Постанова Харківський апеляційний суд № 635/379/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 635/379/23 Головуючий І інстанції Савченко Д.М. Провадження № 33/818/263/23 Суддя доповідач Гєрцик Р.В. Категорія: ч.3 ст.156 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 березня 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Гєрцика Р.В. секретаря судового засідання Шевченко В.Р. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Кондратьєва О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 07 лютого 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.156 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - в с т а н о в и в : Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини Згідно постанови судді, 16.01.2023 о 09 год. 40 хв. за адресою: Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Савченко 5, на території прилеглої до Мереф`янського комунального ринку, ОСОБА_1 допустила порушення правил торгівлі тютюновими виробами, а саме торгувала з рук, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.156 КУпАП.. Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 07 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 6800 гривень з конфіскацією предметів торгівлі та стягнуто судовий збір в розмірі 536грн 80 коп. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову та повернути вилучене майно. В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, матеріали справи не містять доказів продажу нею цигарок, оскільки вона не здійснювала такий продаж, а всі вилучені у неї тютюнові вироби вона придбала для власного споживання. Вказує, що свідки, які були залучені працівниками поліції, у суді першої інстанції не допитувались, а тому їх пояснення не можуть бути прийняті як докази. ОСОБА_1 та її захисник адвокат Кондратьєв О.І. апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити. Мотиви суду Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши доводи ОСОБА_1 та її захисника адвоката Кондратьєва О.І. на підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу. А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості. Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання. У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції. Виходячи зі змісту ст.7,245,279,280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст.256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства. Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення. У рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами. Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності. Частина 3 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом. Так, диспозиція частини третьої статті 156 КУпАП передбачає відповідальність осіб за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП в апеляційній скарзі не визнала та заперечувала факт торгівлі цигарками. Однак, такі твердження ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції сприймає критично та вважає таку позицію обраною лінією захисту особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення 16.01.2023 року о 09 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , на території прилеглої до Мереф`янського комунального ринку, ОСОБА_1 допустила порушення правил торгівлі тютюновими виробами, а саме торгувала з рук. Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 крім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: -рапортом о/у СКП ВСП ГУНП в Харківській області майора поліції Іщенка Д. від 16.01.2023 року; - рапортом о/у СКП ВСП ГУНП в Харківській області капітана поліції Сиромятнікова Г. від 16.01.2023 року; - рапортом о/у СКП ВСП ГУНП в Харківській області капітана поліції Козакова В. від 16.01.2023 року; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; -протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 16.01.2023 року відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено та вилучено цигарки: Mustang -18 пачок; Kyiv-15 пачок; JM-30 пачок; Compliment -74 пачки; Man-6 пачок; Kent-11 пачок; Dandy-19 пачок; Marlboro-6 пачок; Regina-8 пачок; Marble-10 пачок; Credo-2 пачки; Sir-1 пачка; LM 1 пачка; Marshall-1 пачка; Pull-6 пачок; Lifa-10 пачок; Lucky Strike-10 пачок; Plaisir -10 пачок, усього 238 (двісті тридцять вісім) пачок. Вилучені речи знаходяться у ВСП ГУНП в Харківській області за адресою: м.Харків, вул.Пушкінська 54, з приводу чого складено рапорт о/у СКП ВСП ГУНП в Харківській області майора поліції Іщенко Д. від 16.01.2023 року. Твердження апелянта про те, що у її діях відсутній склад інкримінованого правопорушення, оскільки вона придбала вилучені у неї тютюнові вироби для власного споживання є безпідставним, оскільки відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожен з них зазначив, що 16.01.2023 року придбав у ОСОБА_1 з рук по пачці цигарок «Marlboro» кожен, за ціною 45 грн. Тобто, свідками у справі, які є сторонніми та незацікавленими особами, було підтверджено, що мав місце саме факт продажу цигарок з рук. Досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідків на предмет їх достовірності і допустимості, апеляційний суд вважає правильним їх використання в якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки ці пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об`єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими в суді першої інстанції доказами в справі, враховуючи, що ці свідки, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або в подальшому жодним чином не спростували перед судом у будь-який спосіб викладені ними у письмових поясненнях обставини. Як вбачається з матеріалів провадження вони були безпосередніми очевидцями події, наслідком якою стало складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , а тому їх показання є об`єктивними. Сумнівів у зацікавленості чи упередженості вказаних свідків немає, пояснення отримані у встановленому законом порядку, передбаченими способами, засвідчені їхніми власноручними підписами. При цьому відсутні відомості про те, що з певних причин вони надавали працівнику поліції неправдиві пояснення, або що такі ними засвідчено під примусом. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений сч.3 ст.156 КУпАП. Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.156 КУпАП. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова судді першої інстанції, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни. Керуючись ст. 294, 295, 296 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 07 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Р.В. Гєрцик