Постанова 4820 № 686/15829/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2023 року м. Хмельницький Справа № 686/15829/22 Провадження № 22-ц/4820/238/23 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І., секретаря: Чебан О.М. за участю: апелянта ОСОБА_1 , її представника адвоката Сітнікова А.В., представника відповідача адвоката Кеміня С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2022 року (суддя Продан Б.Г.) за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради про скасування пункту наказу та стягнення моральної шкоди, в с т а н о в и в : У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради (далі КП «ХМПЦ» ХМР) про скасування пункту наказу та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 27 липня 2022 року директором КП «ХМПЦ» ХМР було видано наказ №189/05-03 «Про вжиття додаткових заходів, спрямованих на покращення якості надання медичних послуг та недопущення неправомірних дій працівників КП «ХМПЦ», пунктом 1.4 якого заборонено заступнику директора з медичного обслуговування населення Олені Вавринчук здійснення оперативних втручань пацієнтам, а також інших практичних маніпуляцій у зв`язку з відсутністю таких повноважень у відповідності до її посадової інструкції та діючого законодавства. Позивачка вважає вказаний пункт наказу незаконним та прийнятим з перевищенням повноважень директора. На думку ОСОБА_1 законодавством передбачено беззаперечне право пацієнта обирати професійно підготовленого медичного працівника, який перебуває у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я та не містить обмежень у разі зайняття таким медичним працівником посади лікаря або адміністративних посад завідувача відділенням, заступника директора з медичного обслуговування, медичного директора тощо. Тобто згідно вимог Закону визначальною є не адміністративна посада, а відповідна кваліфікація медичного працівника. Позивачка таку кваліфікацію має. Кваліфікація та досвід роботи ОСОБА_1 перевищують кваліфікацію та досвід роботи багатьох інших медичних працівників (лікарів) перинатального центру. Посадова інструкція заступника директора з медичного обслуговування населення, затверджена директором КП «ХМПЦ» ХМР 16.04.2020, не містить заборони займатися лікарською діяльністю. Видача та оприлюднення оспорюваного наказу для позивачки, що займає керівну посаду, створило нездорову атмосферу в колективі та спричиняє їй моральні страждання. У зв`язку з цим позивачка просила суд визнати незаконним та скасувати пункт 1.4 наказу №189/05-03 від 28.07.2022 директора комунального підприємства «Хмельницький міський перинатальний центр», а також стягнути з вказаного підприємства моральну шкоду у розмірі 1000 грн. та судові витрати. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2022 року позовну заяву залишено без задоволення. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки за наказом № 102/05-03 від 16.04.2020 року ОСОБА_1 займає посаду заступника директора з медичного обслуговування населення КП «ХМПЦ», остання не здійснює сумісництво або суміщення основної (адміністративної) діяльності з лікарською діяльністю. Посадовою інструкцією, затвердженою директором КП «ХМПЦ2 від 16.04.2020 року, з якою ознайомлена позивачка, не передбачено здійснення заступником директора з медичного обслуговування населення оперативних втручань пацієнтам, а також інших практичних маніпуляцій, а тому дійшов висновку, що оспорюваний пункт 1.4 наказу КП «ХМПЦ» виданий в межах повноважень директора КП «ХМПЦ» та з дотриманням вимог Закону. Оскільки відсутні підстави для визнання незаконим та скасування п. 1.4. Наказу №189/05-03 від 28.07.2022 року, суд дійшов висновку, що не підлягає до задоволення і вимога про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 і моральної шкоди. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неналежне дослідження доказів, просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2022 року скасувати повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування скарги зазначає, що помилковим є висновок суду про те, що лікар, який займає адміністративну посаду, не має права здійснювати лікарську діяльність. Спірні правовідносин мають характер трудового спору, проте судом норми кодексу законів про працю України при розгляді трудового спору не застосовувались. Місцевий суд не звернув уваги на те, що фактично відбулось незаконне відсторонення позивачки від роботи. Трудовий договір відповідно до ст. ст. 21, 24 КЗпП України між ОСОБА_1 та роботодавцем не укладався, однак, відповідно до ст. 29 КЗпП України власник (уповноважений орган) роз`яснив ОСОБА_1 її права та обов`язки, багато років поспіль надавав робоче місце (операційний зал) та забезпечував всіма необхідними засобами для надання останньою кваліфікованої медичної допомоги пацієнтам, в тому числі, шляхом проведення складних операцій, організовував підвищення кваліфікації та проходження атестації як лікаря. ОСОБА_1 була атестована окрім адміністративної посади також за кваліфікацією лікаря акушера-гінеколога. Однак, суд не надав належної оцінки цьому факту. Крім того, ОСОБА_1 зауважує, що суд першої інстанції зробив хибні висновки про те, що лікар закладу охорони здоров`я є особою, яка виключно займає посаду лікаря. Проте, системне тлумачення положень ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я» призводить до інших висновків. Так, як вважає апелянт, ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я» надає можливість та право надавати медичну допомогу особам (медичним працівникам), якщо вони мають сертифікат лікаря-спеціаліста, а для медичних працівників, що не перебувають у трудових відносинах із закладом, окрім цього отримали погодження керівника закладу охорони здоров`я на надання медичної допомоги пацієнту. До того ж в пацієнта є право обирати професійно підготовленого медичного працівника, який перебуває у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, та не містить обмежень у разі зайняття таким медичним працівником посади лікаря або адміністративних посад завідувача відділенням, заступника директора з медичного обслуговування, медичного директора тощо. Апелянт звертає увагу апеляційного суду на відсутність правової норми, що вимагає сумісництва посади лікаря при наданні медичним працівником, що перебуває на адміністративній посаді, медичної допомоги пацієнту. У відзиві на апеляційну скаргу КП «ХМПЦ» ХМР просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2022 року залишити без змін як законне та обґрунтоване. Зазначає, що факт надання ОСОБА_1 допомоги пацієнтам в минулому не оспорюється та не заперечується, однак надання нею медичної допомоги пацієнтам здійснювалося в той час, коли ОСОБА_1 обіймала посаду заступника головного лікаря з лікувальної роботи та відповідно до вимог законодавства і посадової інструкції за посадою заступника головного лікаря з лікувальної роботи була наділена повноваженнями на надання медичної допомоги. Разом з тим, починаючи з 16.04.2020 ОСОБА_1 обіймає посаду заступника директора з медичного обслуговування населення КП «ХМПЦ» ХМР і у відповідності до вимог законодавства та посадової інструкції за даною посадою остання не має права на здійснення лікарської діяльності в межах КП «ХМПЦ» ХМР. Аналогічно саме обіймаючи посаду заступника головного лікаря з лікувальної роботи станом на 15.05.2019 ОСОБА_1 підтверджувала кваліфікацію лікаря-гінеколога. Витяг з наказу КП «ХМПЦ» ХМР №102/05-03 від 16.04.2020 підтверджує перебування ОСОБА_1 виключно на адміністративній посаді і остання не здійснює сумісництво або суміщення основної (адміністративної) діяльності з лікарською діяльністю. Організація роботи та трудових відносин в КП «ХМПЦ» ХМР здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України. З приводу посилання апелянта на наявність відомостей про неї в реєстрі медичних працівників «Medics», то в цьому реєстрі ОСОБА_1 відображена згідно займаної посади як заступник директора з медичного обслуговування, а в розділі «спеціалізація» зазначено «організація і управління охороною здоров`я», відповідно відомості про ОСОБА_1 як лікаря в зазначеній системі відсутні. Починаючи з 01 січня 2019 року, тобто з часу запровадження медичної реформи в Україні, чітко визначено коло повноважень директорів закладів охорони здоров`я та їх заступників, до якого не входить надання медичної допомоги пацієнтам. В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити. Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що відповідно до наказу №102/05-03 від 16 квітня 2020 року ОСОБА_1 обіймає посаду заступника директора з медичного обслуговування населення у КП «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради. 28.07.2022 року директором КП «Хмельницький міський перинатальний центр» Хмельницької міської ради було видано Наказ №189/05-03 «Про вжиття додаткових організаційних заходів, спрямованих на покращення якості надання медичних послуг та недопущення неправомірних дій працівників КП «ХМПЦ» (а. с. 7-8). В п. 1.4 цього наказу зазначено: «Заборонити заступнику директора з медичного обслуговування населення Олені Вавринчук здійснення оперативних втручань пацієнтам, а також інших практичних маніпуляцій у зв`язку з відсутністю таких повноважень у відповідності до її посадової інструкції та діючого законодавства». Права та обов`язки ОСОБА_1 визначені посадовою інструкцією заступника директора з медичного обслуговування населення, затвердженою директором КП «ХМПЦ» 16 квітня 2020 року. Відповідно до змісту вказаної посадової інструкції, зокрема в розділах II «Завдання та обов`язки» та III «Права» не передбачено здійснення лікарської діяльності, про що ОСОБА_1 , відомо, оскільки в графі «ознайомлена» даної посадової інструкції, міститься її особистий підпис. Матеріали справи доказів щодо суміщення, сумісництва ставки лікаря ОСОБА_1 в КП «ХМПЦ» не містять, сторони в судовому засіданні визнали що суміщення, сумісництва ОСОБА_1 ставки лікаря в КП «ХМПЦ» не було. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавством про працю. Згідно з статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Згідно статті 34 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров`я» лікуючий лікар - лікар закладу охорони здоров`я. Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 охорона здоров`я, затвердженого наказом МОЗ № 117 від 29.03.2002, заступник генерального директора (директора) закладу охорони здоров`я здійснює керівництво закладом охорони здоров`я (крім аптечних закладів) в межах делегованих йому керівником повноважень з питань, безпосередньо не пов`язаних з організацією лікувального процесу, відповідно до чинного законодавства України. У разі відсутності керівника за його дорученням виконує його обов`язки. У межах делегованих йому повноважень і компетенції: організовує адміністративно-господарську та фінансову діяльність закладу, забезпечує взаємодію підрозділів закладу охорони здоров`я; співпрацює з органами державної влади та місцевого самоврядування, закладами охорони здоров`я, підприємствами, установами, організаціями; організовує роботу з добору, розстановки і використання працівників, забезпечує належні умови для досягнення працівниками закладу охорони здоров`я належного професійного рівня, включаючи організацію професійного навчання та забезпечення своєчасного підвищення їх кваліфікації; створює належні умови праці, забезпечує додержання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та протипожежного захисту; аналізує показники роботи закладу, вживає заходів щодо їх оптимізації. Як вбачається із матеріалів справи трудові відносини між ОСОБА_1 та КП «ХМПЦ» оформлені шляхом видання відповідних наказів про зарахування та кадрові переміщення, коло повноважень за займаною посадою, з урахуванням вимог законодавства, відображено в посадовій інструкції. Посадові інструкції регулюють організаційно-правовий статус працівників визначають їхні конкретні завдання та обов`язки, права, повноваження, відповідальність, знання та кваліфікацію, потрібні для забезпечення ефективності роботи працівників. За посадовою інструкцією заступника директора з медичного обслуговування «КП «ХМПЦ» здійснення лікувальної діяльності не передбачено, за таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що пункт 1.4 наказу від 28.07.2022 року №189/05-03 прийнято в межах повноважень директора КП «ХМПЦ». Посилання апелянта на помилковість висновку суду про те, що лікар, який займає адміністративну посаду, не має права здійснювати лікарську діяльність, є безпідставним, такі твердження апелянта не узгоджуються з посадовою інструкцією як працівника, який займає посаду заступника директора з медичного обслуговування населення КП «ХМПЦ» ХМР. Доводи ОСОБА_1 про те, що місцевий суд не звернув уваги на те, що фактично відбулось незаконне відсторонення позивачки від роботи, є невірним тлумаченням самою позивачкою своїх посадових обов`язків. Те, що роботодавець багато років поспіль надавав робоче місце (операційний зал) та забезпечував всіма необхідними засобами для надання останньою кваліфікованої медичної допомоги пацієнтам, в тому числі, шляхом проведення складних операцій, організовував підвищення кваліфікації та проходження атестації як лікаря, ОСОБА_1 була атестована окрім адміністративної посади також за кваліфікацією лікаря акушера-гінеколога, висновків суду не спростовує. Вказане здійснювалось в той час, коли ОСОБА_1 обіймала посаду заступника головного лікаря з лікувальної роботи. Право пацієнта обирати професійно підготовленого медичного працівника, який перебуває у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, та не містить обмежень у разі зайняття таким медичним працівником посади лікаря або адміністративних посад завідувача відділенням, заступника директора з медичного обслуговування, медичного директора тощо, не може бути підставою для задоволення позову, враховуючи посадову інструкцію ОСОБА_1 , яка займає адміністративну посаду КП «ХМПЦ» ХМР. Крім того, за відомостями в реєстрі медичних працівників «Medics» , ОСОБА_1 відображена згідно займаної посади як заступник директора з медичного обслуговування, а в розділі «спеціалізація» зазначено «організація і управління охороною здоров`я», відповідно відомості про ОСОБА_1 як лікаря в зазначеній системі відсутні. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення апелянта своїх посадових обов`язків, висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20 лютого 2023 року. Судді Т.О. Янчук Л.М. Грох О.І. Ярмолюк