Постанова Дніпровський апеляційний суд № 184/1329/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3100/23 Справа № 184/1329/22 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В.І. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Корчистої О.І. суддів: Агєєва О.В., Кішкіної І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 184/1329/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області, про відібрання малолітньої дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 січня 2023 року, встановив: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області, про відібрання малолітньої дитини. Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 січня 2023 року цивільна справа направлена за підсудністю до Соборного районного суду міста Дніпро. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 січня 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на момент подання позову вона неодноразово зверталася до різних інстанцій з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_2 , однак він не повідомляв місце свого знаходження, тому позов нею поданий відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України, згідно якої позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцем майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Вважає, що вона, як позивач, згідно вказаної норми на стадії пред`явлення позову мала право пред`явити позов за останнім відомим їй зареєстрованим місцем проживання відповідача. Останнє відоме їй місце проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 . Звертає увагу, що вже після відкриття провадження по справі судом першої інстанції на адресу суду з Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС у Дніпропетровській області надійшов лист, в якому вказано, що ОСОБА_2 06 травня 2020 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . В листі акцентовано увагу, що наведені дані актуальні на час реєстрації, а саме на 06 травня 2020 року. Актуальної інформації станом на вересень-жовтень 2022 року у суду першої інстанції не було. Окремо звертає увагу, що кореспонденція, надіслана судом на ім`я ОСОБА_2 за вказаною адресою, була повернута поштою до суду з відміткою про відсутність адресату. На думку скаржника, ухвала підлягає скасуванню, а справа № 184/1329/22 підлягає розгляду Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. Відповідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів. Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Частиною 1 статті 23 ЦПК України встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті. Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справ до його юрисдикції (предметної та суб`єктної) та підсудності (територіальної юрисдикції). Територіальна юрисдикція визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноваження суду першої інстанції. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України). За загальним правилом, встановленим у частині 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Передаючи за підсудністю цивільну справу № 184/1329/22, суд першої інстанції врахувавши, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , і, оскільки на час відкриття провадження у справі суду не було відомо про місце реєстрації відповідача, розгляд справи розпочатий не був, дійшов висновку про направлення справи за підсудністю до Соборного районного суду м. Дніпро (49000, м. Дніпро, вул. Паторжинського, 18-А). Колегія судів апеляційного суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції за наступних підстав. У позовній заяві позивачем ОСОБА_1 зазначена остання відома їй адреса реєстрації відповідача: АДРЕСА_3 . За відомостями Управління з питань громадянська, паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС у Дніпропетровській області ДМС України від 14 жовтня 2022 року, отриманими судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 06 травня 2020 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Соборного району міста Дніпра та до підсудності Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська (49000, м. Дніпро, вул. Паторжинського, 18-А). Як передбачено частинами 6, 8, 9, 10 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. За змістом вказаних процесуальних норм, правом на передачу справи до іншого суду за підсудністю (територіальною юрисдикцією) суд наділений лише в разі якщо за результатами отриманої інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду. Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції, дійшовши до обґрунтованого висновку про непідсудність справи Орджонікідзевському міському суду Дніпропетровської області, помилково дійшов висновку про направлення справи до Соборного районного суду м. Дніпро. Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції було постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 03 січня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді: Повний текст постанови складено 22 березня 2023 року. Головуючий О.І. Корчиста