LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС442/5719/16-ц

від 20.03.2023 · Цивільна

Ухвала 20 березня 2023 року м. Київ справа № 442/5719/16-ц провадження № 61-1522ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дрогобицької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дрогобицького нотаріального округу Спариняк Любов Володимирівна, відділ Держгеокадастру у м. Дрогобичі, про визнання незаконною та скасування ухвали міської ради, визнання недійсними державних актів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, усунення перешкод в користуванні проїздом, встановив: У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дрогобицької міської ради, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив суд: - визнати незаконною та скасувати ухвалу Дрогобицької міської ради від 24 вересня 2003 року № 221 в частині пункту 1.29 щодо передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки, площею 329 кв. м, на АДРЕСА_1 ; - визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 512053, виданий ОСОБА_4 , (кадастровий номер земельної ділянки: 4610600000:01:011:0131); - визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15 вересня 2006 року ВЕВ № 652971, реєстраційний № 2605, на АДРЕСА_1 та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 517531, виданий 04 січня 2007 року ОСОБА_2 , (кадастровий номер земельної ділянки: 4610600000:01:011:0131); - усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні проїздом до будинку АДРЕСА_1 , зобов`язавши солідарно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 демонтувати ворота на АДРЕСА_1 . Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 травня 2018 року позов задоволено. Визнано неправомірною та скасовано ухвалу Дрогобицької міської ради Львівської області від 24 вересня 2003 року № 221 в частині пункту 1.29 щодо передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 329 кв. м на АДРЕСА_1 . Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 15 вересня 2006 серії ЯГ № 512053, виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 329 кв. м на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:011:0131. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15 вересня 2006 року ВЕВ № 652971, реєстраційний номер № 2605, на АДРЕСА_1 . Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 04 січня 2007 року серії ЯГ № 517531, виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 329 кв. м на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610600000:01:011:0131. Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні проїздом до будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу воріт на АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 551, 20 грн судового збору з кожного. Постановою Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року скасовано рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 травня 2018 року в частині скасування ухвали Дрогобицької міської ради Львівської області від 24 вересня 2003 року № 221 в частині пункту 1.29 щодо передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки, площею 329 кв. м, на АДРЕСА_1 ; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 15 вересня 2006 року серії ЯГ № 512053, виданого ОСОБА_4 на земельну ділянку площею, 329 кв. м, на АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610600000:01:011:0131; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 вересня 2006 року ВЕВ № 652971, реєстраційний № 2605, на АДРЕСА_1 , та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку від 04 січня 2007 року серії ЯГ № 517531, виданого ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 329 кв. м, на АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610600000:01:011:0131, та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 травня 2018 року в частині вимог про зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні проїздом до будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу воріт на АДРЕСА_1 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 23 червня 2021 року постанову Львівського апеляційного суду від 26 листопада 2018 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , Дрогобицької міської ради, треті особи: ОСОБА_5 , відділ Держгеокадастру у м. Дрогобич, про визнання незаконною та скасування ухвали міської ради, визнання недійсними державних актів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, усунення перешкод в користуванні проїздом, скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг в розмірі 2 756, 01 грн. 25 січня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). У заяві про поновлення строку звернення з касаційною скаргоюпредставник заявникапросить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження посилається на те, що копія оскаржуваного судового рішення позивачу та його представнику не надсилалась, на підтвердження чого надає відповідь Львівського апеляційного суду від 01 березня 2023 року № 03.08/62/2023, де зазначено, що у зв'язку з недостатнім фінансуванням витрат апеляційний суд не мав можливості надсилати судові повістки та процесуальні документи поштовим зв'язком для сторін та учасників судових процесів, відповідна інформація була зазначена 30 вересня 2022 року та постійно оновлюється на офіційному веб-сайті суду. Також представник заявника вказує, що 25 грудня 2022 року заявником вже подавалась касаційна скарга до суду касаційної інстанції на постанову Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року в справі № 442/5719/16-ц, проте ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року цю касаційну скаргу було повернуто заявнику. Ураховуючи викладене, адвокат Остапик Я. І. просить поновити строк на касаційне оскарження, так як має право повторно звернутись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою. Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено із поважних причин, він підлягає поновленню. Підставами касаційного оскарження судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: - застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 07 червня 2022 року в справі № 351/1057/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. У прохальній частині касаційної скарги представник заявника просить також зупинити виконання постанови Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Судове рішення про відмову в задоволенні позову не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин, які існували між сторонами на час пред'явлення позову. Разом з тим метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням судового рішення. З огляду на те, щопостановою Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено, що не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення правовідносин, які існували між сторонами на час пред'явлення позову, у задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Остапик Я. І. про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення слід відмовити. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 397, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 27 вересня 2022 року. Відкрити касаційне провадження у вказаній справі. Витребувати з Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу № 442/5719/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дрогобицької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дрогобицького нотаріального округу Спариняк Любов Володимирівна, відділ Держгеокадастру у м. Дрогобичі, про визнання незаконною та скасування ухвали міської ради, визнання недійсними державних актів, визнання недійсним договору купівлі-продажу, усунення перешкод в користуванні проїздом. У задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Остапик Ярини Іванівни про зупинення виконання постанови Львівського апеляційного судувід 27 вересня 2022 року відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»