Постанова Київський апеляційний суд № 369/13101/22

Справа № 369/13101/22 Головуючий в суді І інстанції Лисенко В.В. Провадження № 33/824/1250/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 березня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2023 року у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує, що місцевий суд не врахував, що матеріали справи не містять чек Драгера, хоча з пояснень свідків вбачається, що огляд на стан сп`яніння проводився, а отже, не можна вважати, що він відмовився від проходження такого огляду. Крім того, вказує, що він не керував автомобілем, натомість водієм був ОСОБА_2 , його зупинили на блок посту працівники муніципальної поліції які і викликали поліцію. Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що у його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 100075, 02.12.2022 року близько 23 години 30 хвилин, на автодорозі в Київській області, в с. Тарасівка, по вулиці Київська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Honda Accord д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП встановлена відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, позаяк вказане підтверджуються належними і допустимими доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 100075 від 02.12.2022 року, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України; письмовими поясненнями свідків, які кореспондують з фактичними обставинами справи, які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та вказують на факт порушення саме водієм ОСОБА_1 ПДР щодо його відмови у проходженні огляду на стан сп`яніння. Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому висновок місцевого суду про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законним і обґрунтованим, підтвердженим сукупністю зібраних та належним чином досліджених доказів. Доводи апелянта про те, що з пояснень свідків вбачається, що огляд на стан сп`яніння проводився, але в матеріалах справи не міститься чек Драгера, оцінюються судом критично, позаяк з пояснень свідків вбачається, що працівники поліції намагалися провести огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, однак він всіляко перешкоджав проведенню огляду (втягував повітря в себе, не робив видиху), а тому суд вважає, що ОСОБА_1 всіма своїми діями та поведінкою в сукупності фактично ухилявся від проведення огляду, що вказує на його ухилення та відмову від огляду на стан сп`яніння. Твердження апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, оцінюються судом критично, позаяк вни не підтверджені жодними належними та допустимими доказами та суперечать матеріалам справи, оскільки жодних письмових заперечень ОСОБА_1 щодо встановлених обставин в даних матеріалах справи не міститься. Інші доводи апелянта про невідповідність дій поліцейських процедурі оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської областівід 06 лютого 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя: Я.С. Мельник