрунтованість дій позивача. Колегія суддів вважає, що у разі порушення прав позивача (його сім`ї) останній зобов`язаний був звернутись до органів місцевого самоврядування з метою повідомлення про вказані обставини. Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Враховуючи встановлені судом обставини, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції. Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що з наданого позивачем фотознімку неможливо встановити чи пошкоджена останнім частина дерева є гілкою чи окремим деревом. Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, що стало підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бориспільської міської ради - задовольнити повністю. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2023 року - скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про скасування постанови - відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді І.В. Федотов Є.В. Чаку