Постанова 4824 № 759/17926/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 лютого 2023 року справа № 759/17926/21 провадження № 22-ц/824/4003/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Кулікової С.В. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року, ухвалене під головуванням судді П`ятничук І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди В С Т А Н О В И В : У серпні 2021 року позивач звернувся до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яким просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 55217,49 грн, моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 1816,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що 28.12.2020 року у м. Києві на вул. Кільцева дорога, 22/1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Лексус», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в АТ «Страхова компанія «ІНГО» та автомобіля «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . В результаті ДТП автомобіль «Ніссан», д.н.з НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 21.02.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 29.12.2020 року позивач звернулась до АТ «Страхова компанія «ІНГО» з заявою про виплату страхового відшкодування. 21.01.2021 року АТ «Страхова компанія «ІНГО» було здійснено виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 81913,55 грн. Зазначив, що відповідно до ремонтної калькуляції № 3206192 від 21.01.20221 року, складеної за результатами огляду транспортного засобу «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля становить 137131,04 грн, однак виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 81913,55 грн, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню невідшкодована частина у розмірі 55217,49 грн. Крім того, зазначив, що в результаті пошкодження автомобіля позивачу було завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в сумі 50000,00 грн. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що невідшкодованою є матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля «Ніссан», д.н.з НОМЕР_2 , ОСОБА_1 внасідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 55217,49 грн та та її відшкодування покладено на відповідача, оскільки у страховика АТ «СК «Інго» не виник обов`язок щодо сплати у вказаній частині. Зазначає, що сума відшкодування перерахована АТ СК «ІНГО» на користь позивача є зменшеною на відсоток зношеності запчастин та підстав для звернення до страховика у позивача не було. Апелянтом вказано, що оскільки для відновлення попереднього стану автомобіля використано нові вузли та агрегати, тому вартість збитку підлягає стягнення з відповідача. Посилається на постанову Верховного Суду, відповідно до якої винуватець відповідає за завдану шкоду, якщо вона перевищує розмір страхової суми або відносить до сум, які страховик не повинен відшкодовувати. Також апелянтом зазначено, що висновок судового експерта Бородіна А.В. відповідає встановленим вимогам Методики, а тому є належним та допустимим доказом. Крім того, апелянт посилається на завдання відповідачем моральної шкоди позивачу, що полягає у порушенні нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків із близькими. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика та відсутності підстав для виникнення обов`язку винуватця ДТП з виплати страхового відшкодування. Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне. Судом встановлено, що 28.12.2020 року у м. Києві на вул. Кільцева дорога, 22/1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Лексус», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . В результаті ДТП автомобіль «Ніссан», д.н.з НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. З матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Ніссан», д.н.з НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 71). Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 21.01.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 7). На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в АТ «Страхова компанія «ІНГО» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/592950, з лімітом відповідальності 130000,00 грн. (а.с. 9). 04.02.2021 року позивач звернулась до АТ «Страхова компанія «ІНГО» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 95). Відповідно до ремонтної калькуляції № 3206192 від 21.01.2021 року, складеної за результатами огляду транспортного засобу «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, становить 137131,04 грн, з врахуванням зношеності запчастин становить 81913,55 грн, (а.с. 88-94). На підставі страхового акту № 3298587 від 21.01.2021 року позивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 81913,55 грн (а.с. 96). Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком. У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням. Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19, від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц , від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17. Відповідно до ремонтної калькуляції № 3206192 від 21.01.2021 року загальна вартість ремонту автомобіля «Ніссан», д.н.з НОМЕР_2 , складає 137 131,04 грн, вирахування зношення запчастин - 55 217,49 грн, вартість з врахуванням зношеності запчастин становить 81913,55 грн. Відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції не звернув уваги, що різниця між виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. Відтак посилання на те, що розмір завданої майнової шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика і це є підставою для відмови у стягненні майнової шкоди з відповідача не відповідає фактичним обставинам розглядуваної справи та є помилковими. За таких обставин саме ОСОБА_2 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити ОСОБА_1 таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що становить відповідно до ремонтної калькуляції № 3206192 від 21.01.2021 року, - 55 217,49грн. Аналогічний висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19. Колегія суддів погоджується із посиланням суду першої інстанції про неналежність доказу - висновку судового експерта Бородіна А.В. від 06.06.2022 року, оскільки висновок складно без огляду транспортного засобу, що є порушенням п.п. 5.1, 5.5, 8.1, 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Позивач зазначала, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй завдано моральну шкоду, що проявлялась у душевних переживаннях, депресії, внаслідок пошкодження майна, а також через погіршення підтримання нормальних стосунків з близькими родичами та друзями. ДТП та її наслідки стали для неї стресовою подією. Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнала позивач, виходячи із засад розумності, та справедливості колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції не в повній мірі досліджено усі обставини, неправильно застосовані норми матеріального права, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового про часткове задоволення позову. Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду та задоволення позовних вимог щодо стягнення із відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, відтак підлягає зміні розподіл судових витрат. Враховуючичасткове задоволення позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає сплаті судовий збір у розмірі 962,50 грн за подачу позову та 1443,80 грн за подачу апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи положення ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 липня 2022 року скасувати, постановити нове наступного змісту. Позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 55 217,49 грн матеріальної шкоди та 3000,00 грн моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 962,50 грн. В задоволенні інших вимог позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1443,80 грн. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач Судді