Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/3023/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/3023/22 пров. № А/857/17269/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., за участі секретаря судового засідання Ханащак С.І., розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метатрон 999» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року (головуючої судді Мірінович У.А., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 12 год. 38 хв. в м. Тернопіль повний текст рішення складено 09.11.2022) у справі № 500/3023/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метатрон 999» до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін, - ВСТАНОВИВ: ТзОВ «Метатрон 999» 19.08.2022 звернулося в суд з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін від 26.07.2022 №01- 15/20 та №01 -15/21. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року відмовлено в задоволенні позову. Не погодившись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Метатрон 999» оскаржило його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права. Вказує, що наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області про проведення фактичної перевірки №880-п від 27.05.2022 є протиправним, так як здійснення перевірки щодо цін та ціноутворення реалізації палива наказом №880-п від 27.05.2022 про проведення фактичної перевірки - не передбачено. У відзивах на апеляційну скаргу Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області та Головне управління ДПС у Тернопільській області заперечують проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просять оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Іваненко В.В. та представник Головного управління ДПС у Тернопільській області в режимі відеоконференції Чайківська М.Я. проти апеляційної скарги заперечили, просили скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач ТзОВ «Метатрон 999» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з основним видом економічної діяльності « 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» та взято на облік як платник податків в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області (том 1 акр. справи 11). Листом Державної податкової служби України від 11.05.2022 №3869/7/99-00-07-05-03-07, з метою забезпечення державного контролю (нагляду) у сфері ціноутворення, на виконання доручення Прем`єр-міністра України Д. Шмигаля від 08.05.2022 №11381/0/1-22 та в доповнення до листа ДПС від 10.05.2022 №3799/7/99-00-07-05-03-07 до відома ГУ ДПС у Тернопільській області доведено, що згідно із проведеним аналізом інформації, що міститься в системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС (далі - СОД РРО ДПС) про проведенні розрахункові операції відповідно до фіскальних чеків продажу пального через РРО в період з 16.04.2022 по 10.05.2022 виявлено 1302 місця роздрібної торгівлі пальним, де здійснювався продаж бензинів автомобільних та дизельного палива з порушенням законодавства про ціни та ціноутворення, з перевищенням рівня торговельної надбавки, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами). Листом Державної податкової служби України від 11.05.2022 №3869/7/99-00-07-05-03-07, зобов`язано Головні управління ДПС в областях: - забезпечити проведення фактичних перевірок місць роздрібної торгівлі пальним, згідно із додатком 1 до цього листа, та/або за адресами реєстрації (місцезнаходження) платників податків, які допустили порушення законодавства про ціни та ціноутворення (у випадку тимчасового припинення діяльності господарських об`єктів та реєстрації платника податків на території обслуговування територіального органу); - інформацію про вжиті заходи та результати проведених фактичних перевірок надсилати ДПС починаючи з 13.05.2022 за новою формою, так як звітування за формою відповідно до листа ДПС від 10.05.2022 №3799/7/99-00-07-05-03-07 втратило актуальність. З додатку 1 «Перелік місць роздрібної торгівлі пальним за якими згідно із СОД РРО ДПС фіскальними чеками продажу пального підтверджуються операції продажу з порушенням граничних рівнів торговельної надбавки», позивача - ТОВ «Метатрон 999», внесено в перелік платників податків, які допустили порушення законодавства про ціни та ціноутворення (том 1 арк. справи 214-215). При цьому, на виконання доручення Прем`єр-міністра України Д. Шмигаля від 08.05.2022 №11381/0/1-22 та в доповнення до листа ДПС від 10.05.2022 №3799/7/99-00-07-05-03-07, - Державною податковою службою України, в межах повноважень, скеровано до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві, Міжрегіональних управлінь - черговий лист від 24.06.2022 №5829/7/99-00-07-04-03-07, яким у строки та за формою, визначеною попереднім листом Державної податкової служби України від 11.05.2022 №3869/7/99-00-07-05-03-07, зобов`язано регіони й надалі вживати заходи реагування до порушників законодавства про ціни та ціноутворення, із врахуванням також результатів аналізу інформації системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС щодо суб`єктів господарювання, які здійснювали роздрібну торгівлю пальним у травні 2022 року (по 17.05.2022) із перевищенням граничного рівня торговельної надбавки для врахування при організації контрольно-перевірочних заходів (арк. справи 216). Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» № 2173-IX від 01.04.2022, - пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено підпунктом 69.27 яким визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Керуючись підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10, статтею 19-1, статтею 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктами 80.2.2, 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області 27.05.2022 винесено два накази про проведення фактичних перевірок позивача - ТОВ «Метатрон 999» за адресами місць роздрібної торгівлі пальним, а саме: - наказ №879-п від 27.05.2022 про проведення з 30.05.2022 фактичної перевірки позивача за адресою: вул. Марка Каганця, 184/А, смт. Коропець, Монастириський район тривалістю 10 діб (том 1 арк. справи 115); - наказ №880-п від 27.05.2022 про проведення з 30.05.2022 фактичної перевірки позивача за адресою: вул. Шевченка, 1, м. Монастириська тривалістю 10 діб (том 1 арк. справи 80). На підставі наказу №880-п від 27.05.2022 податковим органом виписано направлення на перевірку №1290/07-04, №1291/07-04, №1292/07-04, №1293/07-04 від 30.05.2022 (том 1 арк. справи 82-83). На підставі наказу №879-п від 27.05.2022 податковим органом виписано направлення на перевірку №1286/07-04, №1287/07-04, №1288/07-04, №1289/07-04 від 30.05.2022 (том 1 арк. справи 116-117), які вручено операторам АЗС позивача, про що вчинено відповідні записи на примірниках наказів, про вручення копій наказів про проведення перевірки. За результатами фактичної перевірки позивача, проведеної за адресою: вул. Шевченка, 1, м. Монастириська, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області складено Акт перевірки № 1610/19/00/0704/44118747 від 08.06.2022, який зареєстровано за місцем державної реєстрації суб`єкта господарювання 09.06.2022 (том 1 арк. справи 84-85). Також за результатами фактичної перевірки позивача, проведеної за адресою: АДРЕСА_1 , Головним управлінням ДПС у Тернопільській області складено Акт перевірки № 1611/19100/0704/44118747 від 08.06.2022, який зареєстровано за місцем державної реєстрації суб`єкта господарювання 09.06.2022 (том 1 арк. справи 118-119). Так, відповідно до висновків Акту перевірки №1610/19/00/0704/44118747 від 08.06.2022 та Акту перевірки №1611/19/00/0704/44118747 від 08.06.2022, податковим органом встановлено, що ТОВ «МЕТАТРОН 999» допущено порушення вимог Закону України «Про ціни та ціноутворення» та пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1236 під час здійснення реалізації палива за цінами, які перевищують граничний рівень торговельної надбавки, при цьому ТОВ необґрунтовано одержувало виручку, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання цін на суму 827219,91 грн. та 168753,31 грн. Судом встановлено, що після ознайомлення з актами перевірки, оператори АЗС позивача відмовились від отримання примірників акта фактичної перевірки та від підписання матеріалів фактичної перевірки, про що посадовими особами податкового органу складено відповідні акти відмови (том 1 арк. справи 87, 88, 120, 121). Також, в ході проведення фактичної перевірки АЗС за адресою: АДРЕСА_2 , представнику позивача було вручено запит податкового органу від 31.05.2022 про надання документів (копій документів) (том 1 арк. справи 86). До актів фактичних перевірок податковим органом оформлено відповідні додатки, а саме: - денні Х-звіти від 31.05.2022 (том 1 арк. справи 92-93, 122); - дані про рух паливно-мастильних матеріалів на АЗС-ах станом на 31.05.2022 (том 1 арк. справи 89, 91); - письмові пояснення оператора АЗС за адресою: вул. Шевченка, 1, м. Монастириська ОСОБА_1 (том 1 арк. справи 90). Головне управління ДПС у Тернопільській області, листом від 13.06.2022 №2536/5/19-00-07-04-08/10724, направило до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області копії матеріалів фактичної перевірки ТОВ «Метатрон 999» для прийняття рішень згідно чинного законодавства (том 1 арк. справи 81). Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, у відповідь на вказаний вище лист податкового органу, повідомило Головне управління ДПС у Тернопільській області листом від 24.06.2022 №Вих-15/1485-22, про те, що ним розглянуто скеровані матеріали фактичної перевірки позивача, однак, покликаючись на недостатність наданих матеріалів, - витребувано додаткові матеріали, необхідні для прийняття відповідного рішення, а саме: інформацію про факт отримання матеріалів перевірок Товариством з обережною відповідальністю «Метатрон 999» (том 1 арк. справи 132). Головне управління ДПС у Тернопільській області, листом від 30.06.2022 №2714/5/19-00-07-04-08/11620, направило на адресу відповідача додаткові матеріали стосовно проведених перевірок позивача, а саме: - копію листа від 13.06.2022 №7568/6/19-00-07-04-08/10725, адресованого ТОВ «Метатрон 999»; - копії квитанції про відправлення (фіскальний чек АТ «Укрпошта» №156 від 13.06.2022 до рекомендованого листа №4602103094652); - копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4602103094652 (том 1 арк. справи 133, 134). Також, листом Головного управління ДПС у Тернопільській області №2725/5/19-00-07-04-08/11746 від 01.07.2022 відповідачу було надано додаткові пояснення та документи (том 1 арк. справи 136-140). Надалі, листом Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області №12/1623-22 від 08.07.2022 на адресу ТОВ «МЕТАТРОН 999» та Головного управління ДПС у Тернопільській області надіслано повідомлення про запрошення на розгляд матеріалів фактичної перевірки ТОВ «МЕТАТРОН 999», який відбудеться 26.07.2022 о 10:00 год. (том 1 арк. справи 141). Так, Головним управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, відповідно до наданих матеріалів ДПС у Тернопільській області, було встановлено, що в порушення вимог статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1236 (із змінами) на АЗС ТОВ «МЕТАТРОН 999», які знаходяться в місті Монастириська та смт. Коропець, в період з 25.02.2022 р. по 16.05.2022, реалізувалось пальне, за роздрібними цінами, сформованими з порушенням вимог діючого законодавства та (як наслідок) необґрунтовано одержано виручку, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручки за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання на суму 827219,91 грн. та 168753,31 грн. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області прийнято: - рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін №01-15/20 від 26.07.2022 (том 1 арк. справи 143), яким вирішено: вилучити в Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАТРОН 999» - в дохід державного бюджету, позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання на суму 827219,91 грн; накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТАТРОН 999» штраф в розмірі 827219,91 грн; - рішенням про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін №01-15/21 від 26.07.2022 (том 1 арк. справи 144), яким вирішено: вилучити в Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАТРОН 999» - в дохід державного бюджету, позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання на суму 168753,31 грн; накладено на ТзОВ «МЕТАТРОН 999» штраф в розмірі 168753,31 грн. Не погоджуючись із рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 01 червня 2012 року № 5007-VI (далі Закон № 5007-VI): - встановлення ціни - затвердження (фіксація) рівня ціни; - застосування ціни - продаж (реалізація) товару за встановленою ціною; - продаж (реалізація) - господарська операція, під час якої здійснюється обмін товару на виражений у грошовій формі еквівалент або інший вид компенсації його вартості; - товар - продукція, роботи, послуги, матеріально-технічні ресурси, майнові та немайнові права, що підлягають продажу (реалізації). Відповідно до статті 4 Закону № 5007-VI, державна цінова політика є складовою частиною державної економічної та соціальної політики і спрямована на забезпечення: 1) розвитку національної економіки та підприємницької діяльності; 2) протидії зловживанню монопольним (домінуючим) становищем у сфері ціноутворення; 3) розширення сфери застосування вільних цін; 4) збалансованості ринку товарів та підвищення їх якості; 5) соціальних гарантій населенню в разі зростання цін; 6) необхідних економічних гарантій для виробників; 7) орієнтації цін внутрішнього ринку товарів на рівень цін світового ринку. Частини першої статті 7 Закону № 5007-VI, реалізація державної цінової політики, проведення економічного аналізу рівня та динаміки цін, розроблення та внесення пропозицій щодо формування та реалізації державної цінової політики здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну цінову політику. Відповідно до вимог статті 13 Закону № 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни. Статтею 16 Закону № 5007-VI передбачено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 18 Закону № 5007-VI, уповноважені органи мають право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Так, здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, а також розгляд звернень громадян щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів у сфері надання послуг відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 667, покладено на Держпродспоживслужбу. Підпунктом 11 пункту 4 зазначеного Положення передбачено, що Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Так, відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та під час виконання завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, керується законодавством про ціни і ціноутворення, зокрема нормами Закону № 5007-VI. Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховною Радою України прийнято Закон України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного надзвичайного стану», який набрав чинності 16.04.2022, та яким внесено зміни у Податковий кодекс України, а саме: у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, підпункт 69.2 після абзацу четвертого доповнено двома новими абзацами такого змісту: «У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення камеральних перевірок оформлюється акт перевірки, який направляється контролюючим органом шляхом надіслання документа до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Перебіг строків подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення зупиняється. Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». У зв`язку з цим абзаци п`ятий і шостий вважати відповідно абзацами сьомим і восьмим; в абзаці восьмому слова «проведення перевірок, передбачених цим підпунктом замінити словами проведення фактичних перевірок»; підпункт 69.6 після слів «для потреб забезпечення оборони держави» доповнити словами «та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу». Окрім цього, вказаним Законом № 2173 від 01.04.2022 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено підпунктом 69.27 такого змісту: « 69.27. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок. Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб`єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін». З аналізу наведених норм законодавства слідує, держава, в особі уповноважених органів, здійснює державний контроль (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Спеціально уповноваженим для такого контролю (нагляду) та спостереження органом виконавчої влади є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її територіальні підрозділи. Разом з тим, у період дії, зокрема, воєнного стану в Україні, на Державну податкову службу України та її територіальні підрозділи, підпунктом 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України покладено обов`язок щодо проведення фактичних перевірок дотримання платниками податків вимог чинного законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) за наявності таких підстав, а саме: отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Такі повноваження надано органам ДПС із 16 квітня 2022 року. При цьому, суд звертає увагу, що у разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Тобто, податкові органи хоч і зобов`язано тимчасово здійснювати державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням визначених особливостей, водночас, повноваженнями щодо прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, - їх не наділено та зобов`язано матеріали їх фактичних перевірок надсилати до територіальних органів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Надалі, відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 5007-VI, «за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін» до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції, а саме: вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки. Водночас, підпунктом 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, вказано, що у разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час проведеної податковим органом фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що територіальні органи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наділені повноваженнями приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, в тому числі і на підставі матеріалів фактичних перевірок, які проведено податковими органами на виконання підпункту 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Щодо самих фактичних перевірок податкового органу, які він проводить на виконання підпункту 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, то суд звертає увагу, що вказаним пунктом визначено особливості проведення фактичної перевірки в межах реалізації вказаного пункту. Водночас, загальні вимоги до контрольно-перевірочного заходу податкового органу у вигляді фактичної перевірки, зокрема щодо порядку, підстав та умов її проведення, врегульовано також главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України. Так, за приписами пункту 75.1 та підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. Відповідно до статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з визначених кодексом підстав. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з`ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з`ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо). Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції. Строки проведення фактичної перевірки встановлено статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу. Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (пункт 81.1 статті 81 Податкового кодексу України). Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу (пункт 86.1 статті 86 Податкового кодексу України). Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки (пункт 86.5 статті 86). Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання (пункт 86.6 статті 86 Податкового кодексу України). При цьому, суд звертає увагу, що абзацом «в» підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, врегульовано, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім фактичних перевірок. Так, як слідує з матеріалів справи, посадовою особою Головного управління ДПС у Тернопільській області, а саме: заступником начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області, керуючись підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10, статтею 19-1, статтею 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктами 80.2.2, 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, винесено два накази про проведення фактичних перевірок АЗС позивача - ТОВ «Метатрон 999» за адресами місць роздрібної торгівлі пальним, а саме: - наказ №879-п від 27.05.2022 про проведення з 30.05.2022 фактичної перевірки позивача за адресою: вул. Марка Каганця, 184/А, смт. Коропець, Монастириський район тривалістю 10 діб (том 1 арк. справи 115); - наказ №880-п від 27.05.2022 про проведення з 30.05.2022 фактичної перевірки позивача за адресою: вул. Шевченка, 1, м. Монастириська тривалістю 10 діб (том 1 арк. справи 80). На підставі наказу №880-п від 27.05.2022 податковим органом виписано направлення на перевірку №1290/07-04, №1291/07-04, №1292/07-04, №1293/07-04 від 30.05.2022 (том 1 арк. справи 82-83). На підставі наказу №879-п від 27.05.2022 податковим органом виписано направлення на перевірку №1286/07-04, №1287/07-04, №1288/07-04, №1289/07-04 від 30.05.2022 (том 1 арк. справи 116-117). Примірники наказів Головного управління ДПС у Тернопільській області №879-п від 27.05.2022 та №880-п від 27.05.2022, а також примірники направлень на перевірку, які містяться в матеріалах справи, вручено операторам АЗС позивача, про що вчинено відповідні записи на примірниках наказів, що залишаються у контролюючому органі і які долучено до матеріалів судової справи, а на примірниках направлень на перевірку, які містяться в матеріалах судової справи, операторами АЗС позивача вчинено записи про те, що їм пред`явлено посвідчення та направлення на проведення перевірки та вручено копії наказів про проведення перевірки. Доводи апелянта, що наказами на проведення фактичних перевірок від 27.05.2022 не передбачено здійснення перевірки АЗС позивача щодо цін та ціноутворення реалізації палива, а зазначено лише, що перевірку провести щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, то такі накази є протиправними, а податковий орган, який не здійснив перевірку позивача на предмет дотримання ним норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, але виявив порушення щодо цін та ціноутворення реалізації палива, перевірку яких згідно таких наказів проводити не визначив є необґрунтованими з урахуванням наступного. Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, у наказі про проведення зазначається дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. Суд зазначає, що не зазначення підстави (іншої аніж нормативна) в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, проведеної на підставі такого наказу, позаяк, пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України чітко вказано, що в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, «визначену цим Кодексом». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №460/1239/19 від 21.01.2021. При цьому, судом зазначає, що в констатуючій частині наказу, податковий орган, керуючись, в тому числі підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а також статтею 19-1, статтею 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктами 80.2.2, 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, визначив таким чином нормативну підставу для проведення фактичної перевірки АЗС позивача. Водночас, формулювання податковим органом: в констатуючій частині наказів фрази «З метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівку, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництва та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками» та в розпорядчій частині наказів «.. щодо дотримання вимог законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)..», зазначено в межах наявних у податкового органу повноважень, оскільки воно відповідає підпунктами 80.2.2, 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, щодо підстав проведення перевірки. Суд враховує, що окрім підпунктів 80.2.2, 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, податковим органом у констатуючій частині наказу в якості нормативної підстави вказано також і підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 Податкового кодексу України, проте, не зазначення вказаної підстави у наказі аналогічним чином як і інші підстави, а саме: підпункт 80.2.2, 80.2.7, пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, тобто текстово не свідчить про протиправність такого наказу, як про це стверджує позивач. При цьому, покликання позивача на те, що податковий орган не здійснив перевірку його АЗС на предмет дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, суд також оцінює критично, оскільки такі доводи позивача не підтверджено жодними доказами у справі. Натомість, Податковим кодексом України у чинній редакції уповноважено податковий орган (в тому числі в межах однієї фактичної перевірки) на дослідження питань дотримання суб`єктом господарювання як вимог «законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками» так і вимог щодо «цін та ціноутворення реалізації палива», а тому суд відхиляє доводи позивач про те, що податковий орган діяв з перевищенням повноважень. Судом встановлено, що накази на проведення перевірки, направлення на проведення фактичних перевірок АЗС позивача, а також службові посвідчення посадових осіб податкового органу, - підписано уповноваженою посадовою особою податкового органу (заступником начальника управління) та вручено у встановленому Податковим кодексом України порядку операторам АЗС - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є працівниками ТОВ «Метатрон 999», що не спростовано жодним доказом у межах даної судової справи, також не оскаржено вказаних наказів податкового органу. При цьому суд враховує, що здійснення контролю за дотриманням законодавства про ціни та ціноутворення податковими органами, хоч і носить тимчасовий характер та проводиться із врахуванням особливостей, передбачених підпунктом 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, однак є обов`язковим для третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області. Виконання такого обов`язку здійснено податковим органом у зв`язку із тим, що Уряд, з огляду на складність ситуації на ринку паливно-енергетичних ресурсів через введення воєнного стану на території України, та з метою виявленню недобросовісних продавців, які надміру завищують ціни на товари, - розпочав вживати додаткові заходи щодо контролю за дотриманням законодавства про ціни та ціноутворення. Для цього було прийнято ряд актів (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), як-от дорученням Прем`єр-міністра України Д. Шмигаля від 08.05.2022 №11381/0/1-22, а також на виконання такого доручення листи Держаної податкової служби України, які, в розумінні підпункту 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України є підставою для проведення фактичних перевірок податкового органу щодо дотриманням законодавства про ціни та ціноутворення («отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення»). Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06 липня 1995 року, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), «повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані». Відповідно, при аналізі інформації, що міститься в системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС (СОД РРО ДПС) про проведенні розрахункові операції відповідно до фіскальних чеків продажу пального через РРО, зокрема, позивача, встановлено, що на двох АЗС, які належать ТОВ «Метатрон 999» відбулось допущення порушення законодавства про ціни та ціноутворення, що підтверджується «Інформацією СОД РРО ДПС України про факти перевищення граничного рівня вартості пального в роздрібній торгівлі ТОВ «Метатрон 999» (том 1 арк. справи 95-114, 123-131). З матеріалів справи слідує, що згідно додатку 1 «Перелік місць роздрібної торгівлі пальним за якими згідно із СОД РРО ДПС фіскальними чеками продажу пального підтверджуються операції продажу з порушенням граничних рівнів торговельної надбавки, позивача - ТОВ «Метатрон 999», внесено в перелік платників податків, які допустили порушення законодавства про ціни та ціноутворення (том 1 арк справи 215). