Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/8887/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2023 року м. Хмельницький Справа № 686/8887/22 Провадження № 22-ц/4820/351/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., секретаря: Шевчук Ю.Г., учасники справи: представник апелянта адвокат Журба М.В., представник ПП «Буд Кепітал Менеджмент» адвокат Бейлик А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2022 року (суддя Продан Б.Г.) за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Буд Кепітал Менеджмент», ОСОБА_2 про визнання угоди та акту прийому-передачі недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання права власності на нерухоме майно, в с т а н о в и в : У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПП «Буд Кепітал Менеджмент», ОСОБА_2 про визнання угоди та акту прийому-передачі недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 06 липня 2017 року передав директору ПП «Буд Кепітал Менеджмент» ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2108 778 грн. та отримав від нього договір №41 купівлі-продажу майнових прав на квартиру в будинку АДРЕСА_1 , за яким він набув майнові права на квартиру АДРЕСА_2 в зазначеному будинку, загальною площею 135,7кв.м, акт прийому-передачі майнових прав на квартиру, довідку про повний розрахунок за вказану квартиру та техпаспорт. Таким чином, позивач вважає, що з 06 липня 2017 року він набув право власності на спірну квартиру. У зв`язку із сімейними обставинами ОСОБА_1 лише 07 травня 2019 року звернувся до державного реєстратора із заявою про реєстрацію за ним права власності на квартиру, однак отримав відмову у зв`язку із тим, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 вже зареєстровано за ОСОБА_2 , який є сином директора ПП «Буд Кепітал Менеджмент». Вважає, що ОСОБА_2 не мав права реєструвати право власності на спірну квартиру, оскільки майнові права на неї належали йому, договір не був припиненим чи розірваним, оплата коштів ним була здійснена в повному обсязі. Із урахуванням викладеного та заяви про збільшення позовних вимог, просив суд визнати угоду укладену між ОСОБА_2 та ПП «Буд Кепітал Менеджмент» №41 від 21.09.2015 недійсною; визнати недійсним акт прийому-передачі від 19.06.2018 підписаний директором ПП «Буд Кепітал Менеджмент» ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про прийом-передачу майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 ; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на спірну квартиру та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не доведено набуття майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 , а тому укладена раніше угода №41 від 21.09.2015 року між ПП «Буд Кепітал Менеджмент» та ОСОБА_2 , акт прийому-передачі майнових прав, державна реєстрація права власності на спірну квартиру не порушують прав та інтересів позивача. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов. В обґрунтування скарги зазначив, що суд в одному випадку прийшов до висновку що довідка про сплату у повному обсязі не є підтверджуючим документом про сплату коштів, а в іншому випадку, аналогічна довідка є не тільки підтвердженням сплати коштів за договором купівлі-продажу майнових прав, а й однією із підстав для реєстрації права власності на нерухоме майно. Тому вважає, що в даному випадку, довідка, яка була видана ОСОБА_3 як директором ПП «Буд Кепітал Менеджмент» про здійснення ОСОБА_1 у повному обсязі оплати коштів згідно Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 від 06.07.2017 року та про відсутність заборгованості за вказаним договором є документом, що підтверджує оплату коштів. Також, з невідомих для апелянта причин суд, під час прийняття рішення не бере до уваги факт наявності акта приймання-передачі квартири АДРЕСА_4 , та виданого технічного паспорта на вказану квартиру у житловому будинку від 06.07.2017 року. Вважає, що факт підписання вказаних вище документів підтверджує волевиявлення сторін та має юридичні наслідки набуття та припинення права власності на нерухоме майно. В судовому засіданні представник апелянта адвокат Журба М.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник ПП «Буд Кепітал Менеджмент» адвокат Бейлик А.Б. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надійшла заява про розгляд справи без його участі. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цим вимогам оскаржуване судове рішення відповідає. Судом встановлено, що 06 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ПП «Буд Кепітал Менеджмент» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав, предметом за цим договором є майнові права на квартиру АДРЕСА_3 . Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору покупець здійснює оплату вартості предмета договору, виходячи з вартості майнових прав на квартиру в перерахунку на 1 кв. м за поточною ціною яка діє на момент внесення оплати за графіком, сума вартості 2 108 778,00 грн., термін оплати до 06 липня 2017 року. За умовами пункту 2.5 зазначеного договору ціна цього правочину та відповідно і майнових прав на квартиру на момент укладання договору становить 2 108 778,00 грн. Згідно з пунктами 2.7, 2.8 даного договору технічний паспорт на квартиру оформляється продавцем за рахунок покупця. Після підписання акту прийому-передачі майнових прав на квартиру у день його підписання та за умови сплати повної вартості даного договору, що визначена у розмірі 2 108 778,00 грн., покупець набуває майнове право на квартиру. 