LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд638/1297/21

від 02.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 638/1297/21 Номер провадження 22-ц/814/1748/23Головуючий у 1-й інстанції Поволяєва О. В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2023 року м.Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Дряниця Ю.В., Хіль Л.М., секретар Владіміров Р.В., з участю представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 серпня 2021 року, постановлене суддею Поволяєвою О.В., по справі за позовом виконуючого обов`язки керівника Харківської місцевої прокуратури №1 Шевцової Катерини Володимирівни, що діє в інтересах держави, до ОСОБА_2 , Харківської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, в с т а н о в и в: 01.02.2021 в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №1 Шевцова К.В., що діє в інтересах держави, звернувся в суд із указаним позовом, у якому просить визнати незаконними та скасувати: - пункт 21 додатку 1 до рішення Харківської міської ради «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» №2017/20 від 26.02.2020, яким ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 0,0380 га, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д1-1» (шиномонтаж), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; - пункт 9 додатку 1 до рішення Харківської міської ради «Про надання юридичним та фізичним особам ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» №2236/20 від 19.08.2020, яким ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,0384 га (кадастровий номер 6310136300:14:004:0077) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д1-1» (шиномонтаж), яка розташована за вказаною адресою; - пункт 7 додатку 4 до рішення Харківської міської ради «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» №2236/20 від 19.08.2020, яким ОСОБА_2 надано в оренду строком до 01.09.2025 земельну ділянку комунальної власності площею 0,0384 га (кадастровий номер 6310136300:14:004:0077) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д1-1» (шиномонтаж), яка розташована за вказаною адресою. В обґрунтування вимог позову зазначає, що указана нежитлова будівля є об`єктом самочинного будівництва та розташована в зоні багатоквартирної житлової будівлі. Тому з підстав невідповідності місця розташування земельної ділянки вимогам законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про автомобільні дороги», генеральному плану м.Харкова та плану зонування території (зонінгу) м.Харкова, Харківська міська рада не мала повноважень щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та передачі її в оренду без проведення земельних торгів. Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 20.08.2021 у задоволенні позову в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №1 Шевцової К.В., що діє в інтересах держави, до ОСОБА_2 , Харківської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення відмовлено. Рішення районного суду вмотивовано тим, що оскаржувані пункти рішень Харківської міської ради відповідають вимогам ч.2 ст.134 ЗК України, а тому підстави для їх скасування відсутні. При цьому враховано той факт, що на земельній ділянці, переданій Харківській міській раді у користування ОСОБА_2 , перебуває належне останньому на праві власності нерухоме майно, а тому проведення земельних торгів не вимагається законом. Заступник керівника Харківської обласної прокуратури оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вважає, що поза увагою суду першої інстанції залишилися доводи прокурора щодо передбаченої законом (ч.2 ст.134 ЗК України) можливості отримання особою земельної ділянки в оренду без проведення земельних торгів з метою розміщення та обслуговування лише об`єктів нерухомого майна, які вже перебувають у власності особи. Також суд не врахував явної невідповідності площі належного відповідачу об`єкта нерухомості площі фактично наданої в оренду землі. Зазначає, що згідно з генеральним планом м.Харкова земельна ділянка, яка формується по АДРЕСА_1 розташована в зоні багатоквартирної житлової забудови, а нежитлова будівля літ. «Д1-1» (шиномонтаж) повинна розташовуватися на землях з категорією «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (ст.ст.19,71 ЗК України). Тоді як згідно зі ст.ст.24, 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки має здійснюватися в межах її цільового призначення. Посилаючись на вимоги ст.ст.17,18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.123 ЗК України та практику Верховного суду, викладену в постановах від 09.12.2020 у справі №922/476/20, від 01.07.2020 у справі №910/9028/19, від 14.03.2019 у справі №915/182/17 просить вимоги апеляційної скарги задовольнити. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28.12.2021 відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 11.01.2022 справу призначено до судового розгляду. Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду Полтавському апеляційному суду. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 25.10.2022 справа прийнята до провадження та призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. В суді апеляційної інстанції прокурор Марченко О.А. підтримала доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні. Інші учасники справи, будучи повідомленими про час і місце судового розгляду справи, не з`явилися, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив такі обставини. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_2 на праві власності належить нежитлова будівля літ. «Д1-1», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі-продажу від 31.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю. по р.№4517./а.с.23/ Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0384 га, кадастровий номер 6310136300:14:004:0077, - 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д-1» (шиномонтаж). Відповідно до технічного паспорту, виданого 16.04.2019 ТОВ «НТБ Київ» на нежитлову будівлю літ. «Д1-1», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , дана будівля побудована у 1990 році, загальна площа 17,6 кв.м./а.с.24-29/ 05.02.2020 ОСОБА_2 звернувся до Харківського міського голови із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0388 га, для обслуговування та експлуатації вказаної нежитлової будівлі./а.