Постанова Кропивницький апеляційний суд № 389/3827/21

ПОСТАНОВА Іменем України 07 березня 2023 року м. Кропивницький справа № 389/3827/21 провадження № 22-ц/4809/258/23 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Карпенка О.Л., за участі секретаря Гончар В.В., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк», відповідач ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк», на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2022 року у складі судді Берднікової Г.В. і В С Т А Н О В И В: В грудні 2021 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі АТ «Альфа-Банк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3 та просило: -звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на будинок, загальна площа 56,7 кв.м, житлова площа 34,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці 472 кв. м в рахунок погашення заборгованості, заборгованість 111 987,42 дол США: сума заборгованості за кредитом 5 178,67 доларів США, сума заборгованості за відсотками 6 808,75 доларів США на користь АТ «Альфа-Банк» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; - стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати по сплаті судового збору. Позовна заява мотивована тим, що Aкціонерне товарисво «Укрсоцбанк», правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 27 квітня 2007 року уклали кредитний договір № 431/133-ФО1. Відповідно до умов вказаного кредитного договору банк зобов`язався надати позичальникові кредит у сумі 6 000 доларів США, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором між кредитором та іпотекодавцем, яким є - ОСОБА_3 , укладено іпотечний договір, відповідно до якого остання передала кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок, загальною площею 56,7 кв. м, житловою площею 34,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та розташований на земельній ділянці площею 472 кв. м. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит, проте, позичальник неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору в результаті чого станом на 01 жовтня 2021 року має заборгованість в сумі 11 987,42 доларів США, з яких сума заборгованості за кредитом 5 178,67 доларів США; сума заборгованості за відсотками 6 808,75 доларів США. У зв`язку з тим, що зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту за кредитним договором не виконуються, АТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовом. Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2022 року в задоволенні позову АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Сплачений позивачем судовий збір залишено по фактично понесеному. Рішення суду мотивоване тим, що нерухоме майно житловий будинок, що є предметом договору іпотеки, використовується боржником та його сім`єю, у тому числі, неповнолітніми дітьми, виключно як місце постійного проживання, іншою нерухомістю він не володіє (протилежного не доведено), загальна площа будинку не перевищує 250 кв. м., а тому цей будинок відповідно до п. п. 1 п.1 Закону України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не може бути примусово стягнутий (відчужений без згоди власника), що є підставою для відмовми в задоволенні позову. Крім того, суд першої інстанції, у зв`язку з тим, що банк, пред`явивши позов до позичальника у 2010 році про дострокове стягнення суми кредиту на підставі статті 1050 ЦК України, втратив право на подальше нарахування процентів, ставлячи під сумнів безспірність суми заборгованості, вважав, що неправильний розрахунок суми заборгованості також унеможливлює задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. В апеляційній скарзі АТ «Сенс Банк»(до перейменування АТ «Альфа-Банк») просить скасувати рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2022 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково та звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на будинок, загальна площа 56,7 кв.м, житлова площа 34,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці 472 кв. м в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 431/133/-ФО1, в сумі 5 178,67 доларів США заборгованості по кредиту та 438,04 доларів США заборгованості по нарахованим та неповернутим відсоткам за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим при неправильному застосуванні судом норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, а висновки суду не відповідають нормам чинного законодавства, дійсним обставинам та матеріалам справи. Позивач зазначає, що ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втратив свою чинність з 23.09.2021, а АТ «Альфа-Банк» звернулось до суду із позовом 17.12.2022, як наслідок, мораторій на момент звернення до суду припинив свою дію. Крім того, АТ «Сенс Банк» вважає, що сума заборгованості по кредиту в розмірі 5 178,67 доларів США та 438,04 доларів США заборгованість по нарахованим та неповернутим відсоткам, є такою, що встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, а тому мала бути для суду доведеною та підлягала стягненню за рахунок предмета іпотеки. ОСОБА_1 було достеменно відомо про звернення позивача до неї з відповідним позовом, наявність справи про звернення стягнення на належний їй предмет іпотеки, нею було подано відзив на позов, проте, реалізуючи на власний розсуд належній їй процесуальні права, вона не скористалась правом заявити про застосування до спірних правовідносин в частині суми основної заборгованості правил про позовну давність. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2022 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні апеляційного суду, проведеного в режимі відеоконференції, представник позивача адвокат Луньова А. Г. підтримала доводи апеляційної скарги, представник відповідача адвокат Логвінов О. В. та третя особа ОСОБА_2 заперечували проти доводів апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є АТ «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року. 27 квітня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту №431/33-ФО1, відповідно до умов якого кредитор видав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 6 000,00 доларів США, зі сплатою 14,0% річних, з погашенням суми основної заборгованості згідно з графіком погашення, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 26 квітня 2021 року. На забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов`язань за вказаним договором кредиту № 431/33-ФО1, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» як іпотекодержпателем, та ОСОБА_1 як іпотекодавцем, 27 квітня 2007 року укладено іпотечний договір, за яким остання передала в іпотеку житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,7 кв.