Постанова 4824 № 760/18911/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 лютого 2023 року справа № 760/18911/20 провадження № 22-ц/824/2662/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Власенка Артема Олександровича на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Усатової І.А., у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В : У вересні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.06.2016 року у розмірі 15249,14 грн та судові витрати у розмірі 2102,00 грн. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду представник банку подала апеляційну скаргу. В поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати в та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що банком надано належні докази на підтвердження своїх вимог. Відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, чим засвідчив згоду, що анкета-заява разом із Пам`яткою клієнта Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами складає договір про надання банківських послуг. На підставі анкети-заяви відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 3500,00 грн. Відповідач після отримання картки здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти. Активація картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору. З виписки по рахунку вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти отримання ним коштів. Вказує, що відповідачем не спростовано факт ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг. Розмір наявної заборгованості відповідачем також не спростовано. Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні фактично отриманих коштів (тіла кредиту) та нарахованих відсотків. Крім того, посилається на те, що якщо умовами договору не встановлена конкретна відсоткова ставка, то в такому разі підлягає застосуванню ст. 1048 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із відсутності доказів на підтвердження користування відповідачем виданою банком саме кредитною карткою НОМЕР_1 , по якій був встановлений кредитний ліміт відповідно до довідки про зміну умов кредитування. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом АТ КБ «ПриватБанк» посилалось на те, що між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н від 04.06.2016 року з метою отримання банківських послуг. Відповідачем умови кредитного договору виконано не було, внаслідок чого у нього виникла заборгованість станом на 03.08.2020 рік у розмірі 15249,14 грн, яка складається з: 10142,41 грн - заборгованість за тілом кредитом; 4412,47 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 694,26 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підтвердження позовних вимог представником банку до позовної заяви додано анкету-заяву, розрахунок заборгованості, витяг з Умов та правил надання банківських послуг, виписку про рух коштів, довідки про видачу кредитних карток та зміну кредитних лімітів. Однак, Анкета-заява від 04.06.2014 року не містить відомостей щодо виду картки, який бажає позичальник отримати, умов про розмір кредитного ліміту, процентної ставки, встановлення відповідальності за порушення зобов`язання. Даних про тип картки, яка видавалася відповідачці, також не було зазначено ні у виписці з рахунку, ні в довідках про видачу кредитних карток та зміну кредитного ліміту. Наведені Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг з Тарифів обслуговування позичальником не підписані, а тому не можуть вважатись частиною договору. Так, відповідно до довідки банку для користування картковим кредитним рахунком відповідачу було видано кредитні картки: - НОМЕР_1 - 04 червня 2014 року; - НОМЕР_2 - 19 травня 2016 року; - НОМЕР_2 - 20 червня 2017 року. Відповідно до довідки про зміну умов кредитування 04 червня 2014 року по картковому рахунку НОМЕР_1 був встановлений кредитний ліміт у розмірі 3000,00 грн, який 23 лютого 2019 року був збільшений до 5000,00 грн., а 04 серпня 2019 року анульований. З наданої позивачем виписки по кредитному договору вбачається, що відповідач користувався виданою банком кредитною карткою НОМЕР_2 . Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, користування відповідачемвиданою банком кредитною карткою НОМЕР_1 , по якій був встановлений кредитний ліміт відповідно до вищевказаної довідки про зміну умов кредитування, не вбачається. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено факт користування кредитною карткою, на якій надано кредит. Доводи апеляційної скарги про те, що позичальник отримав кредитний ліміт на кредитну картку та користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою про рух коштів та розрахунком заборгованості колегія суддів не приймає, оскільки банком не надано належних та допустимих доказів на підтвердження користування відповідачем карткою, на якій було встановлено кредитний ліміт. Посилання в апеляційній скарги про те, що відповідачем не спростовано факт укладення кредитного договору, колегія суддів відхиляє, оскільки відсутність заперечень відповідача проти позовних вимог, не звільняє банк від обов`язку доводити свої позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем надані належні та допустимі докази по справі, колегія суддів не приймає, оскільки банком не доведено факт користування відповідачем кредитної картки із встановленим кредитним лімітом, а анкета-заява не містить відомостей щодо видачі кредитної картки з конкретним лімітом. Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи положення ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Власенка Артема Олександровича залишити без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач Судді