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що проведення перевірки на підставі листів ДПС України (з додатками до них), є проведенням фактичної перевірки на підставі абзацу 4 підпункту 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та відсутні підстави вважати протиправними накази відповідача у призначенні та проведенні фактичної перевірки АЗС позивача за адресами вул. Марка Каганця, 184/А, смт. Коропець, Монастириський район та вул. Шевченка, 1, м. Монастириська. Статтею 12 Закону №5007-VI, визначено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін. Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв`язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб`єкта господарювання. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов`язково включають розмір їх інвестиційної складової частини. Пункт 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами; далі постанова КМУ №1236), визначав граничний рівень надбавки цін на пальне (бензин/дизельне паливо). Пунктом 41-4 постанови Кабінету Міністрів України №1236 (в редакції, постанови від 26.03.2022 №372) було визначено наступне: «Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі: не більше 5 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива; не більше 4,55 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних. Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm та бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 та 0,745 кілограма на літр відповідно, витрат на зовнішнє логістичне забезпечення у сумі 50 доларів США/тонну та інших витрат, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 150 доларів США/тонну, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подає щомісяця до 1, 11 і 21 числа Міністерству економіки зазначені розрахунки. Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа. Під час продажу (реалізації) брендового преміального дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення (маркування) яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені згідно з абзацами третім - п`ятим цього пункту». Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №488, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, в тому числі до пункту 41-4, який регламентує спірне питання. Пунктом 41-4 постанови Кабінету Міністрів України №1236 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №488), визначалось наступне: «Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі: не більше 7 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива; не більше 6,5 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних. Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 пропроміле та бензинів автомобільних GASOLINE 10 пропроміле визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 та 0,745 кілограма на літр відповідно, витрат на зовнішнє логістичне забезпечення у сумі 80 доларів США/тонну та інших витрат, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 150 доларів США/тонну, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подає щомісяця до 1, 11 і 21 числа Міністерству економіки зазначені розрахунки. Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа. Під час продажу (реалізації) брендового преміального дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення (маркування) яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені згідно з абзацами третім - п`ятим цього пункту». Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2022 №594 «Про зупинення дії пункту 41-4 постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236», зупинено дію пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. З матеріалів справи слідує, що за результатами фактичної перевірки позивача, проведеної посадовими особами податкового органу за адресою: вул. Шевченка, 1, м. Монастириська та за адресою: вул. Марка Каганця, 184/А, смт. Коропець, Монастириський район Тернопільської області, Головним управлінням ДПС у Тернопільській області встановлено, що ТОВ «МЕТАТРОН 999» допущено порушення вимог Закону України «Про ціни та ціноутворення» та пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» під час здійснення реалізації палива за цінами, які перевищують граничний рівень торговельної надбавки, при цьому ТОВ необґрунтовано одержувало виручку, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання цін на суму 827219,91 грн та 168753,31 грн., що підтверджує інформація СОД РРО ДПС України про факти перевищення граничного рівня вартості пального в роздрібній торгівлі ТОВ «Метатрон 999» (том 1 арк. справи 95-114, 123-131), денні Х-звіти від 31.05.2022 (том 1 арк. справи 92-93, 122); дані про рух паливно-мастильних матеріалів на АЗС-ах станом на 31.05.2022 (том 1 арк. справи 89, 91). Суд зазначає, що позивачем для спростування виявлених фактичними перевірками порушень не представлено жодного доказу та не надано будь-яких спростувань чи пояснень, в тому числі на пропозицію суду підчас розгляду справи, відповідно всі підстави позову, як і пояснення представника Товариства зводиться лише до незгоди з підставами та порядком проведення контрольно-перевірочних заходів. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону №5007-VI: до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: 1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метатрон 999» залишити без задоволення. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року у справі № 500/3023/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк Р.Й. Коваль Повний текст постанови складено 08.03.2023