Ухвала КАС ВС № 640/25440/20

УХВАЛА 14 березня 2023 року м. Київ справа №640/25440/20 адміністративне провадження № К/990/6548/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Губської О.А., суддів - Білак М.В., Калашнікової О.В., перевіривши касаційну скаргу Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року у справі №640/25440/20 за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів, в с т а н о в и в: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач, ФУ ГШ ЗСУ), у якому просив: - визнати протиправними дії ФУ ГШ ЗСУ щодо не проведення повного розрахунку при звільненні, а саме: не нарахування та невиплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2019 року та неврахування вказаної суми при розрахунку одноразової допомоги у разі звільнення; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року включно відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року), з урахуванням місяця останнього підвищення посадового окладу для військовослужбовців ЗСУ «січень 2008 року» (згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1294), індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2019 року включно з урахуванням місяця останнього підвищення посадового окладу для військовослужбовців ЗСУ «березень 2018 року»; - стягнути з відповідача недонарахований та невиплачений розмір одноразової грошової допомоги з урахуванням 50% недоплаченої суми індексації за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року - стягнути з ФУ ГШ ЗСУ середній заробіток (середній розмір місячного грошового забезпечення) за весь час затримки до дня фактичного проведення розрахунку; - стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в рахунок відшкодування моральної шкоди 720000,00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ФУ ГШ ЗСУ щодо не проведення повного розрахунку при звільненні з ОСОБА_1 , а саме: ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року та неврахування суми індексації грошового забезпечення при розрахунку одноразової допомоги у разі звільнення. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, а також здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_1 при звільненні одноразової грошової допомоги з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2019 року та сплатити різницю з урахуванням раніше виплаченої суми. У задоволенні решти позову відмовлено. Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону Верховний Суд вважає за потрібне відмовити у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). У цій справі, суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм законодавства. З огляду на викладене, зазначення заявником у касаційній скарзі про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права не є достатнім для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій категорії справ. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України, у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року у справі №640/25440/20. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіО.А. Губська М.В. Білак О.В. Калашнікова