Постанова 4824 № 369/18271/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Головуючий у суді першої інстанції: Дубас Т.В. Єдиний унікальний номер справи № 369/18271/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2907/2023 ПОСТАНОВА Іменем України 14 березня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мережко М.В., суддів: Ігнатченко Н.В., Савченка С.І., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 вересня 2022року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, встановив: У грудні 2021 року ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулося до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Позивач вказував, що 21 липня 2021 року представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» під час проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено порушення відповідачем пунктів 1.2.1; 2.1.3; 2.3.1; 2.3.2; 2.3.3; 5.5.5; що відповідає порушенню п. 8.4.2 Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення електроустановок без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу поставленої електричної енергії до електромережі ОСВ з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем АВВГ на 25 від ТП 2469 до квартири споживача. Спожита таким чином електрична енергія розрахунковим приладом обліку не обліковувалась і не оплачувалась. Представниками ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було складено Акт № К046371 «Про порушення Правил користування електричною енергією у споживача». Рішенням комісії по розгляду акту № К046371 від 21 липня 2021 року, оформленим протоколом №112 від 10 серпня 2021 року, вирішено, що акт підлягає розрахунку згідно п. 8.4. 13 формула 8 ПРРЕ за період 98 днів з 14 квітня 2021 року по 21 липня 2021 року. У засіданні комісії брала участь представниця споживача за ордером від 03 серпня 2021 року ОСОБА_2 . Відповідно до розрахунку за актом № К046371 від 21 липня 2021 року вартість недорахованої електроенергії становить 40 876, 25 грн. Протокол разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії були направлені відповідачу 13 серпня 2021 року, проте відповідачем вартість недорахованої електроенергії сплачена не була. Рішення комісії по розгляду акту № К046371 від 21 липня 2021 року, оформленим протоколом №112 від 10 серпня 2021 року відповідачем не оскаржувалось. Позивач зазначав, що на дату подання позову відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 40 876,25 грн. Посилаючись на викладене, просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у вказаному розмірі. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 вересня 2022року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. У апеляційній скарзі вказує, що акт про порушення відповідає вимогам, встановленим Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що діяли на момент складення вказаного акту. Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 був належно та своєчасно повідомлений про засідання комісії по розгляду акту порушення. Тому позивач вважає свої вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами. Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 у встановлений строк не скористався. За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергіїу розмірі 40 876,25 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Приватним акціонерним товариство «Київобленерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та ОСОБА_3 було підписано Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Відповідно до п.1 Акту розмежування належність електромереж: ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» ТП-2469, КЛ-0, 4 кВ. Також встановлено, що 25 листопада 2016 року між Приватним акціонерним товариство «Київобленерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» та ОСОБА_3 було укладено договір про приєднання до електричних мереж за №К-00-16-111, відповідно до п. 1.1. даного договору виконавець послуг або інший власник мереж приєднується до багатоквартирного житлового будинку, місце розташування об`єкта Замовника: АДРЕСА_3 (кадастровий номер земельної ділянки 3222486201:022:5026). Пунктом 1.2. Місце забезпечення потужності об`єкта Замовника встановлюється в: РУ -0, 4 кВ ТП 10/0, 4 кВ №2469. В матеріалах справи відсутності докази повідомлення будь-якої зі сторін про припинення дії договору. Як видно із матеріалів справи, 21 липня 2021 року представниками Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» під час проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено порушення відповідачем пунктів 1.2.1; 2.1.3; 2.3.1; 2.3.2; 2.3.3; 5.5.5; що відповідає порушенню п. 8.4.2 Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення електроустановок без наявності відповідних договорів про розподіл/передачу поставленої електричної енергії до електромережі ОСВ з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем АВВГ на 25 від ТП 2469 до квартири споживача. Спожита таким чином електрична енергія розрахунковим приладом обліку не обліковувалась і не оплачувалась. Представниками Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було складено Акт № К046371 «Про порушення Правил користування електричною енергією у споживача». Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що протокол разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії були направлені відповідачу 13 серпня 2021 року, проте відповідачем вартість недорахованої електроенергії сплачена не була. Рішення комісії по розгляду акту №К046371 від 21 липня 2021 року відповідачем не оскаржувалось. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що факт вчинення відповідачем порушення правил роздрібного ринку електричної енергії не підтверджується належними та допустимими доказами. Апеляційний суд погоджується з цими висновками суду першої інстанції з таких підстав. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог законів та інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно абзацу 2 ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» електроенергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу. Відтак електроенергія, яка спожита безобліково, є для енергопостачальника майном, що втрачене внаслідок викрадення. Відповідно до п.53 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМ України за № 1357 від 26 липня 1999 року, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Рішення комісії з розгляду актів оформлюється протоколом, у якому у разі причетності споживача до порушення правил зазначається розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих правил та затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Отже, складений позивачем акт, є формою фіксації порушення, яке було виявлено під час проведення постачальником енергії перевірки Правил, і згідно ст.76 ЦПК України є лише доказом, який у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України. Форма акту про порушення встановлена у додатку 3 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року №

562. Відповідно до розділу 4 «Складання акту про порушення» Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Згідно з п.2 ч.4.1 зазначеної Методики, акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. Так, відповідно до пункту 53 ПКЕЕН, побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії. Оскільки акт про порушення №046371 від 21 липня 2021 року не містить підпису ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неналежне та несвоєчасне повідомлення відповідача про час і дату засідання комісії. При цьому, суд звертає увагу, що акт містить підпис ОСОБА_4 , однак, із наявних у матеріалах справи доказів неможливо встановити особу ОСОБА_4 та обсяг її повноважень щодо можливих дій в інтересах чи від імені ОСОБА_1 . Рішенням комісії по розгляду акту № К046371, оформленим протоколом №112 від 10 серпня 2021 року, вирішено, що акт підлягає розрахунку згідно п. 8.4. 13 формула 8 ПРРЕ за період 98 днів з 14 квітня 2021 року по 21 липня 2021 року. Відповідно до розрахунку за актом № К046371 від 21 липня 2021 року вартість недорахованої електроенергії становить 40 876,25 грн. Із протоколу від 10 серпня 2021 вбачається, що у засіданні комісії брала участь представниця споживача ОСОБА_2 , у рішенні вказано також, що письмові пояснення споживача були направлені листом з описом. До позовної заяви додано копію ордера від 03 серпня 2021 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на підставі договору про надання правової допомоги №38/15-07-21 від 15 липня 2021 року. Вказаний договір у матеріалах справи відсутній. При цьому, у протоколі щодо участі споживача у засіданні зазначено « ОСОБА_2 - посвідчення 1116/10 від 19.10.2018 р. за довіреністю». Відсутні у матеріалах справи і письмові пояснення споживача щодо порушення, про які зазначено у протоколі засідання комісії. Отже, на підставі наявних у матеріалах справи доказів суд позбавлений можливості встановити та перевірити факт вчинення відповідачем порушення правил роздрібного ринку електричної енергії та дотримання позивачем порядку комісійного розгляду акту про порушення цих правил. Статтями 77, 78 ЦПК України закріплено принцип належності та допустимості доказів. Згідно ч.1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Отже, враховуючи, що акт №К046371 про порушення Правил користування електричною енергією, складений 21 липня 2021 року щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам встановленим розділу 4 «Складання акту про порушення», Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, п.53 «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМ України за № 1357 від 26 липня 1999 року, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв його як належний доказ на підтвердження факту виявленого порушення ПКЕЕН відповідачем, а відтак, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Обґрунтовуючи своє рішення, суд взяв до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги повторюють доводи позовної заяви, належна оцінка яким була надана судом першої інстанції, зводяться до опису фактичних обставин справи, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд, постановила: Апеляційну приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Головуючий: М.В. Мережко Судді: Н.В. Ігнатченко С.І. Савченко