Ухвала КЦС ВС № 464/706/22

Ухвала 20 березня 2023 року м. Київ справа № 464/706/22 провадження № 61-3370ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романушко Павло Павлович, на постанову Львівського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Франківського районного суду міста Львова від 05 квітня 2017 року розірваний. Дитина проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що відповідач не бере участі у вихованні та утриманні доньки, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 26 180 грн щомісячно. Сихівський районний суд міста Львова своїм рішенням від 03 червня 2022 року (у складі судді Шашуріної Г. О.) позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Ухвалив стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000 грн, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 лютого 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Розмір аліментів, стягуваний у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 324 грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 227,50 грн. Львівський апеляційний суд своєю постановою від 25 серпня 2021 року (у складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.) рішення Сихівського районного суд міста Львова своїм рішенням від 03 червня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів змінив. Резолютивну частину рішення в частині вирішення позовних вимог виклав у такій редакції: «Позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Ухвалив стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 грн, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 лютого 2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Розмір аліментів, що стягується у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 660,25 грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 113,62 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовив». В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін. 06 березня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романушко П. П., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року, в якій заявниця просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень resjudicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Сихівський районний суд міста Львова своєю ухвалою від 14 березня 2022 року справу № 464/706/22 визнав малозначною та призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства). Предметом позову у цій справі є стягнення аліментів на утримання дитини. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року). Отже, справа на судове рішення, у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних в силу вимог процесуального закону, які відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романушко П. П., зазначає, що дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки позивачка діяла в інтересах дитини щодо забезпечення її матеріального утримання на належному рівні, яке відповідно до вимог чинного законодавства рівною мірою покладається на обох батьків. Аналіз наведених заявницею у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що дана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода із рішенням суду апеляційної інстанції не свідчить про винятковість справи для заявниці, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для заявниці внаслідок прийняття такого судового рішення. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих. Європейський суд з прав людини зазначає, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонструвала наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи (рішення у справі «Азюковська проти України», від 09 жовтня 2018 року, заява № 47921/08). Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено. Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Зазначення у постанові Львівського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом. З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Романушко Павло Павлович, на постанову Львівського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: І. М. Фаловська В. В. Сердюк В. А. Стрільчук