06 липня 2017 року між ПП «Буд Кепітал Менеджмент» в особі директора Рибака Ю.О. та ОСОБА_1 було складено акт прийому-передачі за яким підприємство передало, а ОСОБА_1 прийняв майнові права на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 135,7 кв.м. Згідно з довідкою, виданою ПП «Буд Кепітал Менеджмент» ОСОБА_1 , оплата згідно з договором купівлі-продажу майнових прав від 06 липня 2017 року за квартиру АДРЕСА_5 , здійснена в повному обсязі. Заборгованість по сплаті відсутня. Технічний паспорт на квартиру на ім`я ОСОБА_1 виготовлено за станом на 06 липня 2017 року. 07 травня 2019 року позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Хмельницької міської ради із заявою про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 . Рішенням державного реєстратора Хмельницької міської ради від 10 травня 2019 року позивачу відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку з наявністю суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, право власності зареєстроване за іншою особою. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 травня 2019 року право власності на зазначену квартиру зареєстровано 05 липня 2018 року за ОСОБА_2 .. Підстава виникнення права власності: договір-купівлі продажу майнових прав від 21 вересня 2015 року, акт прийому-передачі від 19 червня 2018 року, довідка від 19 червня 2018 року, виписка від 19 червня 2018 року. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ч.1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною другою статті 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Згідно ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Відповідно до ч.4 ст. 692 ЦК України якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Частиною ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15 грудня 2015 року (провадження № 21-4266а15), договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг. Про факт отримання та повернення коштів свідчать банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення грошей до каси товариства. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року в справі № 169/506/17 (провадження № 61-37213св18). Довідка про сплату коштів не є первинним бухгалтерським документом та не є належним та допустимим доказом внесення коштів, так як доказом оплати в готівковій формі можуть бути прибуткові та видаткові касові ордери, а в безготівковій формі, доказом оплати може бути банківська виписка. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 686/19271/19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підтвердження своїх доводів щодо виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав від 06 липня 2016 року, а саме сплати коштів у розмірі 2108778 грн. позивач посилався на те, що доказом сплати коштів за передбачені договором майнові права є довідка ПП «Буд Кепітал Менеджмент», про те, що оплата майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 здійснена у повному обсязі. Заборгованість по сплаті відсутня. ПП «Буд Кепітал Менеджмент» заперечувало сплату ОСОБА_1 на виконання умов зазначеного договору коштів у розмірі 2108778 грн. Зважаючи на зазначене, надана позивачем довідка, як доказ сплати позивачем коштів за договором купівлі-продажу майнових прав від 06 липня 2016 року не є належним та допустимим доказом внесення позивачем коштів на виконання умов зазначеного договору. Належних та допустимих доказів щодо оплати майнових прав на спірну квартиру за договором купівлі-продажу від 06 липня 2017 року, а саме якщо кошти вносилися позивачем у готівковій формі в касу підприємства може бути прибутковий касовий ордер, якщо у безготівковій формі - то відповідна банківська виписка. Таких доказів позивачем не надано, та матеріали справи не містять. За таких обставин встановивши, що зі сторони ПП «Буд Кепітал Менеджмент» відсутнє порушення права позивача, суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Предметом цього спору, зокрема, є вимога позивача про визнання угоди укладеної між ОСОБА_2 та ПП «Буд Кепітавл Менеджмент» від 21.09.2015 року недійсною. Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно із частиною третьою статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Недійсний правочин не створює наслідків, крім пов`язаних з його недійсністю (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України). За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином. У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Позивачем не доведено, а судом не встановлено порушення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду. Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, що є підставою позову та яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити. Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20 березня 2023 року. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк