LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Північний апеляційний господарський суд910/12274/22

від 14.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Приватного підприємства "АВС-АГРО" залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 у справі №910/12274/22 залишити без змін.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" березня 2023 р. Справа№ 910/12274/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Разіної Т.І. суддів: Михальської Ю.Б. Іоннікової І.А. Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача: не з`явився; від відповідача: Левченко В.С. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "АВС-АГРО" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 у справі №910/12274/22 (суддя Курдельчук І.Д., м. Київ) про скасування заходів забезпечення позову за позовом Приватного підприємства "АВС-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" про стягнення 2 816 269,26 грн, За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2022 року Приватне підприємство"АВС-АГРО" (далі - ПП "АВС-АГРО") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" (далі - ТОВ "ВВТ ГРУП") про стягнення 2 816 269,26 грн заборгованості, з яких: 2 682 078,23 грн - основного боргу, 33 826,42 грн - 3 % річних та 100 364,61 грн - інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки сільськогосподарської продукції від 18.04.2022 №367-04/22С неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання з оплати поставленої продукції, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 682 078,23 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 33 826,42 грн 3 % річних та 100 364,61 грн інфляційних втрат у порядку статті 625 Цивільного кодексу України. 01.12,2022 позивач, через підсистему Електронний Суд, подав заяву про забезпечення позову, якою просив накласти арешт на грошові кошти відповідача у розмірі 2 896 500,43 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ "ВВТ ГРУП" код 36716311, що знаходяться на рахунках у банківських установах, в т.ч., але не виключно, на рахунку № НОМЕР_1 в АБ "Клірінговий дім" МФО 300647, межах суми стягнення основної заборгованості 2 682 078,23 грн. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її ухвалення Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 у справі №910/12274/22 заяву ТОВ "ВВТ ГРУП" про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі №910/12274/22. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що сторонами наведено обґрунтовані доводи, які підтверджують, що потреба у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022, відпала, сторони на час розгляду заяви перебувають у процесі примирення, для досягнення чого виникла необхідність у знятті забезпечувальних заходів. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятим рішенням, ПП "АВС-АГРО" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зупинити дію ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.2023, а також скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 про скасування заходів забезпечення позову та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 про накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ "ВВТ ГРУП" (код 36716311) вул. Олеся Гончара,41, літера «А» офіс 310 м. Київ, 01054 ел адреса:wtgroup@ukr.net, що знаходяться на рахунках у банківських установах, в т.ч., але не виключно, на рахунку № НОМЕР_1 в АБ "Клірінговий дім" МФО 300647, межах суми стягнення основної заборгованості 2 682 078,23 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, обставини, які не враховані при прийнятті відповідного рішення суду, призвели до неправильного вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову. Скаржник не погоджується з ухвалою місцевого господарського суду, оскільки на думку позивача, арешт на грошові кошти ТОВ "ВВТ ГРУП", що знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських або фінансових установах, накладено в межах суми заявленої до стягнення - 2 682 078,23 грн, що є співмірним співвідношенням негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. Скаржник зазначає, що застосований місцевим господарським судом захід забезпечення позову, а саме накладення арешту на грошові кошти відповідача є обґрунтованим, адекватним, відповідає предмету спору, яким у цій справі є стягнення грошових коштів, застосований з урахуванням встановлених обставин справи, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі №910/12274/22 у разі задоволення позову. Заявлені та застосовані судом заходи забезпечення позову не позбавляють ТОВ "ВВТ ГРУП" його конституційного права на підприємницьку діяльність, отримання доходів, не перешкоджають займатися господарською діяльністю, а лише обмежують його право на період дії таких заходів вільно користуватися грошовими коштами в межах ціни позову. Крім того, заявник апеляційної скарги вказує про те, що відповідач вводить суд в оману щодо початку певних переговорів та врегулювання спору, тому заходи забезпечення позову є крайньою необхідною дією законного впливу на боржника, та можливістю виконати рішення суду. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 апеляційну скаргу ПП "АВС-АГРО" у справі №910/12274/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б. Апеляційна скарга ПП "АВС-АГРО" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі вирішено витребувати матеріали справи №910/12274/22, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. 20.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/12274/22. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/12274/22; розгляд апеляційної скарги ПП "АВС-АГРО" призначено на 14.03.2023. Явка сторін У судове засідання 14.03.2023 з`явився представник відповідача. Позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти. Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 надіслана учасникам справи на їх електронні адреси, наявні у справі та в електронні кабінети учасників. Відповідно до вимог частини 5 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від позивача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило. Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на те, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (стаття 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від позивача клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення частини 12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача. Позиції сторін у справі Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Згідно з частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Пунктом 4 частини 1 статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову. Згідно з приписами статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового акта, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступних підстав. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову, а саме накладено арешт на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ "ВВТ ГРУП" код 36716311, що знаходяться на рахунках у банківських установах, в т.ч., але не виключно, на рахунку № НОМЕР_1 в АБ "Клірінговий дім" МФО 300647, межах суми стягнення основної заборгованості 2 682 078,23 грн. Постановляючи вищенаведену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені обставини у їх сукупності свідчать про вірогідність відповідача уникати виконання зобов`язання, користуватися чужими грошовими коштами, ухилятися від виконання рішення суду у разі невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на його грошові кошти. Застосування заходу забезпечення позову, а саме накладення арешту на грошові кошти відповідача є обґрунтованим, адекватним, відповідає предмету спору, яким у цій справі є стягнення грошових коштів, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі у разі задоволення позову у зв`язку з їх розтратою, використанням відповідачем на власний розсуд. Заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача відповідно до вимог статей 136, 137 ГПК України підлягає частковому задоволенню - в розмірі основної заборгованості 2 682 078,23 грн. 14.12.2022 відповідач звернувся з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування наведеного клопотання відповідач посилається на те, що ніколи не ухилявся від виконання рішень суду. Позивачем не наведено жодного доказу, а лише висловлені припущення. Станом на 14.12.2022 у відповідача відсутні відкриті виконавчі провадження ТОВ "ВВТ ГРУП". Позивачем належним чином не обґрунтовано наявності правових підстав (з посиланням на відповідні докази) для застосування заходів забезпечення позову. Скасування вжитих заходів забезпечення є необхідним для нормальної господарської діяльності відповідача, яка є важливою для збереження його платоспроможності, зокрема, і для того, що виконати рішення суду у майбутньому у разі задоволення позову. Згідно з частиною 2 статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. За приписами частин 7, 8 статті 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Оскільки забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. При цьому обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову. Водночас, статтею 145 ГПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Звертаючись до суду з даним клопотанням, відповідач також зазначав, що між сторонами виникли правовідносини поставки, однак через непередбачувані обставини з складними умовами логістики він значною мірою позбавлений виконати грошове зобов`язання перед позивачем, однак у жодний спосіб його не уникає, ним залучаються кошти на сплату боргу, та запропоновано графік погашення боргу на січень-червень 2023 року, сторонами проводяться перемовини щодо мирного врегулювання спору та добровільної сплати відповідачем заборгованості в сумі основної заборгованості, проте, у зв`язку з арештом грошових коштів, накладеним судом, ТОВ "ВВТ ГРУП" позбавлене можливості сплатити ТОВ "АВС-АГРО" суму заборгованості, що є предметом спору у справі № 910/12274/22. Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, на час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили застосування цих заходів. Зокрема, вживаються заходи примирення сторін та виникла необхідність добровільної сплати заборгованості, що впливає на розгляд питання про скасування заходів забезпечення позову. На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сторонами наведено обґрунтовані доводи, які підтверджують, що потреба у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022, відпала, сторони на час розгляду заяви перебувають у процесі примирення, для досягнення чого виникла необхідність у знятті забезпечувальних заходів. Крім того, суд першої інстанції врахував, що під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. З урахуванням наведеного та встановлених у даній справі обставин, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом правомірно задоволено клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову у справі №910/12274/22. Аргументи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду. Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку. Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006) Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до частини 2 статті. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх доведеністю та обґрунтованістю. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні статті 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 у справі №910/12274/22. Розподіл судових витрат Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 у справі №910/12274/22 покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "АВС-АГРО" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 у справі №910/12274/22 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Справу №910/12274/22 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 23.03.2023. Головуючий суддя Т.І. Разіна Судді Ю.Б. Михальська І.А. Іоннікова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»