Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/3666/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3666/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Комар Павло Анатолійович Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 13 березня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1, 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначені пенсії та зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах періоди роботи з 04.01.2000 по 31.07.2000 та з 01.08.2000 по 13.06.2002 та призначити пенсію за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV з 27.01.2022. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №025050003714 від 07.04.2022 про відмову у призначенні пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 04.01.2000 по 31.07.2000 та з 01.08.2000 по 13.06.2002. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В решті позову, а сама щодо зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах - відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судовий збір у розмірі 330,80 грн. Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства та суттєво порушує право позивача передбачене статтею 46 Конституції України на пенсію, є необґрунтованим та невмотивованим. Із вказаного рішення незрозуміло з яких підстав позивачу відмовлено у зарахуванні пільгового стажу, що унеможливлює усуненню перешкод для забезпечення права позивача на пенсію. Відповідач приймаючи оскаржуване рішення поверхнево виконав свої обов`язки, не здійснив самостійно перевірку/зустрічну звірку для з`ясування спірних обставин, чи вчинити інші передбачені чинним законодавством дії задля забезпечення реалізації позивачем його права на соціальний захист. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що в Головного управління відсутні правові підстави для призначення та виплати пенсії за віком, з огляду на відсутність необхідного страхового стажу. Зазначено, що страховий стаж позивача складає 35 років 05 місяців 18 днів, пільговий стаж на роботах із особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці становить 11 років 2 місяці. При цьому до пільгового стажу не зараховано періоди роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 28.11.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 28.03.2022 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пільгової пенсії. Вказана заява за принципом екстериторіальності розподілена на розгляд Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області. За результатами розгляду прийнято рішення №025050003714 від 07.04.2022 про відмову у призначенні пенсії. Зокрема, не зараховано до пільгового стажу період роботи позивача з 04.01.2000 по 31.07.2000 та з 01.08.2000 по 13.06.2002, оскільки згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ПГВП "Фірма "Алтей" та ПСПП Агрофірма "Алтей" - діючі підприємства. ОСОБА_1 , не погоджуючись з таким рішенням, звернулася до суду. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі вказаної норми апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пунктом другим частини другої статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого п.2.2. ст114 Закону №1058, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановеного абзацом першим цього пункту, страхового стажу з 01 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року-не менше 28 років у чоловіків. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим-двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383). Пунктом 1 цього Порядку визначено, що він регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону № 1788-XII. Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Отже право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи. При цьому, для періоду роботи до 21.08.1992 зараховується весь стаж роботи на відповідних посадах, зазначених у Списках, за умов підтвердження умов праці, а з 21.08.1992 період роботи на посадах, зазначених у Списках та за наслідками атестації робочих місць. Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 1 ст. 48 КЗпП України, ст. 62 Закону № 1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до положень п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1) підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Пунктом 6 Порядку № 18-1 визначено, що основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи. Згідно архівної довідки №153 від 27.03.2009 Наказом Теплицького заводу сухого знежиреного молока №5 від 06.03.1995 затверджено список робочих місць зі шкідливими і важкими умовами праці для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення: а) машиніст холодильних установок для обслуговування холодильних установок. Теплицький завод сухого знежиреного молока реорганізовано в ВАТ "Теплицький завод сухого знежиреного молока", яке в подальшому перетворено у ПНВМ фірма "Алтей" та ПСГП "Алтей" відповідно. Згідно записів трудової книжки позивача ОСОБА_1 працював на посаді машиніста холодильних установок, що обслуговують аміачно - холодильні установки з 04.01.2000 по 31.07.2000 у Приватному науково - виробничому підприємстві фірма "Алтей", та з 01.08.2000 по 13.06.2002 у Приватному сільськогосподарському підприємстві "Агрофірма " Алтей". Отже позивач у спірні періоди працював на посаді, що віднесена до Списку №2. Разом з тим, відмовляючи у зарахуванні періоду роботи позивача з 04.01.2000 по 31.07.2000 та з 01.08.2000 по 13.06.2002 відповідач зазначив, що згідно даних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ПНВП фірма "Алтей" та ПСПП Агрофірма "Алтей" - діючі підприємства. Судом першої інстанції вірно вказано, що таке рішення відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства та суттєво порушує право позивача передбачене статтею 46 Конституції України на пенсію, є необґрунтованим та невмотивованим. Із вказаного рішення незрозуміло з яких підстав позивачу відмовлено у зарахуванні пільгового стажу, що унеможливлює усуненню перешкод для забезпечення права позивача на пенсію. Крім того, відповідач приймаючи оскаржуване рішення поверхово виконав свої обов`язки, не здійснив самостійно перевірку/зустрічну звірку для з`ясування спірних обставин, чи вчинити інші передбачені чинним законодавством дії задля забезпечення реалізації позивачем його права на соціальний захист. Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №025050003714 від 07.04.2022 про відмову у призначенні пенсії та з урахуванням відомостей трудової книжки, та про зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 04.01.2000 по 31.07.2000 та з 01.08.2000 по 13.06.2002. З метою відновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах наявні підстави для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. При цьому обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі №514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що "..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах". VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.