Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/18504/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/18504/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року (суддя Ніколайчук С.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 047050026953 від 20.05.2024 р. про відмову у призначені пенсії за вислугу років, на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, зарахувати до пільгового стажу роботи періоди роботи з 16.07.1987 р. по 20.10.1987 рік та з 14.01.1990р. по 02.08.2021 рік в «Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського», ВАТ «Дніпродзержинському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського», ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод», ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» та Приватному акціонерному товаристві «КАМЕТ - СТАЛЬ», зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 . Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 про призначення пенсії за вислугу років від 13.05.2024 року на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що спірний період відповідачем було правомірна не зараховано до пільгового стажу роботи. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягши віку 55 років, 13.05.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення від 20.05.2024 року № 047050026953, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років. У рішенні зазначено, що необхідний вік становить 55 років, вік заявника 55 років, страховий стаж заявника становить 39 років 3 місяці 5 днів, необхідний пільговий стаж становить 12 років 06 місяців, необхідний пільговий стаж відсутній. До стажу роботи, відповідно п. а ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на посадах працівників, які безпосередньо зайняті організацією перевезень, і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті не зараховано період роботи з 16.07.1987 року по 20.10.1987 року та з 14.01.1990 року по 02.08.2021 року згідно архівної довідки № К-21/2-09/494 від 28.03.2024 року, оскільки заявнику необхідно подати заяву для підтвердження спеціального стажу Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, створеною при Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Вважаючи вищезазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого рішення не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Пунктом 2-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що, особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до статті 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Як встановив суд першої інстанції, на час первісного заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162. Відповідно до пунктів 2.2., 2.3. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу. Записи виконуються арабськими цифрами (число та місяць двозначними). Наприклад, якщо робітника або службовця прийнято на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки раніше встановленого зразка (1938 р.) записується: "1984.05.01", у трудових книжках, виданих після 1 січня 1975 р.: "05.01.84". Записи виконуються акуратно, пір`яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637). Відповідно до пунктів 1-2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших-документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Приписами пункту 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Згідно відомостей, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 21.07.1987 року вбачається наступна інформація про роботу позивача у спірні періоди: - 16.07.1987 року по 20.10.1987 року працював помічником машиніста в залізничному цеху № 2; - з 14.01.1990 року по 01.07.1991 року працював помічником машиніста в залізничному цеху № 2; - з 01.07.1991 року по 01.08.2001 року працював помічником машиніста тепловоза в залізничному цеху № 1; - з 01.08.2001 року по 01.12.2012 року працював машиністом тепловоза в залізничному цеху № 1; - з 01.12.2012 року по 02.08.2021 року працював машиністом тепловоза в управлінні залізничного транспорту. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що трудовою книжкою позивача повністю підтверджується його робота у спірний період, записи про прийняття та звільнення виконані відповідно вимог Інструкції та мають всі необхідні реквізити: дати записів, номери та дати наказів, печатки та підписи посадових осіб. Судом першої інстанції також вірно було взято до уваги те, що періоди роботи позивача підтверджено згідно архівної довідки № К-21/2-09/494 від 28.03.2024. Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення». Згідно із роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 18.11.1992 № 25 «Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають зазначені в ній категорії працівників згідно з затвердженими Кабінетом Міністрів України переліками і списками. Якщо в ці переліки і списки включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники. Суд першої інстанції вірно зазначив, що професії - машиніст тепловоза, помічник машиніста тепловоза відносяться до професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, за якими в тому числі працював позивач та мають бути включені до його стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років, передбаченої статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем не було надано оцінку зазначеним документам та не вказано причин незарахування періоду роботи з 16.07.1987 року по 20.10.1987 року та з 14.01.1990 року по 02.08.2021 року. Вірними є висновки суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 047050026953 від 20.05.2024 р. про відмову у призначені пенсії за вислугу років, на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Відповідно до п. 1.1 Порядку 22-1 в редакції, що діяла на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1 Порядку № 22-1). Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, за результатом якої прийнято останнє рішення № 047050026953 від 20.05.2024 року, яке оскаржується в рамках цієї справи, а відтак на останнього має бути покладено й обов`язок відновлення порушених прав позивача. Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 про призначення пенсії за вислугу років від 13.05.2024 року на підставі пункту а статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду. Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 11 грудня 2024 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш