Ухвала КЦС ВС № 194/1025/21

Ухвала 13 березня 2023 року місто Київ справа № 194/1025/21 провадження № 61-2601ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Комунального некомерційного підприємства «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, ВСТАНОВИВ: У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (далі - ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»), просив стягнути з відповідача на його користь 60 000,00 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб на відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок ушкодження здоров`я. Позов обґрунтовано тим, що у період з 13 лютого 1995 року до 18 лютого 2019 року він працював у шкідливих умовах у структурному підрозділі відповідача. Відповідно до довідок медико-соціальної експертної комісії йому встановлено 3 групу інвалідності з втратою професійної працездатності на 60 %. Внаслідок професійного захворювання йому завдано моральної шкоди. Через хворобу позивач втратив роботу, у нього порушено звичний спосіб життя, оскільки змушений періодично проходити курс лікування, він відчуває фізичні страждання та біль, має погане самопочуття, стан його здоров`я продовжує погіршуватися. У жовтні 2021 року ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» звернулося до суду із зустрічним позовом до Головного управління держпраці у Дніпропетровській області, Комунального некомерційного підприємства «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4. Зустрічний позов обґрунтовувало тим, що ОСОБА_1 працював прохідником 5 розряду на дільниці підготовчих робіт № 1 шахти «Західно-Донбаська» ВСП «ШУ Тернівське» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» з 27 січня 1995 року до 18 лютого 2019 року та був звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я. ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» вважало, що відомості, викладені в акті розслідування причини хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 від 03 жовтня 2019 року не відповідають дійсності, оскільки комісією з розслідування не розроблено програму розслідування виникнення професійного захворювання; не проведено розподіл функцій між членами комісії, не проводилися засідання комісії, не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць, не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання. Також вважало, що комісія не надала належної оцінки причин виникнення хронічного професійного захворювання в ОСОБА_1 , поза увагою комісії залишилися результати медичних оглядів працівника. Медична комісія не вживала заходів щодо недопущення виникнення у ОСОБА_1 профзахворювання за наявності перших ознак професійного захворювання. Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК ПАЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на користь ОСОБА_1 60 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ПрАТ «ДТЕК ПАЛОГРАДВУГІЛЛЯ» відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року здійснено заміну відповідача за зустрічним позовом ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»: Головне управління держпраці у Дніпропетровській області замінено на Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» залишено без задоволення. Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2022 року залишено без змін. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, урахувавши медичні документи про лікування позивача у зв`язку з професійним захворюванням, дійшов висновку, що ОСОБА_1 завдана моральна шкода, позивачем належно обґрунтовано негативні наслідки його професійного захворювання, зокрема порушення нормальних життєвих зв`язків, необхідність проходження курсу лікування, погіршення стану здоров`я. Щодо вимог зустрічного позову, суди попередніх інстанцій врахували, що представники підприємства ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», які були у складі комісії при проведенні розслідування причин виникнення професійного захворювання внаслідок чого складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, жодного зауваження щодо порушення порядку його проведення не зазначили, у тому числі не вносили пропозиції стосовно додаткового вивчання умов праці і протоколу важкості та напруженості праці або необхідності одержання письмових пояснень. Також суди врахували, що Головне управління держпраці у Дніпропетровській області у відзиві заперечувало обставини порушення порядку проведення розслідування виникнення професійного захворювання та складення акта форми П-4 від 03 жовтня 2019 року. Відповідно суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що оскільки ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» не довело істотних порушень при складанні акта форми П-4 від 03 жовтня 2019 року, які б стали підставою для скасування та визнання його незаконним, то немає підстав для задоволення зустрічного позову. У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 , а зустрічний позов задовольнити. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі та ціна позову в якій не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом первісного та зустрічного позовів у цій справі є вимоги майнового характеру - про відшкодування моральної шкоди, а також вимоги немайнового характеру - про визнання незаконним та скасування акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна первісного позову у цій справі становить 60 000,00 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 250 = 620 250,00 грн). Щодо справи в частині вимог немайнового характеру (зустрічного позову) - визнання незаконним та скасування акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, то вона не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України. Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. При цьому, Верховний Суд дав оцінку та врахував: предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства в цілому, предмет касаційного оскарження. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. У касаційній скарзі немає посилання на зазначені випадки. Заявник у касаційній скарзі посилається на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2022 року, якою суд об`єднав в одне провадження первісний позов та зустрічний, тому на підставі частини четвертої статті 193 ЦПК України перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Відповідно до частини четвертої статті 193 ЦПК України, у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Згідно з частиною п`ятою статті 274 ЦПК України суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Також частиною четвертою наведеної статті визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження. Отже, законодавець передбачив застереження розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження за предметністю спору у статті 274, з урахуванням статті 19 зазначеного процесуального закону. Верховний Суд вже вказував, що ця справа в силу своїх властивостей (предмет, ціна позов) є малозначною справою (незначної складності) та справою з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підстав для висновку про те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, і що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, немає. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення ЄСПЛ у справі «Golder v. the United Kingdom» (Голдер проти Сполученого Королівства) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення ЄСПЛ у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі та з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Комунального некомерційного підприємства «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Яремко А. С. Олійник О. В. Ступак