Постанова 4803 № 184/358/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2576/23 Справа № 184/358/21 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В. І. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2023 року м.Кривий Ріг справа № 184/358/21 провадження № 22-ц/803/2576/23 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - Тимченко О.О., суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В., за участю секретаря судового засідання Тимофєєвої В.О., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Бойко Лариса Петрівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 184/358/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Бойко Лариса Петрівна, про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2022 року про залишення без розгляду позову (суддя Томаш В.І.),постановлену в приміщенні Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області, В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Бойко Л.П., про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права власності, залишено без розгляду. Ухвала суду мотивована тим, що позивач та її представник, які були належним чином повідомлені, повторно не з`явились в судове засідання, поважних причин неявки не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх відсутності не надавали. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ОСОБА_1 посилається на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга мотивована тим, що в період до 24 лютого 2022 року судові засідання не проводилися з різних причин, але лише один раз розгляд справи відкладався за заявою сторони позивача. 22 березня 2022 року представником позивача подано заяву про відкладення розгляду справи саме з підстав оголошення воєнного стану. 22 червня 2022 року представником позивача ОСОБА_3 подано заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у відпустці. Проте, в цей же день, не вирішуючи питання про поважність/неповажність причин відсутності сторін у судових засіданнях, суд постановив ухвалу про залишення позову без розгляду. Також зазначає, що територія розташування м. Покров Дніпропетровської області знаходиться у безпосередній близькості від зони ведення бойових дій. Відтак, скаржник вважає, що судом першої інстанції в умовах введення воєнного стану допущено надмірний формалізм при розгляді справи, внаслідок чого позивач позбавлений доступу до правосуддя. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. Відповідно до частин 5, 6, 8 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначаються порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Проте, подане на електронну адресу апеляційного суду клопотання представника відповідача, сформоване не в системі «Електронний суд» та не містить електронного цифрового підпису заявника, а тому апеляційний суд не приймає до уваги дане клопотання. Приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Бойко Л.П. в судове засідання не з`явилась, просила розглянути справу за її відсутності. Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Бойко Л.П., про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності. Позивач неодноразово не з`являлася до суду для розгляду справи, зокрема у судові засідання, призначені на 27.10.2021 року, 16.11.2021 року, 22.12.2021 року представник позивача надала заяву, в якій просила відкласти розгляд справи у зв`язку з неможливістю з`явлення представника позивача до суду в призначений час через хворобу, 19.01.2022 року, 09.03.2022 року, 22.03.2022 року представник позивача надала заяву, в якій просила відкласти розгляд справи, призначений на 29.03.2022 року, на іншу дату у зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та необхідністю забезпечення безпеки учасників процесу, 19.04.2022 року, 11.05.2022 року, 01.06.2022 року, 22.06.2022 року надала заяву, в якій просила відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням представника у черговій відпустці. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону, ухвала суду першої інстанції не відповідає. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції послався на повторну неявку позивача, яка про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, не повідомила суд про наявність поважних причин неявки, клопотання про розгляд справи за її відсутності не надавала. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 ЦПК України). У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. В рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року у справі № 9-зп (справа за конституційним зверненням громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України) зазначено, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене. Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня1995 року). Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто, Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Згідно із частинами 1, 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128 - 130 ЦПК України. Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За правилами пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи. Питання належного повідомлення є важливим під час ухвалення рішення про залишення позову без розгляду. Однією з підстав для цього є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. Водночас, позивача має бути належним чином і в установленому порядку повідомлено про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в які він не з`явився. Отже, в даному випадку мають значення: належне повідомлення позивача про день і час розгляду справи; повторність неявки в судове засідання; неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19. За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Так, як підставу залишення позову без розгляду, суд першої інстанції зазначив неявку позивача та її представника в судові засідання, призначені на 27.10.2021 року, 16.11.2021 року, 22.12.2021 року, 19.01.2022 року, 09.03.2022 року, 29.03.2022 року, 19.04.2022 року, 11.05.2022 року, 01.06.2022 року, 22.06.2022 року. Разом з тим, в матеріалах справи є заява представника відповідача про перенесення на іншу дату судового засідання у справі, призначеного на 27 жовтня 2021 року. 16 листопада 2021 року судове засідання не відбулось, учасникам справи було направлено судові повістки на 02 грудня 2021 року. 02 грудня 2021 року судове засідання відбулося за участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 , суд за наслідками засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 грудня 2021 року. 22 грудня 2021 року судове засідання не відбулося у зв`язку з неявкою учасників справи та зверненням представника позивача до суду з заявою про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість з`явлення представника позивача до суду в призначений час через хворобу. Розгляд справи відкладено на 19 січня 2022 року. 19 січня 2022 року судове засідання не відбулося у зв`язку з поданням представником відповідача заяви про перенесення розгляду справи на інший день через хворобу. Розгляд справи відкладено на 14 лютого 2023 року. Судове засідання, призначене на 14 лютого 2023 року, відбулося за участю позивача й її представника, у справі було оголошено перерву до 09 березня 2022 року. 09 березня 2022 року судове засідання не відбулося у зв`язку з неявкою учасників справи, розгляд справи відкладено на 29 березня 2022 року. 22 березня 2022 року представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій просив відкласти розгляд справи у зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та необхідністю забезпечення безпеки учасник процесу. На підставі вищезазначеної заяви, судом першої інстанції було відкладено розгляд справи на 19 квітня 2022 року. 19 квітня 2022 року, 11 травня 2022 року, 01 червня 2022 року судові засідання не відбулися, у зв`язку з чим судом відкладено розгляд справи на 22 червня 2022 року. 22 червня 2022 року до суду першої інстанції надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника у черговій відпустці. Отже, з матеріалів справи випливає, що судові засідання, призначені на 27 жовтня 2021 року та 19 січня 2022 року, не відбулися у зв`язку з поданням представником відповідача заяв про відкладення розгляду справи на іншу дату. Крім того, клопотання представника позивача напередодні судового засідання, призначеного на 29 березня 2022 року, мотивоване воєнним станом на території України та необхідністю забезпечення безпеки учасників процесу. Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 18 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 22 квітня 2022 року № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів,залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Розгляд справ по можливості відкладається (за винятком невідкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Згідно зі статтею 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. В умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права людини на судовий захист не можуть бути обмежені. У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною п`ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов`язковою). Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права. Таким чином, поза увагою суду першої інстанції залишилося те, що сторона позивача повідомляла суд про причини неявки в судове засідання, мотивуючи таку неявку воєнним станом. Судове засідання, призначене на 22 червня 2022 року, позивач просив відкласти у зв`язку з відпусткою її представника. Тобто, позивач повідомив суд про причини неявки на судове засідання. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в умовах воєнного стану в Україні допущено надмірний формалізм при розгляді справи, внаслідок чого, оскаржуваною ухвалою позивач у справі була позбавлена доступу до правосуддя. Крім того, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не врахував рекомендації Ради Суддів України від 02 березня 2022 року щодо розгляду справ під час воєнного стану, та запровадження воєнного стану у країні, оскільки з матеріалів справи не випливає, що розгляд даної справи є невідкладним, про свідчать, в тому числі й неодноразові клопотання сторін про відкладення розгляду справу. За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали були порушені норми процесуального права, що призвело до помилкового висновку про залишення позовної заяви без розгляду. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Колегія суддів вважає, що ухвала про залишення позову без розгляду постановлена з порушенням норм процесуального права та є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. З огляду на те, що апеляційний суд доходить висновку про скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи для продовження розгляду, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами, передбаченими процесуальним законом. Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2022 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Покровського міського нотаріального округу Бойко Лариса Петрівна, про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності, скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий О.О.Тимченко Судді О.А. Мірута Я.В. Хейло