Постанова Львівський апеляційний суд № 461/5585/22

Справа № 461/5585/22 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є. Провадження № 33/811/94/23 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2023 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Донченко Катерини Юріївни, розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Галицького районного суду м.Львова від 03 січня 2023 року, встановив: постановою Галицького районного суду м.Львова від 03 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Згідно постанови, 09.10.2022 року о 09 год. 15 хв. в м. Львові, на пл. Міцькевича, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу проводився за допомогою спеціального технічного засобу Драгер №ARJL-0248, тест № 1676, результат 0,58% - позитивний. На дану постанову особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Звертає увагу, що, в порушення п. 5 та 6 розділу II Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів, працівниками поліції не було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Drager ALKOTEST 7510», прилад № ARJL 0248, також вказані вище сертифікат та свідоцтво не були долучені до матеріалів адміністративного провадження, що, в свою чергу, викликає сумнів у тому, що прилад працював без похибок; під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції не було запропоновано залучити та не було залучено свідків. Вказує, що з відеоматеріалів, що долучені до справи, неможливо встановити, що здійснювався контрольний забір повітря, сам прилад «Drager ALKOTEST 7510» № ARJL 0248 надавався ОСОБА_1 іншим інспектором поліції, ніж той, що оформлював протокол серії ААД № 147776. Стверджує, що до початку проведення огляду на стан сп`яніння ніхто не спитав про те, яку їжу чи напої він вживав 09.10.2022 року, що, в свою чергу, могло вплинути на результат тесту. Зазначає, що в матеріалах справи містяться суперечливі відомості, зокрема, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, зупинку автомобіля ОСОБА_1 здійснив поліцейський ОСОБА_2 , з відеоматеріалів випливає, що огляд на стан сп`яніння (надання мундштуку, підготовка приладу) частково здійснювався іншим поліцейським, оформлення та підпис Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів здійснено інспектором Гринчишиним P.O., на якому не вказана дата та час його складання. Тому не зрозуміло, хто саме із поліцейських і коли саме проводив огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, що є суттєвим для вирішення справи. Також вказує, що протокол серії ААД № 147776 складено 09.10.2022 року о 9- 45 год., згідно з відео з нагрудної камери поліцейського огляд на стан сп`яніння було здійснено о 9-14 год., на квитанції «Drager ALKOTEST 7510», прилад № ARJL 0248, вказано, що тест здійснено о 9-17 год., а на квитанції «Drager ALKOTEST 7510» прилад № ARJL 0248 дані вказані кульковою ручкою, а не роздруковані, що ставить під сумнів, що саме цей тест був проведений щодо ОСОБА_1 . Наголошує, що в протоколі про адміністративне правопорушення не наведено жодних ознак сп`яніння, а також відсутнє підтвердження роз`яснення прав, передбачених ст. 268 КУпАП, саме під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Права роз`яснили після огляду та складання протоколу. Зазначає, що в Акті огляду на стан сп`яніння відсутні посилання на визначення вмісту алкоголю саме в крові. Зазначено лише «0.58 проміле проби позитивно», що не є доказом установлення факту алкогольного сп`яніння в розумінні ст. 130 КУпАП та Інструкції, відповідно до якої факт алкогольного сп`яніння встановлюється в разі, якщо проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Стверджує, що ОСОБА_1 не був відсторонений працівниками патрульної поліції від керування транспортним засобом у встановленому законом порядку й жодних відомостей щодо виконання цих вимог закону поліцейськими матеріали справи не містять, що також ставить під сумнів факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Звертає увагу, що під час вилучення посвідчення водія та оформлення тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом інспектором було порушено п. 4 розділу XII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, оскільки в даному тимчасовому дозволі з лицьового боку не були перекреслені категорії транспортних засобів, права на керування якими водій не має, що є додатковим порушенням процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення з боку поліцейського. Повідомляє, що працює на підприємстві з іноземними інвестиціями «ВІП-Рент» та займає посаду водія автотранспортного засобу, тому позбавлення права керування транспортним засобом призведе до втрати роботи та засобів для існування нього та його родини в період воєнного стану. Крім того, вказує, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що суперечить вимогам чинного законодавства. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи захисника Донченко К. Ю., які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №147776 від 09.10.2022 року, який складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований; результатом тесту № 1676 від 09 жовтня 2022 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на момент огляду перебував в стані алкогольного сп`яніння (0,58‰); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на момент огляду перебував в стані алкогольного сп`яніння (0,58 проміле); рапортом працівника поліції, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення; відеозаписами з CD-диску, відповідно до яких ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестера «Drager Alcotest 6820»; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 5999998 від 09.10.2022 року, згідно з яким ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Отже, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є правильними. Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апелянта про те, що працівники поліції не надали для ознайомлення сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого стану вимірювальної техніки не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський надає особі, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки лише на її вимогу. Неточності у зазначенні часу вчинення правопорушення, допущені працівником поліції при складанні протоколу, є формальними і жодним чином не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 , а також не спростовують наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №147776 від 09.10.2022 року, в останнього було вилучено посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ПК 310473 від 09.10.2022 року, про що він розписався у протоколі. Доводи апеляційної скарги про те, що зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 здійснив не той працівник поліції, який здійснював огляд на стан сп`яніння останнього, а також про те, що до початку проведення огляду на стан сп`яніння працівники поліції не спитали ОСОБА_1 , яку їжу чи напої він вживав 09.10.2022 року, значення для встановлення наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не має. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: постанову Галицького районного суду м.Львова від 03 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Маліновська-Микич О.В.