м, житловою площею 34,2 кв.м. 28 листопада 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до кредитного договору № 431/33-ФО1 від 27 квітня 2007 року, відповідно до якої у зв`язку із зміною умов кредитування за договором кредиту сторони домовилися про те, що з 20 жовтня 2008 року встановлюється процентна ставка за користування кредиту на рівні 15,00% річних. Відповідно до розрахунку вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_2 кредитної заборгованості за договором кредиту станом на 01 жовтня 2021 року йому нарахована заборгованість в сумі 11987,42 доларів США, що еквівалентно 31 9075 грн 15 коп, з яких: сума заборгованості за кредитом 5178,67 доларів США, сума заборгованості за відсотками 6808,75 доларів США. Заочним рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2010 року (справа № 2-3455/10), задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №431/33-ФО1 в сумі 49817 грн 34 коп. У рішенні вказано, що заборгованість виникла станом на 30 вересня 2010 року, згідно з розрахунком становить 49817 грн 34 коп: 5178,67 доларів США (що в еквіваленті становить 40962 грн 77 коп) заборгованість по кредиту; 438,04 доларів США (що в еквіваленті становить 3464 грн 85 коп) заборгованість по нарахованим та неповернутим відсоткам; 643 грн 78 коп - пеня. На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист, який було пред`явлено на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Знам`янського міськрайонного управління юстиції. 21 березня 2017 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 31794943, а 26 вересня 2017 року виконавче провадження закрито на підставі п. 2, ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з не виявленням майна у боржника, на яке згідно закону можливо звернути стягнення. У довідці Виробничого підрозділу «Знам`янський загін Воєнізованої охорони» від 31 січня 2022 року зазначено, що ОСОБА_2 працює у вказаному підприємстві та за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2021 року з його заробітної плати утримань на користь будь-яких стягувачів згідно виконавчих проваджень не здійснювалося. Документів для проведення утримань з доходу працівника до загону не надходило. Відповідно до довідки виконавчого комітету Знам`янської міської ради від 01 лютого 2022 року та довідки квартального комітету № 29 м. Знам`янка від 03 лютого 2022 року, у будинку АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 23 листопада 2011 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 14 серпня 2009 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 14 лютого 2019 року. Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформована 09 вересня 2022 року свідчить про те, що за відповідачем ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстрований будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває в іпотеці за іпотечним договором 27 квітня 2007 року, іпотекодержатель АТ «Альфа-Банк», боржник: ОСОБА_2 . Відомості про інше зареєстроване за відповідачем нерухоме майно відсутні. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що житловий будинок, що є предметом договору іпотеки, використовується боржником та його сім`єю, у тому числі, неповнолітніми дітьми, виключно як місце постійного проживання, іншою нерухомістю він не володіє (протилежного не доведено), загальна площа будинку не перевищує 250 кв. м., а тому цей будинок відповідно до п. п. 1 п.1 Закону України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не може бути примусово стягнутий (відчужений без згоди власника). Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України). Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, щозалишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право вразі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цьогоборжника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язанняабо до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки. Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Отже, чиним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання. Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина четверта статті 33 Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставірішення суду); позасудовий захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону). За змістом припису частини другої статті 35 Закону визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору) не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами: 1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні); 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторонни цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили. Відповідно до статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. Матеріалами справи підтверджується, що 27 квітня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту № 431/33-ФО1, відповідно до умов якого кредитор видав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 6 000,00 доларів США, зі сплатою 14,0% річних, з погашенням суми основної заборгованості згідно з графіком погашення, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 26 квітня 2021 року (том 1 а. с. 7-15). В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 своїх зобов`язань за вказаним договором кредиту № 431/33-ФО1, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» як іпотекодержпателем, та ОСОБА_1 як іпотекодавцем, 27 квітня 2007 року укладено іпотечний договір, за яким остання передала в іпотеку житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 56,7 кв. м., житловою площею 34,2 кв. м., що належить іпотекодавцю на підставі рішення суду, виданого 27 лютого 2007 року Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області, справа № 2-560/07 (том 1 а. с. 18-23). У ст. 4 договору іпотеки вказано, що іпотекодержатель має право свої забезпечені іпотекою вимоги реалізувати шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання. 28 листопада 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до кредитного договору № 431/33-ФО1 від 27 квітня 2007 року, відповідно до якої у зв`язку із зміною умов кредитування за договором кредиту сторони домовилися про те, що з 20 жовтня 2008 року встановлюється процентна ставка за користування кредиту на рівні 15,00% річних та відповідно (том 1 а. с . 