Постанова КАС ВС № 420/6941/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2023 року м. Київ справа № 420/6941/19 адміністративне провадження № К/990/797/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Блажівської Н.Є., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року (суддя Танцюра К.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року (судді: Скрипченко В.О., Косцова І.П. та Осіпов Ю.В.) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ 1.1. Короткий зміст позовних вимог Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі також - ФОП ОСОБА_1 , Позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі також - Відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 жовтня 2019 року за №№0003351304, 0003371304, 0003371304, 0003331304, 0003341304, 0003361304, рішення від 30 жовтня 2019 року №0003391304, вимогу про сплату боргу №Ф-0003381304 від 30 жовтня 2019 року. 1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Як вказано судом першої інстанції, сторони повідомлялись про день та час слухання справи, однак у судове засідання не з`явились, відтак з огляду на положення частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) судом продовжено розгляд справи у письмовому провадженні. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 3 червня 2021 року у задоволенні апеляційної скарги Позивача відмовлено. Постановою Верховного Суду від 7 липня 2022 року рішення суду апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав неналежного повідомлення апеляційним судом представника Позивача про розгляд справи. При цьому, Верховний Суд констатував також, що про дату, час і місце розгляду справи в суді першої інстанції 22 березня 2021 року Позивач також не повідомлений належним чином. За результатами нового розгляду справи постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року апеляційну скаргу Позивача залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року без змін. Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що відхиляє посилання на розгляд судом справи після поновлення провадження у справі, оскільки зазначене не призвело до неправильного вирішення даної справи. Разом з тим, у відповідності до частини другої статті 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого у даній справі колегією суддів не встановлено. 1.3. Короткий зміст касаційної скарги Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Підставами скасування цих судових актів Позивач, зокрема, визначив порушення судами норм процесуального права, у зв`язку із тим, що справу розглянуто за відсутності учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання. Так, Позивач стверджує що суд першої інстанції не повідомив його про розгляд справи, а апеляційний суд при вирішенні спору та розгляді його апеляційної скарги залишив поза увагою та без оцінки відповідні порушення процесуального закону судом першої інстанції. Наполягає, що суди не могли не знати про відсутність у матеріалах справи відомостей про своєчасне вручення Позивачу повісток. Наведені обставини, на думку Позивача, свідчать про наявність безумовних підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції.

2. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 2.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Як підтверджується матеріалами справи, ухвалою суду першої інстанції від 4 лютого 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів. 10 березня 2020 року суд першої інстанції закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Ухвалою від 17 березня 2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів. В матеріалах справи міститься довідка про нездійснення фіксування судового засідання (том 1, а.с.112), де вказано, що у судове засідання, призначене на 17 березня 2021 року об 11:00, особи, які беруть участь у справі, не з`явились. Самі ж судові повістки, які б вказували про призначення розгляду справи саме на 11:00 17 березня 2021 року, в матеріалах справи відсутні. Втім, в матеріалах справи є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про те, що «судова повістка на 17.03.21 р.» вручена ОСОБА_1 17 лютого 2021 року. 17 березня 2021 року від представника Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване ростом чисельності випадків захворювання на гостру респіраторну хворобу серед працівників ГУ ДПС в Одеській області. При цьому останній просив здійснювати розгляд справи лише у порядку відкритого судового засідання за участі його представників. Ухвалою від 22 березня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання представника ГУ ДПС в Одеській області про відкладення розгляду справи. Постановляючи цю ухвалу, апеляційний суд вказав, що оголошення карантину не зупиняє роботи судів, а неявка в судове засідання з вказаних обставин не може вважатись поважною. Цього ж дня, 22 березня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд ухвалою поновив провадження у справі та ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог з посиланням на наявність передбачених частиною дев`ятою статті 205 КАС України підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження. Копії цих ухвал та рішення отримані Позивачем в один день - 31 березня 2021 року. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції, де зокрема вказував, про те, що розгляд справи суд першої інстанції здійснив за відсутності Позивача, який не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання. Суд апеляційної інстанції, надавши оцінку таким доводам, вказав, що їх відхиляє, оскільки зазначене не призвело до неправильного вирішення даної справи. При цьому послався на частину другу статті 317 КАС України, згідно з якою порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого у даній справі колегією суддів не встановлено. Надаючи правову оцінку зазначеним висновкам апеляційного суду, Верховний Суд звертає увагу на таке. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства ((пункт 3) частини третьої статті 2 КАС України). Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 11 КАС України). Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 194 КАС України). Відповідно до частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. Як передбачено частинами першою та другою статті 125 КАС України у повістці про виклик зазначаються: 1) найменування та адреса адміністративного суду; 2) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) фізичної особи, яку викликають до суду, або найменування органу, підприємства, установи, організації, представник яких викликається; 3) дата, час і місце судового засідання (підготовчого судового засідання); 4) назва і номер адміністративної справи; 5) в якому процесуальному статусі викликається ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо); 6) у разі необхідності - пропозиція учаснику справи подати всі раніше не подані докази; 7) обов`язок адресата повідомити про наявність поважних причин неможливості прибути до суду; 8) роз`яснення наслідків неприбуття до суду; 9) обов`язок особи, яка одержала повістку у зв`язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату. У повістці-повідомленні зазначаються: 1) найменування та адреса адміністративного суду; 2) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) особи або найменування органу, підприємства, установи, організації, яким адресується повістка; 3) дата, час і місце судового засідання або проведення окремої процесуальної дії; 4) назва і номер адміністративної справи; 5) в якому процесуальному статусі має право брати участь ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо) в судовому процесі; 6) обов`язок особи, яка одержала повістку у зв`язку з відсутністю адресата, негайно повідомити про неї адресата. За змістом частини п`ятої статті 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. З 15 грудня 2017 року у КАС України законодавець встановив повноваження суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції з підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу. Так, пунктом 3 частини третьої статті 317 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Тлумачення наведених вище норм дає підстави вважати, що: обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства - відкритості судового процесу; невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) адміністративного судочинства; розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Схожий за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, де вказано також і про те, що правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) судочинства. Наведене вище дає підстави вважати, що для цілей цієї справи суд апеляційної інстанції безпідставно послався на положення частини другої статті 317 КАС України та на порушення вимог статтей 317, 308 КАС України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги Позивача щодо порушення Одеським окружним адміністративним судом норм процесуального права як і не надав відповіді на важливий довід, який також є доводом його касаційної скарги. Відтак, колегія суддів, вважає висновок суду апеляційної інстанції для цілей цього спору передчасним, адже доводи, якими Позивач обґрунтовував свою апеляційну скаргу, щодо неповідомлення про розгляд справи, якщо вони підтвердяться, становлять обов`язкову підставу для скасування судового рішення, що прямо передбачено положеннями пункту 3 частини третьої статті 317 КАС України. Тому такі доводи мають бути оцінені та детально проаналізовані апеляційним судом на предмет належного повідомлення Позивача про судовий розгляд справи судом першої інстанції. Схожий за змістом висновок також продемонстровано і в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року у справі № 522/5615/19. У рішенні ЄСПЛ у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції. З огляду на встановлене касаційним судом порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права Верховний Суд не перевіряє обґрунтованість доводів касаційної скарги щодо вирішення спору по суті. 2.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права допущені судом апеляційної інстанції, а відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи. Керуючись статтями 3, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд ПОСТАНОВИВ Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року скасувати. Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська Судді І.А. Васильєва В.П. Юрченко