с.30/ Рішенням 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 26.02.2020 №2017/20 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею, орієнтовно, 0,0380 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д1-1» (шиномонтаж), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 21)./а.с.31/ Відповідно до висновку Департаменту містобудування та архітектури від 27.05.2020 №1702/0/608-20 Департаментом містобудування та архітектури погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0384 га для експлуатації та обслуговування вказаної нежитлової будівлі./а.с.38/ Рішенням 37 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 19.08.2020 №2236/20 ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,0380 га (кадастровий номер 6310136300:14:004:0077) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д1-1» (шиномонтаж), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та надано цю земельну ділянку в оренду строком до 01.09.2025 (пункти 7, 9 додатку 1 до рішення)./а.с.32/ Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, враховуючи положення ч.2 ст.134 ЗК України та той факт, що на земельній ділянці, переданій Харківською міською радою у користування ОСОБА_2 , перебуває належне останньому на праві власності нерухоме майно, прийшов до висновку, що надання земельної ділянки площею 0,0384 га у його користування не вимагало проведення земельних торгів. Апеляційний суд із такими висновками районного суду погоджується. Доводи апеляційної скарги правильність цих висновків не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням суду та переоцінки доказів. За правилами ч.1 ст.134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ч.2 ст.134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Згідно ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Станом на час прийняття Харківською міською радою оскаржуваних рішень ОСОБА_2 на праві приватної власності належало нежитлове приміщення (шиномонтаж), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а тому земельна ділянка, на якій розташовано вказаний об`єкт нерухомості, відповідно до ч.2 ст.134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). Вказана підстава, а саме, розташування на земельній ділянці об`єктів нерухомого майна є незалежною підставою для непроведення земельних торгів, жодних додаткових умов при цьому не вимагається. Відповідно до ч.2 ст.120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Оскільки доказів, які б спростовували належність нежитлової будівлі ОСОБА_2 та які б вказували, що вона є самочинним будівництвом, суду не надано, тому доводи прокурора щодо цих обставин є необґрунтованими та колегією суддів відхиляються. З цих же підстав не заслуговують на увагу та відхиляються судом доводи апеляційної скарги щодо недотримання міською радою вимог земельного законодавства щодо обов`язкового проведення земельних торгів щодо спірної земельної ділянки, що була виділена під належний відповідачу об`єкт нерухомості. Доводи апеляційної скарги про порушення міською радою вимог ст.ст.19,71 ЗК України, оскільки виділена відповідачу земельна ділянка по АДРЕСА_1 розташована в зоні багатоквартирної житлової забудови, тоді як нежитлова будівля літ. «Д1-1» (шиномонтаж) повинна розташовуватися на землях з категорією «землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» - не спростовують правильності висновку суду першої інстанції, що нежитлова будівля шиномонтаж, як об`єкт нерухомості, належить на праві власності ОСОБА_2 та його експлуатація і обслуговування потребують земельної ділянки, яка передана йому в оренду з дотримання процедури розроблення технічної документації, її затвердження та виділення в натурі. Доводи прокурора про порушення розміру наданої відповідачу в оренду земельної ділянки районний суд обґрунтовано визнав неспроможними та відхилив. Відповідно до ч.5 ст.20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Розмір земельної ділянки, необхідний для обслуговування об`єкту нерухомості, який належить ОСОБА_2 , визначений компетентними органами та затверджений Харківською міською радою, як розпорядником земель комунальної власності, з передачею цієї ділянки в оренду власнику об`єкту нерухомості, у межах, передбаченої законом процедури та повноважень міської ради. Нормами чинного законодавства не встановлено порядок визначення або нормативи розміру та меж земельних ділянок, необхідних для обслуговування будинків або споруд, виключно в межах периметру фундаменту такого нерухомого майна. Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівлі (споруди), мало бути визначено позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом або визначено шляхом проведення у справі експертизи з урахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №922/1323/20 чинне земельне законодавство не визначає методики визначення площі, яка для орендаря землі є достатньою з метою обслуговування, функціонування та експлуатації будівлі (ведення господарської діяльності), тому самі по собі ДБН не можуть обґрунтовувати необхідний розмір земельної ділянки, призначеної для обслуговування будівлі, позаяк ДБН - це норми з іншим предметом правового регулювання, які містять вимоги саме для будівництва об`єктів нерухомості, а не для обслуговування нерухомого майна. Отже, враховуючи, що на земельній ділянці, переданій Харківською міською радою у користування ОСОБА_2 , перебуває належне останньому на праві власності нерухоме майно, надання земельної ділянки площею 0,0384 га у користування останнього не вимагало проведення земельних торгів. А тому оспорюванні рішення Харківської міської ради в частині щодо виділення земельної ділянки та надання в оренду ОСОБА_2 відповідають закону та підстави для їх скасування відсутні. Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що спірні пункти рішень Харківської міської ради відповідають вимогам ч.2 ст.134 ЗК України, а тому підстави для їх скасування відсутні. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд керується практикою Європейського суду з прав людини, який вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст.ст.367,368,375,381-384, 389-391 ЦПК України , апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 серпня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 07.03.2023. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді Ю.В. Дряниця Л.М. Хіль

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»