17). Заочним рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2010 року (справа № 2-3455/10), стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з ОСОБА_2 кредитну заборгованість за кредитним договором № 431/33-ФО1 в сумі 49817 грн 34 коп (том 1 а. с. 110). Вказаним рішенням встановлено, що заборгованість виникла станом на 30 вересня 2010 року, згідно з розрахунком становить 49 817 грн 34 коп: 5178,67 доларів США (що в еквіваленті становить 40962 грн 77 коп) заборгованість по кредиту; 438,04 доларів США (що в еквіваленті становить 3464 грн 85 коп) заборгованість по нарахованим та неповернутим відсоткам; 643 грн 78 коп - пеня. На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист, який було пред`явлено на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Знам`янського міськрайонного управління юстиції. 21 березня 2017 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 31794943, а 26 вересня 2017 року виконавче провадження закрито на підставі п. 2, ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з не виявленням майна у боржника, на яке згідно закону можливо звернути стягнення (том 1 а. с. 106-107). Даних про повне або часткове виконання зазначеного рішення суду боржником, матеріали справи не містять. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків з 15 жовтня 2019 року є АТ «Сенс Банк» (до перейменування АТ «Альфа-Банк») (том 1 а. с. 33-39). Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформована 09 вересня 2022 року свідчить про те, що за відповідачем ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстрований будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який перебуває в іпотеці за іпотечним договором 27 квітня 2007 року, іпотекодержатель АТ «Альфа-Банк», боржник: ОСОБА_2 . Відомості про інше зареєстроване за відповідачем нерухоме майно відсутня (том 1 а. с. 26-28). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на Закон України від 03 червня 2014 року № 1304-VІІ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким було встановлено заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань позичальника або майнового поручителя за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами в іноземній валюті. Разом з тим, 23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 23 вересня 2021 року, а з позовом АТ «Сенс Банк» (до перейменування АТ «Альфа-Банк») звернувся до суду в грудні 2022 року. З урахуванням факту втрати вказаним законом чинності, суд першої інстанції, розглядаючи справу безпідставно посилався на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», як наслідок, дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. З аналізу встановлених судом обставин та наданих сторонами доказів вбачається, що позичальник ОСОБА_2 порушив свої зобов`язання за кредитним договором, виконання якого забезпечене договором іпотеки від 27 квітня 2007 року, а тому суд приходить до висновку про те, що позивач як іпотекодержатель набув право звернути стягнення на передане відповідачем в іпотеку майно шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження на підставі статті 33 Закону України «Про іпотеку». Звертаючись до суду з позовом АТ «Альфа-Банк» на підтвердження розміру кредитної заборгованості, в межах якої просило звернути стягнення на предмет іпотеки, надало розрахунок, відповідно до якого станом на 01 жовтня 2021 року позичальнику нарахована заборгованість в сумі 11 987,42 доларів США, що еквівалентно 319 075 грн 15 коп, з яких: сума заборгованості за кредитом 5 178,67 доларів США, сума заборгованості за відсотками 6 808,75 доларів США (том 1 а. с. 29-32). Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), зробила винсовок, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси заявника забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Матеріалами справи підтверджується, що АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості скористалося своїм правом на дострокове стягнення всієї суми заборгованості, яка станом на 30 вересня 2010 року становила 49 817 грн 34 коп: 5178,67 доларів США (що в еквіваленті становить 40962 грн 77 коп) заборгованість по кредиту; 438,04 доларів США (що в еквіваленті становить 3464 грн 85 коп) заборгованість по нарахованим та неповернутим відсоткам; 643 грн 78 коп пеня. Наведене свідчить про те, що банк змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором, а тому відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти після 30 вересня 2010 року. Отже, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором № 431/133/-ФО1Ю укладеного 27.04.2007 у розмірі 49817 грн 34 коп слід звернути стягнення на предмет іпотеки: будинок, загальна площа 56,7 кв.м, житлова площа 34,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці 472 кв. шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Разом з тим, не можуть бути задоволені вимоги позивача на необхідність звернення стягнення на предмет іпотеки в межах суми, визначеної в іноземній валюті, з огляду на те, що рішенням суду, яке набрало законної сили і є підтвердженням розміру заборгованості, було змінено валюту зобов`язання з долара США на гривню. Неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Враховуючи викладене, апеляційна скарга АТ «Сенс Банк» підлягає частковому задоволенню, а рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2022 року скасуванню з ухваленням нового про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на будинок, загальна площа 56,7 кв.м, житлова площа 34,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці 472 кв. м в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 431/133/-ФО1Ю укладеного 27.04.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , в сумі 49817 грн 34 коп, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, ураховуючи часткове задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитом у сумі 49 817 грн 34 коп, що становить 16 % від суми заборгованості за кредитним договором, заявленої банком до стягнення, з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» підлягає стягненню 1 300 (4 786,13+3 363,82)*16%) грн на відшкодування судового збору, сплаченого ним за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити частково. Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк, про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнитичастково. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на будинок, загальна площа 56,7 кв.м, житлова площа 34,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці 472 кв. м в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 431/133/-ФО1Ю укладеного 27.04.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , в сумі 49817 грн 34 коп, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк»(код ЄДРПОУ 23494714) 1300 (одна тисяча триста) грн 80 копсудового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 15.03.2023. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді С. М. Єгорова О. Л. Карпенко