Ухвала КАС ВС № 380/3957/22

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 13 березня 2023 року м. Київ справа № 380/3957/22 адміністративне провадження № К/990/6534/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., перевірив касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року (суддя Сакалош В.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2023 року (колегія у складі суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В., Ільчишин Н. В.) у справі № 380/3957/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. УСТАНОВИВ: У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області), у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України у Львівській області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років в розмірі 90 % грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.04.2019; - зобов`язати ГУ ПФ України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІІ), починаючи з 01.04.2019 та здійснити нарахування і виплату недоотриманої суми з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум у розмірі 90 % від грошового забезпечення, без обмеження максимального розміру пенсії. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 20.06.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2023, задовольнив позов. 20.02.2023 ГУ ПФ України в Львівській області подало касаційну скаргу, що 23.02.2023 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2023, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Як на підставу касаційного оскарження покликається на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 380/24477/21; вважає, що при проведенні перерахунку пенсії позивача має застосовуватися ст. 13 Закон № 2262-ХІІІ у редакції, чинній на момент перерахунку пенсії. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. У цій справі оскаржуються дії територіального органу Пенсійного фонду щодо перерахунку пенсії. Львівський окружний адміністративний суд в ухвалі від 21.02.2022 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. ГУ ПФУ в Хмельницькій області не визначає у касаційній скарзі проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб`єктів подібних правовідносин; не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики; не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Закону № 2262-XII, Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" чи інших норм матеріального та / чи процесуального права. Таким чином, Суд не вбачає обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, предметом спору у справі, що розглядається, є визначення відсоткового розміру грошового утримання, з якого обраховується пенсія, призначена відповідно до Закону № 2262-XII, та наявність підстав для обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. У рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 у п. 25-30 сформульовано висновок у подібних правовідносинах про те, що " відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України. такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії; застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.". Щодо застосування Закону № 2262-ХІІ у питанні обмеження максимальним розміром при перерахунку пенсій військовослужбовців та прирівняних до них осіб Верховний Суд у постановах від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17, від 08.08.2019 у справі № 522/3271/17, від 10.10.2019 у справі № 522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 17.05.2021 у справі № 343/870/17 сформулював правову позицію про те, що: " буквальне розуміння змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Отже, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.". Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 відповідно до таких правових позицій Верховного Суду, виходив з того, що ГУ ПФУ у Львівській області має здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення, чинного на момент призначення останньому пенсії, без обмеження максимальним розміром. Крім того, ГУ ПФУ у Львівській області покликається на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 380/24477/21, у якій Велика Палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від правової позиції, висловленої у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин, ГУ ПФУ у Львівській області слід відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2023 року у справі № 380/3957/22.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб