LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852340/4394/22

від 09.02.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 340/4394/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 в адміністративній справі №340/4394/22 (суддя Хилько Л.І.) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та виплату грошового утримання за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року повернуто адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та виплату грошового утримання за час вимушеного прогулу . Не погодившись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що подаючи позов, керувався вимогами ч.5 ст. 122 КАС України, а саме, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Про те, що 15.03.2022 було внесено зміни до законів України в тому числі про «дисциплінарний статут Національної поліції України», який було доповнено новим, розділом 5 «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану, чинний з 01.05.2022, про який йому відомо не було, вказані зміни не доводили. Крім того, вказані зміни обмежують його Конституційні права щодо оскарження застосованого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Від Департаменту патрульної поліції Національної поліції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відповідач просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем оскаржено наказ №449 від 05.08.2022 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ №1085 о/с від 26.08.2022 про звільнення зі служби відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ЗУ "Про Національну поліцію". Як зазначено в позові, з оскаржуваними наказами ОСОБА_1 ознайомився 26.08.2022, а з позовом позивач звернувся до суду 21.09.2022, шляхом його подання через канцелярію суду, чим порушив встановлені ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України строки звернення до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У відповідності до ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. У відповідності до ч. 3 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...». Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах Стаббігс на інші проти Великобританії, Девеер проти Бельгії). Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах. Після завершення зазначених строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Таким чином, незнання позивачем про зміни у законодавстві, внесені Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX, не є підставою для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними. Суд апеляційної інстанції оцінуючи питання щодо поважності причин пропуску позивачем строку на звернення до суду з позовом зазначає наступне. Згідно зі ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Підставою для поновлення строку можуть бути лише поважні причини, тобто такі, що є об`єктивно непереборними, тобто, такі, що не залежали від волі позивача, настали за умов, які поза сумнівом не могли бути усунуті або недопущені особисто позивачем. Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Особи, що звертаються до суду повинні діяти в якнайбільш послідовніший спосіб при реалізації своїх прав на звернення до суду, уникати створення для себе обставин, що унеможливлюють таке звернення. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про неповажність причин пропуску позивачем звернення до суду з адміністративним позовом у даній справі, у зв`язку з чим, достатніми є підстави для повернення позову відповідно до приписів ст. 123 КАС України. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів, приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування ухвали в межах доводів скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»