Ухвала КЦС ВС № 185/2035/22

Ухвала 13 грудня 2022 року м. Київ справа № 185/2035/22 провадження № 61-12347ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, ВСТАНОВИВ: 21 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у зв`язку з отриманим професійним захворюванням у розмірі 260 000 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 11 липня 2022 року позов задовольнив частково. Стягнув з приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, в сумі 80 000 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Дніпровський апеляційний суд постановою від 09 листопада 2022 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2022 року залишив без змін. Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» 09 грудня 2022 року подало касаційну скаргу рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 80 000 грн відмовити. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2022 року (на час подання касаційної скарги) - 2 481,00 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову у справі є стягнення моральної шкоди в розмірі 260 000 грн, що станом на 01 січня 2022 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 250 = 620 250 грн). Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктами а) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. У касаційній скарзі представник ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики через відсутність сталої судової практики Верховного Суду. Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав вважати, що наведені заявником підстави є такими, що розгляд саме цієї справи судом касаційної інстанції потрібен для формування єдиної правозастосовчої практики, та зводяться до його незгоди з оцінкою зібраних судами у справі доказів і встановлених обставин та особистого тлумачення ним норм матеріального права. Крім того, у чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, заявником не обґрунтовано. Також у касаційній скарзі представником ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» зазначено, що дана справа має виняткове значення для заявника, оскільки безпідставне та/або завищене стягнення грошової компенсації моральної шкоди з Відповідача буде суттєво впливати на його фінансовий стан, що в кінцевому випадку негативно впливатиме на прибуток підприємства, фонд оплати праці працівників, рівень сплати податків до загального та місцевого бюджету. Стосовно виняткового значення справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Аналіз наведених заявником у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода із рішенням судів попередніх інстанцій не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для заявника внаслідок прийняття такого судового рішення. У касаційній скарзі представник заявника зазначив, що справа становить значний суспільний інтерес оскільки подання позовів про стягнення моральної шкоди внаслідок втрати працездатності у відношенні Відповідача має непоодинокий характер. До суду першої інстанції подана значна кількість аналогічних позовів. На результат їх розгляду може суттєво вплинути правова

позиція Верховного Суду у цій справі. Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Аргументів які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв заявником не наведено. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих. Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року). Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення дії постанови Дніпровського апеляційного 09 листопада 2022 року. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання. Копію ухвали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко А. Ю. Зайцев М. Ю. Тітов