Постанова Полтавський апеляційний суд № 536/423/22
від 13.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 536/423/22 Номер провадження 33/814/974/23Головуючий у 1-й інстанції Даніліна Ж.О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. Категорія ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою захисника Маслєннікова Вячеслава Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 лютого 2023 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 лютого 2023 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, 31 березня 2022 року о 06:35 год. на 98 км. автодороги М22 Полтава - Олександрія, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Sens, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру Drager та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник Маслєнніков В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження по справі в зв`язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення. Зокрема вказує, що в зв`язку з відмовою водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, поліцейські в порушення Інструкції не склали акт огляду на стан алкогольного сп`яніння та не надали водію направлення до медичного закладу для проходження такого огляду на стан сп`яніння, що в сукупності доводять існування обставин, які виключають провадження по справі. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі. Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП. Зокрема такими доказами є: протокол серії ААБ №013757 складений 31.03.2022 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , з особистими поясненнями щодо невживання алкоголю та посиланням на те, що він поспішає прибути до іншого міста та висловлює свою згоду на оформлення відмови від проходження огляду. пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , записи з бодікамери працівника поліції, рапорт поліцейського. Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані притягнутим ОСОБА_1 . Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду та не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема свідома відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з відеозапису бодікамери працівника поліції, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено на блок посту для перевірки документів, під час якої у працівника поліції виникла підозра щодо перебування водія в стані алкогольного сп`яніннях, у зв`язку з чим йому було повідомлено про виявлені ознаки сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніннях. Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, що зафіксовано о 06:39 год., а в подальшому, о 06:41 год. в присутності двох свідків повторив свою відмову щодо проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. При цьому водія було попереджено, що в разі відмови від проходження огляду на нього буде складений відповідний адміністративний протокол, на що він погодився. В особистих поясненнях в протоколі ОСОБА_1 вказав, що алкоголь не вживав, дуже поспішає в м. Харків, а тому відмовляється від проходження огляду. Як вже зазначено вище, адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі якщо особа керувала транспортним засобом і вже надалі за наявності обґрунтованої підозри про перебування у стані алкогольного сп`яніння, відмовилась від проходження медичного огляду на стан такого сп`яніння. Посилання апелянта щодо не складання працівниками поліції акту огляду та направлення до медичного закладу, що на думку захисника свідчить про порушення поліцейськими інструкції та відповідно відсутності в діях водія складу адміністративного правопорушення, є помилковими та не беруться апеляційним судом до уваги. Згідно п.п. 7, 10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Тобто нормами вказаної інструкції передбачено складання акту огляду та долучення його до протоколу та видача водієві в разі проходження огляду за допомогою спеціальних технічних засобів. В даному випадку водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду за допомогою алкотестеру, в зв`язку з чим поліцейським акт не складався. При цьому виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння були вписані в протокол про адміністративне правопорушення. Також не передбачена нормами інструкції чи КУпАП видача водієві направлення до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніннях, оскільки по-перше саме поліцейський забезпечує доставку осіб до найближчого закладу охорони здоров`я, а по-друге, водій відмовився від проходження огляду в медичному закладі, в зв`язку з чим направлення не складалося. Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про недотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а наявними доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про недоведеність вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КпАП України, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами. Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Маслєннікова Вячеслава Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна