Постанова 4850 № 200/4202/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2023 року справа №200/4202/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., за участі секретаря судового засідання Харечко О.П. позивача ОСОБА_1 , представника позивача Ганчевої М.А., представника відповідача Барабан В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ганчевої Марії Андріївни , що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/4202/22 (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управлiння Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на службi, стягнення суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13 червня 2022 року № 262/ос в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; - визнати протиправним і скасувати наказ від 13 червня 2022 року №643 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області та їх покарання" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; - поновити ОСОБА_1 на службі в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області на посаді слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Маріупольському районному управлінні поліції; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 червня 2022 р. по день ухвалення рішення суду про поновлення на службі без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів із розрахунку його середньоденної заробітної плати 523,89 гривень та 30 000 гривень щомісяця, починаючи з червня 2022 р. по день ухвалення рішення суду; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 40000 гривень. В обґрунтування позову зазначив, що наказом від 13 червня 2022 року № 643 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області та їх покарання" за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог п. 1 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", а саме у невиході на службу без поважних причин та тривалій відсутності на службі, позивача звільнено зі служби в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13 червня 2022 року № 262/ос позивача звільнено зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" з 13 червня 2022 р. Службове розслідування, за результатами якого прийняті спірні накази, здійснено з порушенням норм, передбачених Порядком № 643, а саме: позивач позбавлений можливості надати пояснення та докази щодо предмета службового розслідування і відсутності дисциплінарного проступку, зі спірними наказами позивача ознайомлено не було, не проінформовано ОСОБА_1 щодо визначення тимчасового місця служби та щодо ініціювання службового розслідування та ін. Також відповідачем не встановлено в діях позивача складу дисциплінарного проступку. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням представник позивача звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Відповідач належним чином не повідомив позивача про зміну місця несення служби до м. Покровськ Донецької області, отже позивач знаходився за місцем служби у м. Маріуполь. Службове розслідування здійснено з порушенням норм, передбачених Порядком № 643: позивач не був повідомлений про його проведення, отже, позбавлений можливості надати пояснення та докази щодо відсутності дисциплінарного проступку. Відповідачем під час проведення службового розслідування не дотримано вимог ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту, якими встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав рішення першої інстанції законним та обґрунтованим. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебував на службі в поліції на посаді слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Маріупольського районного управління поліції з 21 січня 2021 р. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. 25.02.2022 ГУНП в Донецькій області видано наказ № 330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області" та встановлено необхідність прибуття підпорядкованих працівників до тимчасового місця несення служби 26.02.2022 о 08.45 (м. Покровськ), тимчасовим місцем несення служби особового складу Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області та керівництвом Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області встановлено строк прибуття до вищевказаного підрозділу до 24 квітня 2022 року. До УГІ ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт заступника начальника Маріупольського РУП про те, що станом на 24.04.2022 окремі працівники (у тому числі позивач) не прибули до визначеного місця несення служби - Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. На підставі зазначеного факту Головним управлінням від 18.05.2022 за № 545 видано наказ "Про призначення службового розслідування". 01.06.2022 року відповідачем було складено висновок службового розслідування, проведеного за відомостями, викладеними у рапорті заступника начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області. Під час проведення службового розслідування встановлено, що до УГІ ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт заступника начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області про те, що наказом ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 № 330 "Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області" тимчасовим місцем несення служби особового складу Маріупольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в області та керівництвом Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області встановлено строк прибуття до вищевказаного підрозділу до 24 квітня 2022 року, однак у встановлений строк окремі працівники Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області не прибули до визначеного місця, а саме: слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_1 . З метою встановлення обставин неприбуття до відповідного місця дислокації, у зв`язку з тривалим часом відсутності на зв`язку, працівниками сектору кадрового забезпечення Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області у присутності керівників Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, здійснено телефонні дзвінки на особисті номера вищевказаних працівників. В ході телефонних дзвінків телефони були відключені (знаходилися за межами обслуговування операторів). Відсутність на службі ОСОБА_1 підтверджується актами не виходу на службу, які були зареєстровані в канцелярії Маріупольського РУП ГУНП в області від 25.04.2022 № 675, 26.04.2022 № 808, 27.04.2022 №

980. Опитаний у ході службового розслідування т.в.о начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області пояснив, що з 07.05.2022 він тимчасово виконує обов`язки начальника Маріупольського РУП та знаходиться на посаді заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області. Від моменту повномасштабного вторгнення РФ на територію України, а саме на м. Маріуполь на роботу ходили всі без винятку працівники. 25.02.2022 керівники відділів Маріупольського РУП отримали наказ від керівника Маріупольського РУП про виконання наказу № 330 та виїзду особового складу до Покровського РУП до 24.04.2022 року, однак позивач не прибув до визначеного місця. Всі вищевказані працівники поліції знаходились на зв`язку до 02.03.2022 та планували виїхати до Покровського РУП, а з 02.03.2022 зв`язок операторів Водафон, Київстар та Лайфселл в м. Маріуполі перестав працювати. Опитана у ході службового розслідування заступник начальника - начальник слідчого відділу Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, яка є безпосереднім керівником позивача, надала пояснення, аналогічні поясненням т.в.о начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області. З метою реалізації права на захист та отримання пояснення, 18.05.2022 здійснено телефонний дзвінок за номерами телефонів належних позивачу, однак вони були відключені, про що було складено відповідні акти: вих. УГІ від 18.05.2022 №

434. У зв`язку з цим в месенджерах "Телеграм", "Ватс Апп", "Вайбер" та СМС повідомленнях працівникам поліції, які не прибули на службу та про причини не явки не повідомили, у тому числі позивачу було надіслано повідомлення щодо необхідності прибуття до м. Покровська Донецької області для надання пояснень з визначеним терміном до 21.05.2022. Позивач до м. Покровська не прибув та пояснень не надав. За вказаними фактами дисциплінарною комісією складено акт про неприбуття позивача від 24.05.2022 №

960. Дисциплінарною комісією оглянуто засіб електронної комунікації, а саме мобільний телефон з номером телефону НОМЕР_2 та мобільний телефон з номером телефону НОМЕР_3 , з яких вищевказаним працівникам поліції направлялися повідомлення (виклики) про необхідність прибуття. Оглядом встановлено, що 18-19.05.2022 в месенджері "Телеграм", "Ватс Апп", "Вайбер" та СМС повідомленнях зареєстрованими за номерами мобільних телефонів вищевказаних працівників поліції, у тому числі позивача, було направлено електронний текст виклику та електронний файл (фото) виклику, наявний звіт про доставку повідомлень. За результатами огляду дисциплінарною комісією складено акт оглядів засобу електронної комунікації від (виклик) вих. УГІ від 23.05.2022 №

794. З метою встановлення місцезнаходження працівників поліції, у тому числі позивача, відділом протидії кіберзлочинам в Донецькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України вжито заходи з пошуку наявних соціальних сторінок, активності месенджерів, наявних абонентських номерів, що належать вищевказаним поліцейським, у тому числі: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було встановлено відсутність активності в соціальних сторінках. Відповідно висновку службового розслідування, за порушення службової дисципліни, невиконання вимог: - п.1 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, (в частині зобов`язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України) - п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійного виконання свої службових обов`язків відповідно до вимог нормативно- правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва) що виразилось у невиході на службу без поважних причин та тривалій відсутності на службі позивача звільнено зі служби в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Порушенням Присяги працівника поліції є скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. 13.06.2022 ГУНП в Донецькій області видано наказ № 643 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області та їх покарання" до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. 13.06.2022 ГУНП в Донецькій області видано наказ № 262о/с "По особовому складу", відповідно до якого наказано позивача звільнити зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 13.06.2022. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з тривалості дисциплінарного порушення, часу та умов, під час яких такий дисциплінарний проступок був вчинений. Оцінка суду. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Загальні засади діяльності, а також статус поліцейських, підстави дисциплінарної відповідальності встановлено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580- ІІІV (далі - Закон № 580), Дисциплінарним статутом Національної поліції України. На підставі статті 19 Закону № 580I у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Статут). Як визначено статтею 1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. На підставі статті 4 Статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку (…) Відповідно до статті 5 Статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Відповідно до статті 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (…) Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Згідно статті 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно із статтею 13 Статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 13 Статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення з посади. При цьому, Статутом не передбачено застосування дисциплінарних стягнень в порядку послідовності, визначення виду стягнення вирішується начальником згідно його повноважень, з урахуванням висновків службового розслідування та при наявності підстав для його накладення. Звільнення зі служби, як вид стягнення може провадитися як за систематичне порушення дисципліни, так і за вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах поліції. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з Національної поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. На підставі частин першої та другої статті 18 Закону № 580 поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 580 особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки". Принципи етики для працівників Національної поліції визначають Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 року № 1179. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), затверджених наказом МВС України від 09.11.2006 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: - неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; - професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; - у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; - неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; - поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; - контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Відповідно до статті 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (…) Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Згідно ч.ч. 13, 14, 15 статті 15 Статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, у тому числі: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи. Поліцейський, який з поважних причин не може прибути на засідання дисциплінарної комісії, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається належним чином повідомленим. У такому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. На підставі ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10 статті 18 Статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", Закону України "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови. Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов`язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів. Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень. Як визначено статтею 19 Статуту висновок службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Згідно статті 22 Статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського. У разі якщо поліцейський, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, відмовляється від отримання витягів з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення, днем отримання витягів з наказів є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в їх отриманні чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Вказані положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України кореспондуються із приписами наказу МВС України "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807. Підставою звільнення позивача із займаної посади слугував висновок службового розслідування, затверджений 01 червня 2022 року, в якому встановлено порушення позивачем службової дисципліни, яке полягає у порушенні Присяги працівника поліції, ігноруванні вимог наказів керівництва, не виконанні своїх службових обов`язків, що виразилось у невиході на службу без поважних причин та тривалій відсутності на службі позивача під час повномасштабного вторгнення РФ на територію України, зокрема, на м. Маріуполь. Суд звертає увагу, що позивачем не заперечується факт його відсутності увесь час за межами нової дислокації органу у м. Покровськ з 26.02.2022 або з 24.04.2022, та не вчинення ним ніяких активних дій для отримання додаткових вказівок. Також позивач стверджує, що у нього не було зв`язку з керівництвом та об`єктивної можливості виїхати, до квітня 2022 року, на територію, яка залишалась підконтрольною владі Україні. Проте, встановлені службовим розслідуванням факти порушення позивачем дисципліни, а саме: відсутності на службі та неприбуття до нових місць дислокації за наказом керівництва ГУ НП у Донецькій області для подальшого проходження служби, тобто самоусунення від виконання своїх безпосередніх функціональних обов`язків є достатньою підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022. 21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб. Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти № 7389 та № 7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022). Дійсно, в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на її території військового стану та подальшим оточенням м. Маріуполя окупаційними військами, мала місце складна ситуація логістичних маршрутів з тимчасово окупованих територій Донецької області, однак всім працівникам Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, в тому числі і позивачу, було надано достатньо часу (з 25.02.2022 року по 24.04.2022 року) для прибуття до визначеного місця несення служби у м. Покровськ Донецької області. Тобто, матеріали справи дають підстави для висновку, що встановлені у справі обставини свідчать про врахування відповідачем при вирішенні питання про звільнення складності оперативної обстановки в м. Маріуполі та можливі труднощі прибуття на нове місце служби. Оскільки служба в правоохоронному органі за своєю суттю пов`язана з наявністю підвищеного ризику для життя та здоров`я, враховуючи неординарність і неунормованість ситуації, зокрема, у місті Маріуполі Донецької області, що склалася в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та співставляючи її із завданнями поліції, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача, що неприбуття позивача на службу з 26 лютого 2022 року та відсутність жодних відомостей, документів, які б підтверджували законність та поважність причин його відсутності на службі є проявом особистої недисциплінованості і порушенням вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, (в частині зобов`язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України), п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», (в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійного виконання свої службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва). Підтвердженням вказаних обставин також є факт невжиття позивачем більш трьох місяців (березень-травень 2022 року) жодних заходів, направлених на з`ясування інформації щодо проходження ним служби чи підстав її завершення та отримання відповідних виплат та статусу. Суд не приймає доводи апелянта про перебування позивача з моменту початку військової агресії РФ проти України за місцем постійної дислокації органу у м. Маріуполь, що у нього не було зв`язку з керівництвом і об`єктивної можливості виїхати до квітня 2022 року, на територію, яка залишалась підконтрольною владі Україні, - оскільки ці доводи не підтверджені жодними належними доказами та обґрунтовано спростовані доказами, дослідженими під час проведення службового розслідування, а саме рапортом заступника начальника Маріупольського РУП, що станом на 24.04.2022 не всі, а окремі працівники (у тому числі позивач) не прибули до визначеного місця несення служби - Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, поясненнями т.в.о начальника Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, що від моменту повномасштабного вторгнення РФ на територію України, а саме на м. Маріуполь, на роботу ходили всі без винятку працівники та 25.02.2022 керівники відділів Маріупольського РУП на зборах особового складу довели в усній формі наказ про виїзд особового складу до Покровського РУП до 24.04.2022 року, однак позивач не прибув до визначеного місця, що працівники поліції знаходились на зв`язку до 02.03.2022 та планували виїхати до Покровського РУП; аналогічними поясненнями заступника начальника - начальник слідчого відділу Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, яка є безпосереднім керівником позивача; повідомленнями позивача через месенджери "Телеграм", "Ватс Апп", "Вайбер" та СМС зі звітом про доставку цих повідомлень позивачу. Крім того, як вже зазначалося вище, позивач жодних дій, направлених на прибуття на службу чи з`ясування можливості її проходження не вчинив, навіть після виїзду на підконтрольну українській владі території у липні 2022 року. Суд погоджується з доводами апелянта, що відповідачем дійсно було порушено процедуру проведення службового розслідування відносно позивача, однак останні прямо пов`язані з встановленими службовим розслідуванням обставинами щодо відсутності позивача на службі та його неприбуття до нових місць дислокації, що відповідно позбавило відповідача можливості дотримання прав позивача при проведенні службового розслідування, з огляду на його відсутність. Порядок проведення службового розслідування здійснений у відповідності до умов військового стану, які створюють об`єктивні обставини, що у тій чи іншій мірі обмежують дії обох сторін-учасників службового розслідування. Таким чином, суд зазначає про несумісність вчинення позивачем протиправного діяння з проходженням служби в органах поліції. Вчинення такого діяння суперечить змісту Присяги поліцейського, оскільки підриває довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів Національної поліції України в цілому, принижує їх авторитет. На підставі викладеного, враховуючи тривалість здійснення дисциплінарного порушення, час та умови, під час якого такий дисциплінарний проступок було вчинено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки в межах доводів апеляційної скарги судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Ганчевої Марії Андріївни , що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/4202/22 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/4202/22- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 13 березня 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 13 березня 2023 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв