Постанова Дніпровський апеляційний суд № 932/6129/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3190/23 Справа № 932/6129/21 Суддя у 1-й інстанції - Цитульський В.І. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого- судді Демченко Е.Л. суддів Куценко Т.Р., Макаров М.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 грудня 2022 року по справі за позовом акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и л а: У серпні 2021 року акціонерне товариство Банк Кредит Дніпро (далі АТ Банк Кредит Дніпро) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що 09 грудня 2019 року між ними та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22030000243599, відповідно до умов якого остання отримала у строкове платне користування гроші розміром 71 520 грн. зі строком кредитування 48 місяців та сплатою відсотків та щомісячною комісією за обслуговування кредиту. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконує, станом на 21 травня 2021 року виникла заборгованість у загальному розмірі 95 975,10 грн., яка складається з: 56 723,20 грн. залишок строкового кредиту; 11 735,73 грн. залишок простроченого кредиту; 0,65 грн. залишок прострочених відсотків; 27 515,52 грн. залишок прострочених комісій, яку просили суд першої інстанції стягнути з відповідача на свою користь. Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 грудня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за договором №22030000243599 від 09 грудня 2019 року у розмірі 68 459,58 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат. В апеляційній скарзі АТ Банк Кредит Дніпро, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, рішення в оскарженій частині ухвалив з порушенням норм матеріального права, просив вказане рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості по сумі несплачених комісій скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині рішення залишити без змін. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для стягнення на користь банку заборгованості за комісією, зважаючи на те, що уклавши кредитний договір сторони погодили всі його істотні умови і в тому числі щодо розмір комісій та порядку їх сплати. Крім того, пунктом 2.1 кредитного договору було встановлено розмір обов`язкового щомісячного платежу з яким позичальник погодилася, між сторонами було обговорено загальні витрати по кредиту, тобто кошти. Посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 та постанову Верховного Суду України у справі №6-2071цс16 є безпідставним, зважаючи на те, що вони винесені за кредитними договорами, що укладалися між сторонами до набрання чинності Закону України Про споживче кредитування. Зважаючи на прийняття вищевказаного закону та втрати сили Правил надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджені постановою Правління НБУ від 10 травня 2007 року №168 підстави для відмови у стягненні на користь банку комісії за користування кредитом відсутні. Відповідач мала право відмовитися від договору або внести зміни до його умов, в той же час відповідним правом не скористалася. Звертає увагу, що відповідна комісія була обумовлена наданням послуг за розрахунково-касове обслуговування. Правочин чи окремі його умови недійсними не визнані. Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу АТ Банк Кредит Дніпро відповідач по справі не скористалася. Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Зважаючи на те, що ціна позову у даній справі становить 95 975,10 грн. та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в оскарженій частині з огляду на наступне. Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що 09 грудня 2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22030000243599, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 71 520 грн. з кінцевою датою повернення 09 грудня 2023 року (а.с.10-11). Також визначено за обслуговування кредиту справляється щомісячна комісія: з 09 грудня 2019 року по 08 січня 2021 року 3% від суми кредиту, з 09 січня 2021 року по 08 січня 2022 року 2,5% від суми кредиту, з 09 січня 2022 року по 08 січня 2023 року 1,5% від суми кредиту, з 09 січня 2023 року по 09 грудня 2023 року 0,925% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом: 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом: 56% річних. Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплата процентів за користування кредитом та щомісячна комісія за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних платежів (пункт 1.2 кредитного договору). Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів (обов`язковий платіж) (пункт 2.1 кредитного договору). Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачена в розділі 4 «Графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки» кредитного договору (колонка 8 графіку). У кредитному договорі також вказано, що терміни, які використовуються в цьому договорі, вживаються в значеннях, наведених в Універсальному договорі банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» зі змінами та доповненнями, затвердженому відповідним рішенням Правління банку, який розміщено на сайті www.creditdnepr.com.ua і до якого клієнт приєднався шляхом підписання Заяви-згоди від 09 грудня 2019 року №178378. Згідно з пунктом 6.4 Розділу 6 «Умови надання споживчих кредитів» Універсального договору банківського обслуговування (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору) кредит надається на підставі укладеного між банком та клієнтом відповідного кредитного договору, в якому визначаються основні умови надання кредиту, а саме: вид кредиту, сума кредиту або ліміт кредитної лінії/овердрафту, строк на який надається кредит, цільове використання, розмір процентної ставки за користування кредитом та комісій, порядок погашення заборгованості за таким договором та інше. Інші умови надання та обслуговування кредиту, що не визначені в кредитному договорі, передбачені Тарифами банку та Універсальним договором банківського обслуговування. Підпунктом 6.9.3 пункту 6.9 «Загальні умови кредитування» Розділу 6 «Умови надання споживчих кредитів» Універсального договору банківського обслуговування (в редакції, чинній на час укладення кредитного договору) передбачено, що банк здійснює обслуговування кредиту (здійснює нагадування про дати сплати заборгованості за кредитом та суму заборгованості шляхом направлення SMS-повідомлень; вносить зміни до графіку погашення у випадку здійснення клієнтом часткового дострокового погашення кредиту, за письмовою вимогою клієнта надає оновлений графік погашення або інформацію про залишок заборгованості тощо) та стягує плату за обслуговування такого кредиту у вигляді щомісячної комісії. На підтвердження надання кредиту та його використання відповідачем банком було надано виписку з особового рахунку (а.с.43-61). Згідно розрахунку заборгованості, остання станом на 21 травня 2021 року становить 95 975,10 грн. з яких: 56 723,20 грн. залишок строкового кредиту; 11 735,73 грн. залишок простроченого кредиту; 0,65 грн. залишок прострочених відсотків; 27 515,52 грн. залишок прострочених комісій (а.с.41-42). Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по комісії, суд першої інстанції виходив з того, що банком у кредитному договорі була встановлена плата за ті послуги, які повинні надаватися безоплатно. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв`язку з наступним. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит). Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості. У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19. Оцінюючи зміст оспорюваного положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту та зміст положень пункту 6.9.3 Загальних умов кредитування розділу 6 «Умови надання споживчих кредитів» Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», що були чинними на час укладення оспорюваного договору, якими визначено, що послуга банку по обслуговуванню кредиту полягає у тому, що банк здійснює нагадування про дати сплати заборгованості за кредитом та суму заборгованості, шляхом направлення SMS-повідомлень; вносить зміни до графіку погашення у випадку здійснення клієнтом часткового дострокового погашення кредиту, за письмовою вимогою клієнта надає оновлений графік погашення або інформацію про залишок заборгованості, тощо, Верховний Суду у своїй постанові від 17 серпня 2022 року у справі №180/1434/20, провадження №61-9418св21, дійшов висновку, що дії банку, які складають обслуговування кредиту, відповідають зобов`язанням банку, визначеним пунктом 6.9.7 Загальних умов кредитування, про надання не частіше одного разу на місяць безоплатно інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, надання виписок по рахунку, щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором, які сплачені та які належить сплатити і дати сплати, та зобов`язанням кредитодавця про надання інформації споживачу, визначених статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому такі послуги не можуть бути оплатними. Верховний Суду у вищевказаній постанові від 17 серпня 2022 року у справі №180/1434/20, провадження №61-9418св21, дійшов висновку, що наведене дає підстави для висновку, що положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним в силу закону, а отже, не підлягають визнанню недійсними судом. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі №766/8096/20 (провадження №61-15716св20) та від 01 лютого 2023 року по справі №199/7014/20, провадження №61-17825св21. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у стягненні на користь банку заборгованості за комісією, зважаючи на те, що умова кредитного договору про її встановлення є нікчемною, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро залишити без задоволення. Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 13 березня 2023 року. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.