Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/4832/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 березня 2023 року м. Дніпросправа № 280/4832/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Панченко О.М. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року (м. Запоріжжя, суддя Сіпака А.В.) у справі № 280/4832/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - встановив: 15 серпня 2022 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправним рішення № 083250006243 від 05.07.2022 про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити позивачу з 29 червня 2022 року пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року позовні вимоги позивача задоволені частково: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05.07.2022, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п."а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 29.06.2022 про призначення пенсії за вислугу років на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992та відповідно до положень п. «а» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до стажу по вислузі років періоди роботи з 18.07.1985 по 05.04.1986 та з 15.07.1988 по 31.08.1989. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637). Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій або їх правонаступників, на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці. У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професію або посаду, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номера, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється у відповідності зі списками виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок, виданих підприємствами або їх правонаступниками на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці. Порядком № 22-1 передбачено, що до довідки, уточнюючої пільговий характер роботи, разом із заявою про призначення пенсії подаються інші документи про стаж, вік та заробітну плату, які подаються тільки в оригіналах. До стажу за вислугу років не зараховано всі періоди роботи, оскільки цей стаж не підтверджений довідкою уточнюючою пільговий характер робіт, яка передбачена пунктом 20 Постанови

637. У зв`язку з цим прийнято рішення від 05.07.2022 № 083250006243 про відмову в призначенні пенсії згідно статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У відповідності до Порядку № 22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви позивача від 11.08.2022 та винесення відповідного рішення, було визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Вказаним управлінням було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 05.07.2022 № 083250006243. Оскільки заяву позивача розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області та приймало рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, то судом неправомірно зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2022 про призначення пенсії за вислугу років на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 та відповідно до положень п. «а» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до стажу по вислузі років періоди роботи з 18.07.1985 по 05.04.1986 та з 15.07.1988 по 31.08.1989. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Позивач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05.07.2022 № 083250006243 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішення обґрунтоване тим, що вік заявника на дату звернення 55 років. Страховий стаж особи - 31 рік 1 місяць 28 днів. До страхового стажу не зараховані періоди роботи з 18.07.1985 по 05.04.1986 - не зазначена посада особи, що засвідчила записи, та період роботи з 15.07.1988 по 31.08.1989 - дати наказів про зарахування та звільнення відскановано частково. У додатковому коментарі рішенні вказано: до стажу за вислугою років не зараховано всі періоди, у зв`язку з відсутністю пільгової довідки, відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Не погодившись із рішенням від 05.07.2022 № 083250006243, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, оскільки: - трудова книжка містить дані про найменування займаної позивачем посади, що відповідає списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо займаються організацією перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, що користуються правом на пенсію за вислугу років; - рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05.07.2022, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" прийнято не на підставі Конституції та законів України, тому воно підлягає скасуванню; - Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача; - з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 29.06.2022 про призначення пенсії на пільгових умовах на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 та відповідно до положень п. «а» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до стажу по вислузі років період роботи з 18.07.1985 по 05.04.1986 та з 15.07.1988 по 31.08.1989. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стаж і роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі. Таким чином, право на призначення пенсії за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з яких не менше 12 років 6 місяців за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №

637. Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Згідно з п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджено Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років (далі - за текстом Список) професії і посади робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників. Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо займаються організацією перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583, передбачено - машиністи і помічники машиністів електровозів, складачі поїздів. Відповідно до записів у трудовій книжці та Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 03.08.2022 № 25, виданої Структурним підрозділом «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», позивач з 18.07.1985 по 05.04.1986 працював помічником машиніста електровоза (накази начальника депо № 964/ОК від 17.07.1985 та № 403/ОК від 07.04.1986). Також відповідно до записів у трудовій книжці та Довідки від 15.07.2022 № 179, виданої Акціонерним товариством «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет», позивач працював у Дніпропетровському об`єднанні «Вторчермет» учнем помічника укладача поїздів залізничного цеху з 15.07.1988 (наказ про прийом № 211 від 15.07.1988) по 23.08.1988 (протокол кв. ком № 54 від 23.08.1988) та помічником укладача поїздів залізничного цеху з 24.08.1988 (протокол кв. ком № 54 від 23.08.1988) по 31.08.1989 (наказ про звільнення № 297 від 31.08.1989). З огляду на викладене, у рішенні від 05.07.2022 № 083250006243 Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області безпідставно не зарахувало до страхового стажу роботи позивача періодів роботи з 18.07.1985 по 05.04.1986 та з 15.07.1988 по 31.08.1989, в тому числі і до стажу за вислугу років. Щодо не зарахування до стажу роботи позивача за вислугу років усіх періодів у зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок колегія суддів зазначає наступне. Так, згідно Порядку № 637 трудовий стаж підтверджується лише за умови відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, у рішенні від 05.07.2022 № 083250006243 Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області не вказує яких саме записів у трудовій книжці позивача не вистачає та за які саме періоди, що свідчить про невідповідність цього рішення вимогам щодо його обґрунтованості. Трудова книжка позивач містить необхідні дані про найменування займаної позивачем посади, що відповідає, зокрема, Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо займаються організацією перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №

583. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність спірного рішення № 083250006243 від 05.07.2022 та його скасування. Разом з тим, судом першої інстанції не враховані наступні обставини. Частиною 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Статтею 44 Закону № 1058-IV врегульований порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії. Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Відповідно до п. 1.1 Порядку 22-1 в редакції, що діяла на час звернення позивачки до органу Пенсійного фонду, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1 Порядку № 22-1). Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа. В даному випадку заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, за результатом якої прийнято рішення від 05.07.2022 №083250006243, яке оскаржується в рамках даної справи. Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов`язок відновлення порушених прав позивача. Колегія суддів зазначає, що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Відповідно до ч. 2 ст. 1 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Відповідно до п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Приймаючи рішення від 05.07.2022 №083250006243 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не виконало свого обов`язку щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів. Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що належним способом захисту порушеного права повивача є: визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05.07.2022 №083250006243, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву позивача від 29.06.2022 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень п. «а» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених у даній справі. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову. Частиною 6 статті 139 КАС України визначено, що у разі якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Спірні правовідносини у справі виникли з приводу неправомірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, тому відстрочені судом першої інстанції судові витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. підлягають стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Керуючись статтями 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі № 280/4832/22 скасувати. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05.07.2022, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.06.2022 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до положень пункту «а» частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених в цій постанові. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя О.М. Панченко Суддя С.М. Іванов Суддя В.Є. Чередниченко